Зажинки — початок жнив, давній український народний ритуал зажинання першого снопа. Це робила, як правило, берегиня роду — мати (за її відсутності старша дочка) під спів зажинкової пісні.
| Зажинки | |
|---|---|
| Зажинки на Вінниччині | |
| Тип | народно-християнський |
| Дата | після Петрівки |
| Традиції | зажинки першого снопа |
| Зажинки у Вікісховищі |
Про свято Редагувати
Коли жито, ячмінь і пшениця дозріють, то господиня бере хліб-сіль і громичну свічку (свічка, посвячена на Стрітення, їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей та худобу від грому, ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви) та йде в поле зажинати ниву; вона жне серпом перший сніп пашні, несе його додому і ставить той сніп на покуття під образами, в інших місцевостях — у стодолі, де він стоїть аж до кінця молотьби. Пізніше цей сніп обмолочують окремо й зерна з нього святять у церкві, а перед засівом змішують їх із насінням. Соломою з першого снопа загодовують корів, щоб не хворіли. Часом зажинки робилися в присутності священика.
Крім зажинок, робили ще й закрутку, щоб рука лиходія і знахаря не могла зіпсувати хліба. Закрутка робилася так: коли дозрівали хліби, тоді жінки йшли з піснями в поле, і одна з них взявши в жменю колосся, завивала їх вузлом — це й була закрутка. Інші в цей час співали хороводні пісні на завиття вінків, а потім усі разом поверталися додому.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Зажинки // Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. — Київ, 1991. — Том 2. — С. 137.
- Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
- Жниварські, жнивні, обжинкові пісні — слова, ноти [ 7 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Сапіга В. К. [1] — К. : Т-во «Знання України», 1993. — 112 с. — ISBN 5-7770-0582-9. з джерела 19 травня 2020
Посилання Редагувати
- Зажинки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 460. — 1000 екз.
- [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n377/mode/2up Зажинки] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 378-379.