www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Лерон д Аламбер Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити ц

Жан Лерон д'Аламбер

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2019)

Жан ле Рон д'Аламбе́р (фр. Jean le Rond d'Alembert; 16 листопада 1717, Париж — 29 жовтня 1783, Париж) — французький філософ-енциклопедист, фізик, математик. Інколи прізвище пишеться як Даламбер.

Жан Лерон д'Аламбер
фр. Jean le Rond D'Alembert
Народився 16 листопада 1717(1717-11-16)[…]
Париж, Королівство Франція[…]
Помер 29 жовтня 1783(1783-10-29)[…] (65 років)
Париж, Королівство Франція[…]
Поховання Катакомби Парижа
Країна  Франція
 Королівство Франція
Діяльність філософ, математик, фізик, музикознавець, перекладач, письменник, теоретик музики, Encyclopédistes, інженер, астроном, лексикограф, інтелектуал
Alma mater Паризький університет
Коллеж Чотирьох Націй (1735)
Галузь математика і механіка
Посада perpetual secretary of the French Academyd і seat 25 of the Académie françaised
Відомі учні П'єр-Симон Лаплас
Аспіранти, докторанти П'єр-Симон Лаплас
Членство Лондонське королівське товариство
Французька академія
Прусська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Королівське норвезьке товариство наук та літературиd
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Туринська академія наук
Батько Léopold Philippe d'Arenbergd
Мати Клодина Герен де Тансен
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1781)

Автограф
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
 Жан Лерон д'Аламбер у Вікісховищі

Член Паризької АН (1746) і Французької академії (1754, неодмінний секретар з 1772).

Біографічні відомості. Походження Редагувати

Народився в Парижі. Позашлюбна дитина маркізи де Тансен і офіцера-артилериста Детуша. Небажану для маркізи дитину було підкинуто на паперть церкви Jean le Rond (Івана Ротонди). На честь цього святого дитина і отримала своє ім'я.

Родина ремісника Редагувати

Дитину всиновила родина ремісника Руссо. Детуш, повернувшись з-за кордону, довідався про народження сина і його всиновлення. Пізніше він дасть гроші на отримання сином гарної освіти. Після смерті у 1726 р. Детуш залишить неповнолітньому сину грошову підтримку у 1200 ліврів на рік. Мати ж завжди залишалась байдужою до дитини і її стану. д'Аламбер мешкав з родиною ремісника до 48 років і вважав їх своїми батьками.

Освіта і праця над енциклопедією Редагувати

Освіту здобув в янсенітському коледжі де-Катр-Насьон. У 1751 разом з Д. Дідро приступив до видання «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел», яка стала прапором французького Просвітництва і поклала початок широкому розвитку енциклопедичних видань. Був науковим редактором «Енциклопедії», написав для неї багато статей з математики, фізики, музики, релігії, права, а також вступну статтю — філософський маніфест енциклопедистів і систематичний виклад наукового світогляду.

У 1759 відійшов від видання «Енциклопедії» і повністю присвятив себе науковій роботі. Відомий своїми дослідженнями в області диференційних рівнянь, часткових похідних, теоретичної механіки.

Енциклопедія Редагувати

В 1745 д'Аламберу, який був на той час членом Академії наук, доручили перекласти з англійської на французьку Циклопедію Ефраїма Чамберза. Простий переклад переріс у оригінальний твір під назвою «Енциклопедія або тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» (фр. Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers). Д'Аламбер написав до енциклопедії «Вступне слово» (фр. Discours préliminaire), яке стало маніфестом епохи Просвітництва.

Внесок у науку Редагувати

Найвідоміша праця д'Аламбера — «Трактат про динаміку» (1743), в якій він вперше сформулював загальні правила складання диференціальних рівнянь руху будь-яких матеріальних систем, спираючись на запропонований ним найважливіший принцип механіки (принцип д'Аламбера). Застосував цей принцип для опису руху і рівноваги рідин (1744), а також для дослідження причин виникнення вітрів в атмосфері Землі (1747). Дослідження д'Аламбера з теорії диференціальних рівнянь лягли в основу математичної фізики. У мемуарі про коливання струни (1747) він вперше у фізиці сформулював хвильове рівняння і дав метод його розв'язання, в роботі з теорії опору рідин (1752) диференціальні рівняння гідромеханіки вперше були представлені у формі поля. Важливі результати отримав д'Аламбер також в теорії рядів, в алгебрі.

Роботи д'Аламбера з небесної механіки, разом з працями його сучасників А. К. Клеро і Л.Ейлера, заклали фундамент цієї науки про рух небесних тіл під дією сил тяжіння. Д'Аламбер зробив перші кроки в розробці теорії збудженого руху планет. У 1747—1756 займався теорією руху Місяця і склав таблиці, які згодом уточнював. У 1749 дав першу точну теорію прецесії і нутації Землі, показавши, що ці явища обумовлені гравітаційною дією Місяця.

Іноземний почесний член Петербурзької АН (1764), член низки інших академій наук.

Атеїзм д'Аламбера і помста церкви Редагувати

У Франції 18 століття широко поширювався атеїзм. Дуже багато прихильників атеїзму було серед аристократів і вчених. Був атеїстом також і д'Аламбер. Могутня і реакційна католицька церква Франції ніколи з цим станом не погоджувалася і чекала на час помсти. Після смерті д'Аламбера церква відмовила відомому вченому і енциклопедисту у похованні за церковним обрядом і наполягла на похованні в спільній могилі з жебраками без позначення. У цьому д'Аламберу судилася доля трагічного попередника — скрипаля Паганіні.

Посмертна слава Редагувати

Але ім'я д'Аламбера не загубилося в нетрях марноти. Статуя д'Аламбера роботи скульптора Ф. Леконта вже в 18 столітті прикрашала залу Інституту Франції. Пізніше її передадуть в уславлений музей Лувр.

Названі на честь д'Аламбера Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ М. Д'Аламбер // Энциклопедический лексикон — СПб: 1838. — Т. 15. — С. 307–308.
    d:Track:Q22894067d:Track:Q4532135d:Track:Q21282466d:Track:Q22813345d:Track:Q656
  3. ↑ Аламбер, Жан // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 350.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q22894001d:Track:Q19908137d:Track:Q4065721d:Track:Q23892884
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11850178X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. group of authors Alembert, Jean le Rond d' // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 539–540.
    d:Track:Q867541d:Track:Q1690980d:Track:Q22894020
  6. Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
    d:Track:Q19939115d:Track:Q84d:Track:Q19025604d:Track:Q1232629
  7. https://zkm.de/en/person/jean-le-rond-d-alembert
  8. Архів історії математики Мактьютор
    d:Track:Q547473
  9. ↑ Французька академія — 1635.
    d:Track:Q161806d:Track:Q377066
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  11. Hankins T. L. Jean d'Alembert: Science and the Enlightenment — 1990.
    d:Track:Q43283859d:Track:Q15446686
  12. https://books.google.de/books?id=pedJAgAAQBAJ&pg=PA276&lpg=PA276&dq=d%27alembert+%22Russian+Academy+of+Sciences%22&source=bl&ots=PgXmoZ-KfX&sig=15RdLyxJki30YmI0pbPviK4B0t0&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj7xqvUwMjXAhVSFOwKHQDkBUgQ6AEIQDAH#v=onepage&q=d'alembert%20%22Russian%20Academy%20of%20Sciences%22&f=false
  13. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  14. Recherches sur Diderot et sur l'Encyclopédie — Aux amateurs de livres, 2012. — Vol. 47. — P. 243–289. — ISSN 0769-0886; 1955-2416
    d:Track:Q47519058d:Track:Q3421978
  15. Аламбертъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 398.
    d:Track:Q656d:Track:Q4532135d:Track:Q21282452d:Track:Q28035599

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жан Лерон д'Аламбер
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Лерон д'Аламбер
У Вікіджерелах є
Jean le Rond d'Alembert
У Вікіджерелах є
1911 Encyclopædia Britannica/Alembert, Jean le Rond d'
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2019 Zhan le Ron d Alambe r fr Jean le Rond d Alembert 16 listopada 1717 Parizh 29 zhovtnya 1783 Parizh francuzkij filosof enciklopedist fizik matematik Inkoli prizvishe pishetsya yak Dalamber Zhan Leron d Alamberfr Jean le Rond D AlembertNarodivsya 16 listopada 1717 1717 11 16 1 2 Parizh Korolivstvo Franciya 4 2 Pomer 29 zhovtnya 1783 1783 10 29 1 2 65 rokiv Parizh Korolivstvo Franciya 4 2 Pohovannya Katakombi ParizhaKrayina Franciya 6 7 Korolivstvo FranciyaDiyalnist filosof matematik fizik muzikoznavec perekladach pismennik teoretik muziki Encyclopedistes inzhener astronom leksikograf intelektualAlma mater Parizkij universitet Kollezh Chotiroh Nacij 1735 8 Galuz matematika i mehanikaPosada perpetual secretary of the French Academyd i seat 25 of the Academie francaised 9 Vidomi uchni P yer Simon LaplasAspiranti doktoranti P yer Simon Laplas 10 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya 9 Prusska akademiya nauk 11 Francuzka akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk 12 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Korolivske norvezke tovaristvo nauk ta literaturid Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Turinska akademiya nauk 13 Batko Leopold Philippe d Arenbergd 14 Mati Klodina Geren de Tansen 2 3 15 Nagorodi chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d 1781 AvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zhan Leron d Alamber u VikishovishiChlen Parizkoyi AN 1746 i Francuzkoyi akademiyi 1754 neodminnij sekretar z 1772 Zmist 1 Biografichni vidomosti Pohodzhennya 2 Rodina remisnika 3 Osvita i pracya nad enciklopediyeyu 4 Enciklopediya 5 Vnesok u nauku 6 Ateyizm d Alambera i pomsta cerkvi 7 Posmertna slava 8 Nazvani na chest d Alambera 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaBiografichni vidomosti Pohodzhennya RedaguvatiNarodivsya v Parizhi Pozashlyubna ditina markizi de Tansen i oficera artilerista Detusha Nebazhanu dlya markizi ditinu bulo pidkinuto na papert cerkvi Jean le Rond Ivana Rotondi Na chest cogo svyatogo ditina i otrimala svoye im ya Rodina remisnika RedaguvatiDitinu vsinovila rodina remisnika Russo Detush povernuvshis z za kordonu dovidavsya pro narodzhennya sina i jogo vsinovlennya Piznishe vin dast groshi na otrimannya sinom garnoyi osviti Pislya smerti u 1726 r Detush zalishit nepovnolitnomu sinu groshovu pidtrimku u 1200 livriv na rik Mati zh zavzhdi zalishalas bajduzhoyu do ditini i yiyi stanu d Alamber meshkav z rodinoyu remisnika do 48 rokiv i vvazhav yih svoyimi batkami Osvita i pracya nad enciklopediyeyu RedaguvatiOsvitu zdobuv v yansenitskomu koledzhi de Katr Nason U 1751 razom z D Didro pristupiv do vidannya Enciklopediyi nauk mistectv i remesel yaka stala praporom francuzkogo Prosvitnictva i poklala pochatok shirokomu rozvitku enciklopedichnih vidan Buv naukovim redaktorom Enciklopediyi napisav dlya neyi bagato statej z matematiki fiziki muziki religiyi prava a takozh vstupnu stattyu filosofskij manifest enciklopedistiv i sistematichnij viklad naukovogo svitoglyadu U 1759 vidijshov vid vidannya Enciklopediyi i povnistyu prisvyativ sebe naukovij roboti Vidomij svoyimi doslidzhennyami v oblasti diferencijnih rivnyan chastkovih pohidnih teoretichnoyi mehaniki Enciklopediya RedaguvatiV 1745 d Alamberu yakij buv na toj chas chlenom Akademiyi nauk doruchili pereklasti z anglijskoyi na francuzku Ciklopediyu Efrayima Chamberza Prostij pereklad pereris u originalnij tvir pid nazvoyu Enciklopediya abo tlumachnij slovnik nauki mistectva j remesel fr Encyclopedie ou dictionnaire raisonne des sciences des arts et des metiers D Alamber napisav do enciklopediyi Vstupne slovo fr Discours preliminaire yake stalo manifestom epohi Prosvitnictva Vnesok u nauku RedaguvatiNajvidomisha pracya d Alambera Traktat pro dinamiku 1743 v yakij vin vpershe sformulyuvav zagalni pravila skladannya diferencialnih rivnyan ruhu bud yakih materialnih sistem spirayuchis na zaproponovanij nim najvazhlivishij princip mehaniki princip d Alambera Zastosuvav cej princip dlya opisu ruhu i rivnovagi ridin 1744 a takozh dlya doslidzhennya prichin viniknennya vitriv v atmosferi Zemli 1747 Doslidzhennya d Alambera z teoriyi diferencialnih rivnyan lyagli v osnovu matematichnoyi fiziki U memuari pro kolivannya struni 1747 vin vpershe u fizici sformulyuvav hvilove rivnyannya i dav metod jogo rozv yazannya v roboti z teoriyi oporu ridin 1752 diferencialni rivnyannya gidromehaniki vpershe buli predstavleni u formi polya Vazhlivi rezultati otrimav d Alamber takozh v teoriyi ryadiv v algebri Roboti d Alambera z nebesnoyi mehaniki razom z pracyami jogo suchasnikiv A K Klero i L Ejlera zaklali fundament ciyeyi nauki pro ruh nebesnih til pid diyeyu sil tyazhinnya D Alamber zrobiv pershi kroki v rozrobci teoriyi zbudzhenogo ruhu planet U 1747 1756 zajmavsya teoriyeyu ruhu Misyacya i sklav tablici yaki zgodom utochnyuvav U 1749 dav pershu tochnu teoriyu precesiyi i nutaciyi Zemli pokazavshi sho ci yavisha obumovleni gravitacijnoyu diyeyu Misyacya Inozemnij pochesnij chlen Peterburzkoyi AN 1764 chlen nizki inshih akademij nauk Ateyizm d Alambera i pomsta cerkvi RedaguvatiU Franciyi 18 stolittya shiroko poshiryuvavsya ateyizm Duzhe bagato prihilnikiv ateyizmu bulo sered aristokrativ i vchenih Buv ateyistom takozh i d Alamber Mogutnya i reakcijna katolicka cerkva Franciyi nikoli z cim stanom ne pogodzhuvalasya i chekala na chas pomsti Pislya smerti d Alambera cerkva vidmovila vidomomu vchenomu i enciklopedistu u pohovanni za cerkovnim obryadom i napolyagla na pohovanni v spilnij mogili z zhebrakami bez poznachennya U comu d Alamberu sudilasya dolya tragichnogo poperednika skripalya Paganini Posmertna slava RedaguvatiAle im ya d Alambera ne zagubilosya v netryah marnoti Statuya d Alambera roboti skulptora F Lekonta vzhe v 18 stolitti prikrashala zalu Institutu Franciyi Piznishe yiyi peredadut v uslavlenij muzej Luvr Nazvani na chest d Alambera RedaguvatiDalambertian Oznaka zbizhnosti d Alambera Princip d Alambera Lagranzha Formula d Alambera 5956 d Alamber asteroyid nazvanij na chest vchenogo Div takozh RedaguvatiSpisok ob yektiv nazvanih na chest Zhana Lerona d AlamberaPrimitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g d M D Alamber Enciklopedicheskij leksikon SPb 1838 T 15 S 307 308 d Track Q22894067d Track Q4532135d Track Q21282466d Track Q22813345d Track Q656 a b v g Alamber Zhan Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 350 d Track Q656d Track Q602358d Track Q22894001d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q23892884 a b Deutsche Nationalbibliothek Record 11850178X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 group of authors Alembert Jean le Rond d Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 1 P 539 540 d Track Q867541d Track Q1690980d Track Q22894020 Berry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 https zkm de en person jean le rond d alembert Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor d Track Q547473 a b Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Hankins T L Jean d Alembert Science and the Enlightenment 1990 d Track Q43283859d Track Q15446686 https books google de books id pedJAgAAQBAJ amp pg PA276 amp lpg PA276 amp dq d 27alembert 22Russian Academy of Sciences 22 amp source bl amp ots PgXmoZ KfX amp sig 15RdLyxJki30YmI0pbPviK4B0t0 amp hl en amp sa X amp ved 0ahUKEwj7xqvUwMjXAhVSFOwKHQDkBUgQ6AEIQDAH v onepage amp q d alembert 20 22Russian 20Academy 20of 20Sciences 22 amp f false www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Recherches sur Diderot et sur l Encyclopedie Aux amateurs de livres 2012 Vol 47 P 243 289 ISSN 0769 0886 1955 2416 d Track Q47519058d Track Q3421978 Alambert Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 1 S 398 d Track Q656d Track Q4532135d Track Q21282452d Track Q28035599Literatura RedaguvatiD Alamber Zhan Leron Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya Redaguvatid Alamber Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zhan Leron d AlamberVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhan Leron d AlamberU Vikidzherelah ye Jean le Rond d AlembertU Vikidzherelah ye 1911 Encyclopaedia Britannica Alembert Jean le Rond d D Alembert s accusation of Euler s plagiarism at Convergence English translation of part of the Encyclopedie of Diderot and d Alembert Arhivovano 5 lipnya 2008 u Wayback Machine An Account of the Destruction of the Jesuits in France Arhivovano 14 listopada 2012 u Wayback Machine by Jean Le Rond d Alembert 1766 Select Eulogies of the Members of the French AcademyWith Notes Arhivovano 14 listopada 2012 u Wayback Machine by Jean Le Rond d Alembert 1799 Correspondence with Frederick the Great Arhivovano 23 grudnya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhan Leron d 27Alamber amp oldid 40258581