Жан Берен або Жан Берен старший( фр. Jean Bérain 1637, Лотарингія - 1711, Париж, Франція) — французький малювальник, гравер і сценограф.
| Жан Берен (Жан Берен старший) | |
|---|---|
| фр. Jean Bérain | |
| | |
| Гравер Клод Дюфло з портрета Жозефа Вівьєна. Посмертний портрет Берена старшого, 1734 року | |
| При народженні | фр. Jean Bérain |
| Народження | 1640 Лотарингія, Сен-Мішель |
| Смерть | 24 січня 1711 |
| Париж | |
| Національність | француз |
| Країна | Франція |
| Жанр | орнаментальна гравюра, театральна декорація |
| Діяльність | художник, декоратор, гравер, художник-гравер, дизайнер |
| Напрямок | бароко |
| Роки творчості | 1655 — 1711–1711 |
| Вчитель | Шарль Лебрен |
| Твори | графічні серії, окремі аркуші, декор придворних свят, театральні декорацї |
| Діти | Louise Marguerite Béraind і Jean Bérain the Youngerd |
| | |
| Жан Берен у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Точної дати народження не збережено, відомий лише рік народження. Народився у Лотарингії. У молоді роки перебрався на житло у Париж. Походив з родини декораторів парадної зброї. Здавна фахівці цього профілю були і ювелірами, і розробниками орнаментів, і граверами. Тому налаштованість на створення орнаментів у митця була з юнацтва.
Перша збережена серія гравюр орнаментів створена і оприлюднена у віці 23 роки (у 1663 році). І перша, і друга серії призначались для декорування парадної зброї.
Він працював у Парижі і був помічений аристократами. 1671 року (у 31 рік) він виконав замову на переведення у гравюри орнаментальних композицій галереї Аполлона у королівському палаці Лувр, створених художником Шарлем Лебреном, одним із прибічників тогочасного аристократичного мистецтва. Увічнення і популяризація творів Лебрена стануть вдалими кроками для просування Жана Берена старшого уперед по кар'єрі. 1674 року йому надали звання придворного художника з наказом бути дизайнером і розробником придворних свят, церемоній і вистав.
Він також отримує замови на створення ескізів і орнаментів для шпалер, декоративних килимів, коштовних тканин, моделей одягу аристократів, проектів палацових меблів. З 1680 року він залучений до створення декорацій та театральних костюмів для придворних опер і балетів.
Аристократична публіка запам'ятала так звану карусель (маскарадну ходу) 1662 року та театральні ефекти декотрих придворних вистав, серед них виверження вулкана Етна у виставі «Прозерпіна» (1680 р.) та вихід з океана колісниці Фаетона (1683 р.)
Придворного художника-декоратора залучали також для обслуговування свят і вистав родичі короля. Жан Берен старший був сценографом і декоратором урочистостей на честь спадкоємця престолу (дофіна) у замку-палаці Шантіїй, що зробив принц Анрі Жуль де Конде, син хворобливого і жорстокого полководця Конде.
Берена залучають до створення орнаментального декору приватних маєтків (Берен старший розробив орнаменти для палацу Майї та для заміського палацу Медон).
Його орнаменти зазвичай — це перевантажені деталями декоративні гротески, котрі рясніють і потопають у численних деталях, хоча і з використанням симетрії. Жан Берен старший не копіював гротески італійців, а робив власні фантазії на подібні теми і в декоративних панно, і в картонах для килимів, ефектні і дещо примхливі, безсюжетні.
Помер у Парижі 1711 року.
Доля творчого спадку Редагувати
Збережена велика кількість оригінальних малюнків Жана Берена старшого, бо обслуговування королівського двору автоматично сприяло визнанню художника. Колекції його малюнків передані а збереження у Мізей Лувр, в палац Версаль та у Трианон, непогана збірка малюнків Берена зосереджена у місті Стокгольм (Національний музей Швеції).
Галерея Редагувати
Див.також Редагувати
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Берен
Джерела Редагувати
- Jérôme de La Gorce, Berain, dessinateur du Roi Soleil, Paris, Herscher, 1986
- Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986
- ↑ RKDartists
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.