Жан Лепотр (фр. Jean Le Pautre 28 червня, 1618, Париж – 2 лютого, 1682, Париж) — французький гравер XVII століття.
Жан Лепотр | |
---|---|
фр. Jean Le Pautre | |
При народженні | фр. Jean Le Pautre |
Народження | 28 червня 1618 Париж |
Смерть | 2 лютого 1682 (63 роки) |
Париж | |
Національність | француз |
Країна | Франція |
Діяльність | гравер, гравер |
Напрямок | бароко і реалізм |
Відомі учні | Даніель Маро |
Член | Королівська академія живопису і скульптури |
Твори | графічні серії, окремі аркуші, ілюстрації до книг |
Батько | Adrien Le Paultred |
Діти | Pierre Lepautred і Jacques Lepautred |
Брати, сестри | Antoine Lepautred і Jean Lepautre the Youngerd |
| |
Жан Лепотр у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився у Парижі. Він — старший брат французького архітектора Антуана Лепотра (1621–1679).
Художню освіту здобув у майстерні інженера і столяра Адама Філіппона. Там же опанував і технологію гравюри. Перша серія офортів, оприлюднена Жаном Лепотром 1645 року, створена за малюнками Адама Філіппона.
Сам довгий час працював дизайнером і гравером. Зазвичай не датував власних дизайнерських рішень і гравюр, що утруднює вивчення його творчості.
За припущеннями, робив у галузі репродукційної гравюри, переводячи у неї популярні зразки тогочасного живопису. Про досягнення у самоосвіті свідчать його численні серії гравюр на релігійні, міфологічні та історичні сюжети. Але в його творчості головувала саме орнаментальна гравюра.
Здібного паризького гравера помітили і дали замову на зображення свят у королівській резиденції Версаль, чим залучили до кампанії уславлення короля Луї XIV. Серед створених гравюр були і зображення численних декоративних садово-паркових скульптур Версаля. Всі вони передаються до Королівського кабінету гравюр, а Жан Лепотр отримує як нагороду членство у Королівській академії живопису і скульптури. Він робить також ілюстрації до «Звільненого Єрусалима» Торквато Тассо та до книги «Видінь» Кеведо.
Важливішими для художньої практики були навчальні гравюри до зразків академічного малюнка та альбом (увраж) з античною архітектурою.
За підрахунками, загальна кількість створених ним гравюр перебільшила дві тисячі двісті (2200) зразків. Постійне прагнення до досконалості привели майстра до відмови від якихось впливів, до відсутності страху перед незаповненими орнаментами порожніх ділянок стін і елегантності, що передувала зразкам вишуканого класицизму і передампіру.
Помер у Парижі у лютому 1682 року.
Галерея Редагувати
Див.також Редагувати
Посилання Редагувати
Джерела Редагувати
- Орнаментальная гравюра 17 века в собрании Эрмитажа, каталог выставки, Ленинград, «Искусство», 1986
Примітки Редагувати
- Préaud M. Inventaire du fonds français : Graveurs du XVIIe siècle, Tome 11: Antoine Lepautre, Jacques Lepautre et Jean Lepautre (première partie) — 1 — Paris: BnF, 1993. — P. 9. — ISBN 978-2-7177-1887-4
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- Jal A. Dictionnaire critique de biographie et d'histoire : errata et supplément pour tous les dictionnaires historiques d'après des documents authentiques inédits, deuxième édition — 2 — Paris: Plon, 1872. — P. 773.
- ↑ Орнаментальная гравюра 17 века в собрании Эрмитажа, каталог выставки, Ленинград, «Искусство», 1986