Ернст Фукс (нім. Ernst Fuchs; 13 лютого 1930, Відень, Австрія — 9 листопада 2015) — австрійський художник, представник Віденської школи фантастичного реалізму. В творчому доробку митця — олійний живопис, скульптура, дизайн інтер'єрів. Іноді працював архітектором чи художником кіно.
| Ернст Фукс | |
|---|---|
| Ernst Fuchs | |
| | |
| Фотопортрет 2007 року. | |
| При народженні | Ernst Fuchs |
| Народження | 13 лютого 1930 Відень, Австрія |
| Смерть | 9 листопада 2015 (85 років) |
| Відень, Австрія | |
| Поховання | Гюттельдорферський цвинтарd :
|
| Національність | австрієць єврейського походження |
| Країна | Австрія |
| Жанр | фантастичний реалізм, магічний реалізм |
| Навчання | Віденська академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор, художник, викладач університету, письменник, скульптор, художник-гравер, графік, поет, композитор, співак, дизайнер, перформер, сценограф, філософ |
| Напрямок | образотворче мистецтво, музика і архітектура |
| Роки творчості | 1944 — 2000–2000 |
| Вплив | маньєризм, мізерабілізм |
| Працівник | Віденська академія мистецтв |
| Твори | олійний живопис, скульптура, дизайн інтер'єрів |
| Діти | Tillmann Fuchsd |
| Нагороди | Золотий знак «За заслуги перед містом Віднем»d Образотворча премія міста Віденьd (1972) |
| Сайт | Official site |
| | |
| Ернст Фукс у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Походить з ортодоксальної єврейської родини. Але вже батько Ернста, Максиміліан Фукс, не побажав бути раввіном, покинув навчання і узяв шлюб не з єврейкою, а з німкенею-християнкою з Штирії.
Фашистська Німеччина 1938 року на чолі з Гітлером (австрійцем за походженням) силомиць позбавила Австрію державності і приєднала до Німеччини. В Відні почалися арешти єврейських мешканців і еміграція з країни. Серед емігрантів був і батько Ернста — Максиміліан Фукс, що втік в Шанхай, рятуючи власне життя. Мати Ернста з сином залишилась в Відні. Восьмирічний Ернст, як наполовину єврей, за законами фашистів, був вилучений з родини і доправлений в концентраційний табір. Мати Ернста була позбавлена опіки над сином і, аби врятувати сина, офіційно пішла на розлучення з чоловіком-євреєм. 1942 року Ернста хрестили в римо-католицькій церкві. Так було врятоване його життя.
Художнє навчання Редагувати
Перші художні навички прищепив підлітку Алоіс Шиман, брат його хрещеної матері і художник-реставратор за фахом. В 1945 році Ернст почав навчатися в художній школі Св. Анни в Відні. В період 1946–1950 років Ернст навчався в Академії образотворчих мистецтв Відня. Художні навички в Академії опановував під керівництвом Робіна Андерсена, другий його вчитель — Альберт Гютерсло. Твори молодого художника відіслали на першу персональну виставку в Париж 1949 року. В 1950 році він і сам перебрався в повоєнний Париж. В цей період на творчу свідомість молодого художника мали впливи твори старих і модерних майстрів, серед яких —
Художня манера Ернста Фукса Редагувати
Вже в роки навчання в Академії почали вироблятися головні риси художньої манери митця: увага до деталей, дивна суміш реальних дрібниць, деформацій, посилань на картини німецьких майстрів зламу 15-16 століть, ретельне опанування ювелірної техніки. У Відні зберігались потужні художні традиції, далекі від французького імпресіонізму і радикальних напрямків початку 20 століття. У творчому доробку майстра важко зустріти життєрадісні твори, за настроєм вони надзвичайно філософічні, багатовимірні, переускладнені, наближені до мізерабілізму.
Виникнення нового художнього товариства Редагувати
Роки навчання в Віденській Академії обумовили знайомство з низкою творчих особистостей. Так він зустрівся з молодими художниками, які заснували Віденську школу фантастичного реалізму, серед яких були — * Рудольф Хауснер (1914–1994)
Паризький період Ернста Фукса і подорожі Редагувати
В період 1950–1961 років він мешкав в Парижі, де важко пробивався до популярності, знав поневіряння і злидні. Але значну художню індивідуальність, не схожу на представників паризької школи, помітили. Париж в повоєнний період потроху повертав собі значення мистецького центру Європи, що мимоволі перемістився в роки війни в Лондон і в Нью-Йорк. В Парижі Ернст Фукс вивчає твори найбільш близьких собі художників минулого, серед них — Жан Фуке, Ян ван Ейк, представники французького маньєризму та французький графік Жак Калло (бл. 1592–1635). В столиці Франції Фукс зав'язав знайомства і спілкувався з Андре Бретоном, Жаном Кокто, Пікассо, Сальвадором Далі, але стосунки з більшістю з них важко називати дружніми.
Серед подорожей цього періоду — перебування в Сполучених Штатах і в новоствореній державі — Ізраїль.
В Ізраїлі деякий час перебував в Успенському бенедиктинському монастирі, де навернувся до створення релігійних картин, серед яких монументальна «Таємна вчеря», 1957 і станкові твори біблійної тематики. На розбурхану свідомість і художню манеру митця мали потужні вплив — перебування в фашистському концентраційному таборі, віденське бароко і маньєризм, перехід в католицтво, перебування і праця в Парижі чи в бенедиктинському монастирі на горі Сіон. Звернення митця до сценографії, ювелірства, дизайну інтер'єрів і архітектури надзвичайно розширило репертуар мистецького напрямку «Фантастичний реалізм». По поверненню в Австрію Ернст Фукс деякий час працював викладачем в замку Райхенау, де діяльно підтримував нову генерацію художників — прихильників фантастичного реалізму. На початку 1960-х років течія отримала інтернаціональний характер, незважаючи на відтік деяких майстрів чи прихід нових з інших мистецьких товариств чи напрямків.
Приватний музей Ернста Фукса і архітектурні твори Редагувати
До художника прийшла світова слава і матеріальні статки. Так, він 1972 року придбав колишню віллу Отто Вагнера в Хюттельдорф (покинуту на той час), побудовану 1888 року в стилі еклектика з домішками класицизму. До сторіччя створення вілли в 1988 році художник встиг відремонтувати споруду і переробити її декор і сад в стилі фантастичного реалізму, додавши рельєфи, бронзові скульптури, яскраві мозаїки. Серед нових об'єктів вілли — фонтан і павільйон Німфеум. В приміщенні вілли створено приватний музей Ернста Фукса, відкритий для відвідин з 1988 року.
Це не перший архітектурний об'єкт, до створення якого доклав зусиль митець. Він створив інтер'єр церкви Св. Якова (неподалік міста Грац), готель «Ернст Фукс Паласт» тощо.
Ернст Фукс в Києві Редагувати
За часів СРСР про відвідини країни не могло бути і мови. Мистецтво Ернста Фукса, містичне, біблійне і буржуазне, ніяк не укладалось в ідеологічні схеми радянської цензури.
Зрушення пройшли в 1993 році, коли СРСР розпався і твори митця запросили на виставку в Державний Російський музей, в Санкт-Петербург.
В жовтні 2006 немолодий митець відвідав також і Київ разом зі своїм прихильником і колекціонером з Нідерландів Рарди ван Соестом. В Українському національному музеї була влаштована прес-конференція. Під час перебування в Києві Ернст Фукс відвідав Андріївський узвіз і київський музей письменника Михайла Булгакова.
Ернст Фукс завітав також до українського художника Костецького Олександра Володимировича, художня манера якого досить близька до мистецької течії «фантастичний реалізм».
Вибрані твори Редагувати
- «Танок зі Смертю»
- «Тілесні метаморфози», 1949
- «Розп'яття з передстоячими», 1950
- «Янгол Смерти біля брами в чистилище», 1951
- «Одруження однорога», 1952
- «Плат Вероніки», 1953
- «Мойсей»
- «Таємна вчеря», 1957
- «Три містерії святого Хреста», 1957
- «Псалом 69», 1960
- «Дедал і німфа», 1975
- «Янгол історії», 1992
- стінопис «Людина і Машина», Монте-Карло
- дизайн інтер'єра церкви Св. Якова
- готель «Ернст Фукс Паласт»
- театральні декорації до опери «Чарівна флейта»
- декор вілли Отто Вагнера, павільйон «Німфеум»
- ілюстрації до Біблії
Графічні цикли Ернста Фукса Редагувати
- «Одноріг», (1950–1952)
- «Самсон» (1960–1964)
- «Есфір» (1964–1967)
- «Сфінкс» (1966–1967)
Скульптури Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ернст Фукс |
- Official site [ 22 березня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- Museum of Modern Art online collection
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ RKDartists