www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еламська мова Ела мська мова мова еламітів поширена на території Еламу як мінімум в III I тис до н е Була ізолятом але і

Еламська мова

Ела́мська мова — мова еламітів, поширена на території Еламу, як мінімум, в III—I тис. до н. е. Була ізолятом, але існують гіпотези про спорідненість з дравидськими або афразійськими мовами. Спочатку записувався оригінальної писемністю, згодом — клинописом. Вважається, що еламська мова вимерла до IV століття до н. е., але, можливо, й зберігалась до Середньовіччя.

Еламська мова
Поширена в Елам (південний захід Ірану)
Носії мертва мова з IV ст. до Р. Х.
Писемність протоеламське письмо, клинопис, еламське линійне письмо
Класифікація ізольована мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2 elx
ISO 639-3 elx

За граматичною будовою еламська мова аглютинативна й ергативна. Звичайний порядок слів — SOV (підмет — додаток — присудок).

Щодо назви Редагувати

Самі еламіти називали Елам Ḫa-tam₅-ti або Ḫal-tam₅-ti, що, певне, походить від слова hal «земля». У вавилонських текстах ця назва передавалася як ᴷᵁᴿe-lam-mat. Стародавні перси називали Елам (h)ūja, (h)ūvja, звідки походить назва Хузестан. У науковий оборот назва «еламська мова» увійшла зі шумерських й акадських текстів (шум. eme Elama). Раніше використовувалися також назви «сузька», «анзанська», «ахеменідська мова другого роду», «туранська», «мідійська», «скіфська».

Питання класифікації Редагувати

Найдавніший текст Еламською мовою: договір між Нарам-Суеном і Хітою

Еламська мова є ізолятом, існують гіпотези про її спорідненість з дравидськими (висунута в 1856 р Р. Колдуеллом) або афразійськими мовами (висунута в 1992 р В. Блажек). Г. С. Старостін на підставі лексико-статистичних підрахунків висунув припущення, що еламська є «мостом» між ностратичними і афразійськими мовами, будучи поряд з праностратичною і праафразійською мовами нащадком праєвразійської мови.

Були також різні спроби порівняння з уральськими, алтайськими, хуритською, каситськими, мідійськими та кавказькими мовами, але вони або ненаукові, або непереконливі.

Лінгвогеографія Редагувати

Область поширення еламської мови

Еламіти населяли південь і південний захід сучасного Ірану (Хузестан і Фарс).

В силу нестатку збереженого матеріалу виявити діалектне членування еламської мови неможливо. Проте існують підстави вважати, що в основу еламської мови ахменідської епохи ліг інший говір, ніж той, що засвідчено за середньоламської доби.

Писемність Редагувати

Зразок Еламського клинопису

На території поширення еламської мови засвідчено три види писемності:

  • протоеламське письмо — збереглося близько 1600 текстів, висхідних до епохи близько 3100-2900 рр. до н. е., мало піктографічний характер, не дешифровано, тому невідомо, чи була мова цих написів еламською;
  • лінійне еламське письмо — розвинулося з протоеламского до XXIII в. до н. е, зафіксовано у вигляді 19 написів (10 вибито на камені, 7 видавлено на глині, 1 видряпана на штукатурці, 1 викарбувано на сріблі), носило фонетичний характер з вкрапленнями логограм. Близько 10 знаків були дешифровані у першій половині 20 ст, але далі дешифровка довго не просувалася. У 2020 г. з'явилися публікації про його дешифровку, схвально сприйняті лінгвістами;
  • клинопис  (на базі аккадського) — повністю витісняє лінійне еламське письмо починаючи з близько 2200 р. до н. е.

Еламський клинопис використовував близько 140 знаків. У ахеменідську епоху кількість знаків зменшилася до 113 (з них 25 — логограми).

Еламський клинопис включав як фонетичні знаки, так і детермінативи і логограми, що виражали тільки значення кореня, дійшовши з шумерської (шумерограми) мови, а також цифри. Аккадограми відсутні, хоча запозичення з аккадської в еламському є. Фонетичні знаки є силабограмами структури V, CV, VC і CVC (де C — приголосний, а V — голосний). Писали зліва направо та зверху вниз. Поділ на слова був відсутній.

У латинській транслітерації логограми передаються великими літерами, детермінативи пишуться над рядком, а фонетичні знаки — малими літерами, при цьому склади відокремлюються один від одного дефісом.

Історія мови Редагувати 

Щодо мови їхньої (мешканців Хузістану), то простий народ їхній говорить по-перськи і по-арабськи, але в них є інша мова, хузійська, не тотожня ні з єврейською, ні з сирійською, ані з перською
Книга шляхів і країн

Історію еламської мови ділять на чотири періоди:

  • староеламський (2600—1500 рр. до н. е.);
  • середньоеламський (1500—1000 рр. до н. е.);
  • новоеламський (1000—550 рр. до н. е);
  • ахеменідський (550—330 рр. до н. е).

Починаючи з рубежу II і II тисячоліть до н. е. носії іранських мов починають тіснити еламітів. Після завоювання Еламу Імперією Ахеменідів VI століття до н. е. давньоперська мова витісняє еламську, яка зберігається у вживанні ще принаймні два століття, можливо, довше. Так, арабський географ Істахрі в «Книзі шляхів і країн» (X ст. н. е.) Згадує, що в провінції Хузистан окрім арабською і перською населення говорило також хузійською мовою. Залишається невідомим, чи крилася під цією назвою еламська мова або одна з іранських.

Величина корпусу — 20 000 табличок і їхні уламки; більшість відноситься до ахеменідської епохи, це переважно господарські записи.

Лінгвістична характеристика Редагувати

Фонетика і фонологія Редагувати

Голосні Редагувати

Можна не сумніватися, що в ісламському були голосні a, i і u, можливо, також e та o. Дифтонгів і протиставлення по довготі-стислості не було.

Приголосні Редагувати

Приголосні не протиставлялися за ознакою глухості-дзвінкості. На це вказують передача запозичень і вживання клинописних знаків для глухих і дзвінких без особливої різниці. У той же час еламські писарі використовували такий прийом, як подвоєння приголосних, що, на думку Е. Райнера, відображало протиставлення напружених і ненапружених проривних.

Еламські приголосні:

За способом
утворення		 За місцем утворення
Губно-губні Губно-зубні Зубні Середньоязикові Задньоязикові Гортанні
Гучні Проривні b/p d/t g/k
pp tt kk
Аффрикати ʒ/c
Щілинні v/f z/s zz (ž/š šš) h
Сонорні Носові m mm n nn
Бокові l ll
Дрижачі r rr
Ковзні j

Просодія Редагувати

Непрямі дані дозволяють припустити, що наголос в еламській був, ймовірно, ініційним (ставився на перший склад слова).

Морфологія Редагувати

Іменник Редагувати

Іменник розрізняє категорії числа (однина і множина) та іменного класу (одухотворений або активний і неживий або інактивність). Показником одухотвореного в однині був -r (sunkir «цар»), у множині -p (sunkip «царі»), а неживого класу — -me (sunkime «царство»).

Іменники узгоджувалися з дієсловоом в особі:

Особа Прирорсток Приклад Переклад
1-ша особа (локутив) -k sunki-k «я, цар»
2-га особа (аллокутив) -t sunki-t «ти, цар»
3-тя особа (делокутив) одн. -r sunki-r «він, цар»
3-тя особа (делокутив) мн. -p sunki-p «вони, царі»

Відмінкової системи з самого початку не існувало, проте в ахеменідській еламській іменники доповнювалися енклітиками, що мали відмінкове значення.

Числівники Редагувати

Оскільки числівники завжди записувалися цифрами, їхня вимова невідомо. Винятком є тільки ki(r) «один», mar «два», ziti «три». Порядкові утворювалися від кількісних за допомогою форманта -ummemana і -edana.

Займенники Редагувати

Серед займенників виділяють особові, присвійні, вказівні, анафоричні, питальні, невизначені, відносні, поворотні, означальні, видільні та емфатичні.

Особові займенники:

староеламська середньоеламська ахеменідська
«я» u u u
«ти» ni ni/nu nu
«ми» nika nika nuku
«ви» num(i) num(i) num(i)

Як займенник третьої особи використовувалися вказівні займенники.

Вказівні займенники розрізняли два ступені віддаленості: hu/hi/i «цей», ap/api «ці», hupe «той, ті».

Дієслово Редагувати

Категорія часу у дієслова виражалася в протиставленні минулого і непройшовшого часів.

Виділяють три відмінювання: відмінювання перехідних дієслів в минулому часі (I відмінювання), неперехідних дієслів у минулому часі (II відмінювання) і відмінювання теперішнього часу (III відмінювання).

Способів дієслова було чотири: дійсний, наказовий, бажальний і заборонний. У значенні наказового способу використовувалися форми другої особи однини дійсного способу (hapti «чуєш», «почуй(те)»). В ахменідську добу імператив став висловлюватися основою дієслова з факультативним додаванням суфікса -š (mida «піди», halpiš «порази»). Заборонний спосіб виражався поєднанням форм III відмінювання з часткою ani/anu, іноді I відмінювання з часткою ni. Бажальний спосіб виражався поєднаннями форм I або II відмінювання з частинкою -en/-ni/-na (huttahši-ni «нехай вони зроблять»).

З безособових форм дієслово мав форми інфінітиву (утворювався за допомогою форманта -n(a)), активно-транзитивного дієприкметника (збігався з чистою основою дієслова) та пасивно-нетранзитивного дієприкметника минулого часу (утворювався за допомогою форманта -k).

Суфікси у дієслівній формі розташовувалися у певному порядку:

Положення Морфема
1 основа
2 суфікс прямого об'єкта чи суб'єкта стану
3 суфікс виду
4 суфікс дієприкметника
5 показник особи суб'єкта дії чи стану
6 суфікс способу
Зіставлення еламського клинопису Бегістунського напису з давньоперсидської і вавілонської: «Це Ґаумата, чародій. Він брехав, кажучи: „Я Смердіс, син Кіра, я цар.“»

Синтаксис Редагувати

Еламська була мовою з розщепленою ергативністю.

Звичайний порядок слів — SOV (підмет — додаток — присудок). Визначальне слово ставилося після визначного (ruhur rišarra «велика людина», дослівно: «людина велика»).

Лексика Редагувати

В еламській є багато аккадських запозичень (зокрема шумеризмів, які пройшли через аккадське посередництво), наприклад, zubar «мідь» < акк. siparru < шум. zabar. За ахеменідський період до еламської мови потрапило багато запозичень з давньоперської, як-то baziš «податок, данина» < bāziš.

Історія вивчення Редагувати

Початок вивченню еламської мови було покладено розшифровкою XIX століття Бегістунського напису. Піонерами дослідження еламської мови були Ф. Вайсбах, Ф. Борк і Г. Хюзінґ, в більш пізній час еламською займалися В. фон Бранденштейн, Й. Фрідріх, В. Хінц і Р. Лабате. Корпуси текстів становили Ф. В. Кеніґ, М.-Ж. Стевія, Ф. Мальбран-Лабан, Дж. Камерон і Д. Хеллок. Словник еламської мови було створено В. Хінце і Х. Кохом. Описи граматики було зроблено Р. Дабатом, Х. Х. Пейпером, Е. Райнером, І. М. Дьяконовим, Ф. Ґрійо-Сусіні, М. Л. Хачикяном і М. Столпером. У СРСР еламською мовою також займався Ю. Б. Юсіфов.

Примітки Редагувати

  1. (рос.) Хачикян М. Л. Эламский язык // Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. — М. : Academia, 2010. — С. 95. — ISBN 978-5-87444-346-7.
  2. (англ.) Stolper M. W. Elamite // The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. — Cambridge University Press, 2004. — P. 60. — ISBN 978-0-52156-256-0.
  3. Vavroušek P. (2010). Elamština. Jazyky starého Orientu. Praha: Univerzita Karlova v Praze. с. 125. ISBN 978-80-7308-312-0. 
  4. Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 95–96. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  5. (англ.) Starostin G. On the Genetic Relation of the Elamite Language // Mother Tongue. — 2002. — Т. VII. — С. 147—170.
  6. (рос.) Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. — М. : Наука, 1967. — С. 107—108.
  7. ↑ (рос.) Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 96. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  8. ↑ Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 97. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  9. Hinz W. Problems of Linear Elamite. — 1975. — № 2. — С. 106.
  10. Stolper M. W. (2004). Elamite. The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. Cambridge University Press. с. 65. ISBN 978-0-52156-256-0. 
  11. ↑ Vavroušek P. (2010). Elamština. Jazyky starého Orientu. Praha: Univerzita Karlova v Praze. с. 53. ISBN 978-80-7308-312-0. 
  12. Vavroušek P. (2010). Elamština. Jazyky starého Orientu. Praha: Univerzita Karlova v Praze. с. 126. ISBN 978-80-7308-312-0. 
  13. (англ.) Stolper M. W. Elamite // The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. — Cambridge University Press, 2004. — P. 66—67. — ISBN 978-0-52156-256-0.
  14. (англ.) Stolper M. W. Elamite // The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. — Cambridge University Press, 2004. — P. 69. — ISBN 978-0-52156-256-0.
  15. (лат.) Abu Ishak al-Istakhri. Kitāb al-masālik wa-al-mamālik // Viae regnorum, Descriptio ditionis moslemicae auctore Ibrahim ibn Muhammad Abu Ishak al-Farisi al-Istakhri / Ed. M. J. de Goeje’s. — Lugduni—Batavorum : Apud E. J. Brill, 1870. — P. 91. — (Bibliotheca geographorum arabicorum. Pars Ia) (пер. з арабськ. цит. за Бартольдъ В. В. Къ вопросу о происхожденіи кайтаковъ // Этнографическое обозрѣніе. — 1910 (Годъ 22-й). — № 1—2 (кн. LXXXIV.—LXXXV.). — С. 37, прим. 2.)
  16. Vavroušek P. (2010). Elamština. Jazyky starého Orientu. Praha: Univerzita Karlova v Praze. с. 228. ISBN 978-80-7308-312-0. 
  17. Дьяконов И. М. (1967). Языки древней Передней Азии. М.: Наука. с. 90. 
  18. Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 98–99. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  19. Stolper M. W. (2004). Elamite. The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. Cambridge University Press. с. 72. ISBN 978-0-52156-256-0. 
  20. Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 99. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  21. Хачикян М. Л. Эламский язык // Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. — М. : Academia, 2010. — С. 100. — ISBN 978-5-87444-346-7.
  22. (рос.) Хачикян М. Л. Эламский язык // Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. — М. : Academia, 2010. — С. 101. — ISBN 978-5-87444-346-7.
  23. (англ.) Stolper M. W. Elamite // The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. — Cambridge University Press, 2004. — P. 93. — ISBN 978-0-52156-256-0.
  24. Vavroušek P. (2010). Elamština. Jazyky starého Orientu. Praha: Univerzita Karlova v Praze. с. 55. ISBN 978-80-7308-312-0. 
  25. Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 102. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  26. (англ.) Stolper M. W. Elamite // The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. — Cambridge University Press, 2004. — P. 73. — ISBN 978-0-52156-256-0.
  27. Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 102—103. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  28. (рос.) Дьяконов И. М. (1967). Языки древней Передней Азии. М.: Наука. с. 100. 
  29. ↑ (рос.) Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 107. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  30. ↑ (рос.) Хачикян М. Л. Эламский язык // Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. — М. : Academia, 2010. — С. 105. — ISBN 978-5-87444-346-7.
  31. (рос.) Хачикян М. Л. Эламский язык // Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. — М. : Academia, 2010. — С. 106. — ISBN 978-5-87444-346-7.
  32. ↑ Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 103. ISBN 978-5-87444-346-7. 
  33. (рос.) Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. — М. : Наука, 1967. — С. 101.
  34. (рос.) Хачикян М. Л. Эламский язык // Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. — М. : Academia, 2010. — С. 114. — ISBN 978-5-87444-346-7.
  35. (рос.) Хачикян М. Л. Эламский язык // Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. — М. : Academia, 2010. — С. 115. — ISBN 978-5-87444-346-7.
  36. (рос.) Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. — М. : Наука, 1967. — С. 98.
  37. (англ.) Stolper M. W. (2004). Elamite. The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. Cambridge University Press. с. 90—91. ISBN 978-0-52156-256-0. 
  38. (рос.) Хачикян М. Л. (2010). Эламский язык. Языки мира. Древние реликтовые языки Передней Азии. М.: Academia. с. 117. ISBN 978-5-87444-346-7. 

Література Редагувати

  • Blažek V. The new Dravidian-Afroasiatic parallels. Preliminary report // Nostratic, Dene-Caucasian, Austric and Amerind / Ed. by V. Shevoroshkin. — Bochum: Brockmeyer, 1992. — P. 150—165.
  • Grillot-Susini F., Roche C. Éléments de grammaire élamite. — Paris: Edition Recherche sur les Civilizations, 1987. — 79 p. — ISBN 2-86538-183-8.
  • Hallock R. On the Middle Elamite Verb // Journal of Near Eastern Studies, 1973, Vol. 32, No. 1/2. — P. 148—151.
  • Khačikjan M. The Elamite language. — Roma: Pubblicazioni dell'Istituto per gli studi micenei ed egeo-anatolici, 1998. — 100 p. — (Documenta Asiana IV).
  • Labat R. Structure de la langue élamite (état présent de la question) // Conférences de l'Institut de Linguistique de Paris. 9. — Paris, 1951. — P. 23—42.
  • McAlpin D. Elamite and Dravidian: Further Evidence of Relationship // Current Anthropology, 1975, Vol. 16. — P. 105—115.
  • McAlpin D. Proto-Elamo-Dravidian: The Evidence and its Implications. — Philadelphia: American Philosophical Society, 1981. — 155 p. — (Transactions of the American Philosophical Society. Vol. 71, Pt. 3). — ISBN 978-0871697134.
  • Paper H. H. The Phonology and Morphology of Royal Achaemenid Elamite. — Ann Arbor: The University of Michigan Press, 1955. — xi + 119 p.
  • Reiner E. The Elamite Language // Handbuch der Orientalistik. Bd. 2, Tl. 2. — Leiden/Köln, E. J. Brill, 1969. — 123 S.
  • Starostin G. On the genetic affiliation of the elamite language [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Mother Tongue, Vol. VII, 2002. — P. 147—170.
  • Stolper M. W. // The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. — Cambridge University Press, 2004. — P. 60—94.
  • Hinz W., Koch H. Elamisches Wörterbuch (in 2 Teilen). — Berlin: Dietrich Reimer, 1987. — 1392 S. — (Archäologische Mitteilungen aus Iran. Ergänzungsband 17). — ISBN 3-496-00923-3.
  • Steve M. J. Syllabaire élamite: histoire et paléographie. — Paris/Neuchâtel: Recherches et Publications, 1992. — 172 p. — (Civilizations du Proche-Orient, Série II, Philologie, 1). — ISBN 2-940032-00-9.
  • Zadok R. The Elamite Onomasticon. — Napoli: Istituto Universitario Orientale, 1984. — i + 84 p. — (Annali: Rivista del Dipartimento di Studi Asiatici e del Dipartimento di Studi su Africa e Paesi Arabi. Vol. 44, fasc. 3. Supplemento n. 40).
  • Cameron G. G. Persepolis Treasury Tablets [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.]. — Chicago: University of Chicago Press, 1948. — xviii + 214 p. — (Oriental Institute Publications. Vol. 65).
  • Hallock R. T. Persepolis Fortification Tablets [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Chicago: University of Chicago Press, 1969. — x + 776 p. — (Oriental Institute Publications. Vol. 92).
  • König F. W. Die elamischen Königsinschriften. — Graz: Weidner, 1965. — vi + 228 S. — (Archiv für Orientforschung. Beih. 16).
  • Grillot-Susini F., Herrenschmidt C., Malbran-Labat F. La version élamite de la trilingue de Behistun: une nouvelle lecture // Journal Asiatique, 1993, Vol. 281. — P. 19—59.
  • Malbran-Labat F. Les Inscriptions Royales de Suse. Briques de l'époque paléoélamite à l'Empire néo-élamite. — Paris: Editions de la Réunion des Musées Nationaux, 1995. — 272 p. — ISBN 2-7118-2868-9.
  • Steve M.-J. Tchoga Zanbil (Dur-Untash). Vol. 3. Textes élamites et accadiens de Tchoga-Zanbil. — Paris: Paul Geuthner, 1967. — 146 p. — (Mémoires de la Délégation Archéologique en Iran. Vol. 41).
  • Steve M.-J. Ville Royale de Suse. Vol. 7. Nouveaux mélanges épigraphiques, inscriptions royales de Suse et de la Susiane. — Nice: Editions Serré, 1987. — 111 p. — (Mémoires de la Délégation Archéologique en Iran. Vol. 53). — ISBN 2-86410-098-3.
  • Weissbach F. H. Die keilinschriften der Achämeniden. — Leipzig: J. C. Hinrichs, 1911. — lxxxiv + 160 S. — (Vorderasiatische Bibliothek. Bd. 3).

Посилання Редагувати

Еламська мова
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ela mska mova mova elamitiv poshirena na teritoriyi Elamu yak minimum v III I tis do n e Bula izolyatom ale isnuyut gipotezi pro sporidnenist z dravidskimi abo afrazijskimi movami Spochatku zapisuvavsya originalnoyi pisemnistyu zgodom klinopisom Vvazhayetsya sho elamska mova vimerla do IV stolittya do n e ale mozhlivo j zberigalas do Serednovichchya Elamska movaPoshirena v Elam pivdennij zahid Iranu Nosiyi mertva mova z IV st do R H Pisemnist protoelamske pismo klinopis elamske linijne pismoKlasifikaciya izolovana movaOficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 elxISO 639 3 elxZa gramatichnoyu budovoyu elamska mova aglyutinativna j ergativna Zvichajnij poryadok sliv SOV pidmet dodatok prisudok Zmist 1 Shodo nazvi 2 Pitannya klasifikaciyi 3 Lingvogeografiya 4 Pisemnist 5 Istoriya movi 6 Lingvistichna harakteristika 6 1 Fonetika i fonologiya 6 1 1 Golosni 6 1 2 Prigolosni 6 1 3 Prosodiya 6 2 Morfologiya 6 2 1 Imennik 6 2 2 Chislivniki 6 2 3 Zajmenniki 6 2 4 Diyeslovo 6 3 Sintaksis 6 4 Leksika 7 Istoriya vivchennya 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaShodo nazvi RedaguvatiSami elamiti nazivali Elam Ḫa tam ti abo Ḫal tam ti sho pevne pohodit vid slova hal zemlya U vavilonskih tekstah cya nazva peredavalasya yak ᴷᵁᴿe lam mat Starodavni persi nazivali Elam h uja h uvja zvidki pohodit nazva Huzestan U naukovij oborot nazva elamska mova uvijshla zi shumerskih j akadskih tekstiv shum eme Elama Ranishe vikoristovuvalisya takozh nazvi suzka anzanska ahemenidska mova drugogo rodu turanska midijska skifska 1 2 Pitannya klasifikaciyi Redaguvati nbsp Najdavnishij tekst Elamskoyu movoyu dogovir mizh Naram Suenom i HitoyuElamska mova ye izolyatom isnuyut gipotezi pro yiyi sporidnenist z dravidskimi visunuta v 1856 r R Kolduellom abo afrazijskimi movami visunuta v 1992 r V Blazhek 3 4 G S Starostin na pidstavi leksiko statistichnih pidrahunkiv visunuv pripushennya sho elamska ye mostom mizh nostratichnimi i afrazijskimi movami buduchi poryad z pranostratichnoyu i praafrazijskoyu movami nashadkom prayevrazijskoyi movi 5 Buli takozh rizni sprobi porivnyannya z uralskimi altajskimi huritskoyu kasitskimi midijskimi ta kavkazkimi movami ale voni abo nenaukovi abo neperekonlivi 6 Lingvogeografiya RedaguvatiPoshirennya nbsp Oblast poshirennya elamskoyi moviElamiti naselyali pivden i pivdennij zahid suchasnogo Iranu Huzestan i Fars 7 GovoriV silu nestatku zberezhenogo materialu viyaviti dialektne chlenuvannya elamskoyi movi nemozhlivo Prote isnuyut pidstavi vvazhati sho v osnovu elamskoyi movi ahmenidskoyi epohi lig inshij govir nizh toj sho zasvidcheno za serednolamskoyi dobi 7 Pisemnist Redaguvati nbsp Zrazok Elamskogo klinopisuNa teritoriyi poshirennya elamskoyi movi zasvidcheno tri vidi pisemnosti 8 9 10 protoelamske pismo zbereglosya blizko 1600 tekstiv vishidnih do epohi blizko 3100 2900 rr do n e malo piktografichnij harakter ne deshifrovano tomu nevidomo chi bula mova cih napisiv elamskoyu linijne elamske pismo rozvinulosya z protoelamskogo do XXIII v do n e zafiksovano u viglyadi 19 napisiv 10 vibito na kameni 7 vidavleno na glini 1 vidryapana na shtukaturci 1 vikarbuvano na sribli nosilo fonetichnij harakter z vkraplennyami logogram Blizko 10 znakiv buli deshifrovani u pershij polovini 20 st ale dali deshifrovka dovgo ne prosuvalasya U 2020 g z yavilisya publikaciyi pro jogo deshifrovku shvalno sprijnyati lingvistami klinopis na bazi akkadskogo povnistyu vitisnyaye linijne elamske pismo pochinayuchi z blizko 2200 r do n e Elamskij klinopis vikoristovuvav blizko 140 znakiv 11 U ahemenidsku epohu kilkist znakiv zmenshilasya do 113 z nih 25 logogrami 12 Elamskij klinopis vklyuchav yak fonetichni znaki tak i determinativi i logogrami sho virazhali tilki znachennya korenya dijshovshi z shumerskoyi shumerogrami movi a takozh cifri Akkadogrami vidsutni hocha zapozichennya z akkadskoyi v elamskomu ye Fonetichni znaki ye silabogramami strukturi V CV VC i CVC de C prigolosnij a V golosnij Pisali zliva napravo ta zverhu vniz Podil na slova buv vidsutnij 13 U latinskij transliteraciyi logogrami peredayutsya velikimi literami determinativi pishutsya nad ryadkom a fonetichni znaki malimi literami pri comu skladi vidokremlyuyutsya odin vid odnogo defisom 14 Istoriya movi RedaguvatiIstahri Shodo movi yihnoyi meshkanciv Huzistanu to prostij narod yihnij govorit po perski i po arabski ale v nih ye insha mova huzijska ne totozhnya ni z yevrejskoyu ni z sirijskoyu ani z perskoyu Kniga shlyahiv i krayin 15 Istoriyu elamskoyi movi dilyat na chotiri periodi 8 16 staroelamskij 2600 1500 rr do n e serednoelamskij 1500 1000 rr do n e novoelamskij 1000 550 rr do n e ahemenidskij 550 330 rr do n e Pochinayuchi z rubezhu II i II tisyacholit do n e nosiyi iranskih mov pochinayut tisniti elamitiv 17 Pislya zavoyuvannya Elamu Imperiyeyu Ahemenidiv VI stolittya do n e davnoperska mova vitisnyaye elamsku yaka zberigayetsya u vzhivanni she prinajmni dva stolittya mozhlivo dovshe Tak arabskij geograf Istahri v Knizi shlyahiv i krayin X st n e Zgaduye sho v provinciyi Huzistan okrim arabskoyu i perskoyu naselennya govorilo takozh huzijskoyu movoyu Zalishayetsya nevidomim chi krilasya pid ciyeyu nazvoyu elamska mova abo odna z iranskih 7 Velichina korpusu 20 000 tablichok i yihni ulamki bilshist vidnositsya do ahemenidskoyi epohi ce perevazhno gospodarski zapisi 11 Lingvistichna harakteristika RedaguvatiFonetika i fonologiya Redaguvati Golosni Redaguvati Mozhna ne sumnivatisya sho v islamskomu buli golosni a i i u mozhlivo takozh e ta o Diftongiv i protistavlennya po dovgoti stislosti ne bulo 18 19 Prigolosni Redaguvati Prigolosni ne protistavlyalisya za oznakoyu gluhosti dzvinkosti Na ce vkazuyut peredacha zapozichen i vzhivannya klinopisnih znakiv dlya gluhih i dzvinkih bez osoblivoyi riznici U toj zhe chas elamski pisari vikoristovuvali takij prijom yak podvoyennya prigolosnih sho na dumku E Rajnera vidobrazhalo protistavlennya napruzhenih i nenapruzhenih prorivnih 20 Elamski prigolosni 21 Za sposobomutvorennya Za miscem utvorennyaGubno gubni Gubno zubni Zubni Serednoyazikovi Zadnoyazikovi GortanniGuchni Prorivni b p d t g kpp tt kkAffrikati ʒ cShilinni v f z s zz z s ss hSonorni Nosovi m mm n nnBokovi l llDrizhachi r rrKovzni jProsodiya Redaguvati Nepryami dani dozvolyayut pripustiti sho nagolos v elamskij buv jmovirno inicijnim stavivsya na pershij sklad slova 22 23 Morfologiya Redaguvati Imennik Redaguvati Imennik rozriznyaye kategoriyi chisla odnina i mnozhina ta imennogo klasu oduhotvorenij abo aktivnij i nezhivij abo inaktivnist Pokaznikom oduhotvorenogo v odnini buv r sunkir car u mnozhini p sunkip cari a nezhivogo klasu me sunkime carstvo 24 25 Imenniki uzgodzhuvalisya z diyeslovoom v osobi 26 Osoba Prirorstok Priklad Pereklad1 sha osoba lokutiv k sunki k ya car 2 ga osoba allokutiv t sunki t ti car 3 tya osoba delokutiv odn r sunki r vin car 3 tya osoba delokutiv mn p sunki p voni cari Vidminkovoyi sistemi z samogo pochatku ne isnuvalo prote v ahemenidskij elamskij imenniki dopovnyuvalisya enklitikami sho mali vidminkove znachennya 27 Chislivniki Redaguvati Oskilki chislivniki zavzhdi zapisuvalisya ciframi yihnya vimova nevidomo Vinyatkom ye tilki ki r odin mar dva ziti tri Poryadkovi utvoryuvalisya vid kilkisnih za dopomogoyu formanta ummemana i edana 28 29 Zajmenniki Redaguvati Sered zajmennikiv vidilyayut osobovi prisvijni vkazivni anaforichni pitalni neviznacheni vidnosni povorotni oznachalni vidilni ta emfatichni 29 Osobovi zajmenniki 30 staroelamska serednoelamska ahemenidska ya u u u ti ni ni nu nu mi nika nika nuku vi num i num i num i Yak zajmennik tretoyi osobi vikoristovuvalisya vkazivni zajmenniki 30 Vkazivni zajmenniki rozriznyali dva stupeni viddalenosti hu hi i cej ap api ci hupe toj ti 31 Diyeslovo Redaguvati Kategoriya chasu u diyeslova virazhalasya v protistavlenni minulogo i neprojshovshogo chasiv 32 Vidilyayut tri vidminyuvannya vidminyuvannya perehidnih diyesliv v minulomu chasi I vidminyuvannya neperehidnih diyesliv u minulomu chasi II vidminyuvannya i vidminyuvannya teperishnogo chasu III vidminyuvannya 32 Sposobiv diyeslova bulo chotiri dijsnij nakazovij bazhalnij i zaboronnij U znachenni nakazovogo sposobu vikoristovuvalisya formi drugoyi osobi odnini dijsnogo sposobu hapti chuyesh pochuj te V ahmenidsku dobu imperativ stav vislovlyuvatisya osnovoyu diyeslova z fakultativnim dodavannyam sufiksa s mida pidi halpis porazi Zaboronnij sposib virazhavsya poyednannyam form III vidminyuvannya z chastkoyu ani anu inodi I vidminyuvannya z chastkoyu ni Bazhalnij sposib virazhavsya poyednannyami form I abo II vidminyuvannya z chastinkoyu en ni na huttahsi ni nehaj voni zroblyat Z bezosobovih form diyeslovo mav formi infinitivu utvoryuvavsya za dopomogoyu formanta n a aktivno tranzitivnogo diyeprikmetnika zbigavsya z chistoyu osnovoyu diyeslova ta pasivno netranzitivnogo diyeprikmetnika minulogo chasu utvoryuvavsya za dopomogoyu formanta k Sufiksi u diyeslivnij formi roztashovuvalisya u pevnomu poryadku 33 Polozhennya Morfema1 osnova2 sufiks pryamogo ob yekta chi sub yekta stanu3 sufiks vidu4 sufiks diyeprikmetnika5 pokaznik osobi sub yekta diyi chi stanu6 sufiks sposobu nbsp Zistavlennya elamskogo klinopisu Begistunskogo napisu z davnopersidskoyi i vavilonskoyi Ce Gaumata charodij Vin brehav kazhuchi Ya Smerdis sin Kira ya car Sintaksis Redaguvati Elamska bula movoyu z rozsheplenoyu ergativnistyu 34 Zvichajnij poryadok sliv SOV pidmet dodatok prisudok 35 Viznachalne slovo stavilosya pislya viznachnogo ruhur risarra velika lyudina doslivno lyudina velika 36 Leksika Redaguvati V elamskij ye bagato akkadskih zapozichen zokrema shumerizmiv yaki projshli cherez akkadske poserednictvo napriklad zubar mid lt akk siparru lt shum zabar Za ahemenidskij period do elamskoyi movi potrapilo bagato zapozichen z davnoperskoyi yak to bazis podatok danina lt bazis 37 38 Istoriya vivchennya RedaguvatiPochatok vivchennyu elamskoyi movi bulo pokladeno rozshifrovkoyu XIX stolittya Begistunskogo napisu Pionerami doslidzhennya elamskoyi movi buli F Vajsbah F Bork i G Hyuzing v bilsh piznij chas elamskoyu zajmalisya V fon Brandenshtejn J Fridrih V Hinc i R Labate Korpusi tekstiv stanovili F V Kenig M Zh Steviya F Malbran Laban Dzh Kameron i D Hellok Slovnik elamskoyi movi bulo stvoreno V Hince i H Kohom Opisi gramatiki bulo zrobleno R Dabatom H H Pejperom E Rajnerom I M Dyakonovim F Grijo Susini M L Hachikyanom i M Stolperom U SRSR elamskoyu movoyu takozh zajmavsya Yu B Yusifov Primitki Redaguvati ros Hachikyan M L Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia 2010 S 95 ISBN 978 5 87444 346 7 angl Stolper M W Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press 2004 P 60 ISBN 978 0 52156 256 0 Vavrousek P 2010 Elamstina Jazyky stareho Orientu Praha Univerzita Karlova v Praze s 125 ISBN 978 80 7308 312 0 Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 95 96 ISBN 978 5 87444 346 7 angl Starostin G On the Genetic Relation of the Elamite Language Mother Tongue 2002 T VII S 147 170 ros Dyakonov I M Yazyki drevnej Perednej Azii M Nauka 1967 S 107 108 a b v ros Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 96 ISBN 978 5 87444 346 7 a b Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 97 ISBN 978 5 87444 346 7 Hinz W Problems of Linear Elamite 1975 2 S 106 Stolper M W 2004 Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press s 65 ISBN 978 0 52156 256 0 a b Vavrousek P 2010 Elamstina Jazyky stareho Orientu Praha Univerzita Karlova v Praze s 53 ISBN 978 80 7308 312 0 Vavrousek P 2010 Elamstina Jazyky stareho Orientu Praha Univerzita Karlova v Praze s 126 ISBN 978 80 7308 312 0 angl Stolper M W Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press 2004 P 66 67 ISBN 978 0 52156 256 0 angl Stolper M W Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press 2004 P 69 ISBN 978 0 52156 256 0 lat Abu Ishak al Istakhri Kitab al masalik wa al mamalik Viae regnorum Descriptio ditionis moslemicae auctore Ibrahim ibn Muhammad Abu Ishak al Farisi al Istakhri Ed M J de Goeje s Lugduni Batavorum Apud E J Brill 1870 P 91 Bibliotheca geographorum arabicorum Pars Ia per z arabsk cit za Bartold V V K voprosu o proishozhdenii kajtakov Etnograficheskoe obozrѣnie 1910 God 22 j 1 2 kn LXXXIV LXXXV S 37 prim 2 Vavrousek P 2010 Elamstina Jazyky stareho Orientu Praha Univerzita Karlova v Praze s 228 ISBN 978 80 7308 312 0 Dyakonov I M 1967 Yazyki drevnej Perednej Azii M Nauka s 90 Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 98 99 ISBN 978 5 87444 346 7 Stolper M W 2004 Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press s 72 ISBN 978 0 52156 256 0 Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 99 ISBN 978 5 87444 346 7 Hachikyan M L Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia 2010 S 100 ISBN 978 5 87444 346 7 ros Hachikyan M L Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia 2010 S 101 ISBN 978 5 87444 346 7 angl Stolper M W Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press 2004 P 93 ISBN 978 0 52156 256 0 Vavrousek P 2010 Elamstina Jazyky stareho Orientu Praha Univerzita Karlova v Praze s 55 ISBN 978 80 7308 312 0 Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 102 ISBN 978 5 87444 346 7 angl Stolper M W Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press 2004 P 73 ISBN 978 0 52156 256 0 Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 102 103 ISBN 978 5 87444 346 7 ros Dyakonov I M 1967 Yazyki drevnej Perednej Azii M Nauka s 100 a b ros Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 107 ISBN 978 5 87444 346 7 a b ros Hachikyan M L Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia 2010 S 105 ISBN 978 5 87444 346 7 ros Hachikyan M L Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia 2010 S 106 ISBN 978 5 87444 346 7 a b Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 103 ISBN 978 5 87444 346 7 ros Dyakonov I M Yazyki drevnej Perednej Azii M Nauka 1967 S 101 ros Hachikyan M L Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia 2010 S 114 ISBN 978 5 87444 346 7 ros Hachikyan M L Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia 2010 S 115 ISBN 978 5 87444 346 7 ros Dyakonov I M Yazyki drevnej Perednej Azii M Nauka 1967 S 98 angl Stolper M W 2004 Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press s 90 91 ISBN 978 0 52156 256 0 ros Hachikyan M L 2010 Elamskij yazyk Yazyki mira Drevnie reliktovye yazyki Perednej Azii M Academia s 117 ISBN 978 5 87444 346 7 Literatura RedaguvatiBlazek V The new Dravidian Afroasiatic parallels Preliminary report Nostratic Dene Caucasian Austric and Amerind Ed by V Shevoroshkin Bochum Brockmeyer 1992 P 150 165 Grillot Susini F Roche C Elements de grammaire elamite Paris Edition Recherche sur les Civilizations 1987 79 p ISBN 2 86538 183 8 Hallock R On the Middle Elamite Verb Journal of Near Eastern Studies 1973 Vol 32 No 1 2 P 148 151 Khacikjan M The Elamite language Roma Pubblicazioni dell Istituto per gli studi micenei ed egeo anatolici 1998 100 p Documenta Asiana IV Labat R Structure de la langue elamite etat present de la question Conferences de l Institut de Linguistique de Paris 9 Paris 1951 P 23 42 McAlpin D Elamite and Dravidian Further Evidence of Relationship Current Anthropology 1975 Vol 16 P 105 115 McAlpin D Proto Elamo Dravidian The Evidence and its Implications Philadelphia American Philosophical Society 1981 155 p Transactions of the American Philosophical Society Vol 71 Pt 3 ISBN 978 0871697134 Paper H H The Phonology and Morphology of Royal Achaemenid Elamite Ann Arbor The University of Michigan Press 1955 xi 119 p Reiner E The Elamite Language Handbuch der Orientalistik Bd 2 Tl 2 Leiden Koln E J Brill 1969 123 S Starostin G On the genetic affiliation of the elamite language Arhivovano 12 listopada 2020 u Wayback Machine Mother Tongue Vol VII 2002 P 147 170 Stolper M W Elamite The Cambridge Encyclopedia of the World s Ancient Languages Cambridge University Press 2004 P 60 94 Slovniki onomastichni kompendiumi spiski znakivHinz W Koch H Elamisches Worterbuch in 2 Teilen Berlin Dietrich Reimer 1987 1392 S Archaologische Mitteilungen aus Iran Erganzungsband 17 ISBN 3 496 00923 3 Steve M J Syllabaire elamite histoire et paleographie Paris Neuchatel Recherches et Publications 1992 172 p Civilizations du Proche Orient Serie II Philologie 1 ISBN 2 940032 00 9 Zadok R The Elamite Onomasticon Napoli Istituto Universitario Orientale 1984 i 84 p Annali Rivista del Dipartimento di Studi Asiatici e del Dipartimento di Studi su Africa e Paesi Arabi Vol 44 fasc 3 Supplemento n 40 Vidannya tekstivCameron G G Persepolis Treasury Tablets Arhivovano 29 grudnya 2014 u Wayback Machine Chicago University of Chicago Press 1948 xviii 214 p Oriental Institute Publications Vol 65 Hallock R T Persepolis Fortification Tablets Arhivovano 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Chicago University of Chicago Press 1969 x 776 p Oriental Institute Publications Vol 92 Konig F W Die elamischen Konigsinschriften Graz Weidner 1965 vi 228 S Archiv fur Orientforschung Beih 16 Grillot Susini F Herrenschmidt C Malbran Labat F La version elamite de la trilingue de Behistun une nouvelle lecture Journal Asiatique 1993 Vol 281 P 19 59 Malbran Labat F Les Inscriptions Royales de Suse Briques de l epoque paleoelamite a l Empire neo elamite Paris Editions de la Reunion des Musees Nationaux 1995 272 p ISBN 2 7118 2868 9 Steve M J Tchoga Zanbil Dur Untash Vol 3 Textes elamites et accadiens de Tchoga Zanbil Paris Paul Geuthner 1967 146 p Memoires de la Delegation Archeologique en Iran Vol 41 Steve M J Ville Royale de Suse Vol 7 Nouveaux melanges epigraphiques inscriptions royales de Suse et de la Susiane Nice Editions Serre 1987 111 p Memoires de la Delegation Archeologique en Iran Vol 53 ISBN 2 86410 098 3 Weissbach F H Die keilinschriften der Achameniden Leipzig J C Hinrichs 1911 lxxxiv 160 S Vorderasiatische Bibliothek Bd 3 Posilannya RedaguvatiElamska movau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi Elamske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 177 ISBN 978 966 439 921 7 A Krimskij Elamska narodnist i mova Vibrani shodoznavchi praci v 5 t T IV Iranistika A Yu Krimskij redkol L V Matveyeva golov red ta in NAN Ukrayini In t shodoznavstva im A Krimskogo K VD Stilos 2008 388 s ISBN 978 966 193 003 1 t IV S 50 60 Elamske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 177 ISBN 978 966 439 921 7 Elamska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Elamite Arhivovano 18 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Elamska mova Arhivovano 29 kvitnya 2011 u Wayback Machine v Enciklopediyi Iranika Elamska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Elamite Arhivovano 18 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Elamska mova amp oldid 39727317