www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едвард Тааффе Едвард Франц Йозеф фон Тааффе нім Eduard Franz Joseph Graf von Taaffe 24 лютого 1833 Відень 29 листопада 1

Едвард Тааффе

Едвард Франц Йозеф фон Тааффе (нім. Eduard Franz Joseph Graf von Taaffe; * 24 лютого 1833, Відень — † 29 листопада 1895, Нальжовске-Гори, Чехія) — австро-угорський політик, 11-й граф Тааффе, барон Беллімоут, міністр-президент (прем'єр-міністр) Цислейтанії у 1868–1870, 1879–1893.

Едвард Тааффе
нім. Eduard Graf Taaffe
Народився 24 лютого 1833(1833-02-24)[…]
Відень, Австрійська імперія
Помер 29 листопада 1895(1895-11-29)[…] (62 роки)
Nalžovské Horyd
Країна  Австрійська імперія
Діяльність політик
Alma mater Віденський університет
Знання мов німецька
Титул Viscount Taaffed
Посада Minister-President of Austriad, член Палати Цислейтаніїd, член Палати панів Імперської Ради[d], Member of the Bohemian Dietd і Member of the Bohemian Dietd
Партія Constitutional Partyd
Батько Ludwig Graf Taaffed
Мати Amelia Prinzessin Bretzenheim von Regéczd
Брати, сестри Charles Taaffe, 10th Viscount Taaffe of Corrend
У шлюбі з Irma von Taaffed
Діти Mary Taaffed, Louisa Taaffed, Helen Taaffed, Henry Taaffed і Clementine Taaffed
Нагороди
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер ордена Золотого руна

Походження Редагувати

Герб Е.Тааффе

Походив із родини ірландських перів з титулами віконтів Тааффе Корренських, баронів Беллімоутських, а також імперських графів (Reichsgrafen) Священної Римської імперії.

Біографія Редагувати

У віці 13 років став товаришем дитячих ігор малолітнього архікнязя Франца Йосифа, майбутнього цісаря. Завдяки цьому в наступні роки здобув його величезну довіру. У 28 років (1861) був призначений штатгальтером Богемії, у 1863 — ландпрезидентом Зальцбурга, у 1867 — ландпрезидентом Заенської Австрії (Kronland Österreich ob der Enns).

1862 — одружився з угорською аристократкою Ірмою Ксакі де Керешегі ет Адоржан. У них народилися 4 доньки і син — Генріх Тааффе.

Від лютого 1867 (розпал дебатів про австро-угорську угоду) займав низку високих урядових посад в уряді Фрідриха фон Бейста: міністр державного управління (Verwaltungsminister), міністр віровизнань і освіти, міністр внутрішніх справ, віце-президент міністрів.

У кабінеті міністра-президента новоствореної Цислейтанії Карла фон Ауерсперга (30 грудня 1867 — 24 вересня 1868) займав посади першого міністра (Bürgerministerium) та міністра крайової оборони.

Після відставки К. фон Ауерсперга займав посаду міністра-президента Цислейтанії (від вересня 1868 до січня 1870).

1870–1871 — займав міністерські посади в уряді Альфреда Потоцького. Після відставки з цієї посади був ландпрезидентом Тироля.

Після укладення австро-німецького союзу (1879) Франц-Йосиф I відправив у відставку ліберально-централістичний уряд Адольфа фон Ауерсперга, а новим міністром-президентом Цислейтанії у серпні знову став Едвард фон Тааффе. Проводив консервативну політику, спираючись на блок консервативних партій (т. зв. «der eiserne Ring» — «залізне кільце»). Проте самого Тааффе не так пов'язували з певними блоками та партіями, а вважали «людиною цісаря».

1893 — уряд Тааффе підготував проект закону про розширення виборчого права. Він був провалений у рейхсраті, після чого уряд пішов у відставку.

Національна політика уряду Редагувати

Урядова коаліція 1879—1893 складалася з німецьких консерваторів, близьких до римо-католицької церкви, поляків, яким Тааффе «розв'язав руки» в управлінні Галичиною та «старочехи» (підтримка в обмін на обіцянку допустити чеську мову в державні установи на терені Чехії).

Тааффе виступав за федералізм. Ситуативно йшов на поступки щодо вимог окремих національностей імперії (передусім це стосувалося вживання національних мов на землях, заселених чехами, словенцями, хорватами та сербами.

У 1880 уряд уклав угоду з чехами, яка передбачала утворення в Празі чеського університету та впровадження чеської мови як єдиної мови навчання в округах з перевагою чеського населення. У 1882 у Карловому університеті (Прага) введено викладання чеською мовою поруч із німецькою.

У 1890 уряд намагався провести адміністративну реформу в Чехії, розділивши її на національні (чеські та німецькі) округи, але вона не мала успіху.

До пангерманського руху Тааффе ставився неприхильно.

Час урядування Тааффе відзначався сильним польським впливом у Відні. Багаторічним міністром фінансів і правою рукою прем'єра був польський політик Юліан Дунаєвський.

Українські політики діяльність уряду Тааффе оцінювали радше негативно.

Соціальна політика Редагувати

1883 — уряд провів закон про інспекції праці на підприємствах.

Орієнтуючись на соціальні реформи уряду Отто фон Бісмарка в Німеччині та реагуючи на розвиток робітничого руху в Австрії, уряд Тааффе впровадив у 1885—1887 серію законів, спрямованих на охорону прав працівників фабрик і копалень.

1885 — заборонено залучати до роботи на виробництві підлітків, молодших за 14 років, осіб, молодших за 16 років не можна було залучати до важких робіт. Максимальна тривалість робочого дня була обмежена 11 годинами для фабричних працівників, 10 — для гірників, 8 — для жінок і підлітків. Заборонено працю підлітків і жінок у нічний час.

1887 — запроваджено закон про страхування від нещасних випадків (набрав сили 1889).

1888 — ухвалено закон про страхування на випадок хвороби.

Таким чином, в Австро-Угорщині було створена найдосконаліше на той час у Європі законодавство про охорону праці.

Уряд Тааффе та політичні питання Редагувати

У 1882 уряд запровадив зміни у виборчому законодавстві, знизивши майновий ценз з 10 до 5 гульденів у сільській і міській куріях, завдяки чому доступ до участі у виборах отримали заможні селяни та міські дрібні власники. Їхні голоси на виборах 1885 зміцнили позиції уряду Тааффе. Цю реформу негативно сприйняли консерватори. Наступна спроба Тааффе лібералізувати виборче законодавство спричинило падіння його уряду.

Водночас уряд Тааффе втілював політику обмеження свободи преси, а 1884 року Тааффе підписав Винятковий закон, спрямований на підсилення боротьби зі страйковим рухом.

Був одним із творців Троїстого союзу (1882).

Примітки Редагувати

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  3. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Тааффе Эдуард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Dr. Constant v. Wurzbach Taaffe, Eduard Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 42. — S. 294.
    d:Track:Q90794226d:Track:Q665807
  6. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  7. Palmer A. Twilight of the Habsurgs. The Life and Times of Emperor Francis Joseph. — Phoenix Giant, London, 1998, p. 23-24; ISBN 1-85799-869-3
  8. Palmer A. Twilight of the Habsurgs. The Life and Times of Emperor Francis Joseph. — Phoenix Giant, London, 1998, p. 168
  9. Palmer A. Twilight of the Habsurgs. The Life and Times of Emperor Francis Joseph. — Phoenix Giant, London, 1998, p. 211
  10. W.Łazuga, "Kalkulować … Polacy na szczytach c. k. monarchii, Poznań, 2013, ISBN 978-83-7785-088-6, s. 110.
  11. W.Łazuga, "Kalkulować … Polacy na szczytach c.k. monarchii, Poznań, 2013, s. 111.
  12. W.Łazuga, "Kalkulować … Polacy na szczytach c. k. monarchii, Poznań, 2013, s. 45.
  13. W.Łazuga, "Kalkulować … Polacy na szczytach c.k. monarchii, Poznań, 2013, s. 118, 125—128
  14. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 серпня 2015. 
  15. Palmer A. Twilight of the Habsurgs. The Life and Times of Emperor Francis Joseph. — Phoenix Giant, London, 1998, p. 218—219

Джерела Редагувати

  • Palmer A. Twilight of the Habsurgs. The Life and Times of Emperor Francis Joseph. — Phoenix Giant, London, 1998.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Edvard Franc Jozef fon Taaffe nim Eduard Franz Joseph Graf von Taaffe 24 lyutogo 1833 Viden 29 listopada 1895 Nalzhovske Gori Chehiya avstro ugorskij politik 11 j graf Taaffe baron Bellimout ministr prezident prem yer ministr Cislejtaniyi u 1868 1870 1879 1893 Edvard Taaffenim Eduard Graf TaaffeNarodivsya 24 lyutogo 1833 1833 02 24 1 2 Viden Avstrijska imperiya 4 5 Pomer 29 listopada 1895 1895 11 29 1 2 62 roki Nalzovske HorydKrayina Avstrijska imperiyaDiyalnist politikAlma mater Videnskij universitetZnannya mov nimeckaTitul Viscount TaaffedPosada Minister President of Austriad chlen Palati Cislejtaniyid chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d Member of the Bohemian Dietd i Member of the Bohemian DietdPartiya Constitutional PartydBatko Ludwig Graf Taaffed 6 Mati Amelia Prinzessin Bretzenheim von Regeczd 6 Brati sestri Charles Taaffe 10th Viscount Taaffe of CorrendU shlyubi z Irma von TaaffedDiti Mary Taaffed 6 Louisa Taaffed 6 Helen Taaffed 6 Henry Taaffed 6 i Clementine Taaffed 6 Nagorodi Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaKavaler ordena Zolotogo runa Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Pohodzhennya 2 Biografiya 3 Nacionalna politika uryadu 4 Socialna politika 5 Uryad Taaffe ta politichni pitannya 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaPohodzhennya Redaguvati nbsp Gerb E TaaffePohodiv iz rodini irlandskih periv z titulami vikontiv Taaffe Korrenskih baroniv Bellimoutskih a takozh imperskih grafiv Reichsgrafen Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Biografiya RedaguvatiU vici 13 rokiv stav tovarishem dityachih igor malolitnogo arhiknyazya Franca Josifa majbutnogo cisarya 7 Zavdyaki comu v nastupni roki zdobuv jogo velicheznu doviru U 28 rokiv 1861 buv priznachenij shtatgalterom Bogemiyi u 1863 landprezidentom Zalcburga u 1867 landprezidentom Zaenskoyi Avstriyi Kronland Osterreich ob der Enns 1862 odruzhivsya z ugorskoyu aristokratkoyu Irmoyu Ksaki de Kereshegi et Adorzhan U nih narodilisya 4 donki i sin Genrih Taaffe Vid lyutogo 1867 rozpal debativ pro avstro ugorsku ugodu zajmav nizku visokih uryadovih posad v uryadi Fridriha fon Bejsta ministr derzhavnogo upravlinnya Verwaltungsminister ministr viroviznan i osviti ministr vnutrishnih sprav vice prezident ministriv U kabineti ministra prezidenta novostvorenoyi Cislejtaniyi Karla fon Auersperga 30 grudnya 1867 24 veresnya 1868 zajmav posadi pershogo ministra Burgerministerium ta ministra krajovoyi oboroni Pislya vidstavki K fon Auersperga zajmav posadu ministra prezidenta Cislejtaniyi vid veresnya 1868 do sichnya 1870 8 1870 1871 zajmav ministerski posadi v uryadi Alfreda Potockogo Pislya vidstavki z ciyeyi posadi buv landprezidentom Tirolya Pislya ukladennya avstro nimeckogo soyuzu 1879 Franc Josif I vidpraviv u vidstavku liberalno centralistichnij uryad Adolfa fon Auersperga a novim ministrom prezidentom Cislejtaniyi u serpni znovu stav Edvard fon Taaffe 9 Provodiv konservativnu politiku spirayuchis na blok konservativnih partij t zv der eiserne Ring zalizne kilce Prote samogo Taaffe ne tak pov yazuvali z pevnimi blokami ta partiyami a vvazhali lyudinoyu cisarya 1893 uryad Taaffe pidgotuvav proekt zakonu pro rozshirennya viborchogo prava Vin buv provalenij u rejhsrati pislya chogo uryad pishov u vidstavku Nacionalna politika uryadu RedaguvatiUryadova koaliciya 1879 1893 skladalasya z nimeckih konservatoriv blizkih do rimo katolickoyi cerkvi polyakiv yakim Taaffe rozv yazav ruki v upravlinni Galichinoyu 10 ta starochehi pidtrimka v obmin na obicyanku dopustiti chesku movu v derzhavni ustanovi na tereni Chehiyi Taaffe vistupav za federalizm 11 Situativno jshov na postupki shodo vimog okremih nacionalnostej imperiyi peredusim ce stosuvalosya vzhivannya nacionalnih mov na zemlyah zaselenih chehami slovencyami horvatami ta serbami U 1880 uryad uklav ugodu z chehami yaka peredbachala utvorennya v Prazi cheskogo universitetu ta vprovadzhennya cheskoyi movi yak yedinoyi movi navchannya v okrugah z perevagoyu cheskogo naselennya U 1882 u Karlovomu universiteti Praga vvedeno vikladannya cheskoyu movoyu poruch iz nimeckoyu U 1890 uryad namagavsya provesti administrativnu reformu v Chehiyi rozdilivshi yiyi na nacionalni cheski ta nimecki okrugi ale vona ne mala uspihu Do pangermanskogo ruhu Taaffe stavivsya neprihilno 12 Chas uryaduvannya Taaffe vidznachavsya silnim polskim vplivom u Vidni Bagatorichnim ministrom finansiv i pravoyu rukoyu prem yera buv polskij politik Yulian Dunayevskij 13 Ukrayinski politiki diyalnist uryadu Taaffe ocinyuvali radshe negativno 14 Socialna politika Redaguvati1883 uryad proviv zakon pro inspekciyi praci na pidpriyemstvah Oriyentuyuchis na socialni reformi uryadu Otto fon Bismarka v Nimechchini ta reaguyuchi na rozvitok robitnichogo ruhu v Avstriyi uryad Taaffe vprovadiv u 1885 1887 seriyu zakoniv spryamovanih na ohoronu prav pracivnikiv fabrik i kopalen 1885 zaboroneno zaluchati do roboti na virobnictvi pidlitkiv molodshih za 14 rokiv osib molodshih za 16 rokiv ne mozhna bulo zaluchati do vazhkih robit Maksimalna trivalist robochogo dnya bula obmezhena 11 godinami dlya fabrichnih pracivnikiv 10 dlya girnikiv 8 dlya zhinok i pidlitkiv Zaboroneno pracyu pidlitkiv i zhinok u nichnij chas 1887 zaprovadzheno zakon pro strahuvannya vid neshasnih vipadkiv nabrav sili 1889 1888 uhvaleno zakon pro strahuvannya na vipadok hvorobi Takim chinom v Avstro Ugorshini bulo stvorena najdoskonalishe na toj chas u Yevropi zakonodavstvo pro ohoronu praci Uryad Taaffe ta politichni pitannya RedaguvatiU 1882 uryad zaprovadiv zmini u viborchomu zakonodavstvi znizivshi majnovij cenz z 10 do 5 guldeniv u silskij i miskij kuriyah zavdyaki chomu dostup do uchasti u viborah otrimali zamozhni selyani ta miski dribni vlasniki Yihni golosi na viborah 1885 zmicnili poziciyi uryadu Taaffe Cyu reformu negativno sprijnyali konservatori 15 Nastupna sproba Taaffe liberalizuvati viborche zakonodavstvo sprichinilo padinnya jogo uryadu Vodnochas uryad Taaffe vtilyuvav politiku obmezhennya svobodi presi a 1884 roku Taaffe pidpisav Vinyatkovij zakon spryamovanij na pidsilennya borotbi zi strajkovim ruhom Buv odnim iz tvorciv Troyistogo soyuzu 1882 Primitki Redaguvati a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Taaffe Eduard Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Dr Constant v Wurzbach Taaffe Eduard Graf Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 42 S 294 d Track Q90794226d Track Q665807 a b v g d e zh Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Palmer A Twilight of the Habsurgs The Life and Times of Emperor Francis Joseph Phoenix Giant London 1998 p 23 24 ISBN 1 85799 869 3 Palmer A Twilight of the Habsurgs The Life and Times of Emperor Francis Joseph Phoenix Giant London 1998 p 168 Palmer A Twilight of the Habsurgs The Life and Times of Emperor Francis Joseph Phoenix Giant London 1998 p 211 W Lazuga Kalkulowac Polacy na szczytach c k monarchii Poznan 2013 ISBN 978 83 7785 088 6 s 110 W Lazuga Kalkulowac Polacy na szczytach c k monarchii Poznan 2013 s 111 W Lazuga Kalkulowac Polacy na szczytach c k monarchii Poznan 2013 s 45 W Lazuga Kalkulowac Polacy na szczytach c k monarchii Poznan 2013 s 118 125 128 Dev yat lyit eri gr Taffogo Dyilo 12 08 1888 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 18 serpnya 2015 Palmer A Twilight of the Habsurgs The Life and Times of Emperor Francis Joseph Phoenix Giant London 1998 p 218 219Dzherela RedaguvatiPalmer A Twilight of the Habsurgs The Life and Times of Emperor Francis Joseph Phoenix Giant London 1998 Posilannya RedaguvatiDevyat lyit eri gr Taffogo Dyilo 12 08 1888 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Edvard Taaffe amp oldid 39140956