Австро-німе́цький до́говір 1879 — договір про союз між Австро-Угорщиною та Німеччиною підписаний 7 жовтня 1879 року у Відні німецьким послом Рейсом та міністром іноземних справ Австро-Угорщини Дьордєм Андраші (старшим). Договір уклали на 5 років, надалі він неодноразово поновлювався. Договір став першою ланкою серед ряду угод, що призвели до створення військового блоку на чолі з Німеччиною (див. Троїстий союз) і розподілу Європи на два ворогуючі табори котрі потім стали супротивниками у Першій Світовій війні.
| Австро-німецький договір | |
|---|---|
| Тип | воєнний блок |
| Підписано | 7 жовтня 1879 |
| Місце | Відень |
| Сторони | Австро-Угорщина і Німецький рейх |
Формація Редагувати
Коли Австро-Угорщина і Німеччина уклали союз у 1879 році, це був один з найдивовижніших союзів свого часу. Хоча обидві країни розмовляли німецькою мовою і мали схожу культуру, Австро-Угорщину і Німеччину часто роз'єднували, особливо під час нещодавньої австро-прусської війни. Крім того, габсбурзькі правителі вважали, що просування націоналізму, якому надавала перевагу Німеччина, зруйнує їхню багатонаціональну імперію. Однак, спільна недовіра до Росії об'єднала обидві імперії заради спільної справи.
Зміст договору Редагувати
Стаття перша договору передбачала, що якщо одна зі сторін договору зазнає нападу з боку Росії, обидві сторони мають виступити на допомогу одне одному усіма своїми збройними силами, і не укладати миру інакше, як за взаємною згодою. Стаття друга передбачала, що в разі нападу на одну зі сторін не Росії, а якоїсь іншої держави, друга зобов'язується дотримуватися дружнього нейтралітету. Якщо ж нападник отримає допомогу з боку Росії, то автоматично набирає чинності стаття перша договору.
Альянс проти Росії Редагувати
Після утворення Німецької імперії у 1871 році канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк хотів представити свою країну як миротворця і зберігача європейського статус-кво, здобути більшу владу для Німецької імперії та об'єднати Німеччину.
У 1878 році Російська імперія здобула перемогу над Османською імперією у російсько-турецькій війні. Укладений в результаті Сан-Стефанський мирний договір надав Росії значний вплив на Балканах, що обурило Австро-Угорщину, головного суперника Росії в Балканському регіоні (незважаючи на те, що вона була союзником росіян і німців в Союзі трьох імператорів). Тому у 1878 році Бісмарк скликав міжнародну конференцію (Берлінський конгрес) для вирішення цієї проблеми. Берлінський мирний договір, укладений за результатами конференції, скасовував здобутки Росії за Сан-Стефанським мирним договором і надавав австрійцям компенсацію у вигляді Боснії. Незважаючи на спроби Бісмарка зіграти на Берлінському конгресі роль "чесного брокера", російсько-німецькі відносини після конференції погіршилися. Ліга трьох імператорів припинила своє існування, а Німеччина та Австро-Угорщина отримали можливість об'єднатися в союз проти Росії.
Джерела Редагувати
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. —
К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
- Martel, Gordon (14 листопада 2013). Origins of the First World War. doi:10.4324/9781315834092. Процитовано 7 жовтня 2022.
- Bruce Waller. Bismarck, the Dual Alliance and Economic Central Europe, 1877-1885. с. 454–467.