Ілля Данилович Діброва (9 серпня 1891, с. Піщанівка (Катеринопіль), за іншими даними в с. Захарівка, Олександрійщина — 14 жовтня 1944, Словаччина) — один з ватажків радянського партизанського руху в Україні і Словаччині в часи громадянської та німецько-радянської воєн.
| Ілля Данилович Діброва | |
|---|---|
| | |
| Народження | 9 серпня 1891 Олександрія, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 14 жовтня 1944 (53 роки) Словаччина |
| Поховання | Олександрія |
| Країна | СРСР |
| Рід військ | партизанські загони НКВС СРСР |
| Звання | Полковник НКВС |
| Командування | партизанське з'єднання ім. Ворошилова |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
| Нагороди | |
| Діброва Ілля Данилович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Ілля Діброва народився в селі Катеринопіль (або Піщанівка) Косівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії. Зараз це невеличкий хутір. З дев'яти по дванадцять років батракував в селі Баштанці на Миколаївщині у поміщика Ситченка. 1904 року подався на Криворіжжя працювати шахтарем на російсько-бельгійські копальні. Там він став більшовиком.
Після революції Діброва повернувся до рідного села. У 1918 році організував партизанський загін, що діяв в районі Знам'янки. Після громадянської війни працював директором Косівського млина, а потім директором комбінату в місті Олександрія.
У німецько-радянську війну Ілля Діброва з 1943 року — командир партизанського з'єднання ім. Ворошилова, що діяло в районі Чорного лісу. З вересня 1944 року його було призначено комісаром партизанської бригади, що була організована на базі двох словацьких загонів. 14 жовтня 1944 року Ілля Діброва загинув у бою з на території Чехословаччини. Був похований у лісі Шпаньє. 1945 року його рештки було перевезено до Олександрії і перепоховані спершу в дитячому парку, а 1960 року — на братській могилі.
Нагороди та відзнаки Редагувати
Ілля Діброва нагороджений орденом Леніна, Червоного Прапора, Богдана Хмельницького, двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, медаллю «Партизан Вітчизняної війни» І ступеня. Президент Чехословаччини нагородив Діброву орденом «Воїнський хрест» та присвоїв звання генерала Чехословацької народної армії.
В Олександрії на його честь названо одну з центральних вулиць. Також присвоєне звання «почесний громадянин» цього міста.
Родина Редагувати
Донька Людмила (1921–2014) — учасниця підпільно-партизанського руху під час Другої Світової війни, кавалер орденів Вітчизняної війни I та II ступенів, ордена «За мужність» III ступеня та 16 медалей, Почесний громадянина Олександрії (2011) та Старої Тури (1964).
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 10 березня 2012.
Посилання Редагувати
- Діброва Ілля Данилович [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] Світловодська центральна районна бібліотека
- Ілля Діброва: шлях боротьби [ 1 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття-супровід до фото «Партизанские командиры Шангин Б.Г., Кузнец Я.М., Диброва И.Д. 1943 г.» [ 14 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стаття М.Е.Глущенка про історію партизанського загону ім. Ворошилова [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)