Друкарня Мамоничів — друкарня, заснована 1574 року у Вільно Петром Мстиславцем на кошти купців Мамоничів. Тут зокрема було опубліковано збірники законодавчих актів: «Литовський Статут», «Трибунал обивателям Великого князівства Литовського», конституції вальних сеймів.
Друкарня Мамоничів | |
Дата створення / заснування | 1574 |
---|---|
Засновник | Петро Мстиславець |
Місце розташування | Вільнюс |
Замовник | Мамоничі |
Друкарня Мамоничів у Вікісховищі |
Історія ред.
Початок роботи ред.
Друкарню було засновано в травні 1574 року у будинку Мамоничів та на їхні гроші. Також матеріальну допомогу Мстиславцю надавали активні прихильники православ'я брати Зарецькі. Майно Мстиславця в друкарні не використовувалося.
1575 року тут вийшла друком перша книга — літургійне «Євангеліє Напрестольне», написане церковнослов'янською мовою. 1576 року було видано «Часослов» та «Псалтир». Видання були пишно оздоблені, надруковані на доброму папері, великим шрифтом, з орнаментом та гравюрами, прикрашені флористичними орнаментами.
Після того, як у 1576 році королем став затятий католик та покровитель єзуїтів Стефан Баторій, співпрацю між Мстиславцем та Мамоничами було припинено. Петро Мстиславець звернувся до суду: йому було присуджено все друкарське обладнання та 30 коп грошів, а Кузьмі Мамоничу — видані книги. Постанову суду так і не було виконано, а 1577 року суд повторив рішення, та ще й призначив штраф. Друкарню було опечатано, й вона не працювала.
Після Мстиславця ред.
1583 року діяльність друкарні було відновлено під керівництвом Кузьми Мамонича, його брата Луки та сина Кузьми Лева (Леона Кузьмича). Можливо, з ними співпрацював віленський друкар Василь Гарабурда, що видав 1582 року (або 1580) «Октоїх». У Мамоничів був власний «паперовий млин» у містечку Повильно поблизу Вільно.
13 березня 1586 року король Стефан Баторій видав Мамоничам привілей, який дозволяв друкувати та продавати слов'янські книги (підтверджений 16 квітня 1590 року). Для видання Литовського Статуту братами було викуплено Львівську друкарню Івана Федоровича.
До підписання Берестейської церковної унії 1596 року друкарня переважно обслуговувала потреби православних: братств, братських шкіл, церков, простих городян. Тут випускалися богословські та літургійні видання, книги для читання, публіцистичні твори, підручники, збірники законодавчих актів, видання правового характеру, конституції «вальних» сеймів, полемічні твори Іпатія Поцея.
З XVII століття друкарня видавали книги виключно для греко-католиків. Друкарнею керував Леон Кузьмич Мамонич, ім'я якого у вихідний даних видань з'являється з 1609 року. Практично відсутність книг для православних свідчить про відсторонення Кузьми та Луки Мамоничів від справ та перехід управління друкарнею до Леона Кузьмича. По смерті Кузьми 16 липня 1607 року друкарню успадкував Леон.
Усі видання вирізнялися якісним художнім оформленням. Художником та гравером Гринем Івановичем, який був учнем Івана Федоровича, для друкарні було виготовлено курсивні шрифти, використовувалися світські гравюри. Матеріали друкарні частково перейшли у власність Віленської Троїцької друкарні.
Видання ред.
Петра Мстиславца ред.
Мамоничів ред.
- «Служебник» (1583)
- «Збірник» (1585)
- «Псалтир з відновленням» (1586)
- «Граматика слов'янська» (1586)
- «Діалектика» (ок. 1586)
- «Трибунал обивателям Великого князівства Литовського» (1586)
- «Статут Великого князівства Литовського 1588 року» (1588)
- «Апостол» (1591, 1592, 1595)
- «Псалтир» (1592)
- Никон від Чорної гори. «Пандекти» (бл. 1592)
- «Псалтир з возслідуванням» 1591–1592, 1593)
- «Євангеліє учительне» (1595)
- «Буквар» (1590-і, 1618, 1621)
- «Псалтир» (бл. 1600)
- «Напрестольне євангеліє» (1600)
- «Молитви повсякденні» (1601)
- «Апологія флорентійського собору» (1604)
- Йосип Рутський «Тези» (1608)
- «Гармонія… східної церкви з костелом римським» (близько 1608)
- «Тріодь цвітна» (1609)
- «Тріодь пісна без виходу» (близько 1609)
До 1623 року видано близько 85 видань (за іншими даними — 115) церковнослов'янською, західноруською, латиною та польською мовами.
Примітки ред.
- ↑ Кузьма Мамонич // Календарь истории Великого княжества Литовского.
- Архів оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 2 вересня 2015.
- ↑ Архів оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 2 вересня 2015.
- ↑ Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 2 вересня 2015.
- Шрифт скопійовано зі шрифту Мстиславця. 400 лет русского книгопечатания. Москва: Наука, 1964. [ 8 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Видання присвячене канцлерові Воловичу.
- Копія Псалтиру, виданого Іваном Федоровом у друкарню в Заблудові 1570 року.
- Переклад праці сербського автора XIV століття про вісім частин мови, складений за грецьким зразкам. У післямові сказано, що підручник виданий на прохання жителів Вільни.
- 1614 року вийшло видання польською мовою. Лев Мамонич — білоруський поет і книговидавець кінця XVI — початку XVII століть. [ 27 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- 3 видання. Голенченко Г. Я. Старопечатные кириллические издания // Книга Белоруссии, 1517—1917: Сводный каталог. — Мінськ, 1986. № 23, № 25, № 39
- Голенченко Г. Я. Старопечатные кириллические издания // Книга Белоруссии, 1517—1917: Сводный каталог. — Мінськ, 1986. № 24
- Голенченко Г. Я. Старопечатные кириллические издания // Книга Белоруссии, 1517—1917: Сводный каталог. -Минск, 1986. № 26
- Голенченко Г. Я. Старопечатные кириллические издания // Книга Белоруссии, 1517—1917: Сводный каталог. — Мінськ, 1986. № 27, № 28
- 2 видання (з пагінацією та без пагінації). Голенченко Г. Я. Старопечатные кириллические издания // Книга Белоруссии, 1517—1917: Сводный каталог. — Мінськ, 1986. № 30, № 31
- Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 2 вересня 2015.
- Два видання за один рік. Спрощений варіант Євангелія Мстиславця.
- Копія московського видання 1591 року.
- Копія московського видання 1589 року.
- Кузьма Мамонич[недоступне посилання з квітня 2019]. Календар історії Великого князівства Литовського.
Джерела та література ред.
- О. М. Дзюба. Мамоничі, Кузьма і Лукаш // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 484. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література ред.
- Дзюбан Р. Друкарів захоплено в Полоцьку (до початків білоруського, українського та московського друкарства). Робоча гіпотеза / Роман Дзюбан. — Львів, 2013. — 64 с. : іл.
- Зернова А. С. Типография Мамоничей в Вильне (XVII век) // Книга: Исслед. и материалы. — М., 1959.
- Голенченко Г. Я. Франциск Скорина и его время. Энциклопедический справочник. — Мн., 1990. — С. 412.
Посилання ред.
- http://chtyvo.org.ua/authors/Dziuban_Roman/Drukariv_zakhopleno_v_Polotsku/ [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]