Петро́ Тимофійович Мстисла́вець (пом. після 1577) — білоруський та східнослов'янський друкар, сподвижник Івана Федорова.
| Петро Мстиславець | |
|---|---|
| Пам'ятник Петрові Мстиславцю в Мстиславлі | |
| Народився | дата народження невідома Мстиславль, Велике князівство Литовське |
| Помер | не раніше 1578 Острог, Луцький повіт, Волинське воєводство, Річ Посполита |
| Країна | Велике князівство Литовське |
| Місце проживання | Велике князівство Литовське, Польща, Білорусь, Україна, Росія |
| Діяльність | видавнича справа |
| Конфесія | православ'я |
|
Біографія Редагувати
Правдоподібно, народився в місті Мстиславлі (нині Білорусь, тоді Велике Князівство Литовське) в родині Тимофія.
У джерелах відсутні достовірні відомості про його життя до 1564 року, коли він разом з Іваном Федоровим надрукував у Москві першу точно датовану російську друковану книгу — Апостол, а 1565 року — два видання «Часовника».
Після другого видання обом друкарям довелося покинути Москву. Вони заснували друкарню в Заблудові, в маєтку гетьмана литовського і ревнителя православ'я Григорія Ходкевича, де 1569 року випустили «Учительне Євангеліє».
Згодом Петро Мстиславець розійшовся з Іваном Федоровим. Він переїхав до Вільна, де за допомогою багатих городян Івана та Зиновія Зарецьких, а також православних купців Кузьми та Луки Мамоничів створив нову друкарню. Там він випустив три книги — «Євангеліє» (1575 рік), «Псалтир» (1576 рік) та «Часослов» (між 1574 і 1576 роками).
Суперечка з Мамоничами призвела до розриву й судового розгляду у Віленському міському суді, який у березні 1576 року постановив віддати нерозпродані примірники видань Мамоничам, а друкарське обладнання разом із шрифтом — Мстиславцю.
Про подальшу діяльність Петра Мстиславця відомостей не збереглося. 1594 року його віленським шрифтом в Острозі були надруковані «Книга про постництво» Василя Великого та 1602 року — «Часослов», а також 1598 року титульний аркуш «Абетки». Проте залишається невідомим: працював над цими книгами сам Мстиславець чи його учні.
Примітки Редагувати
- Korotajowa K. Mścisławiec Piotr Timofiejewicz (2 poł. XVI w.)… — S. 227.
Джерела та література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петро Мстиславець |
- Бондар Н. П. Видання Івана Федорова та Петра Мстиславця з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, попримірниковий опис / [наук. ред. Г. І. Ковальчук] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К. : [б. в.], 2012. — 312 с. : іл. — Бібліогр.: с. 296—306. — ISBN 978-966-02-6616-2.
- Дзюба О. М. Мстиславець Петро Тимофійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 100. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Дзюбан Р. Друкарів захоплено в Полоцьку (до початків білоруського, українського та московського друкарства). Робоча гіпотеза. — Львів, 2013. — 64 с. : іл.
- Korotajowa K. Mścisławiec Piotr Timofiejewicz (2 poł. XVI w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/2, zeszyt 93. — S. 227—228. (пол.)
- Зернова А. С. Первопечатник Петр Тимофеев Мстиславец // Исследования и материалы. Сб. IX. М. : Книга, 1964, с. 77—111.
- Немировский Е. Л. Новый документ о Петре Тимофееве Мстиславце // Федоровские чтения. 1982 г. М., 1987. С. 33—41.
- Русакова Е. «Клеврет» первопечатника // Трехсотлетие первого друкаря на Руси Ивана Федорова. 1583—1883. СПб., 1883. С. 10—12.
- Ялугин Э. В. Иван Федоров и Петр Мстиславец // Иван Федоров и восточнославянское книгопечатание. Минск, 1984. С. 137—145.
- Зёрнова А. С. Первопечатник П. Т. Мстиславец // Книга. М., 1964. Сб. 9; Каталог белорусских изданий кирилловского шрифта XVI—XVII вв. Л., 1973. Вып. 1: 1523—1600 гг.