www.wikidata.uk-ua.nina.az

Динарські мішані ліси англ Dinaric Mountains mixed forests природний європейський екологічний регіон середземноморських

Динарські мішані ліси

Динарські мішані ліси (англ. Dinaric Mountains mixed forests) — природний європейський екологічний регіон середземноморських лісів та чагарників, що простягнувся від східних відрогів Альп через увесь захід Балканського півострова, за класифікацією Всесвітнього фонду охорони дикої природи (WWF). Екорегіон лежить у межах Албанії, Боснії і Герцеговини, Сербії, СловенІї, Чорногорії, Італії та Хорватії. Цей екологічний регіон є частиною лісів помірного поясу Палеарктики. Для рослинного покриву цього регіону характерні мішані ліси з високим деревостоєм на основі різноманітних видів дубів. У фауністичному плані регіон цікавий як суцільний масив міграцій великих хижаків і диких копитних від передгір'їв Альп до грецьких гір Піндос. В орнітологічному відношенні екологічний регіон цікавий декількома важливими орнітологічними зонами (англ. Important Bird Area, IBA) міграцій та гніздування птахів у Європі. Незаконні полювання, вирубка лісів, неконтрольований збір рослинної сировини й нестабільна соціально-політична ситуація в регіоні значно впливають на біорізноманіття й знищують інтенсивні ділянки лісів, що залишилися практично недоторканими до нинішніх часів.

Динарські мішані ліси
Сосновий ліс на вапнякових скелях, Чорногорія
Екозона Палеарктика
Біом Середземноморські ліси й чагарники
Рельєф Динарське нагір'я
Назва WWF Dinaric Mountains mixed forests
Номер WWF 0418
Висоти м
Країни Албанія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Словенія, Чорногорія, Італія, Хорватія

За фітогеографічним районуванням світу Армена Тахтаджяна екорегіон поділений між Східносередземноморською (південь) та Адріатичною провінціями (північ) Середземноморської області Голарктики.

Територія ред.

Екологічний регіон динарських мішаних лісів тягнеться з північного заходу, від самісіньких східних відрогів Альп, на південний схід, Динарським нагір'ям через ряд балканських країн до долини Дрину. На півдні межує (річкою Дрин) з піндськими мішаними лісами; на заході, від узбережжя Адріатичного моря, регіон відокремлюють іллірійські листопадні ліси; на північному сході межує з паннонськими, а на південному сході — з балканськими мішаними лісами; на півночі — з альпійськими хвойними та мішаними лісами, мішаними лісами долини річки По. Загальна площа регіону 58,2 тис. км².

Рельєф ред.

Динарське нагір'я

У геологічному плані гірські хребти Динарського нагір'я досить молоді, вони утворились в третинному періоді під час альпійського гороутворення. Африканська плита продовжує свій рух на північ, зминає в складки м'які морські відклади (вапняки, доломіти, пісковики, конгломерати) південної Європи, тому гори тут продовжують рости, а екзогенні чинники інтенсивно розчленовують рельєф, утворюючи урвисті каньйони й ущелини. В орографічному плані Динарське нагір'я розкладається на Зовнішні Динари (ближчі до Адіратики) й Внутрішні Динари (Боснія, Західна Сербія, Чорногорія). Перші складені тріасовими вапняками з вулканічними інтрузіями, другі мають більш складну літологічну структуру із значною долею доломітів та ультраосновних гірських порід. Найвищі вершини приурочені до південної околиці — хребет Проклетіє.

Для рельєфу цього регіону характерним є інтенсивний розвиток карсту, найбільший поблизу гір Гільєва, Пестер, Златібор, Златар і Тара.

Клімат ред.

У кліматичному плані південна частина регіону відноситься до середземноморського типу субтропічного поясу зі спекотним сухим літом та вологою відносно теплою зимою, а північна до помірного поясу з достатнім зволоженням. За класифікацією Кеппена, середземноморський з рівномірним зволоженням на півдні й помірно холодний гірський з рівномірним зволоженням — Cfs і Dfs, відповідно. Річна сума атмосферних опадів становить 1500—2000 мм; найвологіше місце — хребет Проклетіє на кордоні Чорногорії та Албанії (3000 мм на рік). Середні температури липня +15…+20 °C, січня — -10…0°C, що трохи прохолодніше ніж на адріатичному узбережжі. У горах випадає достатня кількість снігу взимку щоб могли утворюватись лавини і декілька невеличких льодовиків в Дурмітор і Проклетіє.

Ґрунти ред.

Для Внутрішніх Динар характерні гірські бурі лісові ґрунти, у Зовнішніх переважають гірські рендзини. По долинах типові бурі лісові ґрунти.

Рослинність ред.

Широколистяний ліс Біоградської гори

Значний перепад висот явно виділяє дві лісові формації. У низинах та на незначних висотах це широколистяні породи, здебільшого буку європейського (Fagus sylvatica), а на висотах у 1200—2500 м поширені мішані ліси з переважанням хвойних порід: ялина європейська (Picea abies), ялиця біла (Abies alba), чорна сосна (Pinus nigra). На найвищих ділянках гір — альпійські луки.

Загалом мішані ліси з ялиці, ялини та буку можна зустріти майже всюди в цьому регіоні. Серед хвойних ендемічних реліктів варто відзначити ялину сербську, або оморіку (Picea omorika), значний масив якої зберігся в Боснії і Герцеговині.

Мішані дубово-букові ліси переважають на середніх і низьких висотах на родючих ґрунтах за достатньої суми річних опадів, по річковим долинам і каньйонам, на схилах обернених до моря. Деревостій в таких лісах представлений різноманітними видами дубів: густим (Quercus frainetto), пухнастим (Q. pubescens), австрійським (Q. cerris), звичайним (Q. robur) й скельним (Q. petraea); грабом (Carpinus betulus) і ясенем звичайними (Fraxinus excelsior), берестом (Ulmus minor), липою (Tilia), горобиною (Sorbus), кленом (Acer).

Флористичний ендемізм гірських хребтів Динар перевищує 10 % (на деяких ділянках). У рефугіумах каньйонів можна зустріти релікти третинного періоду: форзицію (Forsythia europaea), бузок (Syringa vulgaris). Багато рослин, пов'язаних з цими лісовими екосистемами, мають дуже обмежений ареал (багато ендеміків гір Велебіт) і внесені 1997 року до Червоного списку МСОП як такі, що перебувають під загрозою зникнення.

Тваринний світ ред.

У горах мешкають великі хижаки; бурий ведмідь (Ursus arctos), рись (Lynx lynx), вовк (Canis lupus), що полюють на великих травоїдних: козуль (Capreolus capreolus), оленів (Cervus elaphus) і сарн (Rupicapra rupicapra).

Для екологічного регіону характерна видова різноманітність птахів. У горах можна зустріти таких характерних птахів: глухар (Tetrao urogallus), білоголовий сип (Gyps fulvus), сапсан (Falco peregrinus) і боривітер (F. tinnunculus). У межах екорегіону декілька важливих зон міграції та гніздування птахів.

Охорона природи ред.

Реліктовий мішаний ліс Перучица

Незначна густота населення гірських масивів та місцевий спосіб господарювання, що не приносив значної шкоди рослинним угрупованням, дозволили зберегтись недоторканими продуктивним ділянкам лісів. Але людський вплив історично залишив значний слід на біорізноманітті цього регіону, передусім фауністичному. Швидкій деградації місцевих лісів через інтенсивні неконтрольовані рубки і пожежі сприяли балканські військові конфлікти кінця XX століття. Цей антропогенний тиск, через складну соціально-політичну ситуацію в південній частині регіону, не зменшується і в XXI столітті. Незаконні рубки в лісах, полювання на види, що знаходяться під охороною, неконтрольований збір диких рослин, включно з ендеміками — усе це відбувається навіть на територіях, що узяті державами колишньої Югославії та Албанії під свою охорону.

Задля збереження дикої природи динарських мішаних лісів створено ряд національних парків та резерватів:

Див. також ред.

  • Екорегіони Албанії
  • Екорегіони Боснії і Герцеговини
  • Екорегіони Сербії
  • Екорегіони Словенії
  • Екорегіони Чорногорії
  • Екорегіони Італії
  • Екорегіони Хорватії

Примітки ред.

  1. (англ.) Eastern Europe: along the Adriatic coast of Albania, Bosnia & Herzegovina, Croatia, northern Italy, Slovenia, and Yugoslavia [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.] — World Wildlife Fund, 2016.
  2. (англ.) Bohn, U., G. Gollub, and C. Hettwer. 2000. Reduced general map of the natural vegetation of Europe. 1:10 million. Bonn-Bad Godesberg 2000.
  3. ↑ (англ.) Dinaric Mountains mixed forests. [ 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] — World Wildlife Fund, 15 травня 2014 року.
  4. ↑ (англ.) Heath, M. F. and Evans, M. I., editors. 2000. Important Bird Areas in Europe: Priority sites for conservation. Vol 2: Southern Europe. BirdLife International (BirdLife Conservation Series No: 8).
  5. (рос.) Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли. — Л., 1978.
  6. Физико-географический атлас мира. — М.: Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  7. (нім.) Burschel, P. 1965. Die Omorikafichte (Picea omorica). Forstarchiv 36.
  8. (англ.) Water, K. S., and Gillett, H. J., editors. 1998. 1997 IUCN Red List of Threatened Plants. Compiled by WCMC. IUCN, Publication Service Unit, Cambridge.
  9. (англ.) Swenson, J. E. et al. 1999. Final Draft Action Plan for Conservation of the Brown Bear (Ursus arctos) in Europe. WWF, Switzerland.
  10. (англ.) Breitenmoser U, et al. 1999. Final Draft Action Plan for Conservation of Eurasian Lynx (Lynx lynx) in Europe. WWF, Switzerland.
  11. (англ.) Boitani, L. 1999. Final Draft Action Plan for Conservation of Wolves (Canis lupus) in Europe. WWF, Switzerland.
  12. (англ.) Shackleton, D. M., editor, and the IUCN/SSC Caprinae Specialist Group. 1997. Wild Sheep and their Relatives. Status Survey and Conservation Action Plan for Caprinae. IUCN, Gland, Switzerland and Cambridge, UK. ISBN 2831703530

Література ред.

  • (англ.) Digital Map of European Ecological Regions (DMEER), Version 2000/05.
  • (англ.) IUCN. 1996. 1996 IUCN Red List of Threatened Animals. IUCN, Publication Service Unit, Cambridge. ISBN 2831703352
  • (англ.) Kutle, A., editor. 2000. An overview of the State of Biological and Landscape Diversity of Croatia with the Protection Strategy and Action Pans. Ministry of Environment and Physical Planning, Zagreb.
  • (англ.) World Wildlife Fund. 2001. The Mediterranean forests. A new conservation strategy. WWF, MedPO, Rome.
  • (англ.) World Wildlife Fund. In preparation. Mediterranean Forest Gap Analysis Database. WWF, MedPO, Rome.


  • (нім.) Horvat, I., V. Glavac, and H. Ellenberg. 1974. Vegetation Südosteuropas. Stuttgart. ISBN 3437301683
  • (нім.) Horvat, S. 1957. Pflanzengeographische Gliederung des Karstes Kroatiens und der angrenzenden Gebiete Jugoslawiens. Acta bot. croat. 16.
  • (нім.) Krause, W. et al. 1963. Zur Kenntnis der Flora und Vegetation auf Serpentinstandorten des Balkans. 6. Vegetationsstudien in der Umgebung von Mantoudi. Euböa. Bot. jb. 82.
  • (нім.) Mayer, H. 1984. Wälder Europas. Gustav Fisher Verlag, Stuttgart.


  • (фр.) Ozenda, P. 1978. Les relations biogéographiques des Alpes avec les chaines calcaires périphériques, Apennin, Dinarides. In: Landscape Ecologies. Biogeographica 16.
  • (фр.) Ozenda P. 1994. Vegetation du continent Europeen. Delachaux et Niestle, Lausanne, Swizerland. ISBN 2603009540


  • (хор.) Miljanic, M. [ed.] 1994. Crvena Knjiga, biljnih vrsta, Republike Hrvatske. Ministarstvo Graditeljstva I Zaštitu Okoliša, Zagreb.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dinarski mishani lisi angl Dinaric Mountains mixed forests prirodnij yevropejskij ekologichnij region seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv sho prostyagnuvsya vid shidnih vidrogiv Alp cherez uves zahid Balkanskogo pivostrova za klasifikaciyeyu Vsesvitnogo fondu ohoroni dikoyi prirodi WWF 1 Ekoregion lezhit u mezhah Albaniyi Bosniyi i Gercegovini Serbiyi SlovenIyi Chornogoriyi Italiyi ta Horvatiyi 2 Cej ekologichnij region ye chastinoyu lisiv pomirnogo poyasu Palearktiki Dlya roslinnogo pokrivu cogo regionu harakterni mishani lisi z visokim derevostoyem na osnovi riznomanitnih vidiv dubiv 3 U faunistichnomu plani region cikavij yak sucilnij masiv migracij velikih hizhakiv i dikih kopitnih vid peredgir yiv Alp do greckih gir Pindos 3 V ornitologichnomu vidnoshenni ekologichnij region cikavij dekilkoma vazhlivimi ornitologichnimi zonami angl Important Bird Area IBA migracij ta gnizduvannya ptahiv u Yevropi 4 Nezakonni polyuvannya virubka lisiv nekontrolovanij zbir roslinnoyi sirovini j nestabilna socialno politichna situaciya v regioni znachno vplivayut na bioriznomanittya j znishuyut intensivni dilyanki lisiv sho zalishilisya praktichno nedotorkanimi do ninishnih chasiv 3 Dinarski mishani lisi Sosnovij lis na vapnyakovih skelyah ChornogoriyaEkozona PalearktikaBiom Seredzemnomorski lisi j chagarnikiRelyef Dinarske nagir yaNazva WWF Dinaric Mountains mixed forestsNomer WWF 0418Visoti mKrayini Albaniya Bosniya i Gercegovina Serbiya Sloveniya Chornogoriya Italiya HorvatiyaZa fitogeografichnim rajonuvannyam svitu Armena Tahtadzhyana ekoregion podilenij mizh Shidnoseredzemnomorskoyu pivden ta Adriatichnoyu provinciyami pivnich Seredzemnomorskoyi oblasti Golarktiki 5 Zmist 1 Teritoriya 2 Relyef 3 Klimat 4 Grunti 5 Roslinnist 6 Tvarinnij svit 7 Ohorona prirodi 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaTeritoriya red Ekologichnij region dinarskih mishanih lisiv tyagnetsya z pivnichnogo zahodu vid samisinkih shidnih vidrogiv Alp na pivdennij shid Dinarskim nagir yam cherez ryad balkanskih krayin do dolini Drinu Na pivdni mezhuye richkoyu Drin z pindskimi mishanimi lisami na zahodi vid uzberezhzhya Adriatichnogo morya region vidokremlyuyut illirijski listopadni lisi na pivnichnomu shodi mezhuye z pannonskimi a na pivdennomu shodi z balkanskimi mishanimi lisami na pivnochi z alpijskimi hvojnimi ta mishanimi lisami mishanimi lisami dolini richki Po 3 Zagalna plosha regionu 58 2 tis km Relyef red nbsp Dinarske nagir yaU geologichnomu plani girski hrebti Dinarskogo nagir ya dosit molodi voni utvorilis v tretinnomu periodi pid chas alpijskogo goroutvorennya Afrikanska plita prodovzhuye svij ruh na pivnich zminaye v skladki m yaki morski vidkladi vapnyaki dolomiti piskoviki konglomerati pivdennoyi Yevropi tomu gori tut prodovzhuyut rosti a ekzogenni chinniki intensivno rozchlenovuyut relyef utvoryuyuchi urvisti kanjoni j ushelini V orografichnomu plani Dinarske nagir ya rozkladayetsya na Zovnishni Dinari blizhchi do Adiratiki j Vnutrishni Dinari Bosniya Zahidna Serbiya Chornogoriya Pershi skladeni triasovimi vapnyakami z vulkanichnimi intruziyami drugi mayut bilsh skladnu litologichnu strukturu iz znachnoyu doleyu dolomitiv ta ultraosnovnih girskih porid 3 Najvishi vershini priurocheni do pivdennoyi okolici hrebet Prokletiye Dlya relyefu cogo regionu harakternim ye intensivnij rozvitok karstu najbilshij poblizu gir Gilyeva Pester Zlatibor Zlatar i Tara 3 Klimat red U klimatichnomu plani pivdenna chastina regionu vidnositsya do seredzemnomorskogo tipu subtropichnogo poyasu zi spekotnim suhim litom ta vologoyu vidnosno teployu zimoyu a pivnichna do pomirnogo poyasu z dostatnim zvolozhennyam Za klasifikaciyeyu Keppena seredzemnomorskij z rivnomirnim zvolozhennyam na pivdni j pomirno holodnij girskij z rivnomirnim zvolozhennyam Cfs i Dfs vidpovidno Richna suma atmosfernih opadiv stanovit 1500 2000 mm najvologishe misce hrebet Prokletiye na kordoni Chornogoriyi ta Albaniyi 3000 mm na rik Seredni temperaturi lipnya 15 20 C sichnya 10 0 C sho trohi proholodnishe nizh na adriatichnomu uzberezhzhi U gorah vipadaye dostatnya kilkist snigu vzimku shob mogli utvoryuvatis lavini i dekilka nevelichkih lodovikiv v Durmitor i Prokletiye Grunti red Dlya Vnutrishnih Dinar harakterni girski buri lisovi grunti u Zovnishnih perevazhayut girski rendzini Po dolinah tipovi buri lisovi grunti 6 Roslinnist red nbsp Shirokolistyanij lis Biogradskoyi goriZnachnij perepad visot yavno vidilyaye dvi lisovi formaciyi U nizinah ta na neznachnih visotah ce shirokolistyani porodi zdebilshogo buku yevropejskogo Fagus sylvatica a na visotah u 1200 2500 m poshireni mishani lisi z perevazhannyam hvojnih porid yalina yevropejska Picea abies yalicya bila Abies alba chorna sosna Pinus nigra 3 Na najvishih dilyankah gir alpijski luki Zagalom mishani lisi z yalici yalini ta buku mozhna zustriti majzhe vsyudi v comu regioni Sered hvojnih endemichnih reliktiv varto vidznachiti yalinu serbsku abo omoriku Picea omorika znachnij masiv yakoyi zberigsya v Bosniyi i Gercegovini 7 Mishani dubovo bukovi lisi perevazhayut na serednih i nizkih visotah na rodyuchih gruntah za dostatnoyi sumi richnih opadiv po richkovim dolinam i kanjonam na shilah obernenih do morya Derevostij v takih lisah predstavlenij riznomanitnimi vidami dubiv gustim Quercus frainetto puhnastim Q pubescens avstrijskim Q cerris zvichajnim Q robur j skelnim Q petraea grabom Carpinus betulus i yasenem zvichajnimi Fraxinus excelsior berestom Ulmus minor lipoyu Tilia gorobinoyu Sorbus klenom Acer 3 Floristichnij endemizm girskih hrebtiv Dinar perevishuye 10 na deyakih dilyankah U refugiumah kanjoniv mozhna zustriti relikti tretinnogo periodu forziciyu Forsythia europaea buzok Syringa vulgaris Bagato roslin pov yazanih z cimi lisovimi ekosistemami mayut duzhe obmezhenij areal bagato endemikiv gir Velebit i vneseni 1997 roku do Chervonogo spisku MSOP yak taki sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya 8 Tvarinnij svit red U gorah meshkayut veliki hizhaki burij vedmid Ursus arctos 9 ris Lynx lynx 10 vovk Canis lupus 11 sho polyuyut na velikih travoyidnih kozul Capreolus capreolus 12 oleniv Cervus elaphus i sarn Rupicapra rupicapra 3 Dlya ekologichnogo regionu harakterna vidova riznomanitnist ptahiv U gorah mozhna zustriti takih harakternih ptahiv gluhar Tetrao urogallus bilogolovij sip Gyps fulvus sapsan Falco peregrinus i boriviter F tinnunculus U mezhah ekoregionu dekilka vazhlivih zon migraciyi ta gnizduvannya ptahiv 4 3 Ohorona prirodi red nbsp Reliktovij mishanij lis PeruchicaNeznachna gustota naselennya girskih masiviv ta miscevij sposib gospodaryuvannya sho ne prinosiv znachnoyi shkodi roslinnim ugrupovannyam dozvolili zberegtis nedotorkanimi produktivnim dilyankam lisiv Ale lyudskij vpliv istorichno zalishiv znachnij slid na bioriznomanitti cogo regionu peredusim faunistichnomu Shvidkij degradaciyi miscevih lisiv cherez intensivni nekontrolovani rubki i pozhezhi spriyali balkanski vijskovi konflikti kincya XX stolittya Cej antropogennij tisk cherez skladnu socialno politichnu situaciyu v pivdennij chastini regionu ne zmenshuyetsya i v XXI stolitti Nezakonni rubki v lisah polyuvannya na vidi sho znahodyatsya pid ohoronoyu nekontrolovanij zbir dikih roslin vklyuchno z endemikami use ce vidbuvayetsya navit na teritoriyah sho uzyati derzhavami kolishnoyi Yugoslaviyi ta Albaniyi pid svoyu ohoronu 3 Zadlya zberezhennya dikoyi prirodi dinarskih mishanih lisiv stvoreno ryad nacionalnih parkiv ta rezervativ U Bosniyi i Gercegovini ce reliktovij lis Peruchica serb Peruћica na teritoriyi nacionalnogo parku Sutyeska serb Nacionalni park Sutјeska U Chornogoriyi lis plosheyu 1600 ga u nacionalnim parku Biogradska gora chorn Biogradska gora Div takozh red Ekoregioni Albaniyi Ekoregioni Bosniyi i Gercegovini Ekoregioni Serbiyi Ekoregioni Sloveniyi Ekoregioni Chornogoriyi Ekoregioni Italiyi Ekoregioni HorvatiyiPrimitki red angl Eastern Europe along the Adriatic coast of Albania Bosnia amp Herzegovina Croatia northern Italy Slovenia and Yugoslavia Arhivovano 29 bereznya 2016 u Wayback Machine World Wildlife Fund 2016 angl Bohn U G Gollub and C Hettwer 2000 Reduced general map of the natural vegetation of Europe 1 10 million Bonn Bad Godesberg 2000 a b v g d e zh i k l m angl Dinaric Mountains mixed forests Arhivovano 30 veresnya 2015 u Wayback Machine World Wildlife Fund 15 travnya 2014 roku a b angl Heath M F and Evans M I editors 2000 Important Bird Areas in Europe Priority sites for conservation Vol 2 Southern Europe BirdLife International BirdLife Conservation Series No 8 ros Tahtadzhyan A L Floristicheskie oblasti Zemli L 1978 Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s nim Burschel P 1965 Die Omorikafichte Picea omorica Forstarchiv 36 angl Water K S and Gillett H J editors 1998 1997 IUCN Red List of Threatened Plants Compiled by WCMC IUCN Publication Service Unit Cambridge angl Swenson J E et al 1999 Final Draft Action Plan for Conservation of the Brown Bear Ursus arctos in Europe WWF Switzerland angl Breitenmoser U et al 1999 Final Draft Action Plan for Conservation of Eurasian Lynx Lynx lynx in Europe WWF Switzerland angl Boitani L 1999 Final Draft Action Plan for Conservation of Wolves Canis lupus in Europe WWF Switzerland angl Shackleton D M editor and the IUCN SSC Caprinae Specialist Group 1997 Wild Sheep and their Relatives Status Survey and Conservation Action Plan for Caprinae IUCN Gland Switzerland and Cambridge UK ISBN 2831703530Literatura red angl Digital Map of European Ecological Regions DMEER Version 2000 05 angl IUCN 1996 1996 IUCN Red List of Threatened Animals IUCN Publication Service Unit Cambridge ISBN 2831703352 angl Kutle A editor 2000 An overview of the State of Biological and Landscape Diversity of Croatia with the Protection Strategy and Action Pans Ministry of Environment and Physical Planning Zagreb angl World Wildlife Fund 2001 The Mediterranean forests A new conservation strategy WWF MedPO Rome angl World Wildlife Fund In preparation Mediterranean Forest Gap Analysis Database WWF MedPO Rome nim Horvat I V Glavac and H Ellenberg 1974 Vegetation Sudosteuropas Stuttgart ISBN 3437301683 nim Horvat S 1957 Pflanzengeographische Gliederung des Karstes Kroatiens und der angrenzenden Gebiete Jugoslawiens Acta bot croat 16 nim Krause W et al 1963 Zur Kenntnis der Flora und Vegetation auf Serpentinstandorten des Balkans 6 Vegetationsstudien in der Umgebung von Mantoudi Euboa Bot jb 82 nim Mayer H 1984 Walder Europas Gustav Fisher Verlag Stuttgart fr Ozenda P 1978 Les relations biogeographiques des Alpes avec les chaines calcaires peripheriques Apennin Dinarides In Landscape Ecologies Biogeographica 16 fr Ozenda P 1994 Vegetation du continent Europeen Delachaux et Niestle Lausanne Swizerland ISBN 2603009540 hor Miljanic M ed 1994 Crvena Knjiga biljnih vrsta Republike Hrvatske Ministarstvo Graditeljstva I Zastitu Okolisa Zagreb Posilannya red angl Digital Map of European Ecological Regions DMEER Version 2000 05 karta yevropejskih ekologichnih regioniv angl Dinaric Mountains mixed forests PA0418 dinarski mishani lisi na sajti Nacionalnogo geografichnogo tovaristva angl Global Species Dinaric Mountains mixed forests Arhivovano 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine spisok ohoronyuvanih teritorij u mezhah dinarskih mishanih lisiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dinarski mishani lisi amp oldid 36188867