www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балканські мішані ліси англ Balkan mixed forests природний європейський екологічний регіон сезонних широколистяних та мі

Балканські мішані ліси

Балканські мішані ліси (англ. Balkan mixed forests) — природний європейський екологічний регіон сезонних широколистяних та мішаних лісів, що займає центральну й східну частину Балканського півострова, за класифікацією Всесвітнього фонду охорони дикої природи (WWF). Цей регіон належить до лісів помірного поясу Палеарктики. Рослинність цього екорегіону, особливо лісів і луків, має типово центральноєвропейський характер. У мішаних лісах переважає дуб фрайнетто (Quercus frainetto), який перемежовується сосною, ялицею та ялиною. Вище лісової зони в горах — шибляк і пасовища на полонинах. По долинах і на захищених схилах — буково-грабові ділянки лісів. Біорізноманіття флори й фауни трохи вища в порівнянні з такою для більшості інших екорегіонів Центральної та Західної Європи, особливо високе серед герпетофауни.

За фітогеографічним районуванням світу Армена Тахтаджяна екорегіон поділений між Центральноєвропейською, Іллірійською та Чорономорською провінціями Циркумбореальної області Голарктики.

Територія ред.

Екологічний регіон балканських мішаних лісів займає більшу частину центральної та східної частини Балканського півострова. На півночі його кордони з паннонськими мішаними лісами Середньодунайської низовини тягнуться від Динарського нагір'я на заході, де ліси межують з гірськими динарськими мішаними лісами (долиною Дрини), до Південних Карпат, що вкриті карпатськими хвойними лісами, і далі Нижньодунайською низовиною майже до Бухареста, де межують з центральноєвропейськими мішаними лісами, східноєвропейським лісостепом та понтійським степом. На сході балканські ліси виходять безпосередньо до Чорного моря, а поблизу Стамбула межують з евксіно-колхідськими широколистяними лісами. На півдні, в Греції та Туреччині екорегіон омивається водами Егейського і Мармурового морів, та межує з мішаними та склерофільними лісами Егеї і Західної Туреччини. На заході регіон облямовують гірські мішані ліси Пінду й Динар. У горах Болгарії поширені родопські гірські мішані ліси. Загальна площа регіону становить 224,7 тис. км².

Рельєф ред.

Рельєф регіону загалом характеризується рівнинним характером ландшафтів. Це Середно- та Нижньодунайські низовини в долині Дунаю, долини Морави, Вардару — на заході; прибережні рівнини Чорного та Егейського морів. Болгарські гірські системи (Стара-Планіна, Родопи) не входять до даного екологічного регіону, а виокремлюються в самостійний — родопських гірських мішаних лісів. Перепад висот: від рівня моря до 2626 м.

Клімат ред.

У кліматичному відношення балканські мішані ліси північною частиною лежать у перехідній області помірного поясу від морського до континентального типу з достатнім зволоженням, а південною заходять в субтропічний пояс з жарким посушливим літом і вологою прохолодною зимою. За класифікацією Кеппена, на півночі помірно холодний з рівномірним зволоженням і теплим літом, на півдні помірно теплий з рівномірним зволоженням і жарким літом — Dfb і Cfa, відповідно. Загалом середні температури січня не опускаються нижче -6 °C, а липня не перевищують 25 °C.

Ґрунти ред.

Для узвиш загалом характерні гірські бурі лісові ґрунти, що на півдні переходять у гірські коричневі, для долини Дунаю — алювіальні та чорноземні.

Рослинність ред.

Луки й балканські мішані ліси в центральній Сербії

Рослинний покрив екологічного регіону балканських мішаних лісів, особливо у лісах і на луках, має типово центральноєвропейський характер. Флористичне біорізноманіття відносно високе в порівнянні з іншою частиною Центральної Європи, присутня велика кількість ендемічних видів. Серед лісового деревостою мішаних лісів переважають дуби, особливо дуб густий (Quercus frainetto), серед хвойної домішки помітні сосни (Pinus sylvestris), ялиця біла (Abies alba) і смерека (Picea abies). На схилах узвиш — пасовища, зарості чагарників, шибляку, луки. У гірських долинах і на захищених схилах буково-грабові ліси (Fagus sylvatica, Carpinus orientalis, C. betulus). Загальна кількість описаних видів рослин — 3,5 тис..

Тваринний світ ред.

Фауністичне біорізноманіття загалом вища в порівнянні з іншою частиною Центральної Європи, особливо високе серед герпетофауни. У фауні даного регіону описано 90 видів ссавців, 285 видів птахів і 55 видів рептилій. 30 видів знаходиться під загрозою вимирання, серед яких: широковух звичайний (Barbastella barbastellus), довгокрил звичайний (Miniopterus schreibersii), нічниця довговуха (Myotis bechsteinii), нічниця ставкова (M. dasycneme), підковик південний (Rhinolophus euryale); сиворакша (Coracias garrulus), шуліка рудий (Milvus milvus), орел-могильник (Aquila heliaca), кібчик (Falco vespertinus); великий тритон (Triturus dobrogicus); північна лісова мураха (Formica aquilonia).

Охорона природи ред.

Природоохоронна мережа даного регіону досить розгалужена й добре налагоджена, проте, зміна політичного клімату може загрожувати недоцільній фрагментації середовища проживання тварин, особливо в західній частині. Загальна площа території під різним ступенем охорони становить 3,4 %.

Див. також ред.

  • Екорегіони Албанії
  • Екорегіони Болгарії
  • Екорегіони Боснії і Герцеговини
  • Екорегіони Греції
  • Екорегіони Північної Македонії
  • Екорегіони Румунії
  • Екорегіони Сербії
  • Екорегіони Туреччини
  • Екорегіони Чорногорії

Примітки ред.

  1. (англ.) Eastern Europe: Turkey, Greece, Macedonia, Bulgaria, Romania, and Serbia [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.] — World Wildlife Fund, 2016.
  2. ↑ (англ.) Balkan mixed forests. [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] — World Wildlife Fund, 15 травня 2014 року.
  3. (рос.) Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли. — Л., 1978.
  4. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  5. (фр.) Ozenda, P. 1994. Végétation du Continent Européen. ISBN 2603009540
  6. ↑ (англ.) Kier G., Mutke J., et all. Global patterns of plant diversity and floristic knowledge, Journal of Biogeography, vol. 32,‎ 2005, p. 1107—1116 DOI 10.1111/j.1365-2699.2005.01272.x
  7. (англ.) Hoekstra J. M., Molnar J. L., et all. The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunities to Make a Difference, Berkeley, University of California Press,‎ 2010

Література ред.

  • (англ.) Bohn, Udo, Gisela Gollub, and Christoph Hettwer. 2000. Reduced general map of the natural vegetation of Europe. 1:10 million. Bonn-Bad Godesberg 2000.
  • (англ.) Davis, S. D., V. H. Heywood and A. C. Hamilton, editors. 1994. Centres of Plant Diversity. A Guide and Strategy for their Conservation. Volume 1. Europe, Africa, South West Asia and the Middle East. IUCN Publications Unit, Cambridge, U.K. 354 pp.
  • (англ.) Heath, M. F., and M. I. Evans, editors. 2000. Important bird areas in Europe: Priority sites for conservation. 2 vols. BirdLife International, Cambridge, UK. ISBN 0946888361
  • (англ.) IUCN 2000: The Global Redlist of Species, of the International Union for the Conservation of Nature.
  • (англ.) Wheatley, N. 2000. Where to watch birds in Europe and Russia. Princeton University Press, Princeton, New Jersey. ISBN 9780691057293


  • (фр.) Ozenda, P. 1994. Végétation du Continent Européen. ISBN 2603009540

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Balkanski mishani lisi angl Balkan mixed forests prirodnij yevropejskij ekologichnij region sezonnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv sho zajmaye centralnu j shidnu chastinu Balkanskogo pivostrova za klasifikaciyeyu Vsesvitnogo fondu ohoroni dikoyi prirodi WWF 1 Cej region nalezhit do lisiv pomirnogo poyasu Palearktiki Roslinnist cogo ekoregionu osoblivo lisiv i lukiv maye tipovo centralnoyevropejskij harakter 2 U mishanih lisah perevazhaye dub frajnetto Quercus frainetto yakij peremezhovuyetsya sosnoyu yaliceyu ta yalinoyu Vishe lisovoyi zoni v gorah shiblyak i pasovisha na poloninah Po dolinah i na zahishenih shilah bukovo grabovi dilyanki lisiv 2 Bioriznomanittya flori j fauni trohi visha v porivnyanni z takoyu dlya bilshosti inshih ekoregioniv Centralnoyi ta Zahidnoyi Yevropi osoblivo visoke sered gerpetofauni 2 Balkanski mishani lisi Mishani lisi na chornomorskomu uzberezhzhi BolgariyaEkozona PalearktikaBiom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisiTipi klimatu pomirnij na pivdni subtropichnijRelyef rivninnijNazva WWF Balkan mixed forestsNomer WWF 0404Okeani abo morya Chorne Marmurove EgejskeRichki Dunaj Morava VardarVisoti 0 2626 mKrayini Albaniya Bolgariya Bosniya i Gercegovina Greciya Pivnichna Makedoniya Rumuniya Serbiya Turechchina ChornogoriyaZa fitogeografichnim rajonuvannyam svitu Armena Tahtadzhyana ekoregion podilenij mizh Centralnoyevropejskoyu Illirijskoyu ta Choronomorskoyu provinciyami Cirkumborealnoyi oblasti Golarktiki 3 Zmist 1 Teritoriya 2 Relyef 3 Klimat 4 Grunti 5 Roslinnist 6 Tvarinnij svit 7 Ohorona prirodi 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaTeritoriya red Ekologichnij region balkanskih mishanih lisiv zajmaye bilshu chastinu centralnoyi ta shidnoyi chastini Balkanskogo pivostrova Na pivnochi jogo kordoni z pannonskimi mishanimi lisami Serednodunajskoyi nizovini tyagnutsya vid Dinarskogo nagir ya na zahodi de lisi mezhuyut z girskimi dinarskimi mishanimi lisami dolinoyu Drini do Pivdennih Karpat sho vkriti karpatskimi hvojnimi lisami i dali Nizhnodunajskoyu nizovinoyu majzhe do Buharesta de mezhuyut z centralnoyevropejskimi mishanimi lisami shidnoyevropejskim lisostepom ta pontijskim stepom Na shodi balkanski lisi vihodyat bezposeredno do Chornogo morya a poblizu Stambula mezhuyut z evksino kolhidskimi shirokolistyanimi lisami Na pivdni v Greciyi ta Turechchini ekoregion omivayetsya vodami Egejskogo i Marmurovogo moriv ta mezhuye z mishanimi ta sklerofilnimi lisami Egeyi i Zahidnoyi Turechchini Na zahodi region oblyamovuyut girski mishani lisi Pindu j Dinar U gorah Bolgariyi poshireni rodopski girski mishani lisi 2 Zagalna plosha regionu stanovit 224 7 tis km Relyef red Relyef regionu zagalom harakterizuyetsya rivninnim harakterom landshaftiv Ce Seredno ta Nizhnodunajski nizovini v dolini Dunayu dolini Moravi Vardaru na zahodi priberezhni rivnini Chornogo ta Egejskogo moriv Bolgarski girski sistemi Stara Planina Rodopi ne vhodyat do danogo ekologichnogo regionu a viokremlyuyutsya v samostijnij rodopskih girskih mishanih lisiv 2 Perepad visot vid rivnya morya do 2626 m Klimat red U klimatichnomu vidnoshennya balkanski mishani lisi pivnichnoyu chastinoyu lezhat u perehidnij oblasti pomirnogo poyasu vid morskogo do kontinentalnogo tipu z dostatnim zvolozhennyam a pivdennoyu zahodyat v subtropichnij poyas z zharkim posushlivim litom i vologoyu proholodnoyu zimoyu Za klasifikaciyeyu Keppena na pivnochi pomirno holodnij z rivnomirnim zvolozhennyam i teplim litom na pivdni pomirno teplij z rivnomirnim zvolozhennyam i zharkim litom Dfb i Cfa vidpovidno Zagalom seredni temperaturi sichnya ne opuskayutsya nizhche 6 C a lipnya ne perevishuyut 25 C Grunti red Dlya uzvish zagalom harakterni girski buri lisovi grunti sho na pivdni perehodyat u girski korichnevi dlya dolini Dunayu alyuvialni ta chornozemni 4 Roslinnist red nbsp Luki j balkanski mishani lisi v centralnij SerbiyiRoslinnij pokriv ekologichnogo regionu balkanskih mishanih lisiv osoblivo u lisah i na lukah maye tipovo centralnoyevropejskij harakter Floristichne bioriznomanittya vidnosno visoke v porivnyanni z inshoyu chastinoyu Centralnoyi Yevropi prisutnya velika kilkist endemichnih vidiv Sered lisovogo derevostoyu mishanih lisiv perevazhayut dubi osoblivo dub gustij Quercus frainetto sered hvojnoyi domishki pomitni sosni Pinus sylvestris yalicya bila Abies alba i smereka Picea abies Na shilah uzvish pasovisha zarosti chagarnikiv shiblyaku luki 5 U girskih dolinah i na zahishenih shilah bukovo grabovi lisi Fagus sylvatica Carpinus orientalis C betulus 2 Zagalna kilkist opisanih vidiv roslin 3 5 tis 6 Tvarinnij svit red Faunistichne bioriznomanittya zagalom visha v porivnyanni z inshoyu chastinoyu Centralnoyi Yevropi osoblivo visoke sered gerpetofauni 2 U fauni danogo regionu opisano 90 vidiv ssavciv 285 vidiv ptahiv i 55 vidiv reptilij 6 30 vidiv znahoditsya pid zagrozoyu vimirannya sered yakih shirokovuh zvichajnij Barbastella barbastellus dovgokril zvichajnij Miniopterus schreibersii nichnicya dovgovuha Myotis bechsteinii nichnicya stavkova M dasycneme pidkovik pivdennij Rhinolophus euryale sivoraksha Coracias garrulus shulika rudij Milvus milvus orel mogilnik Aquila heliaca kibchik Falco vespertinus velikij triton Triturus dobrogicus pivnichna lisova muraha Formica aquilonia Ohorona prirodi red Prirodoohoronna merezha danogo regionu dosit rozgaluzhena j dobre nalagodzhena prote zmina politichnogo klimatu mozhe zagrozhuvati nedocilnij fragmentaciyi seredovisha prozhivannya tvarin osoblivo v zahidnij chastini 2 Zagalna plosha teritoriyi pid riznim stupenem ohoroni stanovit 3 4 7 Div takozh red Ekoregioni Albaniyi Ekoregioni Bolgariyi Ekoregioni Bosniyi i Gercegovini Ekoregioni Greciyi Ekoregioni Pivnichnoyi Makedoniyi Ekoregioni Rumuniyi Ekoregioni Serbiyi Ekoregioni Turechchini Ekoregioni ChornogoriyiPrimitki red angl Eastern Europe Turkey Greece Macedonia Bulgaria Romania and Serbia Arhivovano 29 bereznya 2016 u Wayback Machine World Wildlife Fund 2016 a b v g d e zh i angl Balkan mixed forests Arhivovano 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine World Wildlife Fund 15 travnya 2014 roku ros Tahtadzhyan A L Floristicheskie oblasti Zemli L 1978 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s fr Ozenda P 1994 Vegetation du Continent Europeen ISBN 2603009540 a b angl Kier G Mutke J et all Global patterns of plant diversity and floristic knowledge Journal of Biogeography vol 32 2005 p 1107 1116 DOI 10 1111 j 1365 2699 2005 01272 x angl Hoekstra J M Molnar J L et all The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunities to Make a Difference Berkeley University of California Press 2010Literatura red angl Bohn Udo Gisela Gollub and Christoph Hettwer 2000 Reduced general map of the natural vegetation of Europe 1 10 million Bonn Bad Godesberg 2000 angl Davis S D V H Heywood and A C Hamilton editors 1994 Centres of Plant Diversity A Guide and Strategy for their Conservation Volume 1 Europe Africa South West Asia and the Middle East IUCN Publications Unit Cambridge U K 354 pp angl Heath M F and M I Evans editors 2000 Important bird areas in Europe Priority sites for conservation 2 vols BirdLife International Cambridge UK ISBN 0946888361 angl IUCN 2000 The Global Redlist of Species of the International Union for the Conservation of Nature angl Wheatley N 2000 Where to watch birds in Europe and Russia Princeton University Press Princeton New Jersey ISBN 9780691057293 fr Ozenda P 1994 Vegetation du Continent Europeen ISBN 2603009540Posilannya red angl Digital Map of European Ecological Regions DMEER Version 2000 05 karta yevropejskih ekologichnih regioniv angl Balkan mixed forests PA0404 balkanski mishani lisi na sajti Nacionalnogo geografichnogo tovaristva angl Global Species Balkan mixed forests Arhivovano 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine spisok ohoronyuvanih teritorij u mezhah balkanskih mishanih lisiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balkanski mishani lisi amp oldid 39942707