Дзета Корми

Наос

Дзета Корми в уяві художника.
Дані спостереження Епоха J2000
Сузір’я	Корма
Пряме піднесення	08^г 03^х 35.1^с
Схилення	−40° 00′ 11.6″
Видима зоряна величина (V)	+2,20-2,25
Характеристики
Спектральний клас	О5 Af або O4If(n)p
Показник кольору (B−V)	-0,26
Показник кольору (U−B)	−0,27
Тип змінності	змінна типу Альфи Лебедя (?)
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	−27.91 км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: 1,56 мас/р Схил.: 1,55 мас/р
Паралакс (π)	0,00233 ± 0,01 мас
Відстань	1399 св. р. (429 ^+120 -77 пк)
Абсолютна зоряна величина (MV)	−5,96
Фізичні характеристики
Маса	56.1 M☉
Радіус	14-26 R☉
Ефективна температура	40,000 K
Інші позначення
ζ Pup, ζ Puppis, Zeta Puppis, Naos, HR 7924, HIP 39429.
Посилання
SIMBAD	дані для HD66811

Наос (ζ Корми, ζ Pup, ζ Puppis) — найяскравіша зоря сузір'я Корми. Назва походить від грец. ναύς («корабель»). Інша назва — Суха Хадар (від араб. سهيل هدار‎, імовірно «найяскравіший рев»)^{[джерело?]}. Дзета Корми є одним з найближчих надгігантів — відстань до неї становить трохи більше тисячі світлових років.

Властивості зорі

ζ Корми — дуже гарячий блакитний надгігант O5Ia. Вона є найгарячішою зорею, яку можна побачити неозброєним оком. Температура поверхні зорі приблизно дорівнює 42 000 °C, що в сім разів вище температури сонячної поверхні, і є виключно високим показником^{[джерело?]}. Масу зорі оцінюють у 56,1 мас Сонця. Попри те, що Наос є блакитним надгігантом, він має діаметр лише в 14-26 разів більший від сонячного.

Вік ζ Корми оцінюють у 4 мільйони років. Сформувалася вона в молекулярній хмарі сучасного сузір'я Корма приблизно за 1400 світлових років від свого поточного місця розташування. У цьому сузір'ї були виявлені інші зорі, які сформувалися одночасно з Наосом^{[джерело?]}.

Через дуже велику світність, ефективна земна орбіта довкола Наоса розрахована на відстані 450 а.о.^{[джерело?]}

Зоряний вітер

ζ Корми випромінює потужний зоряний вітер, швидкість якого приблизно 2500 км/с, тому вона втрачає одну мільйонну своєї маси щороку, що в 10 мільйонів разів більше втрати маси Сонцем за аналогічний період. Втрачена зорею речовина непомітна у видимому світлі, але спостерігається в рентгенівських променях, а також на радіохвилях.

Подальша еволюція

Передбачається, що в найближчі сотні тисяч років ζ Корми буде поступово остигати й розширюватися, і пройде всі спектральні класи: B, A, F, G, K, і M, у міру охолодження. Внаслідок цього максимум випромінювання зорі поступово перейде у видимий діапазон, і Наос стане однією з найяскравіших зір майбутнього земного неба. Через 2 мільйони років, Наос матиме спектральний клас M5, а його розміри будуть набагато більші ніж поточна земна орбіта. Потім Наос спалахне, ставши надновою, а ядро зорі ймовірно колапсує відразу в чорну діру. Не виключено, що це буде супроводжуватися сильним гамма-спалахом^{[джерело?]}.

Зважаючи на невелику відстань до Землі, така наднова буде набагато яскравіша за блиск повного Місяця.

Умови спостереження

ζ Корми має значне південне схилення й на півдні України за сприятливих умов спостереження (чисте ясне небо взимку) зорю можна відшукати поблизу південного обрію. На широті Ялти зорю видно вже неозброєним оком у ясну погоду (на висоті сім градусів над горизонтом).

Див. також

• Список найбільш масивних зірок
• Список зірок сузір'я Корми

Джерела

1. Van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
2. . Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 14 червня 2022. 
3. Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues 2237: 0. Bibcode:2002yCat.2237....0D. 
4. Sota, A.; Maíz Apellániz, J.; Walborn, N. R.; Alfaro, E. J.; Barbá, R. H.; Morrell, N. I.; Gamen, R. C.; Arias, J. I. (2011). The Galactic O-Star Spectroscopic Survey. I. Classification System and Bright Northern Stars in the Blue-Violet at R ∼ 2500. The Astrophysical Journal Supplement Series 193 (2): 24–50. Bibcode:2011ApJS..193...24S. arXiv:1101.4002. doi:10.1088/0067-0049/193/2/24. 
5. Samus, N. N.; Durlevich, O. V. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007–2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S 1: 02025. Bibcode:2009yCat....102025S. 
6. Schaerer, Daniel; et al. (1997). Fundamental Stellar Parameters of γ² Velorum from HIPPARCOS Data. Astrophysical Journal Letters 484: L153–L156. doi:10.1086/310785. 
7. Bouret, J. -C.; Hillier, D. J.; Lanz, T.; Fullerton, A. W. (2012). Properties of Galactic early-type O-supergiants: A combined FUV-UV and optical analysis. Astronomy & Astrophysics 544: A67. Bibcode:2012A&A...544A..67B. arXiv:1205.3075v1. doi:10.1051/0004-6361/201118594.  Проігноровано невідомий параметр |class= (довідка)
8. Schilbach, E.; Röser, S. (2008). On the origin of field O-type stars. Astronomy and Astrophysics 489: 105. Bibcode:2008A&A...489..105S. arXiv:0806.0762. doi:10.1051/0004-6361:200809936. 
9. Корма // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 229. — ISBN 966-613-263-X.
10. Eversberg, T.; Lepine, S.; Moffat, A. F. J. (1998). Outmoving Clumps in the Wind of the Hot O Supergiant ζ Puppis. The Astrophysical Journal 494 (2): 799. Bibcode:1998ApJ...494..799E. doi:10.1086/305218.