www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джузеппе Мадзіні У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мадзіні Примітки Giuseppe MazziniНародився 22 червня

Джузеппе Мадзіні

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мадзіні.

Джузеппе Мадзіні
Giuseppe Mazzini
Народився 22 червня 1805(1805-06-22)[…]
Генуя
Помер 10 березня 1872(1872-03-10)[…] (66 років)
Піза
·плеврит
Поховання
Boschetto Irregolared : 

Країна  Королівство Італія
 Перша Французька імперія
Діяльність політик
письменник
філософ
Сфера роботи журналіст
Alma mater Університет Генуї
Мова творів італійська
Партія Молода Італія
Батько Giacomo Mazzinid
Мати Maria Dragod
Автограф
 Джузеппе Мадзіні у Вікісховищі

Джузеппе Мадзіні (Мацціні) (італ. Giuseppe Mazzini; 22 червня 1805(18050622), Генуя — 10 березня 1872, Піза) — діяч національно-визвольного руху Італії, політик, патріот, філософ, видатний музикознавець, що зіграв важливу роль в ході першого етапу руху за національне звільнення і ліберальні реформи в XIX столітті.

Похований на цвинтарі Стальєно (Staglieno) в Генуї.

Біографія Редагувати

Пройшовши курс домашнього виховання, Джузеппе Мадзіні поступає на юридичний факультет Генуезького університету. Після закінчення університету в 1827 році Мадзіні присвячує себе літературній діяльності. Він співробітничає з генуезькими, потім з ліворнськими газетами і літературними виданнями.

Вступає в таємне товариство карбонаріїв. У 1830 році за доносом він був арештований і запроторений до в'язниці старовинної фортеці Савони. Саме тут він приходить до ідеї про створення нової організації, здатної очолити боротьбу за національне об'єднання Італії й звільнення її від австрійського панування.

Влітку 1831 року у Франції Мадзіні створив організацію, що отримала назву «Молода Італія». У 1833 році Мадзіні був головним організатором вторгнення в П'ємонт, здійсненого зі Швейцарії під керівництвом Раморіно; сам Мадзіні взяв особисту участь в поході. Експедиція не вдалася. Мадзіні був висланий за межі Франції і переселився до Женеви, а «Молода Італія» вступила в смугу розпаду.

Поразкою закінчилася спроба відродження, в 1834 році, «Молодої Італії» під новою назвою «Молода Європа», але з колишніми цілями й завданнями. У 1834 році Мадзіні заснував журнал «La jeune Suisse» в Золотурні, але золотурнські власті заарештували, а потім вислали більшість співробітників журналу, в тому числі й Мадзіні.

Розшукуваний поліцією, він був вимушений виїхати в січні 1837 року зі Швейцарії до Лондона. У 1840—1841 роках в Лондоні він заснував (в рамках «Молодої Італії») «Союз італійських робітників», що мав відділення в низці європейських країн.

У 1844 році він підтримував експедицію братів Бандієра.

У 1846 році створив «Інтернаціональний союз народів».

У 1848 році, коли в Італії повсюдно почалася революція, Мадзіні негайно поспішив на батьківщину і заснував у Мілані газету «L'Italia del popolo» і товариство Associazione nationale, що мали на меті боротьбу за приєднання Ломбардії до П'ємонту. Перед падінням Мілана Мадзіні вступив до загону Гарібальді; потім він прибув до Рима, де його разом з Саффі й Армелліні обрано членом тріумвірату, і очолив його. Він став незабаром справжнім лідером уряду і проявивши хороші адміністративні уміння в соціальних реформах.

Коли римські національні збори визнали неможливим подальшу оборону й запропонувало тріумвіру вступити в переговори з французьким генералом Удіно про здачу Рима, Мадзіні разом з товаришами склав з себе повноваження й виїхав до Лондона.

У 1853 році він організував невдале повстання в Мілані, в 1857 році — експедицію Пізакане.

Коли Гарібальді узяв Неаполь, то Мадзіні поспішив туди, щоб переконати Гарібальді рушити на Рим. Коли цей план став рушитися, Мадзіні виїхав до Лондона, звідки підтримував збором грошей і вербуванням волонтерів експедиції Гарібальді на Рим в 1862 і 1867 роках. Не побажав скористатися амністією 1866 року, попри те, що багато разів був обраний до італійського парламенту.

У 1870 році на Сицилії почався республіканський рух. Сам Мадзіні не вірив в його успіх, але вирушив на острів. Схопивши його у відкритому морі на шляху до Сицилії, відвезли в Гаету, але через 2 місяці звільнили за умови залишити Італію. Його мрія перетворити Італію на республіку зазнала краху, оскільки Камілло Бенсо ді Кавур організував монархію на чолі з Віктором Емануїлом II. Мадзіні поселився в Лугано (у Швейцарії), де заснував газету «La Roma del Popolo».

У 1872 році він повернувся до Італії, але простудився, переїзжаючи через Альпи, і помер в Пізі, в будинку одного з своїх друзів. На похорони його в Генуї стеклося понад 50 тисяч осіб, і похоронна процесія стала демонстрацією проти уряду.

Ідеї Редагувати

Мадзіні вважають одним з засновників і очільників руху за об'єднання Італії і перетворення її на єдину національну державу. Головним методом досягнення цієї мети він вважав революцію — «з народом і для народу», ширшу за таємні змови карбонаріїв.

Водночас Мадзіні не обмежувався суто італійськими справами. Він проповідував свободу особи і національне визволення усіх народів. Своє кредо Мадзіні формулював як

«Я люблю мою країну, тому що я люблю всі країни»

Мадзіні прагнув згуртувати визвольні рухи з різних країн Європи навколо спільної мети — перетворення континенту на спільноту національних держав за принципом «кожній нації — своя держава».

Мадзіні вважав, що всі європейські народи мають жити в рівності і братерстві всередині природних меж, відведених їм Богом. Мадзіні не вважав, що національна єдність і незалежність повинні бути даровані правителями або досягнуті за допомогою дипломатичних інтриг. Він відкидав також французький «вождизм». За концепцією Мацзіні, цілі націоналізму й лібералізму дані Богом, і, отже, їхнє досягнення є невід'ємним правом всіх народів.

Уявлення Мадзіні про нову Європу передбачало руйнування монархічного правління в Австро-Угорщині, Росії і Османській імперії. Він бажав об'єднання у федерації таких країн, як Німеччина, Італія і землі від Балтійського до Егейського і Чорних морів. Росії він хотів компенсувати її територіальні втрати в Європі, коштом Азії. Мадзіні вважав, що в XX столітті націоналізм має розповсюдитися за межі Європи.

Твори Редагувати

  • Твори Мадзіні видані в Мілані і Римі, в 1861—1886 роках, під заголовком: «Scritti editi ed inediti».
  • Витяг німецькою виданий в Гамбурзі в 1868, і англійською, з біографією, в Лондоні, в 1864—1868.
  • «Filosofia della musica», Париж, 1836
  • «Corrispondenza inedita» Мілан, 1875
  • «Lettere inedite» Рим, 1885
  • «Duecento lettere inedite» Турин, 1888

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118579754 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Monsagrati G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2008. — Vol. 72.
    d:Track:Q1128537
  4. Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. — С.223
  5. Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. — С.325
  6. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.137

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Madzini Primitki Dzhuzeppe MadziniGiuseppe MazziniNarodivsya 22 chervnya 1805 1805 06 22 1 2 GenuyaPomer 10 bereznya 1872 1872 03 10 1 2 66 rokiv Piza plevritPohovannya Boschetto Irregolared Krayina Korolivstvo Italiya Persha Francuzka imperiyaDiyalnist politikpismennik filosofSfera roboti zhurnalistAlma mater Universitet GenuyiMova tvoriv italijska 2 Partiya Moloda ItaliyaBatko Giacomo MazzinidMati Maria DragodAvtograf Dzhuzeppe Madzini u VikishovishiDzhuzeppe Madzini Maccini ital Giuseppe Mazzini 22 chervnya 1805 18050622 Genuya 10 bereznya 1872 Piza diyach nacionalno vizvolnogo ruhu Italiyi politik patriot filosof vidatnij muzikoznavec sho zigrav vazhlivu rol v hodi pershogo etapu ruhu za nacionalne zvilnennya i liberalni reformi v XIX stolitti Pohovanij na cvintari Stalyeno Staglieno v Genuyi Zmist 1 Biografiya 2 Ideyi 3 Tvori 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiProjshovshi kurs domashnogo vihovannya Dzhuzeppe Madzini postupaye na yuridichnij fakultet Genuezkogo universitetu Pislya zakinchennya universitetu v 1827 roci Madzini prisvyachuye sebe literaturnij diyalnosti Vin spivrobitnichaye z genuezkimi potim z livornskimi gazetami i literaturnimi vidannyami Vstupaye v tayemne tovaristvo karbonariyiv U 1830 roci za donosom vin buv areshtovanij i zaprotorenij do v yaznici starovinnoyi forteci Savoni Same tut vin prihodit do ideyi pro stvorennya novoyi organizaciyi zdatnoyi ocholiti borotbu za nacionalne ob yednannya Italiyi j zvilnennya yiyi vid avstrijskogo panuvannya Vlitku 1831 roku u Franciyi Madzini stvoriv organizaciyu sho otrimala nazvu Moloda Italiya U 1833 roci Madzini buv golovnim organizatorom vtorgnennya v P yemont zdijsnenogo zi Shvejcariyi pid kerivnictvom Ramorino sam Madzini vzyav osobistu uchast v pohodi Ekspediciya ne vdalasya Madzini buv vislanij za mezhi Franciyi i pereselivsya do Zhenevi a Moloda Italiya vstupila v smugu rozpadu Porazkoyu zakinchilasya sproba vidrodzhennya v 1834 roci Molodoyi Italiyi pid novoyu nazvoyu Moloda Yevropa ale z kolishnimi cilyami j zavdannyami U 1834 roci Madzini zasnuvav zhurnal La jeune Suisse v Zoloturni ale zoloturnski vlasti zaareshtuvali a potim vislali bilshist spivrobitnikiv zhurnalu v tomu chisli j Madzini Rozshukuvanij policiyeyu vin buv vimushenij viyihati v sichni 1837 roku zi Shvejcariyi do Londona U 1840 1841 rokah v Londoni vin zasnuvav v ramkah Molodoyi Italiyi Soyuz italijskih robitnikiv sho mav viddilennya v nizci yevropejskih krayin U 1844 roci vin pidtrimuvav ekspediciyu brativ Bandiyera U 1846 roci stvoriv Internacionalnij soyuz narodiv U 1848 roci koli v Italiyi povsyudno pochalasya revolyuciya Madzini negajno pospishiv na batkivshinu i zasnuvav u Milani gazetu L Italia del popolo i tovaristvo Associazione nationale sho mali na meti borotbu za priyednannya Lombardiyi do P yemontu Pered padinnyam Milana Madzini vstupiv do zagonu Garibaldi potim vin pribuv do Rima de jogo razom z Saffi j Armellini obrano chlenom triumviratu i ocholiv jogo Vin stav nezabarom spravzhnim liderom uryadu i proyavivshi horoshi administrativni uminnya v socialnih reformah 4 Koli rimski nacionalni zbori viznali nemozhlivim podalshu oboronu j zaproponuvalo triumviru vstupiti v peregovori z francuzkim generalom Udino pro zdachu Rima Madzini razom z tovarishami sklav z sebe povnovazhennya j viyihav do Londona U 1853 roci vin organizuvav nevdale povstannya v Milani v 1857 roci ekspediciyu Pizakane Koli Garibaldi uzyav Neapol to Madzini pospishiv tudi shob perekonati Garibaldi rushiti na Rim Koli cej plan stav rushitisya Madzini viyihav do Londona zvidki pidtrimuvav zborom groshej i verbuvannyam volonteriv ekspediciyi Garibaldi na Rim v 1862 i 1867 rokah Ne pobazhav skoristatisya amnistiyeyu 1866 roku popri te sho bagato raziv buv obranij do italijskogo parlamentu U 1870 roci na Siciliyi pochavsya respublikanskij ruh Sam Madzini ne viriv v jogo uspih ale virushiv na ostriv Shopivshi jogo u vidkritomu mori na shlyahu do Siciliyi vidvezli v Gaetu ale cherez 2 misyaci zvilnili za umovi zalishiti Italiyu Jogo mriya peretvoriti Italiyu na respubliku zaznala krahu oskilki Kamillo Benso di Kavur organizuvav monarhiyu na choli z Viktorom Emanuyilom II 5 Madzini poselivsya v Lugano u Shvejcariyi de zasnuvav gazetu La Roma del Popolo U 1872 roci vin povernuvsya do Italiyi ale prostudivsya pereyizzhayuchi cherez Alpi i pomer v Pizi v budinku odnogo z svoyih druziv Na pohoroni jogo v Genuyi steklosya ponad 50 tisyach osib i pohoronna procesiya stala demonstraciyeyu proti uryadu Ideyi RedaguvatiMadzini vvazhayut odnim z zasnovnikiv i ochilnikiv ruhu za ob yednannya Italiyi i peretvorennya yiyi na yedinu nacionalnu derzhavu Golovnim metodom dosyagnennya ciyeyi meti vin vvazhav revolyuciyu z narodom i dlya narodu shirshu za tayemni zmovi karbonariyiv Vodnochas Madzini ne obmezhuvavsya suto italijskimi spravami Vin propoviduvav svobodu osobi i nacionalne vizvolennya usih narodiv Svoye kredo Madzini formulyuvav yak nbsp Ya lyublyu moyu krayinu tomu sho ya lyublyu vsi krayini nbsp Madzini pragnuv zgurtuvati vizvolni ruhi z riznih krayin Yevropi navkolo spilnoyi meti peretvorennya kontinentu na spilnotu nacionalnih derzhav za principom kozhnij naciyi svoya derzhava 6 Madzini vvazhav sho vsi yevropejski narodi mayut zhiti v rivnosti i braterstvi vseredini prirodnih mezh vidvedenih yim Bogom Madzini ne vvazhav sho nacionalna yednist i nezalezhnist povinni buti darovani pravitelyami abo dosyagnuti za dopomogoyu diplomatichnih intrig Vin vidkidav takozh francuzkij vozhdizm Za koncepciyeyu Maczini cili nacionalizmu j liberalizmu dani Bogom i otzhe yihnye dosyagnennya ye nevid yemnim pravom vsih narodiv Uyavlennya Madzini pro novu Yevropu peredbachalo rujnuvannya monarhichnogo pravlinnya v Avstro Ugorshini Rosiyi i Osmanskij imperiyi Vin bazhav ob yednannya u federaciyi takih krayin yak Nimechchina Italiya i zemli vid Baltijskogo do Egejskogo i Chornih moriv Rosiyi vin hotiv kompensuvati yiyi teritorialni vtrati v Yevropi koshtom Aziyi Madzini vvazhav sho v XX stolitti nacionalizm maye rozpovsyuditisya za mezhi Yevropi Tvori RedaguvatiTvori Madzini vidani v Milani i Rimi v 1861 1886 rokah pid zagolovkom Scritti editi ed inediti Vityag nimeckoyu vidanij v Gamburzi v 1868 i anglijskoyu z biografiyeyu v Londoni v 1864 1868 Filosofia della musica Parizh 1836 Corrispondenza inedita Milan 1875 Lettere inedite Rim 1885 Duecento lettere inedite Turin 1888Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118579754 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Monsagrati G Dizionario Biografico degli Italiani 2008 Vol 72 d Track Q1128537 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 2 Progress S 223 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 2 Progress S 325 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 137Dzherela ta literatura RedaguvatiM M Varvarcev Madzini Mazzini Dzhuzeppe Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 419 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 M M Varvarcev Madzini Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 547 ISBN 966 7492 03 6 Literatura Redaguvati Bilyayiv Volodimir Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s Varvarcev M M Dzhuzeppe Madzini madzinizm i Ukrayina Monografiya K Univ vid vo PULSARI 2005 304 s Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Mazzini s letters to Daniel Manin Revised edition Holyoake and Co 147 Fleet street l856 Posilannya RedaguvatiMadzini Mazzini Dzhuzeppe Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 282 283 Maccini Dzhuzeppe Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 939 941 1000 ekz nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhuzeppe Madzini amp oldid 40583501