www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джудіт Батлер У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Батлер Джудіт Памела Батлер 3 англ Judith Butler нар 24

Джудіт Батлер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Батлер.

Джудіт Памела Батлер (англ. Judith Butler; нар. 24 лютого 1956(19560224), Клівленд, Огайо, США) — Джудіт Памела Батлер — американська вчена, філософ та гендерна теоретик, чиї роботи суттєво вплинули на політичну філософію, етику, теорію фемінізму третьої хвилі, квір-теорію та теорію літератури. Її праці належать до базових текстів гендерних студій. Починаючи з 1993 року, викладає у Каліфорнійському університеті, де є професоркою кафедри порівняльного літературознавства та програми критичної теорії.  Також є професоркою філософії у Європейській вищій школі. Найвідомішими працями Батлер є «Гендерний клопіт: Фемінізм та підрив тожсамості» (1990) (українською вийшла в перекладі під редакцією Марії Дмитрієвої у 2003 р.) та «Тіла, які мають значення: дискурсивні межі статі» (1993), у яких вона кидає виклик конвенційному поняттю гендеру та розвиває теорію гендерної перформативності. Ця теорія істотно вплинула на дослідження в галузі фемінізму та на формування квір-студій.

Джудіт Батлер
Judith Butler
Народився 24 лютого 1956(1956-02-24) (67 років)
Клівленд, Огайо, США
Країна  США
Національність Єврейка
Діяльність Західна філософія
Сфера роботи теорія фемінізму, квір-теорія, теорія літератури, ґендерні дослідження і транссексуальність
Alma mater Єльський університет
Мова творів англійська
Роки активності 20 ст./21 ст.
Напрямок Політична філософія
Етика
Психоаналіз
Феноменологія
Дискурс
Сексуальність людини
Фемінізм
Гендерні студії
Magnum opus Vulnerability in Resistanced і Torture and the Ethics of Phiolosophyd
Членство Американська академія мистецтв і наук і Британська академія
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

премія Теодора Адорноd (2012)

Професура Альберта Великогоd (2016)

Brudner Prized (2004)

Почесний доктор Університету Бордо IIId (2011)

почесний доктор Університету Макгіллаd (2013)

Honorary doctor of the University of Fribourgd (2014)

Honorary doctor of the University of Lièged (2015)

почесний доктор Університету Сент-Ендрюсаd (2013)

Міжнародна премія Каталоніїd (2021)

 Джудіт Батлер у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Батлер підримує ЛГБТКІ+ спільноту та висловлюється щодо сучасних політичних питань. Зокрема, вона відкрито критикує сіонізм, політику Ізраїлю та її наслідки щодо конфлікту з Палестиною.

Раннє життя та освіта Редагувати

Джудіт Батлер народилася 24 лютого 1956 року у Клівленді, Огайо. Її родина має угорсько-єврейське та російсько-єврейське походження. Більшість членів її сім'ї з боку бабусі за материнською лінією загинуло під час Голокосту. У дитинстві та підлітковому віці відвідувала єврейську школу та уроки єврейської етики, де отримала перші знання з філософії. В інтерв'ю з ізраїльською газетою «Гаарец» Батлер зазначила, що уроки етики, які вона почала відвідувати у чотирнадцятирічному віці, були для неї формою покарання, призначеного шкільним рабином за її балакучість. Вона також згадувала, що ідея цих уроків захопила її: з самого початку вона прагнула отримати відповіді на конкретні питання.

Батлер відвідувала Беннінгтонський коледж, згодом вивчала філософію в Єльському університеті, де в 1978 році отримала ступінь бакалавра, а в 1984 році — ступінь доктора філософії. Рік провела в університеті Гайдельберга за програмою імені Фулбрайта. Викладала у Весліанському університеті, Університеті Джорджа Вашингтона та Університеті Джонса Гопкінса; у 1993 році приєдналася до Каліфорнійського університету. До того ж, під час весняних семестрів 2012, 2013 та 2014 вона перебувала в Колумбійському університеті на кафедрі англійського та порівняльного літературознавства у якості запрошеної професора.

Джудіт Батлер є членом редакційних та консультативних колегій у декількох академічних журналах.

Сприйняття Редагувати

Роботи Батлер вплинули на феміністські та квір-теорії, культурологію та континентальну філософію. Вона також зробила значний внесок у такі дисципліни, як психоаналіз, літературні та кіно-студії, на додачу до студій перфомансу та образотворчого мистецтва. Її концепції гендерної перформативності та «critically queer» не лише змінили розуміння гендеру та квір-ідентичності в академічній спільноті, а й сформували різноманітні види політичного активізму, зокрема квір-активізму, та мобілізували їх у багатьох країнах світу. Доробок Батлер також фігурує в сучасних дебатах щодо гендерного виховання, виховання дітей одностатевими парами та депатологізації трансгендерних осіб. Ще до того, як стати Папою, Бенедикт XVI присвятив декілька сторінок своєї книги спробі спростувати концепцію Батлер. У деяких країнах серед реакційних рухів Батлер стала символом руйнування традиційних гендерних ролей.  Особливо це було помітно у Франції під час протестів проти одностатевих шлюбів.

Деякі академіки та політичні активісти й активістки стверджують, що її  радикальний відхід від дихотомії статі/гендеру, її неесенціалістська концепція гендеру та її впевненість в тому, що влада допомагає формувати суб'єкт, докорінно змінили феміністичні та квір-студії, практику та думку. Дарін Барні пише, що:

Здобутки Батлер в галузі гендеру, статі, сексуальності, квір-ідентичності, фемінізму, тіл, політичних висловлювань та етики змінили те, як думають, говорять та пишуть про ідентичність, суб'єктність, владу та політику дослідники та дослідниці усього світу. Вони також змінили життя багатьох людей, чиї тіла, гендери, сексуальності та бажання перетворили їх на суб'єктів насилля, ексклюзії та пригнічення.

Інші дослідники та дослідниці висловлювали більше критики. У 1998 році журнал «Філософія та Література» нагородив Батлер головним призом у четвертому щорічному «Конкурсі Поганого Письма», метою якого є «відзначати поганий літературний стиль з найгірших уривків, знайдених в наукових книгах і статтях».

Деякі критикині звинувачували Батлер в елітизмі через її складний для сприйняття літературний стиль в той час, як інші стверджували, що вона зводить гендер до «дискурсу» або заохочує форму гендерного волюнтаризму. Сьюзен Бордо, наприклад, відстоювала думку про те, що Батлер зводить гендер до мови та натомість стверджувала, що тіло є значною частиною гендеру, на противагу концепції Батлер про гендер як перфоманс. Особливо затято критикувала теоретикиню феміністка Марта Нуссбаум, закидаючи їй використання навмисно заплутаних словесних конструкцій в академічних публікаціях та відмову від практичної боротьби з проблемами, з якими стикаються жінки в реальному світі. Така критика є характерною для квір-теорії загалом, адже її представники та представниці схильні відмовлятися від ідеї активізму через те, що він існує всередині владного дискурсу, а отже не змінює загальної динаміки влади.

У передмові до своєї книги «Гендерний клопіт» (1999) Батлер зазначає, що її погляди на сенс поняття «перформативність» змінилися з часом в першу чергу завдяки «відмінній» критиці. Вона висловлює особливу вдячність таким особистостям, як Бідді Мартін, Ів Седжвік, Славой Жижек, Венді Браун, Ненсі Фрейзер та іншим.

Політичний активізм Редагувати

Суттєва частина раннього політичного активізму Джудіт Батлер була зосереджена навколо квір- та феміністичної проблематики; протягом деякого часу вона знаходилася на посаді голови ради Міжнародної Комісії Прав Людини Геїв і Лесбійок. Впродовж років вона була особливо активною серед рухів, що борються за права геїв та лесбійок, феміністичних та антивоєнних рухів. Вона також висловлювалася щодо низки питань — від позитивної дискримінації та одностатевих шлюбів до війн в Іраку та Афганістані й утримання полонених в Таборі Гуантанамо. Вона також проявила активність в русі Occupy та висловлювала підтримку руху BDS, а саме його версії за 2005 рік.

7 вересня 2006 року Батлер взяла участь у семінарі проти Лівано-Ізраїльського конфлікту; семінар було організовано в Каліфорнійському університеті. Ще одна подія, що набула широкого розголосу, сталася у червні 2010-го, коли Батлер відмовилася від нагороди за громадянську відвагу від параду Christopher Street Day у Берліні. Вона послалася на расистські коментарі з боку організаторів та загальну нездатність організації відмежуватися від расизму загалом та від антимусульманських виправдань війни зокрема.

Вона також є членом консультативної ради організації «Єврейський голос за мир».

Підтримка Центру візуальної культури НаУКМА Редагувати

Джудіт Батлер була однією з багатьох діячів і діячок, що виступили проти припинення діяльності Центру візуальної культури НаУКМА у 2012 році. Приводом такого рішення з боку тогочасного президента НаУКМА Сергія Квіта стала виставка під назвою «Українське тіло», метою якої був «погляд на український соціум як на матеріальне, культурне, інформаційне, ідеологічне, естетичне середовище існування тіла […]». Керівник негативно відреагував на її вміст, що, на його думку, був «пропагандою порнографії» та закрив виставку. 23 лютого Вченою радою було прийнято рішення про закриття й ЦВК. Це викликало масштабну реакцію як серед української, так і серед міжнародної спільноти: на підтримку Центру висловилися такі особистості, як власне Джудіт Батлер, а також Славой Жижек, Александр Квасневський, Майкл Буравой та багато інших.

Праці Редагувати

  • 2018: «Defamation and the Grammar of Harsh Words», у співавторстві із Сабіне Харк, ред. — Крістофер Світепл, The Queer Intersectional in Contemporary Germany, Applied Sexology, Psychosocial-Verlag, с. 203—207, ISBN 978383797444-7, ISSN 2367—2420
  • 2015: Notes Toward a Performative Theory of Assembly. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. ISBN 9780674967755
  • 2013: Dispossession: The Performative in the Political, у співавторстві з Athena Athanasiou: ISBN 978-0745653815
  • 2012: Parting Ways: Jewishness and the Critique of Zionism : ISBN 0-231-14610-8
  • 2011: The Question of Gender: Joan W. Scott's critical feminism : ISBN 0-253-35636-9
  • 2011: The Power of Religion in the Public Sphere : ISBN 0-231-15645-6
  • 2009: Frames of War: When Is Life Grievable? : ISBN 1-84467-333-2
    • Фрейми війни. Чиї життя оплакують? / Пер. з англ. Юстини Кравчук. – К.: Медуза, 2016.
  • 2009: Performativity, Precarity, and Sexual Policies («Образ, тіло, порядок. Гендерні дослідження в міждисциплінарному спектрі»)
  • 2007: Who Sings the Nation-State?: Language, Politics, Belonging (з Гаятрі Співак): ISBN 1-905422-57-1
  • 2005: Giving An Account of Oneself : ISBN 0-8232-2504-6
  • 2004: Undoing Gender : ISBN 0-415-96923-9
  • 2004: Precarious Life: The Powers of Mourning and Violence : ISBN 1-84467-544-0
  • 2003: Women and Social Transformation (з Елізабет Бек-Герншайм та Лідією Пігверт): ISBN 0-8204-6708-1
  • 2000: Contingency, Hegemony, Universality: Contemporary Dialogues on the Left (з Ернесто Лаклау та Славоєм Жижеком): ISBN 1-85984-278-X
  • 2000: Antigone's Claim: Kinship Between Life and Death : ISBN 0-231-11895-3
  • 1997: The Psychic Life of Power: Theories in Subjection : ISBN 0-8047-2812-7
  • 1997: Excitable Speech: A Politics of the Performative : ISBN 0-415-91587-2
  • 1993: Bodies That Matter: On the Discursive Limits of «Sex» : ISBN 0-415-90365-3
  • 1990: Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity : ISBN 0-415-38955-0 («Гендерний клопіт: Фемінізм та підрив тожсамості»)
  • 1987: Subjects of Desire: Hegelian Reflections in Twentieth-Century France : ISBN 0-231-06451-9

Публічні виступи Редагувати

  • Лекція «A Politics of the Street» у театрі Воґ (24 травня, 2012)
  • Лекція «Vulnerability/Resistance» на конференції у Белграді
  • Лекція «To preserve the life of the Other» у Європейській вищій школі (2016)
  • Лекція «Distinctions on violence and nonviolence» у Європейській вищій школі (2016)
  • Лекція «Legal Violence: An Ethical and Political Critique» у Єльскому університеті
  • Промова в Університеті Макгілла (30 травня, 2013)
  • Промова «Performing the political» (14 травня, 2014)
  • Промова «Human Shield» у Лондонській школі економіки (4 лютого, 2015)
  • Промова «Borders and the Politics of Mourning»
  • Конференція «Why Bodies Matter» (2 червня, 2015)

Примітки Редагувати

  1. https://www.dukeupress.edu/vulnerability-in-resistance
  2. https://amp.phil-fak.uni-koeln.de/professorinnen/2016-judith-butler
  3. . Encyclopedia Britannica (англ.). 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 2 листопада 2018. 
  4. Jack Halberstam, Işıl Demirakın (16 травня 2014). Halberstam'ın Kuir Teori Konuşması. Процитовано 29 травня 2014. 
  5. Kearns, Gerry (2013-01). The Butler Affair and the Geopolitics of Identity. Environment and Planning D: Society and Space (англ.) 31 (2). с. 191–207. ISSN 0263-7758. doi:10.1068/d1713. 
  6. ↑ Міщенко, Катерина; Штретлінг, Сюзанне, ред. (2014). Образ, тіло, порядок : гендерні дослідження в міждисциплінарному спектрі. (українською). Київ: Медуза. 
  7. . egs.edu. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  8. . 1576.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  9. Thulin, Lesley. . Columbia Daily Spectator. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  10. Gans, Chaim (13 грудня 2012). . ISSN 1538-1617. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  11. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  12. Michalik, Regina (2001). . Архів оригіналу за 19 грудня 2006. 
  13. ↑ . Haaretz (англ.). 24 лютого 2010. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 15 квітня 2019. 
  14. Wesleyan (1 березня 2013). . Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  15. . tannerlectures.berkeley.edu. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  16. von Redecker, Eva (2011). Zur Aktualität von Judith Butler. Einleitung in ihr Werk. 
  17. . www.berkeley.edu. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  18. Chapman, Paige (10 листопада 2010). . The Chronicle of Higher Education Blogs: The Ticker (амер.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  19. . www.jaconlinejournal.com. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  20. . Signs: Journal of Women in Culture and Society (амер.). Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  21. . web.archive.org. 3 квітня 2015. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2019. 
  22. Kearns, Gerry (2013-01). The Butler Affair and the Geopolitics of Identity. Environment and Planning D: Society and Space (англ.) 31 (2). с. 191–207. ISSN 0263-7758. doi:10.1068/d1713. Процитовано 15 квітня 2019. 
  23. . Pontificia Universidad Catolica de Chile. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2019. 
  24. . web.archive.org. 23 жовтня 2013. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 15 квітня 2019. 
  25. . www.eipcp.net. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  26. . web.archive.org. 8 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 15 квітня 2019. 
  27. Saar, Tsafi (2013). Fifty Shades of Gay: Amalia Ziv Explains Why Her Son Calls Her 'Dad'. Haaretz. 
  28. McRobbie, Angela (18 січня 2009). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2019. 
  29. Perreau, Bruno,. Queer theory : the French response. Stanford, California. ISBN 9781503600461. OCLC 948878693. 
  30. . www.litencyc.com (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  31. . HuffPost Canada (англ.). 28 травня 2013. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  32. . www.denisdutton.com. Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  33. Welton, Donn. (1998). Body and flesh : a philosophical reader. Malden, Mass.: Blackwell Publishers. ISBN 1577181255. OCLC 36847755. 
  34. . syg.ma. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  35. Марценюк, Тамара (2018). Чому не варто боятися фемінізму. Київ: Видавничий дім “КОМОРА”. с. 228. 
  36. Butler, Judith, 1956- (1999). Gender trouble : feminism and the subversion of identity. New York: Routledge. с. xiv. ISBN 0203902750. OCLC 50506678. 
  37. Butler, Judith, 1956- (1999). Gender trouble : feminism and the subversion of identity. New York: Routledge. с. 191. ISBN 0203902750. OCLC 50506678. 
  38. mmoneymaker (23 липня 2018). . Global LGBT Human Rights Organization | OutRight (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  39. . www.berkeley.edu. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 15 квітня 2019. 
  40. andrenarchy (20 червня 2010). . Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  41. . Mondoweiss (амер.). 27 серпня 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 15 квітня 2019. 
  42. . tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  43. . Архів оригіналу за 6 червня 2018. 
  44. (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  45. Butler, Judith (1 вересня 2009). Performativity, Precarity, and Sexual Policies. AIBR, Revista de Antropologia Iberoamericana 4 (3). с. 321e–336e. doi:10.11156/aibr.040305. Процитовано 21 квітня 2019. 
  46. Peter Wall Institute for Advanced Studies (17 грудня 2012). . Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  47. FMK Beograd (30 листопада 2015). . Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 21 квітня 2019. 
  48. European Graduate School Video Lectures (13 жовтня 2016). . Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2019. 
  49. European Graduate School Video Lectures (20 лютого 2017). . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  50. YaleUniversity (30 червня 2016). . Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  51. IGSF McGill (30 серпня 2013). . Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 21 квітня 2019. 
  52. The First Supper Symposium (21 травня 2014). . Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2019. 
  53. London School of Economics and Political Science (LSE) (10 лютого 2015). . Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  54. . 29 жовтня 2016. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 21 квітня 2019. 
  55. . 30 вересня 2016. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 21 квітня 2019. 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джудіт Батлер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Batler Dzhudit Pamela Batler 3 angl Judith Butler nar 24 lyutogo 1956 19560224 Klivlend Ogajo SShA Dzhudit Pamela Batler amerikanska vchena filosof ta genderna teoretik chiyi roboti suttyevo vplinuli na politichnu filosofiyu etiku teoriyu feminizmu tretoyi hvili kvir teoriyu 4 ta teoriyu literaturi 5 Yiyi praci nalezhat do bazovih tekstiv gendernih studij 6 Pochinayuchi z 1993 roku vikladaye u Kalifornijskomu universiteti de ye profesorkoyu kafedri porivnyalnogo literaturoznavstva ta programi kritichnoyi teoriyi Takozh ye profesorkoyu filosofiyi u Yevropejskij vishij shkoli 7 Najvidomishimi pracyami Batler ye Gendernij klopit Feminizm ta pidriv tozhsamosti 1990 ukrayinskoyu vijshla v perekladi pid redakciyeyu Mariyi Dmitriyevoyi 8 u 2003 r ta Tila yaki mayut znachennya diskursivni mezhi stati 1993 u yakih vona kidaye viklik konvencijnomu ponyattyu genderu ta rozvivaye teoriyu gendernoyi performativnosti Cya teoriya istotno vplinula na doslidzhennya v galuzi feminizmu ta na formuvannya kvir studij 9 Dzhudit BatlerJudith ButlerNarodivsya 24 lyutogo 1956 1956 02 24 67 rokiv Klivlend Ogajo SShAKrayina SShANacionalnist YevrejkaDiyalnist Zahidna filosofiyaSfera roboti teoriya feminizmu kvir teoriya teoriya literaturi genderni doslidzhennya i transseksualnistAlma mater Yelskij universitetMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti 20 st 21 st Napryamok Politichna filosofiyaEtikaPsihoanalizFenomenologiyaDiskursSeksualnist lyudiniFeminizmGenderni studiyiMagnum opus Vulnerability in Resistanced 1 i Torture and the Ethics of PhiolosophydChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Britanska akademiya 2 Nagorodi Grant Guggengajma premiya Teodora Adornod 2012 Profesura Alberta Velikogod 2016 Brudner Prized 2004 Pochesnij doktor Universitetu Bordo IIId 2011 pochesnij doktor Universitetu Makgillad 2013 Honorary doctor of the University of Fribourgd 2014 Honorary doctor of the University of Lieged 2015 pochesnij doktor Universitetu Sent Endryusad 2013 Mizhnarodna premiya Kataloniyid 2021 Dzhudit Batler u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBatler pidrimuye LGBTKI spilnotu ta vislovlyuyetsya shodo suchasnih politichnih pitan Zokrema vona vidkrito kritikuye sionizm politiku Izrayilyu ta yiyi naslidki shodo konfliktu z Palestinoyu 10 Zmist 1 Rannye zhittya ta osvita 2 Sprijnyattya 3 Politichnij aktivizm 3 1 Pidtrimka Centru vizualnoyi kulturi NaUKMA 4 Praci 5 Publichni vistupi 6 PrimitkiRannye zhittya ta osvita RedaguvatiDzhudit Batler narodilasya 24 lyutogo 1956 roku u Klivlendi Ogajo 11 Yiyi rodina maye ugorsko yevrejske ta rosijsko yevrejske pohodzhennya 12 Bilshist chleniv yiyi sim yi z boku babusi za materinskoyu liniyeyu zaginulo pid chas Golokostu 13 U ditinstvi ta pidlitkovomu vici vidviduvala yevrejsku shkolu ta uroki yevrejskoyi etiki de otrimala pershi znannya z filosofiyi V interv yu z izrayilskoyu gazetoyu Gaarec Batler zaznachila sho uroki etiki yaki vona pochala vidviduvati u chotirnadcyatirichnomu vici buli dlya neyi formoyu pokarannya priznachenogo shkilnim rabinom za yiyi balakuchist 13 Vona takozh zgaduvala sho ideya cih urokiv zahopila yiyi z samogo pochatku vona pragnula otrimati vidpovidi na konkretni pitannya 14 Batler vidviduvala Benningtonskij koledzh zgodom vivchala filosofiyu v Yelskomu universiteti de v 1978 roci otrimala stupin bakalavra a v 1984 roci stupin doktora filosofiyi 15 Rik provela v universiteti Gajdelberga za programoyu imeni Fulbrajta 16 Vikladala u Veslianskomu universiteti Universiteti Dzhordzha Vashingtona ta Universiteti Dzhonsa Gopkinsa u 1993 roci priyednalasya do Kalifornijskogo universitetu 17 Do togo zh pid chas vesnyanih semestriv 2012 2013 ta 2014 vona perebuvala v Kolumbijskomu universiteti na kafedri anglijskogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva u yakosti zaproshenoyi profesora 18 Dzhudit Batler ye chlenom redakcijnih ta konsultativnih kolegij u dekilkoh akademichnih zhurnalah 19 20 Sprijnyattya RedaguvatiRoboti Batler vplinuli na feministski ta kvir teoriyi kulturologiyu ta kontinentalnu filosofiyu 21 Vona takozh zrobila znachnij vnesok u taki disciplini yak psihoanaliz literaturni ta kino studiyi na dodachu do studij perfomansu ta obrazotvorchogo mistectva 22 Yiyi koncepciyi gendernoyi performativnosti ta critically queer ne lishe zminili rozuminnya genderu ta kvir identichnosti v akademichnij spilnoti a j sformuvali riznomanitni vidi politichnogo aktivizmu zokrema kvir aktivizmu ta mobilizuvali yih u bagatoh krayinah svitu 23 24 25 26 Dorobok Batler takozh figuruye v suchasnih debatah shodo gendernogo vihovannya vihovannya ditej odnostatevimi parami ta depatologizaciyi transgendernih osib 27 She do togo yak stati Papoyu Benedikt XVI prisvyativ dekilka storinok svoyeyi knigi sprobi sprostuvati koncepciyu Batler 28 U deyakih krayinah sered reakcijnih ruhiv Batler stala simvolom rujnuvannya tradicijnih gendernih rolej Osoblivo ce bulo pomitno u Franciyi pid chas protestiv proti odnostatevih shlyubiv 29 Deyaki akademiki ta politichni aktivisti j aktivistki stverdzhuyut sho yiyi radikalnij vidhid vid dihotomiyi stati genderu yiyi neesencialistska koncepciya genderu ta yiyi vpevnenist v tomu sho vlada dopomagaye formuvati sub yekt dokorinno zminili feministichni ta kvir studiyi praktiku ta dumku 30 Darin Barni pishe sho Zdobutki Batler v galuzi genderu stati seksualnosti kvir identichnosti feminizmu til politichnih vislovlyuvan ta etiki zminili te yak dumayut govoryat ta pishut pro identichnist sub yektnist vladu ta politiku doslidniki ta doslidnici usogo svitu Voni takozh zminili zhittya bagatoh lyudej chiyi tila genderi seksualnosti ta bazhannya peretvorili yih na sub yektiv nasillya eksklyuziyi ta prignichennya 31 Inshi doslidniki ta doslidnici vislovlyuvali bilshe kritiki U 1998 roci zhurnal Filosofiya ta Literatura nagorodiv Batler golovnim prizom u chetvertomu shorichnomu Konkursi Poganogo Pisma metoyu yakogo ye vidznachati poganij literaturnij stil z najgirshih urivkiv znajdenih v naukovih knigah i stattyah 32 Deyaki kritikini zvinuvachuvali Batler v elitizmi cherez yiyi skladnij dlya sprijnyattya literaturnij stil v toj chas yak inshi stverdzhuvali sho vona zvodit gender do diskursu abo zaohochuye formu gendernogo volyuntarizmu Syuzen Bordo napriklad vidstoyuvala dumku pro te sho Batler zvodit gender do movi ta natomist stverdzhuvala sho tilo ye znachnoyu chastinoyu genderu na protivagu koncepciyi Batler pro gender yak perfomans 33 Osoblivo zatyato kritikuvala teoretikinyu feministka Marta Nussbaum zakidayuchi yij vikoristannya navmisno zaplutanih slovesnih konstrukcij v akademichnih publikaciyah ta vidmovu vid praktichnoyi borotbi z problemami z yakimi stikayutsya zhinki v realnomu sviti 34 Taka kritika ye harakternoyu dlya kvir teoriyi zagalom adzhe yiyi predstavniki ta predstavnici shilni vidmovlyatisya vid ideyi aktivizmu cherez te sho vin isnuye vseredini vladnogo diskursu 35 a otzhe ne zminyuye zagalnoyi dinamiki vladi U peredmovi do svoyeyi knigi Gendernij klopit 1999 Batler zaznachaye sho yiyi poglyadi na sens ponyattya performativnist zminilisya z chasom v pershu chergu zavdyaki vidminnij kritici 36 Vona vislovlyuye osoblivu vdyachnist takim osobistostyam yak Biddi Martin Iv Sedzhvik Slavoj Zhizhek Vendi Braun Nensi Frejzer ta inshim 37 Politichnij aktivizm RedaguvatiSuttyeva chastina rannogo politichnogo aktivizmu Dzhudit Batler bula zoseredzhena navkolo kvir ta feministichnoyi problematiki protyagom deyakogo chasu vona znahodilasya na posadi golovi radi Mizhnarodnoyi Komisiyi Prav Lyudini Geyiv i Lesbijok 38 Vprodovzh rokiv vona bula osoblivo aktivnoyu sered ruhiv sho boryutsya za prava geyiv ta lesbijok feministichnih ta antivoyennih ruhiv Vona takozh vislovlyuvalasya shodo nizki pitan vid pozitivnoyi diskriminaciyi ta odnostatevih shlyubiv do vijn v Iraku ta Afganistani j utrimannya polonenih v Tabori Guantanamo Vona takozh proyavila aktivnist v rusi Occupy ta vislovlyuvala pidtrimku ruhu BDS a same jogo versiyi za 2005 rik 7 veresnya 2006 roku Batler vzyala uchast u seminari proti Livano Izrayilskogo konfliktu seminar bulo organizovano v Kalifornijskomu universiteti 39 She odna podiya sho nabula shirokogo rozgolosu stalasya u chervni 2010 go koli Batler vidmovilasya vid nagorodi za gromadyansku vidvagu vid paradu Christopher Street Day u Berlini Vona poslalasya na rasistski komentari z boku organizatoriv ta zagalnu nezdatnist organizaciyi vidmezhuvatisya vid rasizmu zagalom ta vid antimusulmanskih vipravdan vijni zokrema 40 Vona takozh ye chlenom konsultativnoyi radi organizaciyi Yevrejskij golos za mir 41 Pidtrimka Centru vizualnoyi kulturi NaUKMA Redaguvati Dzhudit Batler bula odniyeyu z bagatoh diyachiv i diyachok sho vistupili proti pripinennya diyalnosti Centru vizualnoyi kulturi NaUKMA u 2012 roci Privodom takogo rishennya z boku togochasnogo prezidenta NaUKMA Sergiya Kvita stala vistavka pid nazvoyu Ukrayinske tilo metoyu yakoyi buv poglyad na ukrayinskij socium yak na materialne kulturne informacijne ideologichne estetichne seredovishe isnuvannya tila 42 Kerivnik negativno vidreaguvav na yiyi vmist sho na jogo dumku buv propagandoyu pornografiyi 43 ta zakriv vistavku 23 lyutogo Vchenoyu radoyu bulo prijnyato rishennya pro zakrittya j CVK Ce viklikalo masshtabnu reakciyu yak sered ukrayinskoyi tak i sered mizhnarodnoyi spilnoti na pidtrimku Centru vislovilisya taki osobistosti yak vlasne Dzhudit Batler a takozh Slavoj Zhizhek Aleksandr Kvasnevskij Majkl Buravoj ta bagato inshih 44 Praci Redaguvati2018 Defamation and the Grammar of Harsh Words u spivavtorstvi iz Sabine Hark red Kristofer Svitepl The Queer Intersectional in Contemporary Germany Applied Sexology Psychosocial Verlag s 203 207 ISBN 978383797444 7 ISSN 2367 2420 2015 Notes Toward a Performative Theory of Assembly Cambridge Massachusetts Harvard University Press ISBN 9780674967755 2013 Dispossession The Performative in the Political u spivavtorstvi z Athena Athanasiou ISBN 978 0745653815 2012 Parting Ways Jewishness and the Critique of Zionism ISBN 0 231 14610 8 2011 The Question of Gender Joan W Scott s critical feminism ISBN 0 253 35636 9 2011 The Power of Religion in the Public Sphere ISBN 0 231 15645 6 2009 Frames of War When Is Life Grievable ISBN 1 84467 333 2 Frejmi vijni Chiyi zhittya oplakuyut Per z angl Yustini Kravchuk K Meduza 2016 2009 Performativity Precarity and Sexual Policies 45 Obraz tilo poryadok Genderni doslidzhennya v mizhdisciplinarnomu spektri 6 2007 Who Sings the Nation State Language Politics Belonging z Gayatri Spivak ISBN 1 905422 57 1 2005 Giving An Account of Oneself ISBN 0 8232 2504 6 2004 Undoing Gender ISBN 0 415 96923 9 2004 Precarious Life The Powers of Mourning and Violence ISBN 1 84467 544 0 2003 Women and Social Transformation z Elizabet Bek Gernshajm ta Lidiyeyu Pigvert ISBN 0 8204 6708 1 2000 Contingency Hegemony Universality Contemporary Dialogues on the Left z Ernesto Laklau ta Slavoyem Zhizhekom ISBN 1 85984 278 X 2000 Antigone s Claim Kinship Between Life and Death ISBN 0 231 11895 3 1997 The Psychic Life of Power Theories in Subjection ISBN 0 8047 2812 7 1997 Excitable Speech A Politics of the Performative ISBN 0 415 91587 2 1993 Bodies That Matter On the Discursive Limits of Sex ISBN 0 415 90365 3 1990 Gender Trouble Feminism and the Subversion of Identity ISBN 0 415 38955 0 Gendernij klopit Feminizm ta pidriv tozhsamosti 1987 Subjects of Desire Hegelian Reflections in Twentieth Century France ISBN 0 231 06451 9Publichni vistupi RedaguvatiLekciya A Politics of the Street u teatri Vog 46 24 travnya 2012 Lekciya Vulnerability Resistance na konferenciyi u Belgradi 47 Lekciya To preserve the life of the Other u Yevropejskij vishij shkoli 48 2016 Lekciya Distinctions on violence and nonviolence u Yevropejskij vishij shkoli 49 2016 Lekciya Legal Violence An Ethical and Political Critique u Yelskomu universiteti 50 Promova v Universiteti Makgilla 51 30 travnya 2013 Promova Performing the political 52 14 travnya 2014 Promova Human Shield u Londonskij shkoli ekonomiki 53 4 lyutogo 2015 Promova Borders and the Politics of Mourning 54 Konferenciya Why Bodies Matter 55 2 chervnya 2015 Primitki Redaguvati https www dukeupress edu vulnerability in resistance https amp phil fak uni koeln de professorinnen 2016 judith butler Judith Butler American philosopher Encyclopedia Britannica angl 2018 Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 2 listopada 2018 Jack Halberstam Isil Demirakin 16 travnya 2014 Halberstam in Kuir Teori Konusmasi Procitovano 29 travnya 2014 Kearns Gerry 2013 01 The Butler Affair and the Geopolitics of Identity Environment and Planning D Society and Space angl 31 2 s 191 207 ISSN 0263 7758 doi 10 1068 d1713 a b Mishenko Katerina Shtretling Syuzanne red 2014 Obraz tilo poryadok genderni doslidzhennya v mizhdisciplinarnomu spektri ukrayinskoyu Kiyiv Meduza Judith Butler The European Graduate School egs edu Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 1576 ua Teksti Batler Dzh Gendernij klopit Feminizm ta pidriv tozhsamosti 1576 ua Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 Thulin Lesley Feminist theorist Judith Butler rethinks kinship Columbia Daily Spectator Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 15 kvitnya 2019 Gans Chaim 13 grudnya 2012 Review of Parting Ways Jewishness and the Critique of Zionism ISSN 1538 1617 Arhiv originalu za 24 chervnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Judith Butler American philosopher Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Michalik Regina 2001 Interview with Judith Butler Arhiv originalu za 19 grudnya 2006 a b Judith Butler As a Jew I Was Taught It Was Ethically Imperative to Speak Up Haaretz angl 24 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2019 Wesleyan 1 bereznya 2013 Judith Butler and Michael Roth A Conversation at Wesleyan University s Center for Humanities Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Tanner Lecture on Human Values 2004 2005 Lecture Series tannerlectures berkeley edu Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 von Redecker Eva 2011 Zur Aktualitat von Judith Butler Einleitung in ihr Werk 03 19 2009 Judith Butler wins Mellon Award www berkeley edu Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Chapman Paige 10 listopada 2010 Judith Butler to Join Columbia U as a Visiting Professor The Chronicle of Higher Education Blogs The Ticker amer Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 JAC Online Editorial Staff www jaconlinejournal com Arhiv originalu za 3 lipnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Masthead Signs Journal of Women in Culture and Society amer Arhiv originalu za 8 serpnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Wayback Machine web archive org 3 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2019 Kearns Gerry 2013 01 The Butler Affair and the Geopolitics of Identity Environment and Planning D Society and Space angl 31 2 s 191 207 ISSN 0263 7758 doi 10 1068 d1713 Procitovano 15 kvitnya 2019 Latin American Journal of Economics Pontificia Universidad Catolica de Chile Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2019 Judith Butler s Statement on the Queer Palestinian Activists Tour Alqaws القوس web archive org 23 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2019 Judith Butler Bodies in Alliance and the Politics of the Street eipcp net www eipcp net Arhiv originalu za 6 grudnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 Queer Alliance and Anti War Politics War Resisters International web archive org 8 serpnya 2014 Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2019 Saar Tsafi 2013 Fifty Shades of Gay Amalia Ziv Explains Why Her Son Calls Her Dad Haaretz McRobbie Angela 18 sichnya 2009 Angela McRobbie The pope gender studies aficionado The Guardian en GB ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2019 Perreau Bruno Queer theory the French response Stanford California ISBN 9781503600461 OCLC 948878693 Judith Butler www litencyc com angl Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 In Defense of Judith Butler HuffPost Canada angl 28 travnya 2013 Arhiv originalu za 18 listopada 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 The Bad Writing Contest www denisdutton com Arhiv originalu za 9 bereznya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Welton Donn 1998 Body and flesh a philosophical reader Malden Mass Blackwell Publishers ISBN 1577181255 OCLC 36847755 Marta Nussbaum Professor parodii syg ma Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2019 Marcenyuk Tamara 2018 Chomu ne varto boyatisya feminizmu Kiyiv Vidavnichij dim KOMORA s 228 Butler Judith 1956 1999 Gender trouble feminism and the subversion of identity New York Routledge s xiv ISBN 0203902750 OCLC 50506678 Butler Judith 1956 1999 Gender trouble feminism and the subversion of identity New York Routledge s 191 ISBN 0203902750 OCLC 50506678 mmoneymaker 23 lipnya 2018 OutRight Now Reunion 2018 Global LGBT Human Rights Organization OutRight angl Arhiv originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Coming attractions for fall 2006 Page 2 www berkeley edu Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2019 andrenarchy 20 chervnya 2010 Judith Butler refuses prize at Berlin s CSD 2010 Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Judith Butler responds to attack I affirm a Judaism that is not associated with state violence Mondoweiss amer 27 serpnya 2012 Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2019 Prezidenta NaUKMA zvinuvachuyut u hudozhnij cenzuri tyzhden ua ukr Arhiv originalu za 20 bereznya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 Ukrayinske tilo porno cenzura i mistectvo Arhiv originalu za 6 chervnya 2018 Ukrayinske tilo Centr vizualnoyi kulturi ukr Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2019 Butler Judith 1 veresnya 2009 Performativity Precarity and Sexual Policies AIBR Revista de Antropologia Iberoamericana 4 3 s 321e 336e doi 10 11156 aibr 040305 Procitovano 21 kvitnya 2019 Peter Wall Institute for Advanced Studies 17 grudnya 2012 Judith Butler A Politics of the Street Spring 2012 Wall Exchange Arhiv originalu za 25 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 FMK Beograd 30 listopada 2015 Judith Butler in Belgrade Vulnerability Resistance Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 21 kvitnya 2019 European Graduate School Video Lectures 13 zhovtnya 2016 Judith Butler To preserve the life of the Other 2016 Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2019 European Graduate School Video Lectures 20 lyutogo 2017 Judith Butler Distinctions on violence and nonviolence 2016 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 YaleUniversity 30 chervnya 2016 Judith Butler Legal Violence An Ethical and Political Critique Arhiv originalu za 25 sichnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 IGSF McGill 30 serpnya 2013 IGSF Judith Butler FULL Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 21 kvitnya 2019 The First Supper Symposium 21 travnya 2014 Judith Butler gives the talk Performing the political at First Supper Symposium Second Course Arhiv originalu za 21 veresnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2019 London School of Economics and Political Science LSE 10 lyutogo 2015 Human Shield Arhiv originalu za 14 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 Borders and the Politics of Mourning Keynote address by Judith Butler 29 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 25 lipnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 Judith Butler Why Bodies Matter Gender Trouble Full Conference 30 veresnya 2016 Arhiv originalu za 24 grudnya 2020 Procitovano 21 kvitnya 2019 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhudit Batler Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhudit Batler amp oldid 40256055