Джордже Енеску | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 19 серпня 1881[…] |
Місце народження | Джордже-Енеску, Джордже-Енеску, Botoșani Countyd, Королівство Румунія |
Дата смерті | 4 травня 1955[…] (73 роки) |
Місце смерті | VIII округ Парижа, Франція |
Поховання | Пер-Лашез і Grave of Enescod :
|
Громадянство | Румунія і Франція |
Професії | композитор, скрипаль, піаніст, диригент, музичний педагог, викладач університету, музикознавець |
Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
Вчителі | Габрієль Форе, Robert Fuchsd, Йозеф Гельмесбергерd, Жуль Массне, Андре Жедальж і Мартен П'єр Марсікd |
Відомі учні | Marius Constantd, Ієгуді Менухін, Крістіан Ферра, Іврі Гітліс, Артюр Грюмьо, Serge Blancd, Ștefan Gheorghiud, Sidney Harthd і Arthur Leblancd |
Інструменти | скрипка і фортепіано |
Жанри | опера, симфонія, камерна музика і piano repertoired |
Нагороди | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Джо́рдже Ене́ску (рум. George Enescu; нар. 19 серпня 1881, Лівень, поблизу Ботошані — пом. 4 травня 1955, Париж) — румунський композитор, диригент, скрипаль, піаніст. Основоположник сучасної румунської композиторської школи. Помер в еміграції у Франції.
Біографія Редагувати
Виявив схильність до класичної музики ще в ранньому віці, до 12 років вже мав спеціальну музичну освіту у Відні.
До радянської окупації Румунії 1943 року — організатор концертів класичної музики при дворі румунських монархів. Після Другої світової війни багато гастролював у США.
Творчість Редагувати
Енеску належать три симфонії, три фортепіанних і два струнних квартети, три скрипкові й дві віолончельні сонати, вокальні твори на вірші французьких символістів.
Музика Енеску складалася під впливом європейського романтизму (Роберта Шумана, Ріхарда Вагнера, Йоганнеса Брамса). Надалі вона увібрала вплив нововіденської школи, неокласицизму, необароко. Важливим і характерним для Енеску було звернення до румунського фольклору (широко відомі дві «Румунські рапсодії», 1901 і 1902). Акомпаніатором виступала румунська піаністка Сільвія Шербеску.
Багато творів Енеску залишилися незавершеними.
Див. також Редагувати
- 9493 Енеску — астероїд, який було названо на честь композитора.
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118684639 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 314. — ISBN 978-2-914611-48-0
- https://www.la-croix.com/Culture/OEdipe-Georges-Enesco-fait-grand-retour-lOpera-Paris-2021-09-27-1201177536
- Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.12470
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література Редагувати
- Voicana M. George Enescu. București: Editura Academiei Republicii Socialiste România, 1971 (рум.)
- Malcolm N. George Enescu: his life and music. London: Toccata Press, 1990 (англ.)
- Samson J. Placing genius: the case of George Enescu. Trondheim: Norwegian University of Science and Technology, 2006 (англ.)
- Ямпольский И. М. Дж. Энеску. М., 1956 (рос.)
- Котляров Б. Я. Джордже Энеску. М., 1965 (рос.)
Посилання Редагувати
- Сайт товариства Енеску [ 17 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт фестивалю Енеску [ 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Список творів[en]