Джозеф Конрад, при народженні Юзеф Теодор Конрад Коженьовський гербу Наленч (пол. Józef Teodor Konrad Korzeniowski, англ. Joseph Conrad; 3 грудня 1857, Бердичів, тепер Бердичівський район, Житомирська область — 3 серпня 1924, Бішопсборн біля Кентербері, Англія) — англійський письменник польського походження. Вважається одним із найвидатніших англійських прозаїків.
| Джозеф Конрад | |
|---|---|
| Józef Teodor Konrad Korzeniowski | |
| Джозеф Конрад, 1904 рік | |
| Ім'я при народженні | Józef Teodor Konrad Korzeniowski |
| Псевдонім | Joseph Conrad |
| Народився | 3 грудня 1857 Терехове, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 3 серпня 1924 (66 років) Бішопсборн, Велика Британія ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Canterbury City Cemeteryd :
|
| Підданство | Велика Британія |
| Національність | поляки |
| Діяльність | Моряк, письменник |
| Сфера роботи | художня література[d] |
| Alma mater | старша школа імені Бартоломея Новодворськогоd |
| Мова творів | англійська і польська |
| Роки активності | 1895–1924 |
| Напрямок | Література |
| Жанр | Проза, Модернізм |
| Magnum opus | «Серце темряви» |
| Конфесія | атеїзм |
| Рід | Наленч і Корженівський гербу Наленчd |
| Батько | Коженьовський Аполло |
| Мати | Ewa Korzeniewskad |
| Родичі | Стефан Бобровський, Анела Загорська і Тадеуш Бобровський |
| У шлюбі з | Jessie Georged |
| Автограф | |
| | |
| Джозеф Конрад у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Його твори мали великий вплив на багатьох письменників, серед яких Ернест Хемінгуей, Ґрем Ґрін, Вільям Сьюард Берроуз, Джозеф Геллер та інші. Фільм Френсіса Форда Копполи «Апокаліпсис сьогодні» навіяний і значною мірою базується на романі Джозефа Конрада «Серце темряви» (Heart of Darkness). Пишучи в часи розквіту Британської Імперії і використовуючи власний досвід у британському торговому флоті, Конрад створював романи та короткі оповідання, що відзеркалювали приховані аспекти світового панування Британської Імперії, водночас поринаючи в глибини людської душі.
Біографія Редагувати
Дитинство та юність Редагувати
Юзеф Теодор Конрад Коженьовський народився в Бердичеві (тодішньої Подільської губернії), в родині літератора та польського патріота Аполлона Коженьовського. Батько його належав до шляхетського роду гербу Наленч (Nałęcz), перекладав з англійської та французької на польську Шекспіра та Гюго. Він приохотив Юзефа до читання польською та французькою.
1861 — Аполона Коженьовського заарештували за активну участь у підготовці повстання та вислали до Вологди. Його дружина Евеліна Коженьовська (Ewelina Korzeniowska) з 4-річним сином поїхала за чоловіком на заслання.
1865 — через хворобу дружини Аполон Коженьовський домігся переводу до Чернігова, де, за кілька тижнів, 11 квітня 1865 року, мати Юзефа померла від туберкульозу. Батько з сином переїхали спочатку до Львова, потім до Кракова, де 23 травня 1869 батько Юзефа помер, залишивши свого 11-річного сина круглим сиротою. Заопікувався хлопцем брат його матері Тадеуш Бобровський.
1874 — після відмови прийняти австро-угорське підданство 17-літній Юзеф Коженьовський, щоб не бути призваним до російської армії, вирушив до Марселя і влаштувався моряком французького торговельного флоту.
Подорожі Редагувати
Джозеф Конрад прожив сповнене пригод життя, був задіяний у контрабанді зброї та політичних змовах, що пізніше відобразив у своєму романі «Золота стріла» (The Arrow of Gold), і пережив невдале кохання, яке занурило його в глибоку депресію та підштовхнуло до невдалої спроби самогубства. Подорож до берегів Венесуели дала матеріал для роману «Ностромо» (Nostromo) (перший помічник капітана з корабля, на якому ходив Джозеф Конрад, став прототипом для головного героя).
1878 — поступив на службу на британське судно, що прямувало до Константинополя, бо російське підданство не давало можливості служити на французьких суднах. Коли судно повернулося до порту приписки, молодий моряк вперше висадився на британській землі, в порту міста Лоустофт.
1881 — отримав сертифікат на право бути капітаном і британське підданство, офіційно змінивши ім'я на Joseph Conrad.
1889 — замислив відвідати Центральну Африку, став капітаном конголезького річкового пароплава. Побачені ним жорстокість і звірства лягли в основу одного з найвідоміших творів «Серце темряви» (Heart of Darkness). Під час подорожі Джозеф Конрад захворів на пропасницю, на яку відтак страждав усе життя.
Творчість Редагувати
1894 — у віці 36 років через погане здоров'я залишив море і вирішив присвятити себе літературній праці. Його перший твір «Олмейрова примха» («Безумство Олмайєра», Almayer's Folly), дія якого відбувається на східному узбережжі Борнео, опублікований у 1895 році.
1896 — виходить «Вигнанець з островів» (An Outcast of the Islands). Обидва названі твори створили Конрадові репутацію романтика й оповідача екзотичних історій. Ці помилкові уявлення переслідували його все життя.
1896 — одружився з 22-річною англійкою Джессі Джордж (Jessie George), з якою мав двох синів, Бориса та Джона.
Попри визнання критиків й інтелектуалів, широка літературна слава та визнання прийшли до Конрада лише після публікації роману «Шанс» (Chance, 1913), хоча цей роман, як не парадоксально, вважають не найкращим його твором.
Помер від серцевого нападу і похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.
Вшанування пам'яті Редагувати
Пам'ятник Джозефу Конраду встановлений в польському місті Гдиня на узбережжі Балтійського моря.
У Сан-Франциско, Каліфорнія, є площа Джозефа Конрада.
У Сінгапурі, який Джозеф Конрад неодноразово відвідував, встановлена меморіальна дошка, що увічнює пам'ять про нього.
У селі Тереховому діє кімната-музей Джозефа Конрада, відкритий у 1987 році до 130-річчя від дня народження письменника. У день відкриття музею відомі українські письменники Дмитро Павличко і Юрій Щербак у книзі відвідувачів визначили три провідні джерела творчості Джозефа Конрада: українська земля, велич англійської мови, сила польського духу.
ЮНЕСКО внесла 150 річницю з дня народження Джозефа Конрада до календаря річниць на 2007 рік.
2007 — з нагоди 150-річчя Джозефа Конрада Національний банк Польщі випустив комплект ювілейних монет.
3 грудня 2008 — у м. Бердичів на території Монастиря Кармелітів Босих відкрили музей Джозефа Конрада.
19 вересня 2008 — під час відкриття IX Днів польської культури у Бердичеві відкрили Музейну кімнату пам'яті Джозефа Конрада в ЗОШ № 15 (вул. М. Грушевського, 5).
25 грудня 2015 у місті Вінниця вулицю Фабриціуса перейменували на честь Джозефа Конрада.
2016 року місті Бердичів частину вулицю Лілі Карастоянової перейменували на вулицю Джозефа Конрада.
Цікаві факти Редагувати
- Фільм Френсіса Форда Копполи «Апокаліпсис сьогодні» навіяний, та значною мірою базується на романі Джозефа Конрада «Серце темряви» («Heart of Darkness»), хоча дія й перенесена в Індокитай.
- У фільмі «Чужий», космічний корабель називається Ностромо, як і в романі «Ностромо» Джозефа Конрада. Цікаво також, що назва міста з цього ж роману Сулако, також стала назвою космічного корабля у продовженні цього фільму.
- Роман «Таємний агент» послужив основою для фільму Хічкока «Саботаж», 1936 року. 60 років потому, у 1996 році, на основі цього ж твору було знято однойменний фільм з Бобом Госкінсом, Патрицією Аркетт та Жераром Депардьє у головних ролях.
Твори Редагувати
Примітки Редагувати
- Конрад Джозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Find a Grave — 1996.
- British Museum person-institution thesaurus
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Discogs — 2000.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2015.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 2 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 12 грудня 2008.
- Т.Мазурчук. У школі № 15 відкриють музей Джозефа Конрада. // Бердичівські новини, № 38 (162), 18 вересня 2008
- . Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
Джерела та література Редагувати
- Абліцов В., Герасимова Г. Джозеф Конрад [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 37. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Бедь М., Скавронський П. Джозеф Конрад [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 321—322. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- В. Вахрушев. «Джозеф Конрад» [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.1: А—К / За ред. H. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — С. 783—785
- І. М. Лозинський. Джозеж Конрад [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.: стор. 543—559.
- І. М. Лозинський. Джозеж Конрад [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Масштаби перекладацької діяльності українських літераторів 1920-30-х років (на матеріалі перекладів з англійської) — Лада В. Коломієць, Літературознавчі студії 2011 № 33 стор. 224—232
- — Лада В. Коломієць, д. філол. н., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
Статті про Конрада Редагувати
- До 160-річчя від дня народження Джозефа Конрада [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Евроклуб «Бердичі» [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.], Бердичівський міський ліцей № 15 [ 12 лютого 2018 у Wayback Machine.], 30 листопада 2017
- Джозеф Конрад [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.] // UaModna, 19 червня 2015
- Олександр Горобець Де закопано пуповину Джрзефа Конрада? [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Українська правда, 24 жовтня 2010
- Тимофій Гаврилів. До незбагненної мети [ 17 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Збруч, 25 січня 2013
- Літературний Єрусалим [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 16 листопада, 2007
- Неспокій Джозефа Конрада [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 5 грудня, 2015
- // Дзеркало тижня, 17 серпня 2001
- Джозеф Конрад (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський) // Мій Бердичів [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Антон Санченко. Поліглот з Бердичева
- Ігор Андрущенко. Джозеф Конрад і його житейське море [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Конрад Джозеф // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 783. — ISBN 966-692-578-8.
- Переклади Джозефа Конрада українською [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Чтиво
- Бердичівський провісник глобалізації Джозеф Конрад | ЛЕКТОРІЙ
- Два музеї Конрада: як на Бердичівщині зберігають пам'ять про відомого мариніста // Читомо [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Роби як Конрад, або 12 порад мариністу // Читомо [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]