Даніеле Креспі (італ. Daniele Crespi; 1590, містечко Бусто Арсіціо — 1630, Мілан) — італійський художник першої третини XVII ст., представник стилю бароко.
| Даніеле Креспі | |
|---|---|
| італ. Daniele Crespi | |
| При народженні | італ. Daniele Crespi |
| Народження | 1590 Бусто Арсіціо |
| Смерть | 14 листопада 1630 |
| Мілан (чума) | |
| Національність | італієць |
| Жанр | портрет, релігійний живопис |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | бароко, академізм, малі домішки реалізму |
| Роки творчості | 1618—1630 |
| Вплив | маньєризм і академізм 17 ст. |
| Твори | портрет, релігійний живопис |
| | |
| Даніеле Креспі у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Достеменно невідомими залишаються місце народження, місяць і рік народження майбутнього художника. За традицією вважають, що він народився в містечку Бусто Арсіціо або в Мілані наприкінці XVI ст.
Згідно знайдених документів, Даніеле Креспі створив чотирьох євангелістів у церкві Сан Вітторіо аль Корсо в Мілані, датовані 1619 роком. Серед перших творів і стінописи у каплиці св. Антонія. Майстерність цих творів свідчила або про швидке визрівання таланту художника, або про непогану школу навчання і значну обдарованість митця.
Майстерність молодого художника помітили і він почав отримувати замови на образа від генерації багатих церковних посадовців, серед котрих головував кардинал Федеріко Борромео. Так, для нової церкви Сан Алессандро ін Зебедія він створив «Поклоніння волхвів», а для каплиці Івана Хрестителя вівтар — «Страту Івана Хрестителя». До раннього періоду творчості Даніеле Креспі відносять також декор каплиці Благовіщення у церкві Сант Еусторджио.
Ймовірно, за сприяння кардинала Федеріко Борромео 1621 року Даніеле Креспі зарахували до Академії Амброзіана, заснованої кардиналом під орудою художника Черано (1573—1632). Зрозуміло, що він уважно придивлявся до творів авторитетних художників, серед котрих були як італійці (Камілло Покаччіні, Андреа де Феррарі, П'єр Франческо Маццукеллі), так і митці закордонні (Пітер Пауль Рубенс, Антоніс ван Дейк).
Окрім біблійних сюжетів художник звертався і до створення портретів, серед них — «Невідомий бородань», Ізола Белла, «Автопортрет» (галерея Уффіці, 1627 р.), «Хірург Енео Фйораванті» (Кастелло Сфорцеско), Антоніо Ольджиаті (Мілан), Манфредо Сеттала (Пінакотека Амброзіана).
Серед найкращих творів зрілого періоду — цикл картин для церкви Санта Марія делла Пасіоне, другої найбільшої церкви в Мілані після Міланського собору. Серед них «Христос і янгол», «Розп'яття», «Христа знімають з хреста», «Св. Карло Борромео у дні поста». Остання картина дивувала аскетизмом і бажанням художника створити образ святого взірцем католицьких чеснот. Про чесноти первісного християнства нагадувала і картина, створена на дверцях для органа церкви — «Христос миє ноги апостолам».
Нестарий ще художник помер у листопаді 1630 року під час епідемії чуми у Мілані.
Неповний перелік обраних творів Редагувати
- Євангелісти Матвій, Марк, Іван та Лука
- «Покладання Христа у труну»
- «Св. Амвросій»
- «Св. Григорій»
- «Св. Августин»
- «Смертний час св. Єроніма»
- «Навернення Савла у апостола Павла»
- «Житіє св. Бруно», монастир ді Гареньяно, Мілан
- «Побиття камінням св. Стефана», Мілан, Пінакотека Брера
- «Св. Карло Борромео у дні поста»
- «Три королі» або «Поклоніння волхвів», Павія, катедральний собор.
- «Таємна вечеря», Пінакотека Брера.
- «Христос миє ноги апостолам»
- «Видіння св. Йосипа, земного батька Христа»
Обрані твори Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Le glorie dell'arte lombarda, by Luigi Malvezzi, (1882), page 251
- https://archive.org/stream/encyclopaediabrit07chisrich#page/411/mode/1up (Encyclopædia Britannica, Cambridge University Press. p. 412.)
- Mina Gregori (a cura di), Pittura a Milano dal seicento al neoclassicismo, Cariplo, Milano, 1999.
- Giulio Bora, voce del Dizionario Biografico degli Italiani, Volume 30, Treccani, 1984.
- Maria Teresa Fiorio, Le chiese di Milano, Electa, Milano, 2006
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніеле Креспі