www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давид Анахт вірм Դավիթ Անհաղթ Давид Непереможний кінець V століття 1 а половина VI століття античний вірменський філософ

Давид Анахт

Давид Анахт (вірм. Դավիթ Անհաղթ, Давид Непереможний; кінець V століття  — 1-а половина VI століття)  — античний вірменський філософ-неоплатонік, представник Олександрійської школи  неоплатонізму. 

Давид Анахт
вірм. Դավիթ Անհաղթ
Народився 6 століття
Q96400594?, Q4495959?, Туруберан, Persian Armeniad
Помер 6 століття
Монастир Ахпат, Ахпат[d]
Діяльність філософ
Галузь філософія, гносеологія, епістемологія, логіка і філософія релігії
Знання мов середньогрецька
Давид Анахт на сторінці ілюмінованого рукопису 1280 року

Філософська діяльність ред.

Давид Анахт навчався в Олександрії та Афінах. 

Прізвисько «Непереможний» отримав за часті перемоги у філософських диспутах. Філософською діяльністю займався не лише у Візантії, але також у Вірменії. 

Філософія Давида Анахт, викладена у творах «Визначення філософії», «Аналіз Вступу Порфирія» та ін. Вона поєднує в собі класичний платонізм з елементами вчення Аристотеля та Піфагора. У працях заторкується широке коло філософських питань: про природу та призначення філософського знання, про можливості людини в пізнанні світу, про роль логіки в пізнавальних процесах тощо. 

Трактат «Визначення філософії» ред.

Найбільшу популярність здобув трактат Давида Анахт «Визначення філософії». У цьому трактаті Давид засуджує скептицизм та релятивізм, відстоює значення та цінність філософської думки. Філософію він поділяє на теоретичну та практичну. Вихідним початком теоретичної філософії, на його думку, є пізнавальна здатність душі, яка спирається на практичні потреби людини; метою  філософії є осягнення сущого. Практична філософія, на основі результатів теоретичної, повинна вести душі людей до чесноти. Вказівка ​​шляхів уникнення зла, прагнення до духовного піднесення та самовдосконалення — головне, на думку Давида, призначення філософії. 

Щодо філософії Давид Анахт вирізняв шість підходів-визначень: 

  1. Філософія є не лише наука про суще, але і про суще як таке, тобто про природу сущого. 
  2. (За Платоном) Філософія є наука про божественні та людські речі (тобто, філософія оперує крайніми або граничними категоріями). 
  3. Філософія є турботою про смерть; при цьому смерть розуміється тут не в буквальному сенсі, але в логічному, як становлення, не пусте і не позбавлене призначення, але таке, в якому досягається мета так чи інакше присутня в кожному моменті. 
  4. Філософія є уподібненням до Бога. При цьому таке уподібнення знову слід розуміти логічно; тобто в аспектах загальноякісних, різноякіснісних, різновиди та символічному; та якщо філософія є уподібнення Богові, то це не є якесь приватне уподібнення, але щонайзагальніше. 
  5. (За Аристотелем) Філософія є «мистецтво мистецтв та наука наук». При цьому коли ми говоримо «Наука наук» або «мистецтво мистецтв», перша категорія в цих двох парах понять, очевидно, має набагато більш загальний характер. Геометрія, наприклад, є теж наука, фонетика є теж наука і т. д., але ні те, ні інше не є ні «наукою наук», ні «мистецтвом мистецтв». 
  6. Якщо філософію визначають як «любов до мудрості», використовуючи етимологію самого терміна «філософія», що, в такому випадку, є власне мудрість  ? Мудрість є мета самого розуму, або істинна наука про суще, тобто про Бога. При цьому Давид Анахт проводить п'ять розрізнень здатності пізнання: відчуття (завжди лише часткове), уява (часткове знання про відсутню річ), думка (заснована і не заснована на знанні причин), роздум (загальне знання, засноване на знанні причин) та розум (наукове знання). 

Щодо сущого Давид Анахт вирізняв чотири основні запитання-підходи: чи існує суще ? що є суще ? яка сутність сущого ? для чого існує суще ? 

  1. Перше запитання припускає свої власні три запитання: запитання про завідомо несуще (фантастичний козла-олень), про сумнівно суще (надзоряне небо або антиподи), про безперечно суще (людина, кінь, орел). 
  2. На друге запитання відповідь може бути отримана за допомогою імені, або за допомогою визначення; ім'я відповідає на питання: «що це таке ?»; визначення є підведенням істотного приватного під загальне, так, щоб виявлялася природа визначається. 
  3. Тут же виникає відповідь на третє запитання, оскільки розгорнуте визначення порівняно з простим ім'ям якраз і містить у собі всі ознаки, які відповідають на запитання: яке суще? (Тобто, запитання про те, що таке суще і яким власне є суще — це те саме запитання, сформульоване в різних аспектах.) 
  4. Відповідаючи на четверте запитання, про мету сущого, Давид, серед іншого, виводить положення про те, що людина існує для «окраси сущого»; при цьому знання повинне служити духовному піднесенню людини («Необхідно знати, що філософія існує для того, щоб ошляхетнити та прикрасити людську душу»). 

Пам'ять ред.

Примітки ред.

  1. Wildberg, Christian (8 вересня 2003). . У Edward N. Zalta.  The Stanford Encyclopedia of Philosophy (англійською) (вид. Fall 2008). Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 6 травня 2010. 

    'David' is named in certain manuscripts of three works of philosophy as their author: a set of introductory lectures on philosophy, a commentary on Porphyry's Introduction, and a commentary on Aristotle's Categories that nowadays is attributed to Elias. The name is commonly taken, on the basis of evidence internal to these works, to refer to a Christian Neoplatonic philosopher and commentator who presumably worked in Alexandria in the middle or the second half of the 6th century, or even later. This 'David' is also commonly identified with David the Invincible, an important figure in the early history of Armenian philosophy, but biographical identifications of this kind are extremely precarious.

Видання творів ред.

  • Adolf Busse (Hrsg.): Davidis prolegomena et in Porphyrii Isagogen commentarium. Verlag Georg Reimer, Berlin 1904 (Commentaria in Aristotelem Graeca. Bd. 18 Teil 2) (критичне видання "Вступу до філософії" та коментар до Isagoge)
  • Adolf Busse (Hrsg.): Eliae in Porphyrii Isagogen et Aristotelis Categorias commentaria. Verlag Georg Reimer, Berlin 1900, S. 105–255 (Commentaria in Aristotelem Graeca. Bd. 18 Teil 1) (критичне видання "Категорій")
  • Sen S. Arevšatyan (Hrsg.): Dawitʿ Anałtʿ: Erkasirut'iwnk' p'ilisop'ayakank'. Haykakan SSH GA Hrat, Erevan 1980 (некоментоване видання)
  • Bridget Kendall, Robert W. Thomson (Hrsg.): Definitions and Divisions of Philosophy by David the Invincible Philosopher. Scholars Press, Chico 1983, ISBN 0-89130-616-1 (критичне видання вірменського оригіналу з англійським перекладом))
  • Aram Topchyan (Hrsg.): David the Invincible: Commentary on Aristotle's Prior Analytics. Old Armenian Text with an English Translation, Introduction and Notes. Brill, Leiden 2010, ISBN 978-90-04-18719-1 (Philosophia antiqua. Band 122)
  • «Толкование „Аналитики“ Аристотеля», пер. с древнеармянского. С. С. Аревшатяна. Єреван, 1967.
  • «Определения философии», пер. с древнеармянского, предисловие и комментарии С. С. Аревшатяна. Єреван, 1960.
  • «Анализ „Введения“ Порфирия».

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
David Anaht virm Դավիթ Անհաղթ David Neperemozhnij kinec V stolittya 1 a polovina VI stolittya antichnij virmenskij filosof neoplatonik predstavnik Oleksandrijskoyi shkoli neoplatonizmu 1 David Anahtvirm Դավիթ ԱնհաղթNarodivsya 6 stolittya Q96400594 Q4495959 Turuberan Persian ArmeniadPomer 6 stolittya Monastir Ahpat Ahpat d Diyalnist filosofGaluz filosofiya gnoseologiya epistemologiya logika i filosofiya religiyiZnannya mov serednogrecka Mediafajli u VikishovishiDavid Anaht na storinci ilyuminovanogo rukopisu 1280 roku Zmist 1 Filosofska diyalnist 1 1 Traktat Viznachennya filosofiyi 2 Pam yat 3 Primitki 4 Vidannya tvoriv 5 Literatura 6 PosilannyaFilosofska diyalnist red David Anaht navchavsya v Oleksandriyi ta Afinah Prizvisko Neperemozhnij otrimav za chasti peremogi u filosofskih disputah Filosofskoyu diyalnistyu zajmavsya ne lishe u Vizantiyi ale takozh u Virmeniyi Filosofiya Davida Anaht vikladena u tvorah Viznachennya filosofiyi Analiz Vstupu Porfiriya ta in Vona poyednuye v sobi klasichnij platonizm z elementami vchennya Aristotelya ta Pifagora U pracyah zatorkuyetsya shiroke kolo filosofskih pitan pro prirodu ta priznachennya filosofskogo znannya pro mozhlivosti lyudini v piznanni svitu pro rol logiki v piznavalnih procesah tosho Traktat Viznachennya filosofiyi red Najbilshu populyarnist zdobuv traktat Davida Anaht Viznachennya filosofiyi U comu traktati David zasudzhuye skepticizm ta relyativizm vidstoyuye znachennya ta cinnist filosofskoyi dumki Filosofiyu vin podilyaye na teoretichnu ta praktichnu Vihidnim pochatkom teoretichnoyi filosofiyi na jogo dumku ye piznavalna zdatnist dushi yaka spirayetsya na praktichni potrebi lyudini metoyu filosofiyi ye osyagnennya sushogo Praktichna filosofiya na osnovi rezultativ teoretichnoyi povinna vesti dushi lyudej do chesnoti Vkazivka shlyahiv uniknennya zla pragnennya do duhovnogo pidnesennya ta samovdoskonalennya golovne na dumku Davida priznachennya filosofiyi Shodo filosofiyi David Anaht viriznyav shist pidhodiv viznachen Filosofiya ye ne lishe nauka pro sushe ale i pro sushe yak take tobto pro prirodu sushogo Za Platonom Filosofiya ye nauka pro bozhestvenni ta lyudski rechi tobto filosofiya operuye krajnimi abo granichnimi kategoriyami Filosofiya ye turbotoyu pro smert pri comu smert rozumiyetsya tut ne v bukvalnomu sensi ale v logichnomu yak stanovlennya ne puste i ne pozbavlene priznachennya ale take v yakomu dosyagayetsya meta tak chi inakshe prisutnya v kozhnomu momenti Filosofiya ye upodibnennyam do Boga Pri comu take upodibnennya znovu slid rozumiti logichno tobto v aspektah zagalnoyakisnih riznoyakisnisnih riznovidi ta simvolichnomu ta yaksho filosofiya ye upodibnennya Bogovi to ce ne ye yakes privatne upodibnennya ale shonajzagalnishe Za Aristotelem Filosofiya ye mistectvo mistectv ta nauka nauk Pri comu koli mi govorimo Nauka nauk abo mistectvo mistectv persha kategoriya v cih dvoh parah ponyat ochevidno maye nabagato bilsh zagalnij harakter Geometriya napriklad ye tezh nauka fonetika ye tezh nauka i t d ale ni te ni inshe ne ye ni naukoyu nauk ni mistectvom mistectv Yaksho filosofiyu viznachayut yak lyubov do mudrosti vikoristovuyuchi etimologiyu samogo termina filosofiya sho v takomu vipadku ye vlasne mudrist Mudrist ye meta samogo rozumu abo istinna nauka pro sushe tobto pro Boga Pri comu David Anaht provodit p yat rozriznen zdatnosti piznannya vidchuttya zavzhdi lishe chastkove uyava chastkove znannya pro vidsutnyu rich dumka zasnovana i ne zasnovana na znanni prichin rozdum zagalne znannya zasnovane na znanni prichin ta rozum naukove znannya Shodo sushogo David Anaht viriznyav chotiri osnovni zapitannya pidhodi chi isnuye sushe sho ye sushe yaka sutnist sushogo dlya chogo isnuye sushe Pershe zapitannya pripuskaye svoyi vlasni tri zapitannya zapitannya pro zavidomo nesushe fantastichnij kozla olen pro sumnivno sushe nadzoryane nebo abo antipodi pro bezperechno sushe lyudina kin orel Na druge zapitannya vidpovid mozhe buti otrimana za dopomogoyu imeni abo za dopomogoyu viznachennya im ya vidpovidaye na pitannya sho ce take viznachennya ye pidvedennyam istotnogo privatnogo pid zagalne tak shob viyavlyalasya priroda viznachayetsya Tut zhe vinikaye vidpovid na tretye zapitannya oskilki rozgornute viznachennya porivnyano z prostim im yam yakraz i mistit u sobi vsi oznaki yaki vidpovidayut na zapitannya yake sushe Tobto zapitannya pro te sho take sushe i yakim vlasne ye sushe ce te same zapitannya sformulovane v riznih aspektah Vidpovidayuchi na chetverte zapitannya pro metu sushogo David sered inshogo vivodit polozhennya pro te sho lyudina isnuye dlya okrasi sushogo pri comu znannya povinne sluzhiti duhovnomu pidnesennyu lyudini Neobhidno znati sho filosofiya isnuye dlya togo shob oshlyahetniti ta prikrasiti lyudsku dushu Pam yat red 1980 roku za rishennyam YuNESKO vidznachavsya 1500 litnij yuvilej Davida Anaht Cogo zh roku bulo vipusheno poshtovu marku SSSR prisvyachenu Davidovi Anahtu Primitki red Wildberg Christian 8 veresnya 2003 David U Edward N Zalta The Stanford Encyclopedia of Philosophy anglijskoyu vid Fall 2008 Arhiv originalu za 6 travnya 2013 Procitovano 6 travnya 2010 David is named in certain manuscripts of three works of philosophy as their author a set of introductory lectures on philosophy a commentary on Porphyry s Introduction and a commentary on Aristotle s Categories that nowadays is attributed to Elias The name is commonly taken on the basis of evidence internal to these works to refer to a Christian Neoplatonic philosopher and commentator who presumably worked in Alexandria in the middle or the second half of the 6th century or even later This David is also commonly identified with David the Invincible an important figure in the early history of Armenian philosophy but biographical identifications of this kind are extremely precarious Vidannya tvoriv red Greckoyu movoyuAdolf Busse Hrsg Davidis prolegomena et in Porphyrii Isagogen commentarium Verlag Georg Reimer Berlin 1904 Commentaria in Aristotelem Graeca Bd 18 Teil 2 kritichne vidannya Vstupu do filosofiyi ta komentar do Isagoge Adolf Busse Hrsg Eliae in Porphyrii Isagogen et Aristotelis Categorias commentaria Verlag Georg Reimer Berlin 1900 S 105 255 Commentaria in Aristotelem Graeca Bd 18 Teil 1 kritichne vidannya Kategorij Davnovirmenskoyu movoyuSen S Arevsatyan Hrsg Dawitʿ Analtʿ Erkasirut iwnk p ilisop ayakank Haykakan SSH GA Hrat Erevan 1980 nekomentovane vidannya Bridget Kendall Robert W Thomson Hrsg Definitions and Divisions of Philosophy by David the Invincible Philosopher Scholars Press Chico 1983 ISBN 0 89130 616 1 kritichne vidannya virmenskogo originalu z anglijskim perekladom Aram Topchyan Hrsg David the Invincible Commentary on Aristotle s Prior Analytics Old Armenian Text with an English Translation Introduction and Notes Brill Leiden 2010 ISBN 978 90 04 18719 1 Philosophia antiqua Band 122 Rosijskoyu movoyu Tolkovanie Analitiki Aristotelya per s drevnearmyanskogo S S Arevshatyana Yerevan 1967 Opredeleniya filosofii per s drevnearmyanskogo predislovie i kommentarii S S Arevshatyana Yerevan 1960 Analiz Vvedeniya Porfiriya Literatura red David Anaht Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Chaloyan V K Filosofiya Davida Nepobedimogo Erevan 1946 Istoriya filosofii v SSSR t 1 M 1968 Losev A F Filosofsko istoricheskij podvig Davida Nepobedimogo Erevan 1980 Losev A F Istoriya antichnoj estetiki tom VIII M Iskusstvo 1988 Posilannya red Losyev A F David Neperemozhnij ta kinec oleksandrijskogo neoplatonizmu Arhivovano 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title David Anaht amp oldid 38679149