Антипо́ди (грец. Αντι — проти і πους, ποδος — нога) — в загальному розумінні те, що розташоване протилежно до іншого. Термін має кілька значень у різних дисциплінах. У переносному значенні може застосовуватися до будь-яких протилежних предметів, наприклад до людей із протилежними поглядами. Термін «антипод» був запроваджений і використовувався давньогрецькими географами, фізиками та філософами.
Основні значення Редагувати
- Жителі діаметрально протилежних пунктів земної кулі, або самі ці протилежні точки земної кулі.
Координати антиподальної точки можна обчислити за формулою:
,
де — широта, — довгота, знак означає перехід до широти й довготи протилежної півкулі.
- У математиці антиподи — протилежні щодо центру точки на сфері. Для кулі такі точки називаються діаметрально протилежними. Також можуть позначати будь-який інший об'єкт, повністю протилежний до першого (з вибраної точки зору, системи координат).
- В ботаніці — клітини, що утворюються в кінці зародкового мішка, протилежному пилковходові. У деяких рослин вони зовсім не утворюються, а швидко відмирають. Їхня роль ще не з'ясована.
- Переносно — люди з різко відмінними або протилежними поглядами чи рисами вдачі.
У цирковому мистецтві Редагувати
- Антипод - один із способів жонглювання. Це жонглювання ногами. Традиційні предмети реквізиту антиподистів - "колода", "сигара", "бочка", "карта", "бревно".
У мистецтві Редагувати
- Аліса (персонаж казки Л. Керролла), падаючи в кролячу нору, злякалася, що потрапить в країну антиподів, де все догори дриґом і їй доведеться стояти на голові.
- Володимир Висоцький написав «Пісню про антиподів» для музичного альбому «Аліса в країні чудес» за однойменною казкою Л. Керролла.
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Антиподи [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 37-38. — 1000 екз.