Гі́рськомарі́йський район (рос. Горномарийский район, марій. Курыкмарий кундем) — адміністративна одиниця Республіки Марій Ел Російської Федерації.
| Гірськомарійський район | ||
|---|---|---|
| рос. Горномарийский район марій. Курыкмарий кундем | ||
| ||
| Основні дані | ||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Республіка Марій Ел | |
| Утворений: | 10 жовтня 1931 року | |
| Населення: | 21224 особи (2019) | |
| Площа: | 1971,47 км² | |
| Густота населення: | 10,77 осіб/км² | |
| Населені пункти та поселення | ||
| Адміністративний центр: | місто Козьмодем'янськ | |
| Кількість сільських поселень: | 10 | |
| Кількість сіл та присілків: | 237 | |
| Кількість селищ: | 4 | |
| Влада | ||
| Вебсторінка: | http://mari-el.gov.ru/gornomari |
Адміністративний центр — місто Козьмодем'янськ, яке однак не входить до складу району, а утворює окремий Козьмодем'янський міський округ.
Географія Редагувати
Гірськомарійський район розташований на південному заході республіки і межує з Юринським і Кілемарським районами, на заході з Воротинським районом Нижньогородської області, на півдні з республікою Чувашія. Велика частина району лежить на правобережжі Волги («Гірській стороні»), частина — на лівобережжі Волги і Ветлуги.
На території району функціонують заказники «Васильсурські діброви» і «Ємешевський». Пам'ятки природи: Нагірна діброва, Кедровий гай, болото Карасьяр, Большеозерське болото, оз. Нуж'яр, оз. Карасьяр, болото Вовче, гора Аламнер.
Правобережна частина району («Гірська сторона») є піднесеною нерівною і горбистою місцевістю (абсолютної висоти до 204 м), порізаною малими річками, що впадають до Волги: Сура, Сумка, Юнга, Мала Юнга, Сундирь, Велика Сундирка. Заволзька частина («Лучна сторона») є рівнинною й одноманітною. Ця частина району рясніє лісами, озерами і болотами, малими річками, що впадають до Волги.
Населення Редагувати
Населення району становить 21224 особи (2019, 25869 у 2010, 29203 у 2002).
Національний склад населення Гірськомарійського району згідно Всеросійського перепису населення 2010 року. За даними перепису в районі зустрічаються представники 31 національності.
| № | Населення чол. (2010) | % від усього | % від тих, хто вказав національність | |
|---|---|---|---|---|
| Всього | 25 869 | 100,00 % | ||
| 1 | Марійці | 22 192 | 85,79 % | 87,35 % |
| гірські марійці | 21 190 | 81,91 % | 83,41 % | |
| лучно-східні марійці | 99 | 0,38 % | 0,39 % | |
| 2 | Росіяни | 2870 | 11,09 % | 11,30 % |
| 3 | Чуваші | 165 | 0,64 % | 0,65 % |
| 4 | Татари | 44 | 0,17 % | 0,17 % |
| 5 | Українці | 31 | 0,12 % | 0,12 % |
| 6 | Азербайджанці | 14 | 0,05 % | 0,06 % |
| 6 | Грузини | 14 | 0,05 % | 0,06 % |
| 8 | Узбеки | 11 | 0,04 % | 0,04 % |
| інші | 65 | 0,25 % | 0,26 % | |
| вказали національність | 25 406 | 98,21 % | 100,00 % | |
| не вказали національність | 463 | 1,79 % |
Адміністративно-територіальний поділ Редагувати
На території району 10 сільських поселень:
| Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Виловатовське сільське поселення | 93,07 | 4898 | 4603 | 4030 | Виловатово | 38 |
| Єласівське сільське поселення | 97,60 | 4004 | 3498 | 2840 | Єласи | 33 |
| Ємешевське сільське поселення | 72,20 | 1958 | 1730 | 1390 | Ємешево | 19 |
| Кузнецовське сільське поселення | 55,64 | 2485 | 2100 | 1701 | Кузнецово | 22 |
| Мікряковське сільське поселення | 73,67 | 3187 | 2919 | 2438 | Мікряково | 30 |
| Озеркинське сільське поселення | 921,69 | 2801 | 2367 | 1899 | Озерки | 10 |
| Пайгусовське сільське поселення | 106,09 | 3367 | 2846 | 2270 | Пайгусово | 40 |
| Троїцько-Посадське сільське поселення | 42,00 | 2226 | 2012 | 1632 | Троїцький Посад | 16 |
| Усолинське сільське поселення | 27,18 | 1711 | 1556 | 1306 | Усола | 15 |
| Червоноволзьке сільське поселення | 45,69 | 2566 | 2238 | 1718 | Кулаково | 18 |
Найбільші населені пункти Редагувати
Найбільші населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Озерки | 1 947 | 1 759 |
| 2 | Виловатово | 1 278 | 1 360 |
Господарство Редагувати
Культура і освіта Редагувати
Гірськомарійська мова має статус державної в Республіці Марій Ел. Перші літературні твори цією мовою написані в кінці XVIII століття. Ці перші літературні праці були написані учнями Духовних Православних шкіл, вихідцями з гірських марі, що навчаються в Казані і Нижньому Новгороді. Один із віршів, написаних у 1767 році зберігся до цих пір. Воно присвячене поїздці Катерини II в Казань і написано в стилі хвалебної оди. В 1821 році в Петербурзі гірськомарійською мовою вийшло перше Євангеліє.
Перша граматика гірськомарійської мови вийшла в 1844 році у Фінляндії. Її автором є Матіас Алексантері Кастрéн (1813—1852). Ця граматика написана латинською мовою. В XIX столітті гірськомарійською мовою випущені ряд букварів та церковні книги. Найзначнішим букварем визнаний Буквар пана Кедрова (1867). У 1866 році в Лондоні випущено Євангеліє від Матвія гірськомарійською мовою, за словником, складеним естонським дослідником Відемана. У 2006 році в літературних колах Марій Ел та Естонії був відзначений 140-річний ювілей цієї книги.
Примітки Редагувати
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Итоги всероссийской переписи населения 2010 года по Республике Марий Эл — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- http://lingvarium.org/russia/BD/02c_Marii-El_new.xlsChuvashia_1.xls[недоступне посилання]
- ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационный бюллетень: № 2 — Город Козьмодемьянск и Горномарийский район. Национальности — Горномарийский район [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Маристат.