Козьмодем янськ рос Козьмодемьянск гірськомар Цикмӓ 2 місто з 1781 р в Республіці Марій Ел Російської Федерації Центр Гі

56°20′31″ пн. ш. 46°33′49″ сх. д. / 56.34194444447177830° пн. ш. 46.56361111113877627° сх. д.Координати: 56°20′31″ пн. ш. 46°33′49″ сх. д. / 56.34194444447177830° пн. ш. 46.56361111113877627° сх. д.

Вебсторінка

mari-el.gov.ru/gorkozmodemjansk/Pages/adm/common-information.aspx

Мапа

Козьмодем'янськ

Козьмодем'янськ у Вікісховищі

Вітряк в Марійському етнографічному музеї

Географія Редагувати

Місто розташоване на високому правому березі Волги (Чебоксарське водосховище), за 104 км на південний захід від Йошкар-Оли. Поромна переправа з'єднує місто з лівобережною частиною республіки. Є головним культурним центром гірських марійців.

Історія Редагувати

Дата заснування першого поселення, що виникло на місці сучасного м Козьмодем'янска ще до побудови острогу, невідома.

Козьмодем'янськ засноване як фортеця в 1583 році. Його заснування пов'язане з розгромом Іваном Грозним в жовтні 1552 року Казанського ханства і приєднанням Середнього Поволжя, у тому числі і марійського краю, до Російської держави. Про походження назви міста існує таку легенду: Іван Грозний, повертаючись після підкорення Казані вгору по Волзі, 1 листопада 1552 року, у День святих безсрібників Козьми і Даміана, зупинився на нічліг там, де тепер розташований р Козьмодем'янськ. Місцевість йому сподобалася, і він розпорядився заснувати тут фортецю в ім'я цих святителів. Першими поселенцями стали стрільці і однодворці, згодом до них приєдналися новохрещені. Пізніше сюди переводилися і переселялися люди з Свияжска і Нижегородської губернії.

Під ім'ям міста Козьмодем'янськ вперше згадується в актах 1609 року.

18 грудня 1708 року за поділі Росії на вісім губерній р Козьмодем'янськ був приписаний до Казанської губернії, а в 1718 році призначений повітовим містом Казанського намісництва. 18 жовтня 1781 року затверджено герб м Козьмодем'янска: в червоному полі золотий лук, на нього покладені три стріли того ж металу. Надлишок лісових угідь і зручні водні шляхи в другій половині XIX століття привели до розвитку лісопромисловості. Продаж лісу проводилася під час лісового ярмарку, який вважається другим за величиною в Росії після Архангельського. У цей період різьблення, якти купецтво і лісопромисловці прикрашали свої будинки, стало візитною карткою міста.

У 1889 році в Козьмодем'янську налічувалося 5167 мешканців. Основне заняття населення — торгівля, ремесла, промисли, у тому числі рибальство. Місцева кустарна промисловість практично не була розвинена. В околицях міста функціонували три заводи: пиво-медоварний і два лісопильних.

Економіка Редагувати

На сьогоднішній день в числі найбільш стабільних підприємств міста — ТОВ «Потенціал», ВАТ «Марія», ВАТ «Завод „Копір“» і ряд інших.

Річкові «ворота» республіки АТ «Порт Козьмодем'янськ». Це єдине підприємство в Республіці Марій Ел, яке здійснює перевезення пасажирів і вантажів по Волзі та Ветлузі. Воно веде видобуток з подальшим транспортуванням нерудних будівельних матеріалів — піску, щебеню, піщано-гравійної суміші, каменю гіпсового, доломітового борошна, перевозить кам'яне вугілля, цемент, цеглу, промсировину і ін.

У місті функціонують муніципальні унітарні підприємства: «Банно-пральне господарство», «Ринок», «Готель „Лада“».

Завод «Потенціал» — займається виробництвом електроустановочних виробів.

ВАТ «Завод „Копір“» є розробником і виробником продукції автотракторного електроустаткування, народного господарства, з'єднувачів електричних для військового застосування. Входить до складу ВАТ Концерн «Радіоелектронні технології», який входить до «Ростеху».

Місто знаходиться під постійною загрозою підтоплення Чебоксарським водосховищем.

Персоналії Редагувати

Ешпай Андрій Якович (1925—2015) — радянський, російський композитор, піаніст, педагог.

Примітки Редагувати

Перелік найменувань населених пунктів Республіки Марій Ел на державних мовах Республіки Марій Ел [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Міністерство культури, друку та у справах національностей Республіки Марій Ел, комісія з державних мов Республіки Марій Ел, Марійський науково-дослідний інститут мови, літератури та історії ім. В. М. Васильєва.
Архів оригіналу за 12 Липня 2014. Процитовано 31 Січня 2019.
Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 20 червня 2014. Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
Архів оригіналу за 11 Грудня 2014. Процитовано 31 Січня 2019.

[2] Перелік найменувань населених пунктів Республіки Марій Ел на державних мовах Республіки Марій Ел [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Міністерство культури, друку та у справах національностей Республіки Марій Ел, комісія з державних мов Республіки Марій Ел, Марійський науково-дослідний інститут мови, літератури та історії ім. В. М. Васильєва.

[3] Архів оригіналу за 12 Липня 2014. Процитовано 31 Січня 2019.

[4] Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 20 червня 2014. Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)

[5] Архів оригіналу за 11 Грудня 2014. Процитовано 31 Січня 2019.