Гіперфорин

Гіперфорин — речовина рослинного походження, що синтезується низкою представників роду Hypericum, зокрема Hypericum perforatum (звіробій). Гіперфорин може бути причетний до деяких фармакологічних ефектів звіробою зокрема, до його антидепресантних ефектів.

Гіперфорин

Систематична назва (IUPAC)
(1R,5S,6R,7S)-4-Hydroxy-6-methyl-1,3,7-tris(3-methylbut-2-en-1-yl)-6-(4-methylpent-3-en-1-yl)-5-(2-methylpropanoyl)bicyclo[3.3.1]non-3-ene-2,9-dion
Ідентифікатори
Номер CAS	11079-53-1
Код ATC
PubChem	114787
DrugBank	DB01892
Хімічні дані
Формула	C35H52O4
Мол. маса	?
SMILES	eMolecules & PubChem
Фізичні дані
Т плавлення	79-80 °C (-33 °F)
Розчинність у воді	0.66 мг/мл (20 °C)
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	?
Метаболізм	Печінка та CYP3A & CYP2B
Період напіврозпаду	?
Виділення	?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	?
Лег. статус	OTC (US) unscheduled in most countries, with the notable exception of Ireland (Rx-only)
Залежність	Nil
Шляхи введення	Oral

Поширення

Гіперфорин в значних кількостях наразі виявлений лише у звіробої продірявленому Hypericum perforatum та деяких інших споріднених видах, зокрема Hypericum calycinum. Він накопичується в олійних залозах, маточках і плодах, ймовірно, виконуючи в рослині захисну функцію . Перші екстракції сполуки з природного матеріалу проводили етанолом. Вихід речовини в стосунку до маси сирого екстракту становив 1:7, проте це була суміш гіперфорину та адгіперфорину. В подальшому метод екстракції було модернізовано з використанням ліпофільної рідинної екстракції вуглекислим газом _СО2, при цьому вихід гіперфорину у відношенні до сирого екстракту становив 1:3.

Інші види Hypericum містять низьку кількість гіперфорину.

Хімічні властивості

Гіперфорин є пренільованим похідним флороглюцину. Структуру гіперфорину було з’ясовано дослідницькою групою Інституту біоорганічної хімії ім. Шемякіна ( Академія наук СРСР ) та опубліковано у 1975 р. У 2010 році повідомлялося про повний синтез неприродного енантіомеру гіперфорину, який вимагав приблизно 50 синтетичних перетворень. Також у 2010 році було здійснено тотальний енантіоселективний синтез правильного енантіомеру. Ретросинтетичний аналіз спирався на структурну симетрію гіперфорину та його біосинтетичний шлях.

Гіперфорин нестійкий в присутності світла та кисню. Часті окислені форми містять гемікеталь / гетероциклічний міст C3-C9 або утворюють похідні фурану / пірану.

Фармакокінетика

Деякі фармакокінетичні дані щодо гіперфорину доступні для екстракту, що містить 5% гіперфорину. Максимальні рівні в плазмі ( C <sub id="mwWg">max</sub> ) у добровольців були досягнуті через 3,5 години після введення екстракту, що містить 14,8   мг гіперфорину. Біологічний період напіввиведення (t _1/2 ) і середній час перебування склали відповідно 9 годин і 12 годин, за розрахунковою концентрацією в плазмі стаціонарного стану 100   нг / мл (близько 180   нМ) по 3 дози на добу. В межах нормально застосовуваних доз в плазмі крові спостерігалися лінійні концентрації речовини, накопичення не відбувалось.

Фармакодинаміка

Гіперфорин може бути складовою, відповідальною за антидепресантні та анксіолітичні властивості екстрактів звіробою. In vitro він діяв як інгібітор зворотного захоплення моноамінів (МРТ), включаючи серотонін, норадреналін, дофамін, а також GABA та глутамату, зі значеннями IC ₅₀ 0,05-0,10 мкг / мл для всіх сполук, за винятком глутамату, який знаходиться в межах 0,5 мкг / мл .

Природні та напівсинтетичні аналоги Гіперфорину
Адгіперфорин	Аристофорін	Гіперфориновий триметоксибензоат	Тетрагідрогіперфорин	Октагідрогіперфорин	Гіперфориновий нікотинат
Адгіперфорин	Аристофорін	Гіперфориновий триметоксибензоат	Тетрагідрогіперфорин	Октагідрогіперфорин	Гіперфориновий нікотинат

Список літератури

1. St John's Wort available again [ 2 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Irishhealth.com (2015-10-13). Retrieved on 2020-02-11.
2. . PubChem, US National Library of Medicine. 8 вересня 2018. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 вересня 2018. 
3. Gaid, Mariam; Biedermann, Eline; Füller, Jendrik; Haas, Paul; Behrends, Sönke; Krull, Rainer; Scholl, Stephan; Wittstock, Ute та ін. (2018). Biotechnological production of hyperforin for pharmaceutical formulation. Eur. J. Pharm. Biopharm. 126: 10–26. PMID 28377273. doi:10.1016/j.ejpb.2017.03.024.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
4. Ciochina, Roxana; Grossman, Robert B. (2006). Polycyclic Polyprenylated Acylphloroglucinols. Chem. Rev. 106 (9): 3963–3986. PMID 16967926. doi:10.1021/cr0500582. 
5. Roz, N.; Rehavi, M. (2004). Hyperforin depletes synaptic vesicles content and induces compartmental redistribution of nerve ending monoamines. Life Sci. 75 (23): 2841–2850. PMID 15464835. doi:10.1016/j.lfs.2004.08.004. 
6. Beerhues L (2006). Hyperforin. Phytochemistry 67 (20): 2201–7. PMID 16973193. doi:10.1016/j.phytochem.2006.08.017. 
7. Vajs, V.; Vugdelija, S.; Trifunović, S.; Karadžić, I.; Juranić, N.; MacUra, S.; Milosavljević, S. (2003). Further degradation product of hyperforin from Hypericum perforatum (St. John's Wort). Fitoterapia 74 (5): 439–444. PMID 12837358. doi:10.1016/S0367-326X(03)00114-X. 
8. Verotta, Luisella; Appendino, Giovanni; Belloro, Emanuela; Jakupovic, Jasmin; Bombardelli, Ezio (1999). Furohyperforin, a Prenylated Phloroglucinol from St. John's Wort (Hypericumperforatum). J. Nat. Prod. 1999 62 (5): 770–772. PMID 10346967. doi:10.1021/np980470v. 
9. Phytochemical analysis of nine Hypericum L. species from Serbia and the F.Y.R. Macedonia. Die Pharmazie 61 (3): 251–2. March 2006. PMID 16599273.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
10. Bystrov NS; Gupta ShR; Dobrynin VN; Kolosov MN; Chernov BK (January 1976). [Structure of the antibiotic hyperforin]. Doklady Akademii Nauk SSSR (Russian) 226 (1): 88–90. PMID 1248360. 
11. [The structure of hyperforin]. Tetrahedron Letters 16 (32): 2791–2794. 1975. doi:10.1016/S0040-4039(00)75241-5.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
12. Catalytic Asymmetric Total Synthesis of ent-Hyperforin. Angew Chem Int Ed 49 (6): 1103–6. February 2010. PMID 20063336. doi:10.1002/anie.200906678.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
13. Enantioselective Total Synthesis of Hyperforin. J Am Chem Soc (Submitted manuscript) 135 (2): 644–7. December 2012. PMID 23270309. doi:10.1021/ja312150d.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
14. Liu, F; Pan, C; Drumm, P; Ang, CY (February 2005). Liquid chromatography-mass spectrometry studies of St. John's wort methanol extraction: active constituents and their transformation. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis 37 (2): 303–12. PMID 15708671. doi:10.1016/j.jpba.2004.10.034. 
15. Biber, A; Fischer, H; Römer, A; Chatterjee, SS (June 1998). Oral bioavailability of hyperforin from hypericum extracts in rats and human volunteers. Pharmacopsychiatry 31 (Suppl 1): 36–43. PMID 9684946. doi:10.1055/s-2007-979344. 
16. Newall, Carol A.; Joanne Barnes; Anderson, Linda R. (2002). Herbal medicines: a guide for healthcare professionals. London: Pharmaceutical Press. ISBN 978-0-85369-474-8. 
17. Hyperforin as a possible antidepressant component of hypericum extracts. Life Sci. 63 (6): 499–510. 1998. PMID 9718074. doi:10.1016/S0024-3205(98)00299-9.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)