Вале́рій Фе́дорович Гужва́ (*31 липня 1936, селище Постишеве, тепер м. Покровськ Донецької області) — український письменник (поет, прозаїк, публіцист). Член Національної спілки письменників України (від 1971 року).
| Гужва Валерій Федорович | |
|---|---|
| Народився | 31 липня 1936 (87 років) Постишеве, Сталінська область, Українська СРР, СРСР |
| Діяльність | письменник, поет, прозаїк, публіцист, перекладач |
| Сфера роботи | творче і професіональне письмоd, поезія, публіцистика і перекладацтво[d] |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
| Мова творів | українська |
| Партія | КПРС |
| |
Біографічні відомості ред.
Середню освіту здобув в Ужгороді. 1958 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Друкується від 1962 року. Перші вірші надрукував у журналі «Прапор» (нині «Березіль»). Був членом КПРС(від 1964 року).
Працював на українському телебаченні, заступником головного редактора видавництва «Молодь», потім у видавництві «Український письменник».
Твори ред.
Автор збірок віршів «Огоньок», «Дуель», «Імена», «Місто», «Розмова», «Вічна спрага», «Біг часу», «Темні меди», «Крок», «Озеро», «Метроном», «Вертоград»; повісті «Сліпий дощ», «Забути, згадати», «Плато над прірвою», «Лакейський вальс»; роману «Рай»; казки «Пригоди бувалого солдата»; сценаріїв документальних фільмів, численних перекладів поетичних творів.
Лауреат премій імені Володимира Сосюри (2002) та імені Ю. Яновського.
- Збірки віршів:
- «Огоньок» (1965),
- «Дуель» (1969),
- «Імена» (1972),
- «Місто» (1974).
- «Розмова» (1976),
- «Вічна спрага» (1977),
- «Біг часу» (казахською мовою),
- «Темні меди» (1984),
- «Крок» (1985),
- «Озеро»,
- «Метроном»,
- «Вежа» (2010).
- Повісті:
- «Сліпий дощ» (1983),
- «Забути, згадати» (1986),
- «Нічого, крім зими»,
- «Аркуш Мебіуса»,
- «Плато над прірвою».
- Романи:
- «Рай».
- Публіцистичні книжки:
- «По двадцяти роках» (1965),
- «Діалог про Україну» (1968, у співавторстві),
- «Все життя — атака» (1974, у співавторстві).
- Твори для дітей:
- оповідання «Новий дім» (1966),
- казка «Пригоди бувалого солдата» (1985).
Автор низки новел, сценаріїв документальних та анімаційного фільму «Котигорошко».
Працює в галузі художнього перекладу. Зокрема, переклав окремі поезії Белли Ахмадуліної.
Окремі твори Гужви перекладено російською, казахською, болгарською, словацькою, чеською мовами.
У кінематографі ред.
Автор сценаріїв документальної стрічки «Це малюнок хлопчика» (1955, т/ф), мультфільму «Котигорошко» (1970), книги про телесеріал «Як гартувалася сталь», «Вся жизнь — атака: Портреты и диалоги» (К., 1974, у співавторстві з А. Крижанівським, І. Малишевським).
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Коваль, Павловська, 1988, с. 171.
Джерела ред.
- Коваль В. К., Павловська В. П. Письменники Радянської України, 1917-1987: біобібліографічний довідник. — Київ : Радянський письменник, 1988. — 701 с.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с.. — С. 63.
- Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8.. — С. 69.
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [ 3 травня 2007 у Wayback Machine.]
- Шевченко А. Я. Гужва Валерій Федорович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 514.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |