www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грицяк Євген Степанович У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Грицяк Євге н Степа нович Гриця к 9 серп

Грицяк Євген Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Грицяк.

Євге́н Степа́нович Гриця́к (9 серпня 1926, с. Стецева, нині Коломийського району Івано-Франківської області — 14 травня 2017) — член молодіжної організації ОУН(м), учасник Другої світової війни на боці Червоної Армії, один з керівників повстання в Норильских таборах 1953 року.

Євген Степанович Грицяк
рос. Евгений Степанович Грицяк
Народився 9 серпня 1926(1926-08-09)
с. Стецева, Снятинський повіт, Станиславівське воєводство, Польська республіка
Помер 14 травня 2017(2017-05-14) (90 років)
Івано-Франківська область
Громадянство  Українська держава (1941) →  СРСР →  Україна
Національність українець
Діяльність політик, політичний в'язень, фотограф, перекладач
Галузь політична діяльність, фотографія і перекладацтво[d]
Відомий завдяки один з керівників Норильського повстання
Знання мов українська, російська і англійська
Учасник німецько-радянська війна
Партія ОУН
У шлюбі з Грицяк Марія Іванівна
Нагороди
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Євген Грицяк під час служби в Червоній армії

Член районного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Життєпис Редагувати

Народився 9 серпня 1926 року в с. Стецева Снятинського повіту Станиславівського воєводства (нині Снятинського району Івано-Франківської області, Україна) в родині селян Параски Іванівни Грицяк (Курилюк) (1907–?) та Степана Васильовича Грицяка (1902–1945). Євген Грицяк мав брата Петра (1932–?).

До ув'язнення Редагувати

Перед початком Другої світової війни закінчив Стецівську неповну середню школу, а в період німецької окупації був студентом середньої торгової школи (м. Снятин). Саме тоді, юнаком 16-17 років, став членом Молодіжної мережі ОУН(м).

У липні 1944 мобілізований, вступив до комсомолу, служив солдатом 4-го Українського фронту у боях поранений. 1 травня 1945 року відзначився під час бою поблизу села Вишковіце і 12 червня 1945 року "за те, що при відбитті контратаки супротивника знищив 2-х німецьких солдатів" був нагороджений медаллю «За Відвагу». У серпні 1945 року нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Арешт і ув'язнення Редагувати

У 1949 році радянська розвідка розкрила минуле Грицяка, він був заарештований і 12 грудня 1949 засуджений до смертної кари, яку замінили на 25-літнє позбавлення волі. Карався в Джезказгані, Норильську, Владимирській в'язниці, на Тайшетській трасі, в Іркутській в'язниці, Інті та Мордовії.

Євген Грицяк під час конференції.

У таборах ГУЛАГу Грицяк постійно й активно протистояв сваволі табірної і в'язничної адміністрації, за що мав 42 дисциплінарні покарання і за три з них — по 1 рік закритої тюрми. Либонь, найдраматичнішим було перебування Євгена Грицяка в Норильських таборах. Уже весною 1952, коли Євген Грицяк ще був у таборі Караганди (Казахстан), у нього з'явилась ідея всегулагівського страйку, однак він розумів, що повна ізольованість людей, а головне всепроникний страх і виснаження в'язнів, роблять цю ідею нездійсненною, і вирішив провести таку акцію в своїй зоні, сподіваючись на те, що рух опору пошириться як ланцюгова реакція на інші табори. Під ту пору кількість таборів в СРСР і ув'язнених у них людей досягли небувалої величини, умови роботи й утримання людей були жахливими. Очевидно, що доведені до відчаю ще й жорстокістю та безкарністю адміністрації в'язні в багатьох місцях ГУЛАГу доходили того самого висновку — необхідно захисти свою гідність. У Караганді в'язні почали чинити спротив знущанням охорони й кримінальників. Наслідком цього в'язнів розвезли по різних таборах. Грицяк потрапив у заполярний Горлаг Норильська. Там руками в'язнів тоді будували Норильський гірничо-металургійний комбінат, вони працювали в копальні, а також будували місто. Горлаг складався з шести відділень, у кожному утримувалося по кілька тисяч осіб. У 4-му відділенні, куди спрямували Грицяка, було понад п'ять тисяч осіб. Коли в березні 1953 помер Сталін, усі сподівалися пом'якшення умов у таборах, однак у перші місяці адміністрація повелася ще жорстокіше (розпочалися розстріли непокірних і підозрюваних), що й призвело до повстання у всіх зонах Горлагу в травні. Грицяк очолив опір у своїй 4-й зоні. 25 травня 1953 року в'язні припинили роботу просто на будмайданчику, відмовилися повертатися в житлову зону. Три дні на будмайданчик не завозили їжу. Через три дні в'язні повернулися в житлову зону, де на знак солідарності з ними голодували ті, що залишалися в зоні. На роботу в'язні виходити відмовилися.

Спроби взяти в'язнів в одній із зон з допомогою солдатів з кийками і навіть офіцерів, які стріляли перед себе, не увінчалися успіхом — щільний натовп в'язнів учинив спротив, вступив у кулачний бій. Керівництво табору зміцнило охорону, але до якихось рішучих дій не вдалося. В'язні вимагали приїзду комісії з Москви й виконання їхніх вимог: припинити розстріли; скоротити робочий день до 8 годин, гарантувати вихідні дні; дозволити листуватися з близькими; вивезти із Заполяр'я всіх інвалідів; поліпшити харчування; зняти з бараків замки й ґрати, а з людей — номерні знаки; припинити катування на допитах і практику закритих судів; скасувати постанови ОСО (особливої наради) як неконституційного органу; організувати перегляд особових справ усіх політв'язнів. Ці вимоги Грицяк 6 червня пред'явив членам комісії, що приїхала з Москви. 9 червня 1953 року в'язням оголосили, що уряд задовольнив частину вимог, зокрема, в'язням дозволено відсилати 2 листи на місяць, а також мати побачення з родичами; установлюється 8-годинний робочий день і гарантуються вихідні дні; з бараків знімаються замки і ґрати, а із в'язнів — номерні знаки та інше.

Однак після цього не все обіцяне було виконане, зокрема, вивезення на материк усіх інвалідів і повна зміна керівництва Горлагу. Окрім того, розпочалися провокації. Страйк довелося продовжити. Тільки в серпні 1953, після масового розстрілу в'язнів 3-ї зони, опір був придушений.

Після цього Грицяка спровадили спочатку до в'язниці Норильська, а потім до Владимирської в'язниці.

Перебуваючи в камері-одиночці, він вивчив англійську. Мова потрібна була йому для опанування йоги, що допомогло йому вижити.

Звільнення Редагувати

1956 року був звільнений за постановою Комісії Президії Верховної Ради СРСР.

Він повернувся до рідного краю, працював вантажником, маляром, його навіть хвалили в місцевій газеті. Але в 1958 Євгену Грицяку заявили, що його прописка скасовується, тобто йому заборонено жити в Західній Україні, і він вимушений був полишити батьківщину. Знайшов роботу й прописався в місті Караганді.

Повторний арешт Редагувати

28 січня 1959 року Є. Грицяк був заарештований за постановою Президії Верховної Ради СРСР, у якій було сказано, що постанова Комісії Президії Верховної Ради СРСР від 7 липня 1956, за якою Грицяк був звільнений, скасовується з огляду на тяжкість учиненого ним злочину. Таким чином, набрав сили попередній вирок 1949 року — 25 років позбавлення волі. Усі наступні роки Грицяк домагався пояснень, у чому ж полягає тяжкість його злочину, та відповідь була одна: засуджений обґрунтовано.

1961 року Є. Грицяк: надіслав лист-протест до ЦК КПРС з приводу переслідувань його за те, що був одним із лідерів повстання в'язнів 1953, де описав становище в'язнів у Норильських таборах, сваволю й жорстокість адміністрації та пояснює, що саме проти цього повстали в'язні, а не проти радянської влади; одержав у мордовському таборі атестат про середню освіту. Начальство таборів характеризує Грицяка як добросовісного працівника з доброю поведінкою.

1964 року справу Грицяка розглядала Воєнна колегія Верховного суду СРСР, наслідком чого термін позбавлення волі був скорочений до 10 років і з нього була знята судимість. І тільки тепер Грицяк дізнався, що 1959 його винуватили в тому, що ніде не працює, не припинив антирадянської діяльності, створив у Вінницькій області Організацію українських націоналістів, чого насправді не було. На підставі матеріалів повторного слідства в 1961–1964 рр. був частково реабілітований. Повністю виправданий Івано-Франківською обласною прокуратурою за відсутністю складу злочину в 1992 році.

Друге звільнення Редагувати

6 жовтня 1964 Грицяк звільнений. Повернувся додому, одружився, народилася донька.

У дисидентському русі Грицяк участі не брав. Однак утиски не припинялися, він не міг улаштуватися на роботу, йому погрожували, що знову посадять, погрожували звільнити з роботи дружину. Грицяк вирішив емігрувати з СРСР. У 1973 він одержав виклик на виїзд до Ізраїлю від свого друга-співтабірника Авраама Шифріна[ru], з яким підтримував тісні стосунки. Однак дозволу на виїзд так і не одержав, хоч неодноразово звертався в різні інстанції, аж до Л. Брежнєва.

У 1980 закордонне видавництво «Смолоскип» видало книгу Грицяка «Короткий запис спогадів. Історія Норильського повстання», після чого розпочалися нові утиски й погрози з боку КДБ. Тоді Грицяк написав листа Леоніду Брежнєву, в якому, зокрема, писав:

Обидва ми рівноправні громадяни Радянського Союзу і… обидва написали свої спогади. Ви писали про свій шлях, я про свій…

Ви опублікували свої спогади в Радянському Союзі і за кордоном, я — тільки за кордоном. Але Вас не викликають, як мене, в КДБ і не питають, яким шляхом Ви передали за кордон Ваші спогади, від Вас не вимагають відречення від Вашої праці… Навпаки, Вас вихваляють і Вами захоплюються…

Чому мене збираються судити? Адже Вас ніхто не судить?!

У 1990 на запрошення Проводу ОУН Грицяк побував у США та Канаді, виступав у багатьох містах із розповідями про Норильське повстання.

1993 був запрошений адміністрацією Норильська на святкування 40-річчя міста. Був на відкритті міського музею, присвяченого, в основному, історії розвитку Горлагу та повстанню в ньому в'язнів.

Грицяк був учасником двох конференцій Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих у Києві та трьох міжнародних конференцій «Опір в ГУЛАГу». Один із його виступів був опублікований в журналі «Воля».

Розмірковуючи над питаннями добра і зла в нашому світі, Грицяк дійшов висновку, що поправити світ може тільки той, хто виправив себе. Так, він ще в неволі почав шукати шляхи самовдосконалення. Знайшов їх в ученні індуїстських йогів.

1992 року в київському видавництві «Здоров'я» вийшла «Повна ілюстрована книга йоги» в перекладі Грицяка з англійської мови, він також закінчив переклад книги Парамаганси Йогананди «Автобіографія йога[en]», яка вийшла 2015 року у видавництві Self-Realization Fellowship[en].

Грицяк був пенсіонером і мешкав у селі Устя Івано-Франківської області.

За років Незалежності був малознаним в Україні. Увагу громадськості до Євгена Грицяка привернули публікації у газеті «День» у 2009 році, після чого Президент Віктор Ющенко нагородив його орденом «За мужність» I ступеня.

У серпні 2016 року Євгена Грицяка нагородили медаллю «25 років незалежності України».

Помер 14 травня 2017 року в Івано-Франківській області.

Похований у селі Устя Івано-Франківської області.

Відзнаки Редагувати

Біографічна довідка. Витяг про нагородження червоноармійця Євгена Грицяка. Згадка про членство у ВЛКСМ.

Публікації Редагувати

  • Свамі Вішнудевананда. Повна ілюстрована книга з йоги / Переклад з англійської мови Є. С. Грицяка. — К. : Здоров'я, 1992. — 192 с. — ISBN 5-311-02679-0.
  • Парамаганса Йогананда. Автобіографія йога / Переклад з англійської мови Є. С. Грицяка. — Self-Realization Fellowship[en], 2015. — 538 с. — ISBN 978-0-87612-663-9.

Інтерв'ю

Євген Грицяк: спогади про Норильське повстання та деталі з життя в'язнів ГУЛАГу [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.]

Виноски Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016. 
  3. Легенда спротиву. Помер незламний українець і легенда спротиву ГУЛАГу Євген Грицяк [ 24 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Україна молода. — № 57 (5217) (16 трав.). — С. 2. — (Втрати).
  4. Приказ подразделения №: 38/н от: 12.07.1945 [ 2012-03-15 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Акт о вручении медалей [ 2012-03-15 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Надія Тисячна (8-9 квітня 2011). . День. с. 7. № 62-63. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016. 
  7. Права Людини в Україні Євген Захаров. Ювілей Євгена Грицяка
  8. Олег Карп'як (22.05.2013). . BBC-Україна. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 29.08.2016. 
  9. Вадим Лубчак (8.08.2016). . День. № 140 (2016). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 29.08.2016. 
  10. ↑ Ольга Решетилова (30 грудня 2009). . День. № 238. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 13 грудня 2013. 
  11. ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
  12. ↑ . УІНП. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29.08.2016. 
  13. Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 21 травня 2017. 
  14. . Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 21 травня 2017. 
  15. Інформаційне Агентство АСС (16 травня 2017). . Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 21 травня 2017. 
  16. . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2016. 

Література Редагувати

  • Сопротивление в ГУЛАГе. Воспоминания. Письма. Документы. : [ ][рос.] / Сост.: Виленский С. С. — М. : Возвращение, 1992. — 236 с.
  • Хроника текущих событий.— Нью-Йорк: Хроника.— 1977, вип. 43.— С. 81-83; вип. 45.— С. 65.
  • Український правозахисний рух. Документи і матеріали УХГ.— Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1978.— С. 170.
  • Архів ХПГ.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Gricyak Yevge n Stepa novich Gricya k 9 serpnya 1926 s Steceva nini Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 14 travnya 2017 chlen molodizhnoyi organizaciyi OUN m uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni na boci Chervonoyi Armiyi odin z kerivnikiv povstannya v Norilskih taborah 1953 roku Yevgen Stepanovich Gricyakros Evgenij Stepanovich GricyakNarodivsya 9 serpnya 1926 1926 08 09 s Steceva Snyatinskij povit Stanislavivske voyevodstvo Polska respublikaPomer 14 travnya 2017 2017 05 14 90 rokiv Ivano Frankivska oblastGromadyanstvo Ukrayinska derzhava 1941 SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist politik politichnij v yazen fotograf perekladachGaluz politichna diyalnist 1 fotografiya 1 i perekladactvo d 1 Vidomij zavdyaki odin z kerivnikiv Norilskogo povstannyaZnannya mov ukrayinska 1 rosijska i anglijska 1 Uchasnik nimecko radyanska vijnaPartiya OUNU shlyubi z Gricyak Mariya IvanivnaNagorodi Orden Za muzhnist I stupenyaOrden Za muzhnist III stupenyaYuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Yevgen Gricyak pid chas sluzhbi v Chervonij armiyiChlen rajonnogo ob yednannya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka 2 Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Do uv yaznennya 1 2 Aresht i uv yaznennya 1 3 Zvilnennya 1 4 Povtornij aresht 1 5 Druge zvilnennya 2 Vidznaki 3 Publikaciyi 4 Vinoski 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 9 serpnya 1926 roku v s Steceva Snyatinskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva nini Snyatinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina v rodini selyan Paraski Ivanivni Gricyak Kurilyuk 1907 ta Stepana Vasilovicha Gricyaka 1902 1945 Yevgen Gricyak mav brata Petra 1932 Do uv yaznennya Redaguvati Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni zakinchiv Stecivsku nepovnu serednyu shkolu a v period nimeckoyi okupaciyi buv studentom serednoyi torgovoyi shkoli m Snyatin 3 Same todi yunakom 16 17 rokiv stav chlenom Molodizhnoyi merezhi OUN m U lipni 1944 mobilizovanij vstupiv do komsomolu sluzhiv soldatom 4 go Ukrayinskogo frontu u boyah poranenij 1 travnya 1945 roku vidznachivsya pid chas boyu poblizu sela Vishkovice i 12 chervnya 1945 roku za te sho pri vidbitti kontrataki suprotivnika znishiv 2 h nimeckih soldativ buv nagorodzhenij medallyu Za Vidvagu 4 U serpni 1945 roku nagorodzhenij medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 5 Aresht i uv yaznennya Redaguvati U 1949 roci radyanska rozvidka rozkrila minule Gricyaka vin buv zaareshtovanij i 12 grudnya 1949 zasudzhenij do smertnoyi kari yaku zaminili na 25 litnye pozbavlennya voli Karavsya v Dzhezkazgani Norilsku Vladimirskij v yaznici na Tajshetskij trasi v Irkutskij v yaznici Inti ta Mordoviyi nbsp Yevgen Gricyak pid chas konferenciyi U taborah GULAGu Gricyak postijno j aktivno protistoyav svavoli tabirnoyi i v yaznichnoyi administraciyi za sho mav 42 disciplinarni pokarannya i za tri z nih po 1 rik zakritoyi tyurmi Libon najdramatichnishim bulo perebuvannya Yevgena Gricyaka v Norilskih taborah Uzhe vesnoyu 1952 koli Yevgen Gricyak she buv u tabori Karagandi Kazahstan u nogo z yavilas ideya vsegulagivskogo strajku odnak vin rozumiv sho povna izolovanist lyudej a golovne vseproniknij strah i visnazhennya v yazniv roblyat cyu ideyu nezdijsnennoyu i virishiv provesti taku akciyu v svoyij zoni spodivayuchis na te sho ruh oporu poshiritsya yak lancyugova reakciya na inshi tabori Pid tu poru kilkist taboriv v SRSR i uv yaznenih u nih lyudej dosyagli nebuvaloyi velichini umovi roboti j utrimannya lyudej buli zhahlivimi Ochevidno sho dovedeni do vidchayu she j zhorstokistyu ta bezkarnistyu administraciyi v yazni v bagatoh miscyah GULAGu dohodili togo samogo visnovku neobhidno zahisti svoyu gidnist U Karagandi v yazni pochali chiniti sprotiv znushannyam ohoroni j kriminalnikiv Naslidkom cogo v yazniv rozvezli po riznih taborah Gricyak potrapiv u zapolyarnij Gorlag Norilska Tam rukami v yazniv todi buduvali Norilskij girnicho metalurgijnij kombinat voni pracyuvali v kopalni a takozh buduvali misto Gorlag skladavsya z shesti viddilen u kozhnomu utrimuvalosya po kilka tisyach osib U 4 mu viddilenni kudi spryamuvali Gricyaka bulo ponad p yat tisyach osib Koli v berezni 1953 pomer Stalin usi spodivalisya pom yakshennya umov u taborah odnak u pershi misyaci administraciya povelasya she zhorstokishe rozpochalisya rozstrili nepokirnih i pidozryuvanih sho j prizvelo do povstannya u vsih zonah Gorlagu v travni Gricyak ocholiv opir u svoyij 4 j zoni 25 travnya 1953 roku v yazni pripinili robotu prosto na budmajdanchiku vidmovilisya povertatisya v zhitlovu zonu Tri dni na budmajdanchik ne zavozili yizhu Cherez tri dni v yazni povernulisya v zhitlovu zonu de na znak solidarnosti z nimi goloduvali ti sho zalishalisya v zoni Na robotu v yazni vihoditi vidmovilisya Sprobi vzyati v yazniv v odnij iz zon z dopomogoyu soldativ z kijkami i navit oficeriv yaki strilyali pered sebe ne uvinchalisya uspihom shilnij natovp v yazniv uchiniv sprotiv vstupiv u kulachnij bij Kerivnictvo taboru zmicnilo ohoronu ale do yakihos rishuchih dij ne vdalosya V yazni vimagali priyizdu komisiyi z Moskvi j vikonannya yihnih vimog pripiniti rozstrili skorotiti robochij den do 8 godin garantuvati vihidni dni dozvoliti listuvatisya z blizkimi vivezti iz Zapolyar ya vsih invalidiv polipshiti harchuvannya znyati z barakiv zamki j grati a z lyudej nomerni znaki pripiniti katuvannya na dopitah i praktiku zakritih sudiv skasuvati postanovi OSO osoblivoyi naradi yak nekonstitucijnogo organu organizuvati pereglyad osobovih sprav usih politv yazniv Ci vimogi Gricyak 6 chervnya pred yaviv chlenam komisiyi sho priyihala z Moskvi 9 chervnya 1953 roku v yaznyam ogolosili sho uryad zadovolniv chastinu vimog zokrema v yaznyam dozvoleno vidsilati 2 listi na misyac a takozh mati pobachennya z rodichami ustanovlyuyetsya 8 godinnij robochij den i garantuyutsya vihidni dni z barakiv znimayutsya zamki i grati a iz v yazniv nomerni znaki ta inshe Odnak pislya cogo ne vse obicyane bulo vikonane zokrema vivezennya na materik usih invalidiv i povna zmina kerivnictva Gorlagu Okrim togo rozpochalisya provokaciyi Strajk dovelosya prodovzhiti Tilki v serpni 1953 pislya masovogo rozstrilu v yazniv 3 yi zoni opir buv pridushenij Pislya cogo Gricyaka sprovadili spochatku do v yaznici Norilska a potim do Vladimirskoyi v yaznici Perebuvayuchi v kameri odinochci vin vivchiv anglijsku Mova potribna bula jomu dlya opanuvannya jogi sho dopomoglo jomu vizhiti 6 Zvilnennya Redaguvati 1956 roku buv zvilnenij za postanovoyu Komisiyi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Vin povernuvsya do ridnogo krayu pracyuvav vantazhnikom malyarom jogo navit hvalili v miscevij gazeti Ale v 1958 Yevgenu Gricyaku zayavili sho jogo propiska skasovuyetsya tobto jomu zaboroneno zhiti v Zahidnij Ukrayini i vin vimushenij buv polishiti batkivshinu Znajshov robotu j propisavsya v misti Karagandi Povtornij aresht Redaguvati 28 sichnya 1959 roku Ye Gricyak buv zaareshtovanij za postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR u yakij bulo skazano sho postanova Komisiyi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 7 lipnya 1956 za yakoyu Gricyak buv zvilnenij skasovuyetsya z oglyadu na tyazhkist uchinenogo nim zlochinu Takim chinom nabrav sili poperednij virok 1949 roku 25 rokiv pozbavlennya voli Usi nastupni roki Gricyak domagavsya poyasnen u chomu zh polyagaye tyazhkist jogo zlochinu ta vidpovid bula odna zasudzhenij obgruntovano 1961 roku Ye Gricyak nadislav list protest do CK KPRS z privodu peresliduvan jogo za te sho buv odnim iz lideriv povstannya v yazniv 1953 de opisav stanovishe v yazniv u Norilskih taborah svavolyu j zhorstokist administraciyi ta poyasnyuye sho same proti cogo povstali v yazni a ne proti radyanskoyi vladi oderzhav u mordovskomu tabori atestat pro serednyu osvitu Nachalstvo taboriv harakterizuye Gricyaka yak dobrosovisnogo pracivnika z dobroyu povedinkoyu 1964 roku spravu Gricyaka rozglyadala Voyenna kolegiya Verhovnogo sudu SRSR naslidkom chogo termin pozbavlennya voli buv skorochenij do 10 rokiv i z nogo bula znyata sudimist I tilki teper Gricyak diznavsya sho 1959 jogo vinuvatili v tomu sho nide ne pracyuye ne pripiniv antiradyanskoyi diyalnosti stvoriv u Vinnickij oblasti Organizaciyu ukrayinskih nacionalistiv chogo naspravdi ne bulo Na pidstavi materialiv povtornogo slidstva v 1961 1964 rr buv chastkovo reabilitovanij Povnistyu vipravdanij Ivano Frankivskoyu oblasnoyu prokuraturoyu za vidsutnistyu skladu zlochinu v 1992 roci Druge zvilnennya Redaguvati 6 zhovtnya 1964 Gricyak zvilnenij Povernuvsya dodomu odruzhivsya narodilasya donka U disidentskomu rusi Gricyak uchasti ne brav Odnak utiski ne pripinyalisya vin ne mig ulashtuvatisya na robotu jomu pogrozhuvali sho znovu posadyat pogrozhuvali zvilniti z roboti druzhinu Gricyak virishiv emigruvati z SRSR U 1973 vin oderzhav viklik na viyizd do Izrayilyu vid svogo druga spivtabirnika Avraama Shifrina ru z yakim pidtrimuvav tisni stosunki Odnak dozvolu na viyizd tak i ne oderzhav hoch neodnorazovo zvertavsya v rizni instanciyi azh do L Brezhnyeva U 1980 zakordonne vidavnictvo Smoloskip vidalo knigu Gricyaka Korotkij zapis spogadiv Istoriya Norilskogo povstannya pislya chogo rozpochalisya novi utiski j pogrozi z boku KDB Todi Gricyak napisav lista Leonidu Brezhnyevu v yakomu zokrema pisav nbsp Obidva mi rivnopravni gromadyani Radyanskogo Soyuzu i obidva napisali svoyi spogadi Vi pisali pro svij shlyah ya pro svij Vi opublikuvali svoyi spogadi v Radyanskomu Soyuzi i za kordonom ya tilki za kordonom Ale Vas ne viklikayut yak mene v KDB i ne pitayut yakim shlyahom Vi peredali za kordon Vashi spogadi vid Vas ne vimagayut vidrechennya vid Vashoyi praci Navpaki Vas vihvalyayut i Vami zahoplyuyutsya Chomu mene zbirayutsya suditi Adzhe Vas nihto ne sudit 7 nbsp nbsp Zovnishni videofajli nbsp Yevgen Gricyak spogadi pro Norilske povstannya ta detali z zhittya v yazniv GULAGu Den TV nbsp Yevgen Gricyak pro Ukrayinu Rosiyu ta Yevropu na tli voyennih dij na Donbasi Den TVU 1990 na zaproshennya Provodu OUN Gricyak pobuvav u SShA ta Kanadi vistupav u bagatoh mistah iz rozpovidyami pro Norilske povstannya 1993 buv zaproshenij administraciyeyu Norilska na svyatkuvannya 40 richchya mista Buv na vidkritti miskogo muzeyu prisvyachenogo v osnovnomu istoriyi rozvitku Gorlagu ta povstannyu v nomu v yazniv Gricyak buv uchasnikom dvoh konferencij Vseukrayinskogo tovaristva politichnih v yazniv i represovanih u Kiyevi ta troh mizhnarodnih konferencij Opir v GULAGu Odin iz jogo vistupiv buv opublikovanij v zhurnali Volya Rozmirkovuyuchi nad pitannyami dobra i zla v nashomu sviti Gricyak dijshov visnovku sho popraviti svit mozhe tilki toj hto vipraviv sebe Tak vin she v nevoli pochav shukati shlyahi samovdoskonalennya Znajshov yih v uchenni induyistskih jogiv 1992 roku v kiyivskomu vidavnictvi Zdorov ya vijshla Povna ilyustrovana kniga jogi v perekladi Gricyaka z anglijskoyi movi vin takozh zakinchiv pereklad knigi Paramagansi Joganandi Avtobiografiya joga en yaka vijshla 2015 roku u vidavnictvi Self Realization Fellowship en 8 9 Gricyak buv pensionerom i meshkav u seli Ustya Ivano Frankivskoyi oblasti Za rokiv Nezalezhnosti buv maloznanim v Ukrayini Uvagu gromadskosti do Yevgena Gricyaka privernuli publikaciyi u gazeti Den u 2009 roci pislya chogo Prezident Viktor Yushenko nagorodiv jogo ordenom Za muzhnist I stupenya 10 11 U serpni 2016 roku Yevgena Gricyaka nagorodili medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 12 2 Pomer 14 travnya 2017 roku v Ivano Frankivskij oblasti 13 Pohovanij u seli Ustya Ivano Frankivskoyi oblasti 14 15 Vidznaki Redaguvati nbsp Biografichna dovidka Vityag pro nagorodzhennya chervonoarmijcya Yevgena Gricyaka Zgadka pro chlenstvo u VLKSM 1945 Medal Za vidvagu 1945 Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1999 Orden Za muzhnist III stupenya 16 2009 Orden Za muzhnist I stupenya 10 11 2016 Yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 12 2 Publikaciyi RedaguvatiYe Gricyak Korotkij zapis spogadiv Baltimor Toronto Ukrayinske vidavnictvo Smoloskip im V Simonenka 1980 117 s ISBN 0 914834 30 4 Gricyak Yevgen Norilske povstannya Harkivska pravozahisna grupa H Prava lyudini 2008 104 s ISBN 978 966 8919 41 1 PerekladiSvami Vishnudevananda Povna ilyustrovana kniga z jogi Pereklad z anglijskoyi movi Ye S Gricyaka K Zdorov ya 1992 192 s ISBN 5 311 02679 0 Paramagansa Jogananda Avtobiografiya joga Pereklad z anglijskoyi movi Ye S Gricyaka Self Realization Fellowship en 2015 538 s ISBN 978 0 87612 663 9 Interv yuYevgen Gricyak spogadi pro Norilske povstannya ta detali z zhittya v yazniv GULAGu Arhivovano 2 listopada 2019 u Wayback Machine Vinoski Redaguvati a b v g d Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v Ukaz Prezidenta Ukrayini 336 2016 vid 19 serpnya 2016 roku Arhiv originalu za 8 veresnya 2016 Procitovano 21 veresnya 2016 Legenda sprotivu Pomer nezlamnij ukrayinec i legenda sprotivu GULAGu Yevgen Gricyak Arhivovano 24 listopada 2017 u Wayback Machine Ukrayina moloda 57 5217 16 trav S 2 Vtrati Prikaz podrazdeleniya 38 n ot 12 07 1945 Arhivovano 2012 03 15 u Wayback Machine ros Akt o vruchenii medalej Arhivovano 2012 03 15 u Wayback Machine ros Nadiya Tisyachna 8 9 kvitnya 2011 Nove pokolinnya ukrayinciv identifikuye sebe z nezalezhnoyu Ukrayinoyu Den s 7 62 63 Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 7 serpnya 2016 Prava Lyudini v Ukrayini Yevgen Zaharov Yuvilej Yevgena Gricyaka Oleg Karp yak 22 05 2013 Jog i banderivec spogadi kerivnika Norilskogo povstannya BBC Ukrayina Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 29 08 2016 Vadim Lubchak 8 08 2016 Gandi zupinivsya v Usti Den 140 2016 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 29 08 2016 a b Olga Reshetilova 30 grudnya 2009 Yevgen Gricyak nove vidkrittya Ukrayini Den 238 Arhiv originalu za 16 grudnya 2013 Procitovano 13 grudnya 2013 a b Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 18 serpnya 2009 roku 619 2009 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini pracivnikiv pidpriyemstv ustanov ta organizacij a b Lidera Norilskogo povstannya Yevgena Gricyaka nagorodili yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini UINP Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 29 08 2016 Zaxid net Na Ivano Frankivshini pomer odin z kerivnikiv Norilskogo povstannya Yevgen Gricyak ZAXID NET Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 21 travnya 2017 Pravda Ivano Frankivsk Arhiv originalu za 21 travnya 2017 Procitovano 21 travnya 2017 Informacijne Agentstvo ASS 16 travnya 2017 Chernivecki aktivisti poproshalis iz legendarnim ounivcem Yevgenom Gricyakom Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 21 travnya 2017 Ukaz Prezidenta Ukrayini 1329 99 vid 14 zhovtnya 1999 roku Pro nagorodzhennya vidznakami Prezidenta Ukrayini veteraniv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rokiv Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2016 Literatura RedaguvatiSoprotivlenie v GULAGe Vospominaniya Pisma Dokumenty ros Sost Vilenskij S S M Vozvrashenie 1992 236 s Hronika tekushih sobytij Nyu Jork Hronika 1977 vip 43 S 81 83 vip 45 S 65 Ukrayinskij pravozahisnij ruh Dokumenti i materiali UHG Baltimor Toronto Smoloskip 1978 S 170 Arhiv HPG Posilannya Redaguvati nbsp Portal Biografiyi Muzej disidentskogo ruhu I Rapp Pereklav V Ovsiyenko Gricyak Yevgen Stepanovich Recenziya na knigu Istoriya Norilskogo povstannya Korotkij zapis spogadiv ta zibrannya posilan na temu Arhivovano 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Jog i banderivec spogadi kerivnika Norilskogo povstannya Arhivovano 9 chervnya 2013 u Wayback Machine Alla Dubrovik Viktoriya Skuba Mariya Semenchenko Yevgen Gricyak Ya vsih politikiv miryayu za lekalami Gandi Arhivovano 8 chervnya 2013 u Wayback Machine Den 2013 23 trav Yevgen Gricyak Ciyeyi vijni bulo ne uniknuti video 19 02 2015 Arhivovano 20 lyutogo 2015 u Wayback Machine Ukrainec 777 Kto vozglavil vosstanie protiv sovetskoj tyuremnoj sistemy 2015 12 cherv Arhivovano 13 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gricyak Yevgen Stepanovich amp oldid 40685465