www.wikidata.uk-ua.nina.az

Григорчук Роман Йосипович Рома н Йо сипович Григорчу к нар 22 березня 1965 Королівка Коломийський район Івано Франківськ

Григорчук Роман Йосипович

Рома́н Йо́сипович Григорчу́к (нар. 22 березня 1965, Королівка, Коломийський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, нападник. Насамперед, відомий виступами у складі таких футбольних клубів, як українські «Прикарпаття» з Івано-Франківська та «Кривбас» із Кривого Рогу, а також російський «Сатурн» з міста Раменське та латвійський «Дінабург» з Даугавпілса. У склад цих клубів Григорчук став срібним призером 1-ї зони другої ліги чемпіонату СРСР 1991 року, найкращим бомбардиром першої ліги чемпіонату України сезону 1992–1993 років та золотим призером першої ліги чемпіонату України сезону 1993–1994 років.

Роман Григорчук
Роман Григорчук
Григорчук під час матчу «Чорноморця»
з «Динамо» (Київ) (11.08.2013)
Особисті дані
Повне ім'я Роман Йосипович Григорчук
Народження 22 березня 1965(1965-03-22) (58 років)
  с. Королівка, Коломийський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 184 см
Вага 77—82 кг
Громадянство  Україна
Позиція Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983 «Сільмаш» (Коломия) ? (?)
1987 «Електрооснастка» ? (?)
1988 «Прикарпаття» 34 (2)
1990 «Темп» 34 (19)
1991–1994 «Прикарпаття» 111 (57)
1994 «Санкт-Пельтен» 3 (0)
1994–1995 «Прикарпаття» 7 (1)
1995 «Петрохімія» 14 (3)
1995–1996 «Кривбас» 27 (10)
1996–1997 «Сатурн» 29 (9)
1998–2001 «Дінабург» 63 (30)
Всього: 287 (134)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1999–2000 «Дінабург» асист.
2000–2004 «Дінабург»
2005–2009 «Вентспілс»
2009–2010 «Металург» (Запоріжжя)
2010–2014 «Чорноморець»
2014–2018 «Габала»
2018–2020 «Астана»
2020–2021 «Шахтар» (Солігорськ)
2022–т. ч. «Чорноморець»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 1 січня 2022.

 Роман Григорчук у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Григорчук.

Нині — український футбольний тренер. Тренерську діяльність Роман Йосипович розпочав у даугавпілському «Дінабурзі», де п'ять років підряд разом із клубом займав четверте місце у місцевій вірслізі. Згодом тренер перейшов до одного з грандів тодішнього латвійського футболу — футбольного клубу «Вентспілс». Разом із цією командою тренер три роки підряд ставав золотим призером вищого дивізіону чемпіонату Латвії, у 2006, 2007 та 2008 роках. Також «Вентспілс» під керівництвом Григорчука двічі вигравав кубок країни, у 2005 та 2007 роках, ставав срібним призером низки неофіційних турнирів, як Кубок Співдружності та Балтійська ліга, а також тричі став найкращим тренером Латвії. У 2009 році Роман Йосипович повернувся до України. Наприкінці того ж року тренер очолив тренерський штаб, запорізького «Металурга», де близько місяця працював до завершення сезону 2009–2010 років. Згодом, наприкінці 2010 року тренер очолив інший український футбольний клуб — одеський «Чорноморець», що тоді виступав у першій лізі чемпіонату України. По завершенні сезону тренер повернув команду до елітного дивізіону. У сезоні 2012–2013 років клуб під керівництвом Григорчука вийшов у фінал кубка України, що дозволило йому наступного сезону взяти участь у міжнародному змаганні, Лізі Європи УЄФА. 18 грудня 2014 стало відомо про призначення Григорчука головним тренером азербайджанського клубу Габала з однойменного міста. Найкращий тренер Азербайджану 2015 року . 29 травня 2017 покинув «Габалу», а вже 1 червня оголосили, що він очолив чемпіона Казахстану — «Астану». З 1 січня 2022 року — головний тренер одеського «Чорноморця».

Клубна кар'єра Редагувати

Роман Йосипович Григорчук народився 22 березня 1965 року в українському селі Корнич Коломийського району, Івано-Франківської області, за сім кілометрів від Коломиї.

На початку кар'єри захищав кольори коломийських клубів «Сільмаш» та «Електрооснастка». Виступав в аматорських змаганнях серед колективів фізкультури у складі команд «Нива» з Бережан і «Темп» із Шепетівки.

Наприкінці 1980-х років Роман розпочав футбольну кар'єру у команді майстрів футбольного клубу «Прикарпаття» з Івано-Франківська, що грала тоді у 1-й зоні другої ліги чемпіонату СРСР. У першому своєму сезоні 1988 року футболіст відіграв 34 матчі й забив два голи. Наступні два сезони Григорчук не виступав в основному складі команди, а повернувшись в останньому сезоні чемпіонату СРСР 1991 року Роман забив 26 м'ячів у 46 матчах чемпіонату, ставши найкращим бомбардиром клубу за сезон. На той час у складі іванофранківців виступали також Роман Максимюк, Михайло Савка, Андрій Хомин тощо. У сезоні 1992–1993 років став найкращим бомбардиром першої ліги чемпіонату України, наступного сезону, як лідер команди, Григорчук допоміг івано-франківцям здобути перемогу у турнірі першої ліги та забезпечити перехід до елітного дивізіону чемпіонату України. Всього у футболці західноукраїнського клубу Григорчук провів 152 гри та забив 66 м'ячів у чемпіонатах і провів 10 ігор та забив 6 голів у кубках.

1994 року Григорчук вирішив переїхати до Австрії, куди його запросили у місцеву команду «Санкт-Пельтен». Однак, для того, що б виїхати за кордон разом зі своєю дівчиною, Аліною, вони мусили одружитися. Того ж року з Івано-Франківська, де молодята побралися поїхали до Санкт-Пельтену. Крім варіанту із австрійським клубом у Григорчука була також можливість переїхати до Дніпропетровська, що його туди запросив відомий український тренер Євген Кучеревський грати у місцевому «Дніпрі», однак 29-річний футболіст вирішив переїхати за кордон. На той час, окрім Романа, серед легіонерів з колишнього СРСР у Санкт-Пельтені також грав відомий латвійський футболіст, Євген Мілевський[en]. До нового гравця в австрійському клубі поставилися доброзичливо. За словами самого футболіста він намагався працювати так, щоб до нього не було претензій. Щоправда, в Австрії Григорчук грав не довго, відігравши всього три матчі у чемпіонаті і наступного року переїхав до Польщі, де виступав за плоцьку «Петрохімію» (нині «Вісла»). У польському клубі Роман відіграв 14 ігор та забив три м'ячі. Сезон 1995–1996 років футболіст провів знову в Україні, захищаючи кольори криворізького «Кривбасу», який тоді тренував Мирон Маркевич. Команда грала тоді у вищій лізі українського чемпіонату, де футболіст провів всього лише один сезон зігравши у 27-ми матчах та забивши 10 голів.

У 1996 році Григорчук переїхав до Росії, де почав виступати у першоліговому «Сатурні» з міста Раменське Московської області. У російському чемпіонаті український нападник провів два сезони, 1996[en] та 1997[en] років, зігравши 29 матчів та забивши 9 голів у чемпіонаті і 2 матчі у кубку, де забив один м'яч.

1998 року Роман Йосипович переїхав до Латвії, де став граючим тренером футбольного клубу «Дінабург». До латвійського клубу Григорчука запросив головний тренер команди, Віктор Нестеренко, з яким від познайомився ще в Івано-Франківську, коли той очолював тренерський штаб «Прикарпаття». У складі «Дінабурга» Роман відіграв у ролі нападника майже три сезони 1998, 1999 та 2000 років. За цей час Григорчук зіграв у 63-х матчах чемпіонату, забивши 30 голів. Найяскравішим був сезон 1998 року, коли український спортсмен зіграв 27 матчів та забив за цей час 20 голів.

Тренерська кар'єра Редагувати

«Дінабург» Редагувати

Ще до початку продовження своєї кар'єри у сфері футболу на посаді тренера Григорчук, будучи футболістом, почав вести щоденники, куди занотовував усі важливі дані про тренерську діяльність. Зокрема, плани тренувань, вправи та відчуття футболіста після їх виконання. Молодий, 35-річний, тренер багато цікавився роботою своїх колег, спілкувався з іншими тренерами, а також не пропускав тренування інших команд й збірних, що приїжджали до Риги. Також Григорчук часто багато їздив на стажування, зокрема до Німеччини. Згодом, Роман Йосипович почав слідкувати не за всіма тренерами, а лише за кількома, продивляючись матчі їх команд він намагався зрозуміти тенденції сучасного футболу й навчитися тренувати на високому рівні. Ще коли Григорчук був гравцем, він мріяв бути тренером саме українського футбольного клубу.

Гадаю, що у тактичному розвитку на мене в першу чергу вплинули Гвардіола та Бенітес. Однак є маса речей, які можна почерпнути в інших фахівців.
Оригінальний текст (рос.)
Думаю, что в тактическом развитии на меня в первую очередь повлияли Гвардиола и Бенитес. Однако есть масса вещей, которые можно почерпнуть у других специалистов.

— Роман Григорчук,

Григорчук розпочав тренерську кар'єру 1998 року у латвійському «Дінабурзі», де працював до того граючим тренером. 2000 року колишній український футболіст обійняв посаду головного тренера латвійської команди. Наступного ж сезону, у 2001 році, даугавпілський клуб вийшов до фіналу кубку Латвії, де «Дінамбург» програв з рахунком 2:0 одному з грандів латвійського чемпіонату, «Сконто». Того ж року команда під керівництвом Григорчука зіграла два матчі у Кубку УЄФА сезону 2001–2002 років проти хорватського футбольного клубу «Осієк» з однойменного міста. За два перших матчів рахунок між клубами став нічийним, 2:2, однак, за правилом голу, забитого на чужому полі, латвійці вибули зі змагання. Очоливши тренерський штаб клубу Григорчук шукав молодих талановитих футболістів віком від 13 до 15 років, які могли б поборотися за єврокубкові місця у чемпіонаті Латвії.

Саме цей період вивів мене на більш високий рівень, тому що я пройшов все за досить короткий час. Однак, робота у Дінабурзі була настільки колосальна, що зараз нам до того рівня дуже далеко. Це була не просто боротьба на виживання, а робота на знос! Три заняття на день, величезні навантаження, тому що я розумів: іншого шляху немає, ми повинні зробити щось неймовірне.
Оригінальний текст (рос.)
Именно этот период вывел меня на более высокий уровень, потому что я прошел все за довольно короткое время. Однако работа в Динабурге являлась настолько колоссальная, что сейчас нам до того уровня очень далеко. Это была не просто борьба на выживание, а работа на износ! Три занятия в день, огромные нагрузки, потому что я понимал: другого пути нет, мы должны сделать что-то невероятное.

— Роман Григорчук,

Український фахівець працював у «Динамбурзі» близько п'яти років, однак жодного сезону команда не могла піднятися вище четвертого місця у турнірній таблиці чемпіонату, йдучи після латвійських грандів. Так клуб під керівництвом Григорчука п'ять разів підряд посідав четверту сходинку й не проходив далі 1/4 фіналу у розіграші кубка країни, окрім як у 2001 році. Також під час роботи Григорчука у даугавпілському клубі клуб неодноразово брав участь у єврокубкових змаганнях, зокрема Кубку УЄФА та Кубку Інтертото. Роман Йосипович знаходився у структурі цього клубу вісім років й тренер, за його словами, зрозумів, що у клубі нічого не зміниться, а четверте місце — це його максимум, і це при тому, що матеріальні можливості «Дінамбурга» були доволі скромні. Тренер вирішив вийти на вищий рівень і саме тому на початку 2005 року Григорчук покинув клуб.

«Вентспілс» Редагувати

Роман Йосипович під час тренерської діяльності у «Вентспілсі»

Український фахівець мав кілька пропозицій з російської Прем'єр-ліги, однак відхилив їх. 1 липня 2005 року Григорчук очолив посаду головного тренера одного з лідерів латвійської першості — клубу «Вентспілс» з однойменного міста. Він змінив на цій посаді латвійського футбольного тренера Сергейса Семьоновса[en], що очолив посаду головного тренера на початку сезону, однак через погані результати був звільнений. Очоливши команду посеред сезону тренер почав працювати над здобуттям якнайкращого результату для «жовто-синіх». На той час у команді було багато новачків, які, однак, вже не перший рік виступали в команді, зокрема, Максімс Уваренко[en], Андреюс Бутрікс[en] тощо. Серед досвідчених футболістів можна відзначити Деімантаса Бічку[en], Каспарса Ґоркшса, Олександра Ґрубера[en] тощо. Разом зі своїм тренером зі складу «Дінамбурга» до складу «чемпіонів» перейшов воротар Певелс Давідовс[en]. Ще до призначення Григорчука на цю посаду клуб займав третю сходинку у лізі, відігравши тринадцять турів де здобув 24 очка, а також здобувши у них сім перемог, три нічиї та стільки ж поразок, маючи різницю забитих та пропущених м'ячів 18 до 11 відповідно. На тій же сходинці команда разом із українським тренером завершила чемпіонат, у розіграші кубку країни 2005 року спочатку у півфіналі виграла срібного призера чемпіонату того сезону та найтитулованіший клуб Латвії, ризький «Сконто» з рахунком 1:0. А у фіналі «жовто-сині» у додатковий час виграли золотого призера чемпіонату того сезону лієпайський «Металургс» з рахунком 2:1.

Протягом п'яти років, проведених у клубі, тричі приводив команду до золотих медалей чемпіонату та двічі до перемоги у Кубку країни, а також виходив з командою до фіналу кубку Співдружності та Балтійської ліги. Однак, після глобальної фінансової кризи 2008 року справи у клубі пішли погано у фінансовому плані, як і взагалі у Латвії. Саме через це фахівець мусив піти з клубу, адже керівництво вирішило суттєво скоротити бюджет. 11 серпня 2009 року Григорчук покинув посаду головного тренера латвійського гранда за попередньою домовленістю. Його замінив італійський футбольний тренер Нунціо Заветтьєрі[en].

«Металург» Редагувати

По завершенні кар'єри у Латвії, Роману Йосиповичу пропонували роботу в Азербайджані, Казахстані та Росії. Однак, він вже багато років мріяв повернутися в Україну й почати тренувати місцеву команду. Саме тому у жовтні 2009 року Роман Йосипович повернувся до України, де йому запропонували очолити команду української Прем'єр-ліги — запорізький «Металург». Перед початком роботи у складі команди «козаків» Григорчук поставив одну умову: він може працювати лише в умовах, коли усі рішення приймаються лише головним тренером. Однак, у перший раз керівництво клубу та тренер не змогли плідно пропрацювати хоча б більше місця, тому 8 листопада тренер залишив команду. А вже 8 грудня знову колишній футболіст повернувся до керма запорізького «Металурга». На той час у клубі грало багацько талановитих футболістів. Зокрема, Володимир Аржанов, Дмитро Безотосний, Максим Коваль, Євген Опанасенко, Сергій Рудика тощо. До речі, саме за часів головування Григорчуком команди у стартовому складі дебютував Максим Коваль, якому тоді було 16 років, що для воротаря вважається дуже молодим віком, однак, Максим заграв як досвідчений голкіпер. У першому для себе українському клубі Григорчук пробув до кінця сезону 2009–2010 років, за підсумками якого команда посіла 9 місце. Контракт між клубом та тренером закінчився після гри останнього, 30-го, 9 травня 2010 року.

«Чорноморець» (2010–2014) Редагувати

Тренерський штаб «Чорноморця» — Степан Матвіїв, Михайло Савка та Роман Йосипович під час виконання гімну України перед матчем з дніпропетровським «Дніпром»
Григорчук 30 листопада 2013 року на пресконференції після матчу між «Чорноморцем» та загребським «Динамо»
Банер на фан-секторі «Чорноморця» з написом, присвяченим Григорчуку: «Залишайся з нами» (рос. Оставайся с нами)

16 листопада 2010 року підписав контракт з одеським «Чорноморцем». На посаді головного тренера Роман Йосипович змінив колишнього футболіста Ігоря Наконечного. На той час, у сезоні 2010–2011 років, одеський клуб знаходився у першій лізі чемпіонату України, куди вилетів минулого сезону посівши п'ятнадцяте місце. Серед лідерів команди на той час у складі моряків виступали Олександр Бабич, Дмитро Гришко, Анатолій Діденко, Сергій Політило та Павло Ребенок. Також на той час у складі команди дебютувало два гравці: бразильський легіонер Лео Матос та Євген Зубейко. Матос грав на той час на позиції захисника, а Зубейко на позиції крайнього півзахисника. Прийшовши до команди, Роман Йосипович майже одразу поміняв місцями цих футболістів й вони стали грати значно краще. Ще до того, як команду очолив Григорчук вона відіграла 20 матчів у чемпіонаті, де отримали десять перемог, вісім нічиїх та дві поразки й відставала від лідера ліги, ПФК «Олександрії», на п'ять очок, а також вилетіла із розіграшу Кубка України у матчі з полтавською «Ворсклою». Як заявив сам Григорчук, керівництво одеського клубу, зокрема, почесний президент Леонід Клімов та генеральний директор Сергій Керницький, одразу ж висловило йому свої завдання. По-перше керівництво «моряків» бажало якнайшвидшого повернення до елітного дивізіону чемпіонату України, а згодом й участі в єврокубках. Через три дні після призначення головного тренера до його штабу приєднався Михайло Савка, що до того працював головним тренером бурштинського «Енергетика». До речі, Григорчук знав Михайла Степановича ще давно, коли вони обоє грали у «Прикарпатті» з 1991 року. Роман Йосипович за кермом «Чорноморця» повернув клуб до вищого дивізіону, зайнявши друге місце у першій лізі.

По закінченні наступного сезону 2011–2012 років Григорчук разом із клубом посіли вже дев'яте місце у турнірній таблиці. Наступного ж року клуб поставив собі за мету вийди до Ліги Європи, щоб показати себе на міжнародному рівні.

У сезоні 2012–2013 років клуб посів шосту сходинку у чемпіонаті України, а також вийшов до фіналу Кубка України, що дало змогу зіграти у наступному сезоні у Лізі Європи та поборотись за Суперкубок України з чинним чемпіоном — донецьким «Шахтарем» (3:1 на користь «гірників»).

Наступного сезону 2013–2014 років майже увесь, час аж до закінчення 2013 року, Чорноморець знаходився у першій п'ятірці команд Прем'єр-ліги. Того ж року до Романа Йосиповича прийшли різні пропозиції від російських футбольних клубів, однак, його сім'я була проти переїзду до цієї держави. Були також розмови про те, що колишній футболіст може очолити тренерські штаби київського «Динамо», харківського «Металіста» тощо. Щоправда, у листопаді 2013 року Григорчук продовжив контракт з одеським клубом. Роботу тренера відзначило багацько українських авторитетних футбольних видань та експертів, зокрема, за версією читачів спортивного порталу Football.ua він був названий найкращим тренером 2013 року. А портал «Tribuna.com» у жовтні того ж року включив вітчизняного тренера до списку 33-х найвпливовіших персоналій українського футболу сучасності під номером 21, де він обійшов президента української Прем'єр-ліги, Віталія Данілова та володаря «Золотого м'яча», Олега Блохіна. На початку нового 2014 року «моряки» у першій для себе «єврокубковій весні» зустрілися з французьким «Олімпіком» з Ліону. У першому матчі, що пройшов на домашньому стадіоні одеситів команди відіграли у «суху нічию», а у наступному матчі-відповіді, що проходив на стадіоні «Жерлан», «ткачі» виграли з мінімальним рахунком 1:0. Однак, вже через кілька місяців клуб втратив близько половини гравців. Шість легіонерів розірвали контракти з клубом через суспільно-політичну ситуацію у країні, а саме Російське вторгнення в Україну. Серед футболістів, що залишили команду були, зокрема, Еліс Бакай, Маркус Берґер, Франк Джа Джедже, Сіто Рієра, Андерсон Сантана та Пабло Фонтанелло. Тому «Чорноморець» був вимушений шукати нових гравців. Ними виявилися футболісти, що підписали свої контракти, ще до цієї події, зокрема Торніке Окріашвілі, Володимир Аржанов та Павло Ребенок, який перейшов у клуб на правах оренди з харківського «Металіста». З останніми, до речі, Григорчук вже працював до того — з Аржановим, коли очолював команду запорізьких «козаків», а з Ребенком вже у складі «моряків» у сезоні 2010—2011 років. Слідом за цими гравцями до «Чорноморця» ще один колишній гравець «Металурга» — камерунець, Адольф Тейку. Сам Григорчук зазначив згодом після підписання контракту останнім, що будучи головним тренером запорізького клубу бачив Адольфа у набагато кращій формі і якщо футболіст вийде на колишній рівень, то дуже допоможе команді. Окрім того, до ігор основного складу команди тренер почав залучати гравця з молодіжного складу, Олега Данченка, а також тренер зауважив в одному з інтерв'ю, що приблизно такого ж рівня досягли інші гравці молодіжного складу, як Мартиненко та Смірнов. Однак, незважаючи на поповнення складу команди, клуб на початку другої половини сезону чемпіонату показав недуже гарні результати — нічия з аутсайдером чемпіонату, сімферопольською «Таврією», а потім програші маріупольському «Іллічівцю», луганські «Зорі» та донецькому «Металургу». Саме під час матчу з останнім, «Чорноморець», вже за місяць до кінця сезону отямився. Після першого тайму, коли рахунок був 2:0 на користь донеччан, а у складі «Чорноморця» було дискваліфіковано Петра Ковальчука, одесити змогли забити два голи, але все ж програли з рахунком 2:3. У наступних чотирьох матчах клуб зустрівся з трьома лідерами чемпіонату — дніпропетровським «Дніпром», київським «Динамо» та харківським «Металістом». І у жодному з цих матчів команда Григорчука не програла. А по закінченню сезону, команда зайняла п'яте місце у чемпіонаті, вийшовши у наступний сезон Ліги Європи 2014—2015 років та вилетівши у розіграші кубку України у півфіналі турніру від київського «Динамо», яке згодом стало володарем цього титулу.

«Габала» Редагувати

18 грудня 2014 Григорчук був призначений головним тренером азербайджанського клубу «Габала». Під його керівництвом у сезоні 2014—2015 «Габала» посіла третє місце, що дозволило клубу кваліфікуватися до Ліги Європи. «Габала» вийшла до групового турніру, пройшовши чотири кола кваліфікації. На груповому етапі клуб зумів вибороти тільки 2 очка і закінчив турнір на останньому місці.

У грудні 2015 Григорчук був визнаний найкращим тренером Азербайджану.

В сезоні 2016/2017 «Габала» тривалий час була лідером чемпіонату, але другу половину сезону провела не так вдало і поступилася золотими медалями «Карабаху», а Гигорчук після двох поспіль бронзових сезонів завоював «срібло» чемпіонату Азербайджану.

29 травня 2018 року було офіційно оголошено, що Роман Григорчук залишає «Габалу» після програного фіналу Кубку Азербайджану «Кешлі» Юрія Максимова. За три з половиною роки, коли Григорчук очолював «Габалу», «радари» двічі здобували срібні медалі чемпіонату, двічі бронзові, двічі були фіналістами Кубку, а також двічі українець виводив свою команду до групового етапу Ліги Європи.

«Астана» Редагувати

1 червня 2018 року було оголошено, що Роман Григорчук підписав дворічний контракт с чемпіоном Казахстану. 13 січня 2020 року Григорчук розірвав контракт з казахстанським клубом. За цей час команда під його керівництвом стала чемпіоном Казахстану і володарем Суперкубка, а в груповому етапі Ліги Європи зуміла обіграти «Манчестер Юнайтед».

«Шахтар» (Солігорськ) Редагувати

5 вересня 2020 року очолив «Шахтар» (Солігорськ) з Білорусі, і в кінці листопада привів його до звання чемпіону.

«Чорноморець» (з 2022) Редагувати

30 грудня 2021 року одеський «Чорноморець» повідомив, що новим головним тренером клубу буде Роман Григорчук.

Статистика Редагувати

Статистика гравця Редагувати

Клуб Ліга Сезон Чемпіонат Кубок Всього
Ігри Голи ГП Ігри Голи ГП Ігри Голи ГП

«Дінабург» 		ВЛ 2000 16 3 ? 0 0 0 16 3 ?
1999 20 6 ? 0 0 0 20 6 ?
1998 27 21 ? 0 0 0 27 21 ?
Всього 63 30 ? 0 0 0 63 30 ?

«Сатурн» Р 		ПФНЛ 1997 17 2 ? 0 0 0 17 2 ?
1996 12 7 3 2 1 ? 14 8 3
Всього 29 9 3 2 1 ? 31 10 3

«Кривбас» 		ВЛ 95-96 26 16 ? 1 0 ? 27 16 ?
Всього 26 16 ? 1 0 ? 27 16 ?

«Петрохімія» 		1Л 94-95 14 3 ? 0 0 0 14 3 ?
Всього 14 3 ? 0 0 0 14 3 ?

«Прикарпаття» 		ВЛ 94-95 7 1 ? 2 1 ? 9 2 ?
Всього 7 1 ? 2 1 ? 9 2 ?

«Санкт-Пельтен» 		1Л 93-94 3 0 ? 0 0 0 3 0 ?
Всього 3 0 ? 0 0 0 3 0 ?

«Прикарпаття» 		1Л 93-94 19 12 ? 4 4 ? 23 16 ?
92-93 40 35 ? 4 1 ? 44 36 ?
ВЛ 1992 6 0 ? 0 0 0 6 0 ?
2Л 1991 46 26 ? — — — 46 26 ?
1988 34 2 ? — — — 34 2 ?
Всього 145 75 ? 8 5 ? 153 80 ?
Всього за кар'єру 287 134 3 13 7 ? 300 141 3
2НЛ — друга ліга; ВЛ — вища ліга (вірсліга); 1Л — перша ліга; ПФНЛ — Першість Футбольної
Національної Ліги.

Тренерська статистика Редагувати

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші змагання Всього Примітки
Ліга Місце М В Н П Етап М В П Етап М В Н П На М В Н П М В Н П МЗ МП %Очок

«Габала» 		15-16 ПЛ 4 18 7 7 4 1/8 2 2 0 ЛЄ ГТ 14 3 5 6 — 34 12 12 10 ? ? 47,05
14-15 17 11 3 3 1/8 2 0 1 ЛЄ 1 КР 0 0 0 0 — 19 11 4 4 ? ? 64,91
Всього 35 18 10 7 4 2 1 14 3 5 6 53 23 16 14 ? ? 53,46

«Чорноморець» О 		14-15 ПЛ 4 4 2 2 0 1/16 1 1 0 ЛЄ 3КР 2 0 1 1 — 7 3 3 1 12 5 57,14
13-14 5 28 12 10 6 4 3 1 ЛЄ 1/16 14 6 4 4 СУ 1 0 0 1 47 21 14 12 56 46 54,61
12-13 6 30 12 7 11 5 4 1 — 35 16 7 12 40 42 50,92
11-12 9 30 10 7 13 1/4 3 2 1 33 12 7 14 38 44 43,43
10-11 1Л 14 8 3 3 — 14 8 3 3 25 12 64,29
Всього 106 44 29 30 13 10 3 16 6 5 5 1 0 0 1 136 60 34 42 171 150 52,45

«Металург» З 		09-10 ПЛ 9 16 8 2 6 1/4 1 0 1 — 17 8 2 7 22 25 50,98
Всього 16 8 2 6 1 0 1  —  —  —  —  —  —  —  — 17 8 2 7 22 25 50,98

«Вентспілс» 		2009 ВЛ — 20 15 3 2 1/4 2 1 1 ЛЧ 2КР 4 3 0 1 — 26 19 3 4 80 25 76,92
2008 28 19 6 3 4 3 1 ЛЧ 2КР 4 2 0 2 БЛ 6 4 0 2 42 28 6 8 77 26 71,43
2007 28 18 6 4 4 4 0 ЛЧ 2КР 4 1 0 3 БЛ 7 5 1 1 43 28 7 8 90 43 70,54
2006 28 19 5 4 3 2 1 КУ 2КР 4 2 1 1 — 35 23 6 6 61 29 71,43
2005 15 9 4 2 2 2 0 КУ 1КР 2 1 0 1 19 12 4 3 43 22 70,18
Всього 119 80 24 15 15 12 3 18 9 1 8 13 9 1 3 165 113 26 29 351 145 73,73

«Дінабург» 		2005 ВЛ — ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? — ? ? ? ? ? ?
2004 4 28 10 6 12 1/4 2 1 1 КІ 2р 4 1 1 2 34 12 7 15 44 43 42,16
2003 4 28 13 5 10 1/4 2 1 1 КІ 1р 2 1 0 1 32 15 5 12 49 39 52,08
2002 4 28 12 4 12 1/8 1 0 1 КІ 2р 4 1 1 2 33 13 5 15 40 42 44,44
2001 4 28 15 5 8 4 3 1 КУ КР 2 1 0 1 34 19 5 10 74 35 60,78
2000 4 ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
Всього 112 50 20 42 9 5 4 12 4 2 6  —  —  —  — 133 59 22 52 207 159 49,87
Всього за кар'єру 353 185 75 93 38 27 11 46 19 8 19 14 9 1 4 451 240 84 130 751 478 59,42
Дата останнього оновлення: 24 серпня 2014.

Оцінка Редагувати

Як тренер, Роман Йосипович, постійним прагне досягати високих результатів.

Якщо ти хоча б раз — не важливо, на якому рівні — щось виграв, відчув смак справжнього футболу, далі без цього жити неможливо. Я дуже часто повторюю своїм підопічним: повноцінне футбольне життя — це коли команда перебуває нагорі турнірної таблиці, займає місця в зоні єврокубків, як наслідок — грає на міжнародній арені.

— Роман Григорчук,

Особисте життя Редагувати

Роман Йосипович одружений з Аліною Григорчук. Подружжя має двох дітей — дочку, Євгенію, 1990 року народження, та сина, Тимерлана, 2008 року народження. Після переїзду в Одесу, тренеру пропонували роботу в Росії, однак сім'я Романа Йосиповича була проти переїзду до північного сусіда України. В грудні 2021 року у продаж вийшла автобіографія Романа Григорчука "Чемпіон трьох країн".

Титули та досягнення Редагувати

Командні Редагувати

«Прикарпаття» Редагувати

Тренерські Редагувати

«Дінабург» Редагувати

«Вентспілс» Редагувати

«Чорноморець» Редагувати

  • Срібний призер першої ліги чемпіонату України (1): 2010–2011.
  • Фіналіст Кубка України (1): 2012–2013.
  • Срібний призер Суперкубку України (1): 2013.
  • Півфіналіст Кубка України (1): 2013–2014.

«Габала» Редагувати

«Астана» Редагувати

«Шахтар» Редагувати

Індивідуальні Редагувати

Як гравець Редагувати

  • Найкращий бомбардир першої ліги чемпіонату України (1): 1992–1993 (26).
  • Найкращий бомбардир сезону у «Прикарпатті» (2): 1991 (26), 1992—1993 (27).

Як тренер Редагувати

  • Найкращий тренер Латвії (1): 2009.
  • Найкращий тренер Азербайджану (1): 2015

Цікаві факти Редагувати

  • Серед усіх своїх колег Роман Йосипович за рівнем професіоналізму, авторитету і вчинкам хотів би бути схожим на Алекса Ферґюсона.

Примітки Редагувати

  1. ↑ СССР. Сезон - 1991. Вторая лига. 1 зона. Составы команд. — klisf.info, 2003. — 8 вересня.
  2. Григорчук Роман Йосипович [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті 90minut.pl (пол.)
  3. 90minut.pl — 2003.
    d:Track:Q2818677
  4. ↑ Василь Буджак. Чому в Коломиї немає футболу? // Коломийська правда. — 2010. — 22 лютого.
  5. ↑ . Офіційний сайт УЄФА (англ.). 30-03-2009. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014. 
  6. «Габала» об'явила про призначення Григорчука [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015. 
  8. Першопроходець Григорчук та рекордсмен Чуйченко. Кращі бомбардири Першої ліги. UA-Футбол. 04-02-2013. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  9. ↑ Кульчицкий В. Роман и Алина Григорчук: "Вспышка любви осенним днем". — 2011. — 14 лютого. (рос.)
  10. ↑ . football.ua (рос.). 03-02-2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  11. Кульчицкий В. (24-01-2011). . Одесский футбол (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 3 листопада 2013. 
  12. ↑ Мохнач В. Роман Григорчук: Потрібно намагатися «міксувати» // Україна молода. — 2011.
  13. ↑ Vaiders A., Koscinkevičs I. (12-11-2008). . diena.lv (латис.). Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  14. ↑ . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 8 грудня 2005. Процитовано 5 лютого 2014. 
  15. ↑ . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  16. . profootball.ua (рос.). 03-07-2005. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014. 
  17. ↑ . rsssf.com (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2008. Процитовано 7 лютого 2014. 
  18. ↑ . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  19. . Офіційний сайт УЄФА (англ.). 20-10-2008. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  20. ↑ . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 18-11-2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014. 
  21. . Офіційний сайт УЄФА (англ.). 11-08-2009. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014. 
  22. Кульчицкий В. (10-11-2009). . Офіційний сайт ФК «Металург» Запоріжжя (рос.). Спорт-Экспресс в Украине. Архів оригіналу за 23-02-2014. Процитовано 05-02-2014. 
  23. ↑ Сухенко М. (05-02-2014). . Football.ua (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  24. Павленко И. (08-12-2009). . Офіційний сайт ФК «Металург» Запоріжжя (рос.). Архів оригіналу за 23-02-2014. Процитовано 05-02-2014. 
  25. Зайчук А., Кульчицкий В. (09-12-2009). . Офіційний сайт ФК «Металург» Запоріжжя (рос.). Архів оригіналу за 23-02-2014. Процитовано 05-02-2014. 
  26. ↑ . Офіційний сайт ФК «Металург» Запоріжжя (рос.). 06-05-2010. Архів оригіналу за 23-02-2014. Процитовано 04-02-2014. 
  27. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 16-11-2010. Архів оригіналу за 01-06-2011. Процитовано 16-11-2010. 
  28. . Одесский футбол (рос.). 19-11-2010. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 7 лютого 2014. 
  29. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 22-09-2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014. 
  30. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 19-11-2010. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 7 лютого 2014. 
  31. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 10-07-2013. Архів оригіналу за 15-12-2013. Процитовано 20-08-2013. 
  32. ↑ Марьянко Я. (13-12-2013). . tribuna.com (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2013. 
  33. . championat.com (рос.). 18-12-2013. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2013. 
  34. . tribuna.com (рос.). 28-10-2013. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 26 січня 2014. 
  35. . tribuna.com (рос.). 19-10-2013. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 26 січня 2014. 
  36. . Офіційний сайт УЄФА (англ.). 28-02-2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
  37. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 03-03-2014. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 9 травня 2014. 
  38. . tribuna.com. 06-03-2014. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 9 травня 2014. 
  39. ↑ Спиваковский М. Роман Григорчук: «Без страсти и азарта победы не придут» // Спорт-Экспресс в Украине. — 2014. — 4 квітня. з джерела 24 вересня 2015. Процитовано 2014-05-09.
  40. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). 16-04-2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 9 травня 2014. 
  41. ↑ . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  42. . tribuna.com (рос.). 18-05-2014. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014. 
  43. . tribuna.com (рос.). 08-05-2014. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014. 
  44. . tribuna.com (рос.). 15-05-2014. Архів оригіналу за 21-05-2014. Процитовано 20-05-2014. 
  45. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016. 
  46. . UA-Футбол. 13 січня 2020. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2020. 
  47. . UA-Футбол. 28 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2020. 
  48. . UA-Футбол. 30 грудня 2021. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021. 
  49. Кубок СРСР, Кубок України, Кубок Австрії, Кубок Польщі, Кубок Росії, Кубок Латвії
  50. . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 
  51. . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 
  52. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 
  53. У матчі 1/8 фіналу кубку України дніпропетровському «Дніпру» було зараховано технічну поразку (-:+) через неявку на матч без поважних причин.
  54. Київський «Арсенал» був виключений зі змагань, результати матчів за участю команди було анульовані.
  55. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  56. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  57. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  58. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  59. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 20 серпня 2013. 
  60. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  61. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  62. Григорчук очолив тренерський штаб «Чорноморця» 16 лютого 2010 року, коли той вже вилетів із розіграшу національного кубка.
  63. Матч 30-го туру першої ліги чемпіонату України не відбувся через неявку калінінського «Фенікса-Іллічовця» на матч. Чорноморцю була зарахована технічна перемога (+:-).
  64. . neformat.biz.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  65. . Офіційний сайт ФК «Чорноморець» Одеса (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014. 
  66. Григорчук очолював тренерський штаб клубу до 11 серпня 2009 року
  67. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 12 березня 2010. Процитовано 5 лютого 2014. 
  68. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 12 березня 2010. Процитовано 5 лютого 2014. 
  69. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 12 березня 2010. Процитовано 5 лютого 2014. 
  70. У єврокубковому турнірі клуб пройшов далі другого кваліфікаційного раунду, однак вже під керівництвом іншого тренера.
  71. . Офіційний сайт УЄФА (англ.). 23-09-2013. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 5 лютого 2014. 
  72. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  73. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  74. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 5 лютого 2014. 
  75. . Офіційний сайт УЄФА (англ.). 23-09-2013. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  76. . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  77. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2014. 
  78. . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  79. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2014. 
  80. . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  81. Григорчук очолив тренерський штаб клубу 1 липня 2005 року.
  82. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2014. 
  83. . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 19 січня 2005. Процитовано 5 лютого 2014. 
  84. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2014. 
  85. . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 8 грудня 2005. Процитовано 5 лютого 2014. 
  86. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2014. 
  87. . home.lv (рос.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2014. 
  88. . Офіційний сайт Федерації футболу Латвії (латис.). Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2014. 
  89. . football.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021. 
  90. Думич А. Український Ферґюсон – щасливий мрійник-прагматик. — football24.ua, 2013. — 4 жовтня.

Посилання Редагувати

Роман Григорчук
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Біографії»
Портал «Футбол»
Інформація у Вікіданих?
Цитати у Вікіцитатах?
Роман Григорчук у Вікісховищі?

Література та джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Roma n Jo sipovich Grigorchu k nar 22 bereznya 1965 Korolivka Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayinska RSR SRSR 4 ukrayinskij futbolist napadnik Nasampered vidomij vistupami u skladi takih futbolnih klubiv yak ukrayinski Prikarpattya z Ivano Frankivska ta Krivbas iz Krivogo Rogu a takozh rosijskij Saturn z mista Ramenske ta latvijskij Dinaburg z Daugavpilsa U sklad cih klubiv Grigorchuk stav sribnim prizerom 1 yi zoni drugoyi ligi chempionatu SRSR 1991 roku najkrashim bombardirom pershoyi ligi chempionatu Ukrayini sezonu 1992 1993 rokiv ta zolotim prizerom pershoyi ligi chempionatu Ukrayini sezonu 1993 1994 rokiv Roman GrigorchukRoman GrigorchukGrigorchuk pid chas matchu Chornomorcya z Dinamo Kiyiv 11 08 2013 Osobisti daniPovne im ya Roman Josipovich GrigorchukNarodzhennya 22 bereznya 1965 1965 03 22 58 rokiv s Korolivka Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayinska RSR SRSRZrist 184 smVaga 77 1 82 2 kgGromadyanstvo UkrayinaPoziciya NapadnikProfesionalni klubi Roki Klub I g 1983 Silmash Kolomiya 1987 Elektroosnastka 1988 Prikarpattya 34 2 1990 Temp 34 19 1991 1994 Prikarpattya 111 57 1994 Sankt Pelten 3 0 1994 1995 Prikarpattya 7 1 1995 Petrohimiya 14 3 1995 1996 Krivbas 27 10 1996 1997 Saturn 29 9 1998 2001 Dinaburg 63 30 Vsogo 287 134 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1999 2000 Dinaburg asist 2000 2004 Dinaburg 2005 2009 Ventspils 2009 2010 Metalurg Zaporizhzhya 2010 2014 Chornomorec 2014 2018 Gabala 2018 2020 Astana 2020 2021 Shahtar Soligorsk 2022 t ch Chornomorec Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Dani onovleno 1 sichnya 2022 Roman Grigorchuk u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Grigorchuk Nini ukrayinskij futbolnij trener Trenersku diyalnist Roman Josipovich rozpochav u daugavpilskomu Dinaburzi de p yat rokiv pidryad razom iz klubom zajmav chetverte misce u miscevij virslizi Zgodom trener perejshov do odnogo z grandiv todishnogo latvijskogo futbolu futbolnogo klubu Ventspils Razom iz ciyeyu komandoyu trener tri roki pidryad stavav zolotim prizerom vishogo divizionu chempionatu Latviyi u 2006 2007 ta 2008 rokah Takozh Ventspils pid kerivnictvom Grigorchuka dvichi vigravav kubok krayini u 2005 ta 2007 rokah stavav sribnim prizerom nizki neoficijnih turniriv yak Kubok Spivdruzhnosti ta Baltijska liga a takozh trichi stav najkrashim trenerom Latviyi 5 U 2009 roci Roman Josipovich povernuvsya do Ukrayini Naprikinci togo zh roku trener ocholiv trenerskij shtab zaporizkogo Metalurga de blizko misyacya pracyuvav do zavershennya sezonu 2009 2010 rokiv Zgodom naprikinci 2010 roku trener ocholiv inshij ukrayinskij futbolnij klub odeskij Chornomorec sho todi vistupav u pershij lizi chempionatu Ukrayini Po zavershenni sezonu trener povernuv komandu do elitnogo divizionu U sezoni 2012 2013 rokiv klub pid kerivnictvom Grigorchuka vijshov u final kubka Ukrayini sho dozvolilo jomu nastupnogo sezonu vzyati uchast u mizhnarodnomu zmaganni Lizi Yevropi UYeFA 18 grudnya 2014 stalo vidomo pro priznachennya Grigorchuka golovnim trenerom azerbajdzhanskogo klubu Gabala z odnojmennogo mista 6 Najkrashij trener Azerbajdzhanu 2015 roku 7 29 travnya 2017 pokinuv Gabalu a vzhe 1 chervnya ogolosili sho vin ocholiv chempiona Kazahstanu Astanu Z 1 sichnya 2022 roku golovnij trener odeskogo Chornomorcya Zmist 1 Klubna kar yera 2 Trenerska kar yera 2 1 Dinaburg 2 2 Ventspils 2 3 Metalurg 2 4 Chornomorec 2010 2014 2 5 Gabala 2 6 Astana 2 7 Shahtar Soligorsk 2 8 Chornomorec z 2022 3 Statistika 3 1 Statistika gravcya 3 2 Trenerska statistika 4 Ocinka 5 Osobiste zhittya 6 Tituli ta dosyagnennya 6 1 Komandni 6 1 1 Prikarpattya 6 2 Trenerski 6 2 1 Dinaburg 6 2 2 Ventspils 6 2 3 Chornomorec 6 2 4 Gabala 6 2 5 Astana 6 2 6 Shahtar 6 3 Individualni 6 3 1 Yak gravec 6 3 2 Yak trener 7 Cikavi fakti 8 Primitki 9 Posilannya 10 Literatura ta dzherelaKlubna kar yera RedaguvatiRoman Josipovich Grigorchuk narodivsya 22 bereznya 1965 roku v ukrayinskomu seli Kornich Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti za sim kilometriv vid Kolomiyi Na pochatku kar yeri zahishav kolori kolomijskih klubiv Silmash ta Elektroosnastka 4 Vistupav v amatorskih zmagannyah sered kolektiviv fizkulturi u skladi komand Niva z Berezhan i Temp iz Shepetivki Naprikinci 1980 h rokiv Roman rozpochav futbolnu kar yeru u komandi majstriv futbolnogo klubu Prikarpattya z Ivano Frankivska sho grala todi u 1 j zoni drugoyi ligi chempionatu SRSR U pershomu svoyemu sezoni 1988 roku futbolist vidigrav 34 matchi j zabiv dva goli Nastupni dva sezoni Grigorchuk ne vistupav v osnovnomu skladi komandi a povernuvshis v ostannomu sezoni chempionatu SRSR 1991 roku Roman zabiv 26 m yachiv u 46 matchah chempionatu stavshi najkrashim bombardirom klubu za sezon Na toj chas u skladi ivanofrankivciv vistupali takozh Roman Maksimyuk Mihajlo Savka Andrij Homin tosho 1 U sezoni 1992 1993 rokiv stav najkrashim bombardirom pershoyi ligi chempionatu Ukrayini nastupnogo sezonu yak lider komandi 8 Grigorchuk dopomig ivano frankivcyam zdobuti peremogu u turniri pershoyi ligi ta zabezpechiti perehid do elitnogo divizionu chempionatu Ukrayini Vsogo u futbolci zahidnoukrayinskogo klubu Grigorchuk proviv 152 gri ta zabiv 66 m yachiv u chempionatah i proviv 10 igor ta zabiv 6 goliv u kubkah 1994 roku Grigorchuk virishiv pereyihati do Avstriyi kudi jogo zaprosili u miscevu komandu Sankt Pelten Odnak dlya togo sho b viyihati za kordon razom zi svoyeyu divchinoyu Alinoyu voni musili odruzhitisya Togo zh roku z Ivano Frankivska de molodyata pobralisya poyihali do Sankt Peltenu 9 Krim variantu iz avstrijskim klubom u Grigorchuka bula takozh mozhlivist pereyihati do Dnipropetrovska sho jogo tudi zaprosiv vidomij ukrayinskij trener Yevgen Kucherevskij grati u miscevomu Dnipri odnak 29 richnij futbolist virishiv pereyihati za kordon 10 Na toj chas okrim Romana sered legioneriv z kolishnogo SRSR u Sankt Pelteni takozh grav vidomij latvijskij futbolist Yevgen Milevskij en 11 Do novogo gravcya v avstrijskomu klubi postavilisya dobrozichlivo Za slovami samogo futbolista vin namagavsya pracyuvati tak shob do nogo ne bulo pretenzij 12 Shopravda v Avstriyi Grigorchuk grav ne dovgo vidigravshi vsogo tri matchi u chempionati i nastupnogo roku pereyihav do Polshi de vistupav za plocku Petrohimiyu nini Visla U polskomu klubi Roman vidigrav 14 igor ta zabiv tri m yachi Sezon 1995 1996 rokiv futbolist proviv znovu v Ukrayini zahishayuchi kolori krivorizkogo Krivbasu yakij todi trenuvav Miron Markevich 10 Komanda grala todi u vishij lizi ukrayinskogo chempionatu de futbolist proviv vsogo lishe odin sezon zigravshi u 27 mi matchah ta zabivshi 10 goliv U 1996 roci Grigorchuk pereyihav do Rosiyi de pochav vistupati u persholigovomu Saturni z mista Ramenske Moskovskoyi oblasti U rosijskomu chempionati ukrayinskij napadnik proviv dva sezoni 1996 en ta 1997 en rokiv zigravshi 29 matchiv ta zabivshi 9 goliv u chempionati i 2 matchi u kubku de zabiv odin m yach 1998 roku Roman Josipovich pereyihav do Latviyi de stav grayuchim trenerom futbolnogo klubu Dinaburg Do latvijskogo klubu Grigorchuka zaprosiv golovnij trener komandi Viktor Nesterenko 13 z yakim vid poznajomivsya she v Ivano Frankivsku koli toj ocholyuvav trenerskij shtab Prikarpattya U skladi Dinaburga Roman vidigrav u roli napadnika majzhe tri sezoni 1998 1999 ta 2000 rokiv Za cej chas Grigorchuk zigrav u 63 h matchah chempionatu zabivshi 30 goliv Najyaskravishim buv sezon 1998 roku koli ukrayinskij sportsmen zigrav 27 matchiv ta zabiv za cej chas 20 goliv Trenerska kar yera Redaguvati Dinaburg Redaguvati She do pochatku prodovzhennya svoyeyi kar yeri u sferi futbolu na posadi trenera Grigorchuk buduchi futbolistom pochav vesti shodenniki kudi zanotovuvav usi vazhlivi dani pro trenersku diyalnist Zokrema plani trenuvan vpravi ta vidchuttya futbolista pislya yih vikonannya Molodij 35 richnij trener bagato cikavivsya robotoyu svoyih koleg spilkuvavsya z inshimi trenerami a takozh ne propuskav trenuvannya inshih komand j zbirnih sho priyizhdzhali do Rigi Takozh Grigorchuk chasto bagato yizdiv na stazhuvannya zokrema do Nimechchini Zgodom Roman Josipovich pochav slidkuvati ne za vsima trenerami a lishe za kilkoma prodivlyayuchis matchi yih komand vin namagavsya zrozumiti tendenciyi suchasnogo futbolu j navchitisya trenuvati na visokomu rivni 10 She koli Grigorchuk buv gravcem vin mriyav buti trenerom same ukrayinskogo futbolnogo klubu 12 nbsp Gadayu sho u taktichnomu rozvitku na mene v pershu chergu vplinuli Gvardiola ta Benites Odnak ye masa rechej yaki mozhna pocherpnuti v inshih fahivciv Originalnij tekst ros Dumayu chto v takticheskom razvitii na menya v pervuyu ochered povliyali Gvardiola i Benites Odnako est massa veshej kotorye mozhno pocherpnut u drugih specialistov nbsp Roman Grigorchuk 10 Grigorchuk rozpochav trenersku kar yeru 1998 roku u latvijskomu Dinaburzi de pracyuvav do togo grayuchim trenerom 2000 roku kolishnij ukrayinskij futbolist obijnyav posadu golovnogo trenera latvijskoyi komandi Nastupnogo zh sezonu u 2001 roci daugavpilskij klub vijshov do finalu kubku Latviyi de Dinamburg prograv z rahunkom 2 0 odnomu z grandiv latvijskogo chempionatu Skonto 14 Togo zh roku komanda pid kerivnictvom Grigorchuka zigrala dva matchi u Kubku UYeFA sezonu 2001 2002 rokiv proti horvatskogo futbolnogo klubu Osiyek z odnojmennogo mista Za dva pershih matchiv rahunok mizh klubami stav nichijnim 2 2 odnak za pravilom golu zabitogo na chuzhomu poli latvijci vibuli zi zmagannya 15 Ocholivshi trenerskij shtab klubu Grigorchuk shukav molodih talanovitih futbolistiv vikom vid 13 do 15 rokiv yaki mogli b poborotisya za yevrokubkovi miscya u chempionati Latviyi nbsp Same cej period viviv mene na bilsh visokij riven tomu sho ya projshov vse za dosit korotkij chas Odnak robota u Dinaburzi bula nastilki kolosalna sho zaraz nam do togo rivnya duzhe daleko Ce bula ne prosto borotba na vizhivannya a robota na znos Tri zanyattya na den velichezni navantazhennya tomu sho ya rozumiv inshogo shlyahu nemaye mi povinni zrobiti shos nejmovirne Originalnij tekst ros Imenno etot period vyvel menya na bolee vysokij uroven potomu chto ya proshel vse za dovolno korotkoe vremya Odnako rabota v Dinaburge yavlyalas nastolko kolossalnaya chto sejchas nam do togo urovnya ochen daleko Eto byla ne prosto borba na vyzhivanie a rabota na iznos Tri zanyatiya v den ogromnye nagruzki potomu chto ya ponimal drugogo puti net my dolzhny sdelat chto to neveroyatnoe nbsp Roman Grigorchuk 10 Ukrayinskij fahivec pracyuvav u Dinamburzi blizko p yati rokiv odnak zhodnogo sezonu komanda ne mogla pidnyatisya vishe chetvertogo miscya u turnirnij tablici chempionatu jduchi pislya latvijskih grandiv Tak klub pid kerivnictvom Grigorchuka p yat raziv pidryad posidav chetvertu shodinku j ne prohodiv dali 1 4 finalu u rozigrashi kubka krayini okrim yak u 2001 roci Takozh pid chas roboti Grigorchuka u daugavpilskomu klubi klub neodnorazovo brav uchast u yevrokubkovih zmagannyah zokrema Kubku UYeFA ta Kubku Intertoto Roman Josipovich znahodivsya u strukturi cogo klubu visim rokiv j trener za jogo slovami zrozumiv sho u klubi nichogo ne zminitsya a chetverte misce ce jogo maksimum i ce pri tomu sho materialni mozhlivosti Dinamburga buli dovoli skromni 10 Trener virishiv vijti na vishij riven 12 i same tomu na pochatku 2005 roku Grigorchuk pokinuv klub Ventspils Redaguvati nbsp Roman Josipovich pid chas trenerskoyi diyalnosti u Ventspilsi Ukrayinskij fahivec mav kilka propozicij z rosijskoyi Prem yer ligi odnak vidhiliv yih 13 1 lipnya 2005 roku Grigorchuk ocholiv posadu golovnogo trenera odnogo z lideriv latvijskoyi pershosti klubu Ventspils z odnojmennogo mista Vin zminiv na cij posadi latvijskogo futbolnogo trenera Sergejsa Semonovsa en sho ocholiv posadu golovnogo trenera na pochatku sezonu odnak cherez pogani rezultati buv zvilnenij 16 Ocholivshi komandu posered sezonu trener pochav pracyuvati nad zdobuttyam yaknajkrashogo rezultatu dlya zhovto sinih Na toj chas u komandi bulo bagato novachkiv yaki odnak vzhe ne pershij rik vistupali v komandi zokrema Maksims Uvarenko en Andreyus Butriks en tosho Sered dosvidchenih futbolistiv mozhna vidznachiti Deimantasa Bichku en Kasparsa Gorkshsa Oleksandra Grubera en tosho Razom zi svoyim trenerom zi skladu Dinamburga do skladu chempioniv perejshov vorotar Pevels Davidovs en She do priznachennya Grigorchuka na cyu posadu klub zajmav tretyu shodinku u lizi vidigravshi trinadcyat turiv de zdobuv 24 ochka a takozh zdobuvshi u nih sim peremog tri nichiyi ta stilki zh porazok mayuchi riznicyu zabitih ta propushenih m yachiv 18 do 11 vidpovidno 17 Na tij zhe shodinci komanda razom iz ukrayinskim trenerom zavershila chempionat u rozigrashi kubku krayini 2005 roku spochatku u pivfinali vigrala sribnogo prizera chempionatu togo sezonu ta najtitulovanishij klub Latviyi rizkij Skonto z rahunkom 1 0 A u finali zhovto sini u dodatkovij chas vigrali zolotogo prizera chempionatu togo sezonu liyepajskij Metalurgs z rahunkom 2 1 18 Protyagom p yati rokiv provedenih u klubi trichi privodiv komandu do zolotih medalej chempionatu 19 ta dvichi do peremogi u Kubku krayini a takozh vihodiv z komandoyu do finalu kubku Spivdruzhnosti ta Baltijskoyi ligi Odnak pislya globalnoyi finansovoyi krizi 2008 roku spravi u klubi pishli pogano u finansovomu plani yak i vzagali u Latviyi Same cherez ce fahivec musiv piti z klubu adzhe kerivnictvo virishilo suttyevo skorotiti byudzhet 12 11 serpnya 2009 roku Grigorchuk pokinuv posadu golovnogo trenera latvijskogo granda za poperednoyu domovlenistyu 20 Jogo zaminiv italijskij futbolnij trener Nuncio Zavettyeri en 21 Metalurg Redaguvati Po zavershenni kar yeri u Latviyi Romanu Josipovichu proponuvali robotu v Azerbajdzhani Kazahstani ta Rosiyi 22 Odnak vin vzhe bagato rokiv mriyav povernutisya v Ukrayinu j pochati trenuvati miscevu komandu 12 Same tomu u zhovtni 2009 roku Roman Josipovich povernuvsya do Ukrayini de jomu zaproponuvali ocholiti komandu ukrayinskoyi Prem yer ligi zaporizkij Metalurg Pered pochatkom roboti u skladi komandi kozakiv Grigorchuk postaviv odnu umovu vin mozhe pracyuvati lishe v umovah koli usi rishennya prijmayutsya lishe golovnim trenerom Odnak u pershij raz kerivnictvo klubu ta trener ne zmogli plidno propracyuvati hocha b bilshe miscya tomu 8 listopada trener zalishiv komandu 23 A vzhe 8 grudnya znovu kolishnij futbolist povernuvsya do kerma zaporizkogo Metalurga 24 25 Na toj chas u klubi gralo bagacko talanovitih futbolistiv Zokrema Volodimir Arzhanov Dmitro Bezotosnij Maksim Koval Yevgen Opanasenko Sergij Rudika tosho Do rechi same za chasiv golovuvannya Grigorchukom komandi u startovomu skladi debyutuvav Maksim Koval yakomu todi bulo 16 rokiv sho dlya vorotarya vvazhayetsya duzhe molodim vikom odnak Maksim zagrav yak dosvidchenij golkiper 23 U pershomu dlya sebe ukrayinskomu klubi Grigorchuk probuv do kincya sezonu 2009 2010 rokiv za pidsumkami yakogo komanda posila 9 misce Kontrakt mizh klubom ta trenerom zakinchivsya pislya gri ostannogo 30 go 9 travnya 2010 roku 26 Chornomorec 2010 2014 Redaguvati nbsp Trenerskij shtab Chornomorcya Stepan Matviyiv Mihajlo Savka ta Roman Josipovich pid chas vikonannya gimnu Ukrayini pered matchem z dnipropetrovskim Dniprom nbsp Grigorchuk 30 listopada 2013 roku na preskonferenciyi pislya matchu mizh Chornomorcem ta zagrebskim Dinamo nbsp Baner na fan sektori Chornomorcya z napisom prisvyachenim Grigorchuku Zalishajsya z nami ros Ostavajsya s nami 16 listopada 2010 roku pidpisav kontrakt z odeskim Chornomorcem 27 Na posadi golovnogo trenera Roman Josipovich zminiv kolishnogo futbolista Igorya Nakonechnogo Na toj chas u sezoni 2010 2011 rokiv odeskij klub znahodivsya u pershij lizi chempionatu Ukrayini kudi viletiv minulogo sezonu posivshi p yatnadcyate misce Sered lideriv komandi na toj chas u skladi moryakiv vistupali Oleksandr Babich Dmitro Grishko Anatolij Didenko Sergij Politilo ta Pavlo Rebenok Takozh na toj chas u skladi komandi debyutuvalo dva gravci brazilskij legioner Leo Matos ta Yevgen Zubejko Matos grav na toj chas na poziciyi zahisnika a Zubejko na poziciyi krajnogo pivzahisnika Prijshovshi do komandi Roman Josipovich majzhe odrazu pominyav miscyami cih futbolistiv j voni stali grati znachno krashe 23 She do togo yak komandu ocholiv Grigorchuk vona vidigrala 20 matchiv u chempionati de otrimali desyat peremog visim nichiyih ta dvi porazki j vidstavala vid lidera ligi PFK Oleksandriyi na p yat ochok 28 a takozh viletila iz rozigrashu Kubka Ukrayini u matchi z poltavskoyu Vorskloyu 29 Yak zayaviv sam Grigorchuk kerivnictvo odeskogo klubu zokrema pochesnij prezident Leonid Klimov ta generalnij direktor Sergij Kernickij odrazu zh vislovilo jomu svoyi zavdannya Po pershe kerivnictvo moryakiv bazhalo yaknajshvidshogo povernennya do elitnogo divizionu chempionatu Ukrayini a zgodom j uchasti v yevrokubkah 20 Cherez tri dni pislya priznachennya golovnogo trenera do jogo shtabu priyednavsya Mihajlo Savka sho do togo pracyuvav golovnim trenerom burshtinskogo Energetika 30 Do rechi Grigorchuk znav Mihajla Stepanovicha she davno koli voni oboye grali u Prikarpatti z 1991 roku Roman Josipovich za kermom Chornomorcya povernuv klub do vishogo divizionu zajnyavshi druge misce u pershij lizi Po zakinchenni nastupnogo sezonu 2011 2012 rokiv Grigorchuk razom iz klubom posili vzhe dev yate misce u turnirnij tablici Nastupnogo zh roku klub postaviv sobi za metu vijdi do Ligi Yevropi shob pokazati sebe na mizhnarodnomu rivni U sezoni 2012 2013 rokiv klub posiv shostu shodinku u chempionati Ukrayini a takozh vijshov do finalu Kubka Ukrayini sho dalo zmogu zigrati u nastupnomu sezoni u Lizi Yevropi ta poborotis za Superkubok Ukrayini z chinnim chempionom doneckim Shahtarem 3 1 na korist girnikiv 31 Nastupnogo sezonu 2013 2014 rokiv majzhe uves chas azh do zakinchennya 2013 roku Chornomorec znahodivsya u pershij p yatirci komand Prem yer ligi Togo zh roku do Romana Josipovicha prijshli rizni propoziciyi vid rosijskih futbolnih klubiv odnak jogo sim ya bula proti pereyizdu do ciyeyi derzhavi 32 Buli takozh rozmovi pro te sho kolishnij futbolist mozhe ocholiti trenerski shtabi kiyivskogo Dinamo harkivskogo Metalista tosho Shopravda u listopadi 2013 roku Grigorchuk prodovzhiv kontrakt z odeskim klubom 33 Robotu trenera vidznachilo bagacko ukrayinskih avtoritetnih futbolnih vidan ta ekspertiv zokrema za versiyeyu chitachiv sportivnogo portalu Football ua vin buv nazvanij najkrashim trenerom 2013 roku 10 A portal Tribuna com u zhovtni togo zh roku vklyuchiv vitchiznyanogo trenera do spisku 33 h najvplivovishih personalij ukrayinskogo futbolu suchasnosti pid nomerom 21 34 de vin obijshov prezidenta ukrayinskoyi Prem yer ligi Vitaliya Danilova ta volodarya Zolotogo m yacha Olega Blohina 35 Na pochatku novogo 2014 roku moryaki u pershij dlya sebe yevrokubkovij vesni zustrilisya z francuzkim Olimpikom z Lionu U pershomu matchi sho projshov na domashnomu stadioni odesitiv komandi vidigrali u suhu nichiyu a u nastupnomu matchi vidpovidi sho prohodiv na stadioni Zherlan tkachi vigrali z minimalnim rahunkom 1 0 36 Odnak vzhe cherez kilka misyaciv klub vtrativ blizko polovini gravciv Shist legioneriv rozirvali kontrakti z klubom cherez suspilno politichnu situaciyu u krayini a same Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu Sered futbolistiv sho zalishili komandu buli zokrema Elis Bakaj Markus Berger Frank Dzha Dzhedzhe Sito Riyera Anderson Santana ta Pablo Fontanello 37 38 Tomu Chornomorec buv vimushenij shukati novih gravciv Nimi viyavilisya futbolisti sho pidpisali svoyi kontrakti she do ciyeyi podiyi zokrema Tornike Okriashvili Volodimir Arzhanov ta Pavlo Rebenok yakij perejshov u klub na pravah orendi z harkivskogo Metalista Z ostannimi do rechi Grigorchuk vzhe pracyuvav do togo z Arzhanovim koli ocholyuvav komandu zaporizkih kozakiv a z Rebenkom vzhe u skladi moryakiv u sezoni 2010 2011 rokiv Slidom za cimi gravcyami do Chornomorcya she odin kolishnij gravec Metalurga kamerunec Adolf Tejku Sam Grigorchuk zaznachiv zgodom pislya pidpisannya kontraktu ostannim sho buduchi golovnim trenerom zaporizkogo klubu bachiv Adolfa u nabagato krashij formi i yaksho futbolist vijde na kolishnij riven to duzhe dopomozhe komandi Okrim togo do igor osnovnogo skladu komandi trener pochav zaluchati gravcya z molodizhnogo skladu Olega Danchenka a takozh trener zauvazhiv v odnomu z interv yu sho priblizno takogo zh rivnya dosyagli inshi gravci molodizhnogo skladu yak Martinenko ta Smirnov 39 Odnak nezvazhayuchi na popovnennya skladu komandi klub na pochatku drugoyi polovini sezonu chempionatu pokazav neduzhe garni rezultati nichiya z autsajderom chempionatu simferopolskoyu Tavriyeyu a potim prograshi mariupolskomu Illichivcyu luganski Zori ta doneckomu Metalurgu Same pid chas matchu z ostannim Chornomorec vzhe za misyac do kincya sezonu otyamivsya Pislya pershogo tajmu koli rahunok buv 2 0 na korist donechchan a u skladi Chornomorcya bulo diskvalifikovano Petra Kovalchuka 40 odesiti zmogli zabiti dva goli ale vse zh prograli z rahunkom 2 3 39 U nastupnih chotiroh matchah klub zustrivsya z troma liderami chempionatu dnipropetrovskim Dniprom kiyivskim Dinamo ta harkivskim Metalistom I u zhodnomu z cih matchiv komanda Grigorchuka ne prograla 41 A po zakinchennyu sezonu komanda zajnyala p yate misce u chempionati vijshovshi u nastupnij sezon Ligi Yevropi 2014 2015 rokiv 42 ta viletivshi u rozigrashi kubku Ukrayini u pivfinali turniru vid kiyivskogo Dinamo 43 yake zgodom stalo volodarem cogo titulu 44 Gabala Redaguvati 18 grudnya 2014 Grigorchuk buv priznachenij golovnim trenerom azerbajdzhanskogo klubu Gabala Pid jogo kerivnictvom u sezoni 2014 2015 Gabala posila tretye misce sho dozvolilo klubu kvalifikuvatisya do Ligi Yevropi Gabala vijshla do grupovogo turniru projshovshi chotiri kola kvalifikaciyi Na grupovomu etapi klub zumiv viboroti tilki 2 ochka i zakinchiv turnir na ostannomu misci U grudni 2015 Grigorchuk buv viznanij najkrashim trenerom Azerbajdzhanu 45 V sezoni 2016 2017 Gabala trivalij chas bula liderom chempionatu ale drugu polovinu sezonu provela ne tak vdalo i postupilasya zolotimi medalyami Karabahu a Gigorchuk pislya dvoh pospil bronzovih sezoniv zavoyuvav sriblo chempionatu Azerbajdzhanu 29 travnya 2018 roku bulo oficijno ogolosheno sho Roman Grigorchuk zalishaye Gabalu pislya progranogo finalu Kubku Azerbajdzhanu Keshli Yuriya Maksimova Za tri z polovinoyu roki koli Grigorchuk ocholyuvav Gabalu radari dvichi zdobuvali sribni medali chempionatu dvichi bronzovi dvichi buli finalistami Kubku a takozh dvichi ukrayinec vivodiv svoyu komandu do grupovogo etapu Ligi Yevropi Astana Redaguvati 1 chervnya 2018 roku bulo ogolosheno sho Roman Grigorchuk pidpisav dvorichnij kontrakt s chempionom Kazahstanu 13 sichnya 2020 roku Grigorchuk rozirvav kontrakt z kazahstanskim klubom 46 Za cej chas komanda pid jogo kerivnictvom stala chempionom Kazahstanu i volodarem Superkubka a v grupovomu etapi Ligi Yevropi zumila obigrati Manchester Yunajted Shahtar Soligorsk Redaguvati 5 veresnya 2020 roku ocholiv Shahtar Soligorsk z Bilorusi i v kinci listopada priviv jogo do zvannya chempionu 47 Chornomorec z 2022 Redaguvati 30 grudnya 2021 roku odeskij Chornomorec povidomiv sho novim golovnim trenerom klubu bude Roman Grigorchuk 48 Statistika RedaguvatiStatistika gravcya Redaguvati Klub Liga Sezon Chempionat Kubok 49 VsogoIgri Goli GP Igri Goli GP Igri Goli GP nbsp Dinaburg VL 2000 16 3 0 0 0 16 3 1999 20 6 0 0 0 20 6 1998 27 21 0 0 0 27 21 Vsogo 63 30 0 0 0 63 30 nbsp Saturn R PFNL 1997 17 2 0 0 0 17 2 1996 12 7 3 2 1 14 8 3Vsogo 29 9 3 2 1 31 10 3 nbsp Krivbas VL 95 96 26 16 1 0 27 16 Vsogo 26 16 1 0 27 16 nbsp Petrohimiya 1L 94 95 14 3 0 0 0 14 3 Vsogo 14 3 0 0 0 14 3 nbsp Prikarpattya VL 94 95 7 1 2 1 9 2 Vsogo 7 1 2 1 9 2 nbsp Sankt Pelten 1L 93 94 3 0 0 0 0 3 0 Vsogo 3 0 0 0 0 3 0 nbsp nbsp Prikarpattya 1L 93 94 19 12 4 4 23 16 92 93 40 35 4 1 44 36 VL 1992 6 0 0 0 0 6 0 2L 1991 46 26 46 26 1988 34 2 34 2 Vsogo 145 75 8 5 153 80 Vsogo za kar yeru 287 134 3 13 7 300 141 32NL druga liga VL visha liga virsliga 1L persha liga PFNL Pershist FutbolnoyiNacionalnoyi Ligi Trenerska statistika Redaguvati Klub Sezon Chempionat Kubok Yevrokubki Inshi zmagannya Vsogo PrimitkiLiga Misce M V N P Etap M V P Etap M V N P Na M V N P M V N P MZ MP Ochok nbsp Gabala 15 16 PL 4 18 7 7 4 1 8 2 2 0 LYe GT 14 3 5 6 34 12 12 10 47 0514 15 3 nbsp 17 11 3 3 1 8 2 0 1 LYe 1 KR 0 0 0 0 19 11 4 4 64 91Vsogo 35 18 10 7 4 2 1 14 3 5 6 53 23 16 14 53 46 nbsp Chornomorec O 14 15 PL 4 4 2 2 0 1 16 1 1 0 LYe 3KR 2 0 1 1 7 3 3 1 12 5 57 14 50 51 52 13 14 5 28 12 10 6 3 nbsp 4 3 1 LYe 1 16 14 6 4 4 SU 1 0 0 1 47 21 14 12 56 46 54 61 53 54 41 55 56 12 13 6 30 12 7 11 02 nbsp 5 4 1 35 16 7 12 40 42 50 92 57 58 59 11 12 9 30 10 7 13 1 4 3 2 1 33 12 7 14 38 44 43 43 60 61 10 11 1L 02 nbsp 14 8 3 3 14 8 3 3 25 12 64 29 62 63 64 65 Vsogo 106 44 29 30 13 10 3 16 6 5 5 1 0 0 1 136 60 34 42 171 150 52 45 nbsp Metalurg Z 09 10 PL 9 16 8 2 6 1 4 1 0 1 17 8 2 7 22 25 50 98 26 Vsogo 16 8 2 6 1 0 1 17 8 2 7 22 25 50 98 nbsp Ventspils 2009 VL 20 15 3 2 1 4 2 1 1 LCh 2KR 4 3 0 1 26 19 3 4 80 25 76 92 66 67 68 69 70 71 72 73 2008 01 nbsp 28 19 6 3 02 nbsp 4 3 1 LCh 2KR 4 2 0 2 BL 6 4 0 2 42 28 6 8 77 26 71 43 74 75 76 2007 01 nbsp 28 18 6 4 01 nbsp 4 4 0 LCh 2KR 4 1 0 3 BL 7 5 1 1 43 28 7 8 90 43 70 54 77 15 78 2006 01 nbsp 28 19 5 4 3 nbsp 3 2 1 KU 2KR 4 2 1 1 35 23 6 6 61 29 71 43 79 80 15 2005 3 nbsp 15 9 4 2 01 nbsp 2 2 0 KU 1KR 2 1 0 1 19 12 4 3 43 22 70 18 81 18 15 17 Vsogo 119 80 24 15 15 12 3 18 9 1 8 13 9 1 3 165 113 26 29 351 145 73 73 nbsp Dinaburg 2005 VL 2004 4 28 10 6 12 1 4 2 1 1 KI 2r 4 1 1 2 34 12 7 15 44 43 42 16 82 83 15 2003 4 28 13 5 10 1 4 2 1 1 KI 1r 2 1 0 1 32 15 5 12 49 39 52 08 84 85 15 2002 4 28 12 4 12 1 8 1 0 1 KI 2r 4 1 1 2 33 13 5 15 40 42 44 44 86 87 15 2001 4 28 15 5 8 02 nbsp 4 3 1 KU KR 2 1 0 1 34 19 5 10 74 35 60 78 88 14 15 2000 4 Vsogo 112 50 20 42 9 5 4 12 4 2 6 133 59 22 52 207 159 49 87Vsogo za kar yeru 353 185 75 93 38 27 11 46 19 8 19 14 9 1 4 451 240 84 130 751 478 59 42Data ostannogo onovlennya 24 serpnya 2014 Ocinka RedaguvatiYak trener Roman Josipovich postijnim pragne dosyagati visokih rezultativ 12 nbsp Yaksho ti hocha b raz ne vazhlivo na yakomu rivni shos vigrav vidchuv smak spravzhnogo futbolu dali bez cogo zhiti nemozhlivo Ya duzhe chasto povtoryuyu svoyim pidopichnim povnocinne futbolne zhittya ce koli komanda perebuvaye nagori turnirnoyi tablici zajmaye miscya v zoni yevrokubkiv yak naslidok graye na mizhnarodnij areni nbsp Roman Grigorchuk 12 Osobiste zhittya RedaguvatiRoman Josipovich odruzhenij z Alinoyu Grigorchuk Podruzhzhya maye dvoh ditej dochku Yevgeniyu 1990 roku narodzhennya ta sina Timerlana 2008 roku narodzhennya 9 Pislya pereyizdu v Odesu treneru proponuvali robotu v Rosiyi odnak sim ya Romana Josipovicha bula proti pereyizdu do pivnichnogo susida Ukrayini 32 V grudni 2021 roku u prodazh vijshla avtobiografiya Romana Grigorchuka Chempion troh krayin 89 Tituli ta dosyagnennya RedaguvatiKomandni Redaguvati nbsp Prikarpattya Redaguvati 01 nbsp Zolotij prizer pershoyi ligi chempionatu Ukrayini 1 1993 1994 02 nbsp Sribnij prizer 1 yi zoni drugoyi ligi chempionatu SRSR 1 1991 Trenerski Redaguvati nbsp Dinaburg Redaguvati 02 nbsp Finalist Kubka Latviyi 1 2001 nbsp Ventspils Redaguvati 01 nbsp Zolotij prizer virsligi chempionatu Latviyi 3 2006 2007 2008 02 nbsp Sribnij prizer vishoyi ligi chempionatu Latviyi 1 2009 3 nbsp Bronzovij prizer vishoyi ligi chempionatu Latviyi 1 2005 01 nbsp Volodar Kubka Latviyi 2 2005 2007 02 nbsp Finalist Kubka Latviyi 1 2008 3 nbsp Pivfinalist Kubka Latviyi 1 2006 01 nbsp Volodar Kubka Livoniyi 1 2008 02 nbsp Finalist Kubka Spivdruzhnosti 1 2007 en 02 nbsp Finalist Baltijskoyi ligi 1 2007 en nbsp Chornomorec Redaguvati 02 nbsp Sribnij prizer pershoyi ligi chempionatu Ukrayini 1 2010 2011 02 nbsp Finalist Kubka Ukrayini 1 2012 2013 02 nbsp Sribnij prizer Superkubku Ukrayini 1 2013 3 nbsp Pivfinalist Kubka Ukrayini 1 2013 2014 nbsp Gabala Redaguvati 02 nbsp Sribnij prizer chempionatu Azerbajdzhanu 2016 2017 2017 2018 3 nbsp Bronzovij prizer chempionatu Azerbajdzhanu 2014 2015 2015 2016 02 nbsp Finalist Kubka Azerbajdzhanu 2016 2017 2017 2018 3 nbsp Pivfinalist Kubka Azerbajdzhanu 2015 2016 nbsp Astana Redaguvati 01 nbsp Chempion Kazahstanu 2018 2019 01 nbsp Volodar Superkubka Kazahstanu 2019 nbsp Shahtar Redaguvati 01 nbsp Chempion Bilorusi 2020 01 nbsp Superkubok Bilorusi 2021Individualni Redaguvati Yak gravec Redaguvati Najkrashij bombardir pershoyi ligi chempionatu Ukrayini 1 1992 1993 26 Najkrashij bombardir sezonu u Prikarpatti 2 1991 26 1 1992 1993 27 Yak trener Redaguvati Najkrashij trener Latviyi 1 2009 5 Najkrashij trener Azerbajdzhanu 1 2015Cikavi fakti RedaguvatiSered usih svoyih koleg Roman Josipovich za rivnem profesionalizmu avtoritetu i vchinkam hotiv bi buti shozhim na Aleksa Fergyusona 90 Primitki Redaguvati a b v SSSR Sezon 1991 Vtoraya liga 1 zona Sostavy komand klisf info 2003 8 veresnya Grigorchuk Roman Josipovich Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti 90minut pl pol 90minut pl 2003 d Track Q2818677 a b Vasil Budzhak Chomu v Kolomiyi nemaye futbolu Kolomijska pravda 2010 22 lyutogo a b Grigorchuk grateful for Latvian chance Oficijnij sajt UYeFA angl 30 03 2009 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Gabala ob yavila pro priznachennya Grigorchuka Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ukrayincya viznali trenerom roku v Azerbajdzhani Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 26 grudnya 2015 Pershoprohodec Grigorchuk ta rekordsmen Chujchenko Krashi bombardiri Pershoyi ligi UA Futbol 04 02 2013 Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 2 bereznya 2014 a b Kulchickij V Roman i Alina Grigorchuk Vspyshka lyubvi osennim dnem 2011 14 lyutogo ros a b v g d e zh Grigorchuk Bolshe vsego nablyudal za Gvardioloj i Benitesom chast 1 football ua ros 03 02 2014 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2014 Procitovano 3 lyutogo 2014 Kulchickij V 24 01 2011 Roman Grigorchuk Ob avtoralli dome na Farerah i Operacii Y Odesskij futbol ros Arhiv originalu za 22 bereznya 2015 Procitovano 3 listopada 2013 a b v g d e zh Mohnach V Roman Grigorchuk Potribno namagatisya miksuvati Ukrayina moloda 2011 a b Vaiders A Koscinkevics I 12 11 2008 Romans Grigorcuks Sirds un dvesele futbola diena lv latis Arhiv originalu za 2 bereznya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 a b Kubok Latvii 2001 home lv ros Arhiv originalu za 8 grudnya 2005 Procitovano 5 lyutogo 2014 a b v g d e zh i Evrokubki home lv ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 Ukrainec Grigorchuk vozglavil Ventispils profootball ua ros 03 07 2005 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 a b Latvia 2005 rsssf com angl Arhiv originalu za 23 sichnya 2008 Procitovano 7 lyutogo 2014 a b Kubok Latvii 2005 home lv ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 Ventspils complete Latvian title hat trick Oficijnij sajt UYeFA angl 20 10 2008 Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano 1 bereznya 2014 a b Roman Grigorchuk Cel nomer odin vernutsya v premer ligu Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros 18 11 2010 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Ventspils end Grigorchuk era Oficijnij sajt UYeFA angl 11 08 2009 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Kulchickij V 10 11 2009 Roman Grigorchuk Zaporozhskij period ostavil u menya horoshee vpechatlenie Oficijnij sajt FK Metalurg Zaporizhzhya ros Sport Ekspress v Ukraine Arhiv originalu za 23 02 2014 Procitovano 05 02 2014 a b v Suhenko M 05 02 2014 Grigorchuk Samyj vazhnyj moment my nauchilis uchitsya chast 2 Football ua ros Arhiv originalu za 28 lyutogo 2014 Procitovano 2 bereznya 2014 Pavlenko I 08 12 2009 Roman Grigorchuk podpisal kontrakt s zaporozhskim Metallurgom Oficijnij sajt FK Metalurg Zaporizhzhya ros Arhiv originalu za 23 02 2014 Procitovano 05 02 2014 Zajchuk A Kulchickij V 09 12 2009 Roman Grigorchuk Nameren vernut Zaporozhyu mesto v evrokubkah Oficijnij sajt FK Metalurg Zaporizhzhya ros Arhiv originalu za 23 02 2014 Procitovano 05 02 2014 a b Roman Grigorchuk rasstanetsya s Metallurgom posle igry s Dinamo Oficijnij sajt FK Metalurg Zaporizhzhya ros 06 05 2010 Arhiv originalu za 23 02 2014 Procitovano 04 02 2014 Roman Grigorchuk glavnyj trener Chernomorca Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros 16 11 2010 Arhiv originalu za 01 06 2011 Procitovano 16 11 2010 Roman Grigorchuk Ya uzhe kupalsya v Chernom more Odesskij futbol ros 19 11 2010 Arhiv originalu za 24 sichnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2014 Kubok Ukrainy 1 16 finala Match Chernomorec Vorskla Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros 22 09 2010 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Mihail Savka stal trenerom Chernomorca Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros 19 11 2010 Arhiv originalu za 23 listopada 2010 Procitovano 7 lyutogo 2014 Match Chernomorec Shahter Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros 10 07 2013 Arhiv originalu za 15 12 2013 Procitovano 20 08 2013 a b Maryanko Ya 13 12 2013 Roman Grigorchuk V etom godu postupali predlozheniya iz Rossii no semya ne otpustila tribuna com ros Arhiv originalu za 21 grudnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2013 Grigorchuk otklonil predlozheniya neskolkih rossijskih klubov championat com ros 18 12 2013 Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2013 33 samye vliyatelnye persony ukrainskogo futbola Chast 2 tribuna com ros 28 10 2013 Arhiv originalu za 14 grudnya 2013 Procitovano 26 sichnya 2014 33 samye vliyatelnye persony ukrainskogo futbola Chast 1 tribuna com ros 19 10 2013 Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Procitovano 26 sichnya 2014 Lyon relieved Chornomorets take positives Oficijnij sajt UYeFA angl 28 02 2014 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2014 Procitovano 1 bereznya 2014 Pyat legionerov vynuzhdeny pokinut Chernomorec Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros 03 03 2014 Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 9 travnya 2014 Roman Grigorchuk Bakaj pokinul Chernomorec Zubejko travmirovan Antonov i Rebenok doma Matos poka ostaetsya tribuna com 06 03 2014 Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 Procitovano 9 travnya 2014 a b Spivakovskij M Roman Grigorchuk Bez strasti i azarta pobedy ne pridut Sport Ekspress v Ukraine 2014 4 kvitnya Arhivovano z dzherela 24 veresnya 2015 Procitovano 2014 05 09 Match Metallurg D Chernomorec Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros 16 04 2014 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 9 travnya 2014 a b Chempionat Ukrainy Sezon 2013 2014 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 9 lyutogo 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Dinamo Metallist Chernomorec i doneckij Metallurg sygrayut v Lige Evropy 2014 15 tribuna com ros 18 05 2014 Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 20 travnya 2014 Skazhi chto ya ee lyublyu Kak Dinamo razgromilo Chernomorec tribuna com ros 08 05 2014 Arhiv originalu za 20 travnya 2014 Procitovano 20 travnya 2014 Dinamo Kiev Shahter 2 1 tribuna com ros 15 05 2014 Arhiv originalu za 21 05 2014 Procitovano 20 05 2014 Grigorchuk priznan trenerom goda v Azerbajdzhane Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2016 Roman Grigorchuk bilshe ne trener Astani UA Futbol 13 sichnya 2020 Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 28 listopada 2020 Soligorskij Shahtar Grigorchuka vigrav chempionat Bilorusi UA Futbol 28 listopada 2020 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2020 Dochekalisya Odeskij Chornomorec zminiv golovnogo trenera UA Futbol 30 grudnya 2021 Arhiv originalu za 30 grudnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2021 Kubok SRSR Kubok Ukrayini Kubok Avstriyi Kubok Polshi Kubok Rosiyi Kubok Latviyi Chempionat Ukrainy Sezon 2014 2015 Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 24 serpnya 2014 Kubok Ukrainy Sezon 2014 2015 Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 24 serpnya 2014 Liga Evropy Kubok UEFA Sezon 2014 2015 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 24 serpnya 2014 U matchi 1 8 finalu kubku Ukrayini dnipropetrovskomu Dnipru bulo zarahovano tehnichnu porazku cherez neyavku na match bez povazhnih prichin Kiyivskij Arsenal buv viklyuchenij zi zmagan rezultati matchiv za uchastyu komandi bulo anulovani Kubok Ukrainy Sezon 2013 2014 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Liga Evropy Kubok UEFA Sezon 2013 2014 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa Arhiv originalu za 1 kvitnya 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Chempionat Ukrainy Sezon 2012 2013 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Kubok Ukrainy Sezon 2012 2013 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 1 kvitnya 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Superkubok Ukrainy 2013 Match Chernomorec Shahter Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 20 serpnya 2013 Chempionat Ukrainy Sezon 2011 2012 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Kubok Ukrainy Sezon 2011 2012 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Grigorchuk ocholiv trenerskij shtab Chornomorcya 16 lyutogo 2010 roku koli toj vzhe viletiv iz rozigrashu nacionalnogo kubka Match 30 go turu pershoyi ligi chempionatu Ukrayini ne vidbuvsya cherez neyavku kalininskogo Feniksa Illichovcya na match Chornomorcyu bula zarahovana tehnichna peremoga Chornomorec zdobuv drugu tehnichnu peremogu v istoriyi neformat biz ua Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Chempionat Ukrainy Sezon 2010 2011 Oficijnij sajt FK Chornomorec Odesa ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 6 lyutogo 2014 Grigorchuk ocholyuvav trenerskij shtab klubu do 11 serpnya 2009 roku Pirmais rinkis LMT Virsliga 2009 Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 12 bereznya 2010 Procitovano 5 lyutogo 2014 Otrais rinkis LMT Virsliga 2009 Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 12 bereznya 2010 Procitovano 5 lyutogo 2014 Tresais rinkis LMT Virsliga 2009 Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 12 bereznya 2010 Procitovano 5 lyutogo 2014 U yevrokubkovomu turniri klub projshov dali drugogo kvalifikacijnogo raundu odnak vzhe pid kerivnictvom inshogo trenera UEFA Champions League 2009 10 Matches Oficijnij sajt UYeFA angl 23 09 2013 Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Procitovano 5 lyutogo 2014 Latvijas Kausa izcina 2009 2010 astotdalfinali Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 Latvijas Kausa izcina 2009 2010 ceturtdalfinali Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 LMT VIRSLiGA 2008 Turnira tabula Tournament table Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 5 lyutogo 2014 UEFA Champions League 2008 09 Matches Oficijnij sajt UYeFA angl 23 09 2013 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 Kubok Latvii 2008 home lv ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 FK Ventspils 2007 gada LMT Virsligas cempioni Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 5 lyutogo 2014 Kubok Latvii 2007 home lv ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 2006 gada LMT Virsligas turnira kopvertejuma tabula Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 5 lyutogo 2014 Kubok Latvii 2006 home lv ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 Grigorchuk ocholiv trenerskij shtab klubu 1 lipnya 2005 roku Latvijas Futbola cempionats 2004 gads Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 5 lyutogo 2014 Kubok Latvii 2004 home lv ros Arhiv originalu za 19 sichnya 2005 Procitovano 5 lyutogo 2014 Latvijas Futbola cempionats 2003 gads Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 5 lyutogo 2014 Kubok Latvii 2003 home lv ros Arhiv originalu za 8 grudnya 2005 Procitovano 5 lyutogo 2014 Latvijas Futbola cempionats 2002 gads Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 5 lyutogo 2014 Kubok Latvii 2002 home lv ros Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 5 lyutogo 2014 Latvijas Futbola cempionats 2001 gads Oficijnij sajt Federaciyi futbolu Latviyi latis Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 5 lyutogo 2014 Chempion treh stran Roman Grigorchuk vypuskaet avtobiografiyu football ua Arhiv originalu za 2 grudnya 2021 Procitovano 2 grudnya 2021 Dumich A Ukrayinskij Fergyuson shaslivij mrijnik pragmatik football24 ua 2013 4 zhovtnya Posilannya RedaguvatiRoman Grigorchuku sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Biografiyi nbsp Portal Futbol nbsp Informaciya u Vikidanih nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Roman Grigorchuk u Vikishovishi Statistika vistupiv v Ukrayini na oficijnomu sajti UAF Statistika vistupiv gravcya na sajti allplayers in ua Grigorchuk Roman Josipovich na sajti transfermarkt com angl Grigorchuk Roman Josipovich Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti 90minut pl pol Grigorchuk Roman Josipovich nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti klisf ru ros Grigorchuk Roman Josipovich Arhivovano 16 veresnya 2013 u Wayback Machine na oficijnomu sajti FK Chornomorec Odesa ros Grigorchuk zaproshennya do Dinamo robota v Rosiyi ta taktika Gvardioli Arhivovano 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Literatura ta dzherela RedaguvatiBudzhak V Chomu v Kolomiyi nemaye futbolu Kolomijska pravda 2010 22 lyutogo Dumich A Ukrayinskij Fergyuson shaslivij mrijnik pragmatik football24 ua 2013 4 zhovtnya Kulchickij V Roman i Alina Grigorchuk Vspyshka lyubvi osennim dnem Sport Ekspress v Ukraine 2011 14 lyutogo ros Mohnach V Roman Grigorchuk Potribno namagatisya miksuvati Ukrayina moloda 2011 Spivakovskij M Roman Grigorchuk Bez strasti i azarta pobedy ne pridut Sport Ekspress v Ukraine 2014 4 kvitnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grigorchuk Roman Josipovich amp oldid 40607720