Санкт-Пельтен (нім. Sankt Pölten) — місто в Австрії, столиця та найбільш населене місто федеральної землі Нижня Австрія.
| Санкт-Пельтен Sankt Pölten | |
|---|---|
| |
| | |
| Основні дані | |
| 48°12′ пн. ш. 15°37′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 15.617° сх. д.Координати: 48°12′ пн. ш. 15°37′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 15.617° сх. д. | |
| Країна | Австрія |
| Регіон | Нижня Австрія |
| Столиця для | Нижня Австрія (землі Австрії, історична область) |
| Межує з
| |
| Площа | 108,48 км² |
| Населення | 51 073 (2005) |
| · густота | 471 осіб/км² |
| Висота НРМ | 267 м |
| Географічна зона | Mostvierteld |
| Міста-побратими | Брно, Кліші, Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Курашікі, Ухань, Аксарай, Алтуна, Секешфегервар |
| Телефонний код | (+43) 02742 |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
| Номери автомобілів | P |
| GeoNames | 2766426 |
| OSM | r134351 ·R |
| Поштові індекси | 3100 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Матіас Стадлер |
| Вебсайт | www.st-poelten.gv.at |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Санкт-Пельтен у Вікісховищі |
Історія
Стара частина Санкт-Пельтена виникла на місці давньоримського міста Еліум Цетіум (Aelium Cetium), що існувало у II—IV століттях. У 791 році Карл Великий здійснив свій перший похід проти аварів. Після цього походу авари відступили, і таким чином з'явилися передумови для німецької колонізації долини Дунаю в передгір'ях Альп. У тому ж 791 році брати Теґернзейського монастиря Адальберт і Оттокар заснували в центрі колишнього Цетіуму бенедиктинський монастир святого Іполита Римського. Ім'я античного святого здавалося мешканцям тутешніх місць незвичним, і вони стали називати його Полит, а потім — Пельтен. Монастир стали називати — Санкт-Пельтен, а потім так стало називатися і місто, яке згодом виросло навколо монастиря.
Статус міста поселення отримало в 1050 році. Воно входило до єпископства Пассау.
У 13 столітті місто було оточене фортечною стіною. До початку 14 століття у Санкт-Пельтені проживала єврейська громада, в 1306 та 1338 роках мешканці міста влаштовували погроми. У 1338 році єпископ Пассау Альбрехт дарував Санкт-Пельтенові нову грамоту міського самоврядування. Санкт-Пельтен залишався у підпорядкуванні єпископа Пассау аж до 1491 року.
Звільнення міста було пов'язано з завойовницькою політикою угорського короля Матьяша Корвіна. Цей монарх боровся з імператором Фрідріхом III (1440—1493) за володіння Австрією. У 1481 році Корвін змусив єпископа Пассау Фрідріха подарувати йому це місто, а в 1483 році дарував містянам герб. За підсумками війни між австрійським ерцгерцогом Максиміліаном I (імператор у 1493—1519 роках) і Матьяшем Корвином у 1491 році був укладений Прессбургський мирний договір. Згідно з його умовами, Санкт-Пельтен передавався Максиміліану в приватне володіння. З тих пір це місто знаходиться у складі Австрії.
У 1538 році молодший онук Максиміліана I, ерцгерцог Фердинанд I (імператор у 1556—1564) дарував місцянам новий герб, який вказує на приналежність Санкт-Пельтена до Австрії.
Стіни Санкт-Пельтена допомогли мешканцям міста витримати облогу турків у 1529 та 1683 роках. У 1560 році в місті почалася Реформація, більшість жителів перейшло у протестантську віру. Однак у 1575 році єзуїтам вдалося впоратися з протестантськими проповідниками, і до 1623 року більшість містян повернулися в лоно католицизму.
В ході реформ імператора Йосифа II (1765—1790) безліч монастирів міста і околиць були піддані секуляризації. Однак це не зменшило значення Католицької церкви в Санкт-Пельтені, навпаки: в 1785 році це місто стало столицею єпископства. Наполеонівські війни не обійшли Санкт-Пельтен стороною, в 1805 і 1809 роках французькі війська окупували місто.
11 березня 1938 року мешканці Санкт-Пельтена готувалися до відбиття неминучої гітлерівської агресії. Але наступного дня, коли стало відомо про втечу Курта Шушніґа з поста канцлера, містяни вивісили прапори зі свастикою і вітали нацистів. 14 березня 1938 Гітлер відвідав Санкт-Пельтен.
В ході Другої світової війни Санкт-Пельтен постраждав від бомбардувань союзної авіації. 15 квітня 1945 року місто було зайнятий частинами Червоної армії. З 1945 по 1955 роки місто перебувало в радянській зоні окупації.
10 липня 1986 року рішенням парламенту Нижньої Австрії Санкт-Пельтен змінив Відень як столиця цієї федеральної землі. У 1997 році парламент Нижньої Австрії переїхав до Санкт-Пельтен.
Географія
Місто розташоване на березі річки Трайзен, правої притоки Дунаю, на 65 кілометрів західніше Відня, на північ від Альп і на південь від долини Вахау. Воно є частиною Mostviertel, південно-західного регіону Нижньої Австрії.
Клімат
| Клімат Санкт-Пельтена | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 16,2 | 19,2 | 25,6 | 27,3 | 30,8 | 34,9 | 37 | 38,2 | 33,8 | 26,9 | 23,4 | 14,6 | 38,2 |
| Середній максимум, °C | 1,8 | 4,0 | 9,7 | 14,5 | 20,3 | 22,8 | 25,0 | 25,1 | 20,1 | 14,0 | 6,5 | 3,0 | 13,9 |
| Середня температура, °C | −1 | 2 | 4 | 9 | 13 | 17 | 18 | 18 | 14 | 9 | 3 | 1 | 8 |
| Середній мінімум, °C | −3,3 | −2,3 | 1,1 | 4,4 | 9,2 | 12,3 | 14,1 | 14,0 | 10,6 | 5,9 | 1,3 | −1,7 | 5,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −22,1 | −20,7 | −23,1 | −4,8 | −0,9 | 2,4 | 6,8 | 5,6 | 1,3 | −6,9 | −13,4 | −20 | −23,1 |
| Годин сонячного сяйва | 55,2 | 87,4 | 129,7 | 168,8 | 224,6 | 221,9 | 234,9 | 232,5 | 165,8 | 118,3 | 58,8 | 45,4 | 1743,3 |
| Норма опадів, мм | 31 | 35 | 44 | 55 | 78 | 94 | 97 | 82 | 54 | 40 | 20 | 44 | 702 |
| Днів з опадами | 2,2 | 2,7 | 5,1 | 4,5 | 5,7 | 6,7 | 6,4 | 7,3 | 4 | 3 | 3,3 | 2,6 | 53,5 |
| Днів з дощем | 0,1 | 0,1 | 0,3 | 1,3 | 4,4 | 5,4 | 5,8 | 5 | 1,3 | 0,2 | 0 | 0,1 | 24 |
| Днів зі снігом | 18,1 | 16,5 | 10,1 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,1 | 7,4 | 17,1 | 73,3 |
| Вологість повітря, % | 80.0 | 77.8 | 71.7 | 67.5 | 65.5 | 67.8 | 67.3 | 67.8 | 73.1 | 73.8 | 82.3 | 83.6 | 73.6 |
| Джерело: Weatherbase |
Пам'ятки Санкт-Пельтена
Місто славиться розкішними бароковими будівлями, мальовничими площами та різноманіттям подій культурного життя, які приваблюють туристів у Санкт-Пельтен.
Ратушна площа розташована в центрі старого міста. Посеред площі знаходиться колона Святої Трійці. На площі розташована Францисканська церква, побудована у 18 столітті в стилі рококо. Ратуша з фасадом побудована у стилі бароко.
До основних визначних пам'яток Санкт-Пельтена відносяться Монастир кармеліток, в якому розміщується міський музей, Резиденція єпископа, що є єпархіальним музеєм з експонентами релігійного мистецтва, і замок Поттенбрун, де зібрана колекція середньовічних кубків.
На Соборній площі знаходиться кафедральний собор, що відноситься до 12 століття. Собор багаторазово перебудовувався. Останній раз був перебудований у стилі бароко на початку 18 століття.
У південно-східній частині міста розташована найсучасніша пам'ятка — Урядовий квартал. Він був зведений за проектом архітектора Ернста Гоффмана і відкритий у 1997 році. Квартал є культурним центром Санкт-Пельтена з сучасною архітектурою. Тут знаходяться урядові установи, Фестивальний зал, «Звукова вежа» — центр австрійського радіо, виставковий зал.
У місті діє музей середньовічного побуту Нуссдорф, парк динозаврів Траісмауер.
Транспорт
Санкт-Пельтен знаходиться на залізничній магістралі Відень — Зальцбург, що дозволяє доїхати до міста без пересадок з Відня, Зальцбурга, Лінца. Головний вокзал Санкт-Пельтена знаходиться за 450 метрів на північ від Ратушної площі.
Вузькоколійна залізнична лінія з'єднує місто з найбільшим паломницьким центром Австрії — містом Маріацелль (федеральна земля Штирія).
Персоналії
- Бернгард Вікі (1919-2000) — австрійський, швейцарський і німецький актор і кінорежисер.
Міста-побратими
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санкт-Пельтен |
- Офіційний сайт міста (нім.)
| Це незавершена стаття з географії Австрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |