Грайворонский повіт — адміністративно-територіальна одиниця Курської губернії в складі Російської імперії. У квітні-грудні 1918 році входив до складу України потім перейшов до складу РРФСР. Повітове місто — Грайворон.
| Грайворонський повіт | |
| | |
| | |
| Губернія | Курська губернія |
|---|---|
| Центр | Грайворон |
| Створений | 1838 |
| Скасований | 1928 |
| Площа | 2 693,2 вёрст |
| Населення | 177 479 (1897) осіб |
Повіт був створений в 1838 рік на основі Хотмижського повіту. У 1928 році повіт було скасовано.
Історія Редагувати
Слобода Грайворон була заснована 5 серпня 1678 році, як сотенний центр Охтирського слобідського козацького полку українськими козаками (черкасами) переселенцями з Правобережної України біля устя річки Грайворонка.
Після ліквідації у 1765 році урядом Російської імперії полкового устрою в Слобідській Україні Охтирський полк був реорганізований в Охтирський гусарський полк імперської армії, а його територія ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії. Грайворон стає казенною слободою.
1780 року було створено Хотмижський повіт у Харківському намісництві з колишнього Хотмижського повіту Бєлгородської губернії та кількох населених пунктів Краснопільського повіту Миропільського комісарства Сумської провінції Слобідсько-Української губернії. Грайворон входив до складу Хотмижського повіту. Адміністративним центром повіту був місто Хотмижськ.
В 1838 році центр повіту був перенесений в Грайворон, а повіт став називатися Грайворонським. Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту Курської губернії і залишався таким аж до середини 20-х років XX століття.
В складі Української держави (1918) Редагувати
З квітня 1918 року до кінця року місто Грайворон і територія повіту входили до складу Української Держави, після повалення уряду гетьмана Павла Скоропадського місцевість увійшла до складу Української Народної Республіки. Повіт окупований частинами Червоної Армії в грудні 1918 року. 3 січня 1919 року в Харкові переданий РРФСР.
В складі Півдня Росії (1919) Редагувати
У червні 1919 року місто територія повіту були повністю зайняті Добровольчою армією Май-Маєвського і увійшла до складу Харківської області Півдня Росії(утворено 25 червня 1919 року) .
У грудні 1919 року Перша кінна армія Будьонного витіснила війська ЗСПР і поновила радянську владу.
Радянський період (1919-1928) Редагувати
У період між 1918 і 1924 роками багаторазово змінювався склад і назви волостей і сільрад які були у складі повіту.
За постановою Президії ВЦВК від 12 травня 1924 року Грайворонский повіт як адміністративно-територіальна одиниця було ліквідовано, а його територія увійшла до складу новоствореного Борисівського повіту Курської губернії з адміністративним центром у селі Борисівці. До складу Борисівського повіту також увійшли частини скасованих Обоянського і Суджанського повітів.
1 червня 1925 року центр повіту було повернено до Грайворону, повіт знову отримав назву «Грайворонський».
16 жовтня 1925 року невеликі частини Грайворонського повіту, зокрема Криничанська волость і місто Миропілля, було повернено УРСР.
В 1928 році Грайворонский повіт було скасовано у зв'язку з переходом СРСР з губернського на обласний розподіл. Грайворонский і Бєлгородський повіти були об'єднані і утворивши Бєлгородську округу, яка увійшла до складу Центрально-Чорноземної області. Бєлгородська округа поділялася на 14 районів, одним з новостворених районів став Грайворонський район.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
Посилання Редагувати
- Грайворон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.
- Курська губернія. Історична довідка [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- перепис населення 1897 року. Курська губернія [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела Редагувати
- Ларіонов С. І. Опис Курського намісництва із древніх і нових різних про нього звісток коротенько зібране. Москва, вільна друкарня Пономарева. 1786. 191 стор. (рос.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |