www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґражда Ґра жда гуцульський осідок 1 гуцульська садиба 2 комплекс житлового будинку і господарських будівель які утворюют

Ґражда

Ґра́жда — гуцульський осідок; гуцульська садиба, комплекс житлового будинку і господарських будівель, які утворюють замкнутий, зазвичай, прямокутний дворик, або діалектне «садиба»,, хати об'єднані під одним дахом із господарськими будівлями, які творять своєрідну твердиню, замкнену ґраждою — високою огорожею з дахом. Такий тип забудови характерний передусім для Гуцульщини.

Ґражда у київському Музеї народної архітектури та побуту України.

Етимологія ред.

Ґра́жда  — «клітка; повітка, клуня», «високий дощаний паркан з дахом», «садиба», «велика будівля», запозичення з молдавської і румунської мов; молдавське гражд — «хлів, стайня»; рум. grajd —те саме значення; рум. grajdă — «квадратний дім з двором всередині»; походить від болгарського ст. граждь — «стайня», спорідненого з українським горожа; польським grodza —«перегородка для стримування води в річці»; чеським hraz та словацьким hradza —те саме значення; верхньолужицьке hradz —«хлів»; готське garda — «загорода, загін»; давньоанглійське geard «паркан, двір»; литовське gardas — «пліт, загорода».

У господарстві ред.

Ґражда з її різними спорудами (високими й низькими, широкими й вузькими) нагадує фортецю, проникнути до якої можна лише через ворота і хвіртку. Виникли ґражди, мабуть, через потребу захисту від лихих людей і диких звірів, сильних вітрів і снігів. Відомо, що на Гуцульщині в XIII—XIV ст. було розвинене слов'янське відгінне тваринництво. Основну виробничу ланку становили великі сім'ї, общини, які селилися окремими групами. Сіл практично не було. Садиби були розкидані по горах і долинах далеко одна від одної. Така ізольованість общин, специфіка ведення господарства, постійна загроза з боку хижих звірів змушували гуцулів обносити житло глухою загородою, що привело до виникнення своєрідного типу садиби — ґражди, замкнутої забудови з хатою, господарськими будівлями та високою загорожею навколо подвір'я, викладеного камінням. Проте гуцули мешкали не лише в ґраждах.

Ґражди бувають кількох типів. До найдавнішого типу належить ґражда, яка нині становить частину експозиції львівського Музею народної архітектури і побуту «Шевченківський гай». Ця ґражда прямокутна у плані, утворена житловою будівлею з притулами, кліттю та огорожею з дашком. Основна роль у композиції забудови відведена житловому будинку, в якому приміщення розташовані в такому порядку: хата—сіни—хата. З трьох боків споруду оперізують «притули», утворені продовженням покриття на огорожу, де дах ніби оповиває будівлю, опускаючись майже до самої землі. У лівій притулі — комора для одягу і домашніх речей, а в правій влаштована дровітня. Хліви для овець влаштовувались у притулі, що прилягала до тильної стіни хати.

Інший тип ґражди характерний тим, що в ній основні споруди — хата і кліть з піддашшям, створють Г-подібну забудову. Вздовж головного фасаду під дахом огорожі зроблено навіс для різного знаряддя праці та дров. З протилежного від хвіртки боку двір закривається високою огорожею з дахом і воротами.

Деякі ґражди примітні ще й тим, що вхід до хоромів (сіней) тут вів через ґанок («черсак»), утворений продовженням даху хати. Подібні ґанки були поширені в ґраждах, які будували високо в горах, найчастіше на гребенях хребтів або підніжжях вершин.

На сьогодні в гуцульських селах дедалі рідше можна побачити автентичні ґражди. З таким типом споруд можна теж ознайомитися в деяких музеях просто неба — у Львові, Києві, Ужгороді, в Музеї народної архітектури та побуту Прикарпаття.

Фотографії ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Гражда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук. Діалектне слово в тексті та словнику: монографія. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015. — 372 с. ISBN 978-966-428-388-2 (стор.: 66)
  3. ↑ Гражда // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 71. — ISBN 978-966-7407-83-4. (стор.: 71)
  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. ISBN 966-569-013-2 (стор.: 270) Доступ
  5. В. Петров. Матеріяльна культура. Пережитки передісторичної матеріяльної культури. Скотарство (200). Хліборобство (200). Ремесло. Оброблення металю (201). Осадництво (201) // Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 200-228. Доступ
  6. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. (стор.: 581-582)
  7. ↑ Архип Данилюк. Українська хата [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.]. // Дзвін, № 4, 1991. (с.:134-135)

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґражда
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gra zhda guculskij osidok 1 guculska sadiba 2 kompleks zhitlovogo budinku i gospodarskih budivel yaki utvoryuyut zamknutij zazvichaj pryamokutnij dvorik 3 abo dialektne sadiba 1 4 hati ob yednani pid odnim dahom iz gospodarskimi budivlyami yaki tvoryat svoyeridnu tverdinyu zamknenu grazhdoyu visokoyu ogorozheyu z dahom 5 Takij tip zabudovi harakternij peredusim dlya Guculshini 3 Grazhda u kiyivskomu Muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini Zmist 1 Etimologiya 2 U gospodarstvi 3 Fotografiyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaEtimologiya red Gra zhda klitka povitka klunya visokij doshanij parkan z dahom sadiba velika budivlya zapozichennya z moldavskoyi i rumunskoyi mov moldavske grazhd hliv stajnya rum grajd te same znachennya rum grajdă kvadratnij dim z dvorom vseredini 6 pohodit vid bolgarskogo st grazhd stajnya sporidnenogo z ukrayinskim gorozha polskim grodza peregorodka dlya strimuvannya vodi v richci cheskim hraz ta slovackim hradza te same znachennya verhnoluzhicke hradz hliv gotske garda zagoroda zagin davnoanglijske geard parkan dvir litovske gardas plit zagoroda 6 U gospodarstvi red Grazhda z yiyi riznimi sporudami visokimi j nizkimi shirokimi j vuzkimi nagaduye fortecyu proniknuti do yakoyi mozhna lishe cherez vorota i hvirtku Vinikli grazhdi mabut cherez potrebu zahistu vid lihih lyudej i dikih zviriv silnih vitriv i snigiv Vidomo sho na Guculshini v XIII XIV st bulo rozvinene slov yanske vidginne tvarinnictvo 7 Osnovnu virobnichu lanku stanovili veliki sim yi obshini yaki selilisya okremimi grupami Sil praktichno ne bulo 7 Sadibi buli rozkidani po gorah i dolinah daleko odna vid odnoyi Taka izolovanist obshin specifika vedennya gospodarstva postijna zagroza z boku hizhih zviriv zmushuvali guculiv obnositi zhitlo gluhoyu zagorodoyu sho privelo do viniknennya svoyeridnogo tipu sadibi grazhdi zamknutoyi zabudovi z hatoyu gospodarskimi budivlyami ta visokoyu zagorozheyu navkolo podvir ya vikladenogo kaminnyam 7 Prote guculi meshkali ne lishe v grazhdah Grazhdi buvayut kilkoh tipiv Do najdavnishogo tipu nalezhit grazhda yaka nini stanovit chastinu ekspoziciyi lvivskogo Muzeyu narodnoyi arhitekturi i pobutu Shevchenkivskij gaj Cya grazhda pryamokutna u plani utvorena zhitlovoyu budivleyu z pritulami klittyu ta ogorozheyu z dashkom Osnovna rol u kompoziciyi zabudovi vidvedena zhitlovomu budinku v yakomu primishennya roztashovani v takomu poryadku hata sini hata Z troh bokiv sporudu operizuyut prituli utvoreni prodovzhennyam pokrittya na ogorozhu de dah nibi opovivaye budivlyu opuskayuchis majzhe do samoyi zemli U livij prituli komora dlya odyagu i domashnih rechej a v pravij vlashtovana drovitnya Hlivi dlya ovec vlashtovuvalis u prituli sho prilyagala do tilnoyi stini hati Inshij tip grazhdi harakternij tim sho v nij osnovni sporudi hata i klit z piddashshyam stvoryut G podibnu zabudovu Vzdovzh golovnogo fasadu pid dahom ogorozhi zrobleno navis dlya riznogo znaryaddya praci ta drov Z protilezhnogo vid hvirtki boku dvir zakrivayetsya visokoyu ogorozheyu z dahom i vorotami Deyaki grazhdi primitni she j tim sho vhid do horomiv sinej tut viv cherez ganok chersak utvorenij prodovzhennyam dahu hati Podibni ganki buli poshireni v grazhdah yaki buduvali visoko v gorah najchastishe na grebenyah hrebtiv abo pidnizhzhyah vershin Na sogodni v guculskih selah dedali ridshe mozhna pobachiti avtentichni grazhdi Z takim tipom sporud mozhna tezh oznajomitisya v deyakih muzeyah prosto neba u Lvovi Kiyevi Uzhgorodi v Muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Prikarpattya Fotografiyi red nbsp Grazhda v seli Krivorivni nbsp nbsp Dvorik grazhdi nbsp Ralo borona yarmo ta vijya pid navisomDiv takozh red Grad Muzej Hata grazhda guculskoyi gospodarkiPrimitki red a b Grazhda Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vasil Greshuk Valentina Greshuk Dialektne slovo v teksti ta slovniku monografiya Ivano Frankivsk Misto NV 2015 372 s ISBN 978 966 428 388 2 stor 66 a b Grazhda Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 71 ISBN 978 966 7407 83 4 stor 71 Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov Uklad i golov red V T Busel K Irpin VTF Perun 2005 1728 s ISBN 966 569 013 2 stor 270 Dostup V Petrov Materiyalna kultura Perezhitki peredistorichnoyi materiyalnoyi kulturi Skotarstvo 200 Hliborobstvo 200 Remeslo Obroblennya metalyu 201 Osadnictvo 201 Enciklopediya ukrayinoznavstva Zagalna chastina EU I Myunhen Nyu Jork 1949 T 1 S 200 228 Dostup a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s stor 581 582 a b v Arhip Danilyuk Ukrayinska hata Arhivovano 27 sichnya 2016 u Wayback Machine Dzvin 4 1991 s 134 135 Dzherela red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grazhda Arhitektura korotkij slovnik dovidnik Kiyiv 1995 Shlyahami Ukrayini Etnografichnij naris Lviv 2003 Grazhda Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 71 ISBN 978 966 7407 83 4 Reportazh pro hatu grazhdu de znimali film Tini zabutih predkiv Arhivovano 26 veresnya 2015 u Wayback Machine Hata grazhda guculskoyi gospodarki Arhivovano 14 listopada 2021 u Wayback Machine na YouTube Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grazhda amp oldid 40136937