Частина інформації в цій статті застаріла. |
Горня́, або горня́тко (від прасл. *gъr̥nъ — «горно») — маленький горщик, який використовували для приготування густих страв, зокрема каші та борщу. Звичайний розмір горняти між 1 та 2 літрами, але існували і менші варіанти на півлітра-літр для приготування страв для дітей. У таких горнятках також тримали масло й сметану.
У західних областях України (у регіоні південно-західного наріччя) «горням» подекуди називають чашку. Однак посібник «Чистота і правильність української літературної мови» Пантелеймона Ковалева радить не вживати це слово в такому значенні, оскільки воно хибне. Відмінність полягає в тому, що горнятко є не тільки столовим посудом, як кухоль або чашка, але й кухонним, котрий використовують у печі.
Горнятко у фольклорі
У народних приговірках символізує людину: «порожній горнець дрінчить, а повний мовчить» — про дурнувату балакучу людину, «чим горнець накипить, тим і смердітиме» — про звички людини, «горнець кітлові довіряє, а оба зашмальовані» — про довіру лихої людини іншій лихій. Розбите горня — символ руїни.
Горнятко каші та горнятко борщу згадується в одному з варіантів галицької народної пісні «Вербова дощечка».
Та вербовая дощечка, дощечка, А въ томъ борщику мысяча головка, головка, |
Закопане горнятко з кашею дівчата використовували як приворотний засіб.
Каша в горняті зі значеннями дитини в утробі матері використовувалась в обряді «бабиної каші». У цьому обряді кум розбивав горня-кашник чепелем на дрібні шматочки. Чепіль уособлював статевий орган чоловіка, вінце горщика — жіночий, а розбиття горняти означало статевий акт. Після цього баба збирала уламки, приказуючи: «Щоб важко горщики бились, щоб легко діти родились».
Горня застосовували в ритуалі лікування соняшниць (болю в животі у дітей). Для того варили соняшник, освячений на Маковія, зливали воду, прикладали відварений теплий соняшник до пупа дитині і накривали той горням. Під час ритуалу шептали наговір «Богородиця» й водили ножем або веретеном по дну горняти.
На Покутті практикувалось ритуальне «годування душі» померлого медом з горняти, яке ставили відразу після смерті людини. А в деяких селах Городенківщини після похорону на підвіконня ставили свічку на горняті з водою.
Див. також
Примітки
- Горня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Горня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Горня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Горнятко // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Горнятко // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Горнятко // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Олександр Пономарів (13 червня 2018). . BBC Україна. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
- ↑ Олена Щербань (16 травня 2016). . Харківський історичний музей ім. М.Ф.Сумцова. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ Олена Щербань (5 березня 2015). . Рукотвори. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 30 січня 2017.
- Клєщова О. Є. КУЛЬТУРА МОВИ, КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ТА ПРАВОПИСНІ НОРМИ: ЛІНГВІСТИЧНА ВІКТОРИНА (pdf) // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. — 2021. — Т. 1, № 51. — С. 54-59. — (Сер.: Філологія). — ISSN 2409-1154.
- Пиртей Петро Семенович. СЛОВНИК ЛЕМКІВСЬКОЇ ГОВІРКИ : матеріали для словника. — 1986.
- П. Ковалів. Чистота і правильність української літературної мови. — Мюнхен : Рідне слово, 1946. — С. 16.
- КОВАЛЕНКО Юрій. Старожитності доби українського козацтва у фондах Національного заповідника «Глухів» (за матеріалами археологічних досліджень Глухова останніх років) // НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА. — С. 112-120. — ISSN 2078-063X.
- Чтенія в Императорском обществѣ исторіи и древностей россійских при Московском университетѣ, Книга третья, стр. 684—685
- ↑ Кирилюк Олександр. УНІВЕРСАЛІЇ КУЛЬТУРИ В МОВІ ОПИСУ ДИТЯЧОЇ ЗАБАВЛЯНКИ «СОРОКА-ВОРОВКА». — С. 119-126.
- МЕТКА Людмила. ГЛИНЯНІ ВИРОБИ В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ: ЛІКУВАННЯ «СОНЯШНИЦІ» // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 534-543. — ISSN 1028-5091.
- МОВНА Уляна. ТРАДИЦІЙНЕ БДЖІЛЬНИЦТВО УКРАЇНЦІВ ПОКУТТЯ: ВИРОБНИЧИЙ ТА ОБРЯДОВИЙ АСПЕКТИ // Записки наукового товариства імені Шевченка. — 2010. — № 259.
Джерела
- Горнець, горня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 270. — 1000 екз.
- Васильченко, В'ячеслав (19.03.2023). Склянка, стакан, філіжанка, горнятко. Український інтерес.