Горно

Го́рно, рідко горн — проста відкрита піч для нагрівання або плавлення металів.

Звичайне вугільне горно.

Термічна обробка металу в горні.

Коваль біля ковальського горна

Переносне горно з міхом

Переносне горно з ручним компресором

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Горно (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Горн.

Горном також називається піч для випалювання керамічних виробів, а також частина шахтної печі (доменної, вагранки), над якою згоряє паливо і плавиться метал. Характерна ознака горен — спідвідношення висоти до ширини менше 1.

Основна сфера використання — ковальська справа. У промисловості горно не знайшло широкого використання через низький ККД.

Етимологія

Слова «горно», «горн» пов'язані з «горіти»: прасл. *g^ъr̥nъ походить від пра-і.є. *g^u̯hr̥- («горіти», «жар»), і споріднене з лат. fornus («горно»). Слово «гончар» (раніша форма горнчарь) є похідним від «горно», звідси також і «горщик», «горнець», «горня».

Значення винайдення горна

Відомий американський етнограф Г. Морган стверджував: «Коли варвар, просуваючись крок за кроком вперед, відкрив самородні метали, почав плавити їх у тиглі й відливати в форми; коли він сплавив самородну мідь з оловом і створив бронзу й, урешті, коли ще більшим напруженням думки він винайшов горно і видобув із руди залізо — дев'ять десятих боротьби за цивілізацію було виграно».

Конструкція горна

Промислове горно являє собою металевий кожух, викладений зсередини вогнетривкою цеглою. У бічних стінках є фурми для подачі повітря в зону горіння, яке може здійснюватися як компресорами, так і вручну, за допомогою міхів.

За конструкцією горна бувають:

• Відкритого типу — верхня частина горна повністю відкрита
• Закритого типу — верх горна закрито

За місцем установки:

• Стаціонарне горно
• Переносне ковальське горно

Газоподібні продукти згорання палива видаляються через відкритий верх або через витяжну трубу.

Металургійне горно

• Сиродутне горно — піч для отримання заліза з руди сиродутним способом.
• Каталонське горно — піч для отримання заліза з руди сиродутним способом, що вперше з'явилися у Каталонії.
• Кричне горно — піч для переробки чавуну на ковке залізо.
• Горно тигельне — піч для тигельної плавки металів.

Ковальське горно

Ковальське горно — горно для нагріву металу в ковальстві.

Гончарне горно

Гончарське горно — піч для випалювання гончарних виробів.

Трипільське горно

Трипільське горно — найдавніша піч на європейському континенті, збудована та використовувана для отримання мальованого посуду трипільської культури близько IV тисячоліття до Р. Х..

Примітки

1. Горно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Горн // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Горно // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
4. . www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 23 жовтня 2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021. 

Джерела

• Кузнечный горн [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

• Горнєць // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 251.