Вагра́нка (від назви місцевості Ваграйн в Австрії) — піч шахтного типу. Циліндричний корпус її футерований вогнетривкою цеглою. Повітря для горіння подається через фурми, що розташовані в один або декілька рядів. Завантаження вагранки шихтовими матеріалами (чушковий чавун, скрап, феросплави, флюс, паливо) здійснюється через колошниковий отвір. Розплавлений чавун стікає на під вагранки, а потім у збиральник, звідки його випускають через льотку в ківш. Шлак, що також надходить у збиральник і знаходиться над чавуном, випускають через іншу льотку, яка розташована вище чавунної.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Фізичні та хімічні основи виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. ISBN 966-7804-90-9
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Посилання Редагувати
- Вагранка [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «https://metallurgy.zp.ua [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]» (рос.)