www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гойко Митич серб Гојко Митић 13 червня 1940 19400613 Лесковац Королівство Югославія югославський та німецький актор етні

Гойко Митич

Гойко Митич (серб. Гојко Митић; *13 червня 1940(19400613), Лесковац, Королівство Югославія) — югославський та німецький актор, етнічний серб. Мешкає у Берліні, в районі Копенік.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Митич.

Життєпис Редагувати

Народився 13 червня 1940 року в містечку Лесковац у Моравській бановині на півдні Сербії, Королівства Югославії в сім'ї фермера Живоїна Мітіча. З дитинства захоплювався спортом: грав у футбол, гандбол, займався легкою атлетикою та гімнастикою. Закінчив Факультет спорту та фізичної культури Белградського університету[sr]. Був учасником збірної Югославії з веслування.

З 1960 року працював каскадером в кіно. В англійському фільмі «Ланцелот та королева» (1961) Гойко Мітіч дублював як каскадер головного героя. Виконував невелику роль синьйора де ла Нотте в італійському фільмі «Венеціанські катакомби» (1962). Знімався в епізодах у серії фільмів про Віннету — екранізаціях творів Карла Мая.

Фільми про індіанців Редагувати

У 1964 році кінематографісти НДР на кіностудії ДЕФА розпочали зйомку циклу фільмів про індіанців. Першим фільмом серії стали «Сини Великої Ведмедиці». Зйомки проходили на території Югославії, і чехословацький режисер фільму Йозеф Мах вибрав на головну роль індіанського вождя Гойко Митича.

У 1966 році актор переїхав у Східний Берлін, де продовжував зніматись у фільмах про індіанців. В 1967 році на екрани вийшов фільм «Чінгачгук-Великий змій», знятий за романом Купера «Звіробій», в якому Мітіч зіграв головну роль.

Згодом вийшли фільми «Слід сокола», «Білі вовки», «Смертельна помилка», «Оцеола», «Текумзе», «Апачі», «Ульзана», «Брати по крові» (для радянського прокату дублював актор Павло Морозенко), «Вождь Біле перо» (для радянського прокату дублював актор Володимир Шнипар).

У роботі над «Апачами» та «Ульзаною» Гойко Митич брав участь також як режисер. Ряд фільмів було знято в СРСР («Текумзе» — в Криму, «Ульзана» — поблизу Самарканда), а «Вождь Біле перо» — в Монголії.

Робота в театрі та на телебаченні Редагувати

Після спаду глядацького інтересу до індіанської тематики Гойко Митич знімається на німецькому телебаченні (телесеріал «Архів смерті», телеспектакль «Слуга двох панів»), а також знімається в кіно, але не на індіанську тематику.

З 1975 року також грає в театрі. З 1992 року — актор Мекленбурзького театру (м. Шверін), зараз працює в театрі м. Бад-Зегеберг. На театральній сцені зіграв ролі Фабіана в п'єсі Віктора Гюго «Марія Тюдор», Спартака, Робін Гуда, Труфальдіно. Крім того, Гойко Митич поставив декілька дитячих фільмів.

В 1988 році у прокат вийшов тринадцятий фільм з серії вестернів про індіанців «Мисливці в преріях Мексики» режисера Ганса Кнетшца. У 1980-ті — 90-ті роки деякі фільми з участю Гойко Митича були закуплені для прокату у США.

Востаннє знявся у телефільмі індіанської тематики 2016 у 3-часинному серіалі «Віннету — міф живе» (Winnetou — Der Mythos lebt).

З середини 80-х років і до цього часу грає роль Віннету на щорічному театралізованому фестивалі Карла Мая в Бад-Зегебергу поблизу Гамбурга.

У 80-ті роки був ведучим спортивної програми на телебаченні НДР.

В 1996 році вийшли друком мемуари «Гойко Митич: Спогади» видавництва Ullstein.

До 2000 року Гойко Митич залишався громадянином Югославії, потім прийняв німецьке громадянство.

Громадянська позиція Редагувати

Свідомо порушив держкордон України, ігнорував факт російської агресії — брав участь у російських пропагандистських заходах у окупованому Криму. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку.

Вибрана фільмографія Редагувати

Гойко Мітіч у 2016 р.

Нагороди Редагувати

  • Медаль Еріха Вайнерта[de] — 1969 р., (Еріх Вайнерт);
  • Золота курка[de] — 2006 р.
  • Нагорода Гебрюдера Каріка,
  • Золота голка діаспори.

Вшанування Редагувати

На його честь названо астероїд 147595 Гойкомитич[de]

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 26 травня 2017. 
  2. (нім.)Goldene Nadel für den Chefindianer [Архівовано 12 лютого 2013 у Archive.is]; 2018-04, Hohe Ehrung fuer Gojko Mitic in Belgrad [Архівовано 12 лютого 2013 у Archive.is] Superillu, vom 3. Juni 2010.
  3. 147595 Gojkomitic (2004 GE20). [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.] JPL Small-Body Database Browser auf der Website der NASA, abgerufen am 4. November 2015. (англ.)

Джерела Редагувати

  • (нім.)Gerd Dietrich: Mitić, Gojko [ 21 листопада 2018 у Wayback Machine.] // «Wer war wer in der DDR?» 5. Ausgabe. Band 2, Ch. Links, Berlin 2010, ISBN 978-3-86153-561-4.
  • (нім.)Ehrentraud Nowotny: Gojko Mitic Henschelverlag 1976.
  • (нім.)Gojko Mitic: Erinnerungen. Ullstein Verlag, Berlin 1996, ISBN 3-548-23832-7.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gojko Mitich serb Goјko Mitiћ 13 chervnya 1940 19400613 Leskovac Korolivstvo Yugoslaviya yugoslavskij ta nimeckij aktor etnichnij serb Meshkaye u Berlini v rajoni Kopenik Gojko Mitichserb Goјko MitiћNarodivsya 13 chervnya 1940 1940 06 13 83 roki Leskovac Korolivstvo YugoslaviyaNacionalnist serbGromadyanstvo SFRYu Serbiya NimechchinaDiyalnist aktor kinorezhiser scenarist aktor teatru kinoaktor kaskader rezhiserAlma mater Belgradskij universitetIMDb ID 0593900gojko mitic de Gojko Mitich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mitich Zmist 1 Zhittyepis 2 Filmi pro indianciv 3 Robota v teatri ta na telebachenni 4 Gromadyanska poziciya 5 Vibrana filmografiya 6 Nagorodi 7 Vshanuvannya 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 13 chervnya 1940 roku v mistechku Leskovac u Moravskij banovini na pivdni Serbiyi Korolivstva Yugoslaviyi v sim yi fermera Zhivoyina Miticha Z ditinstva zahoplyuvavsya sportom grav u futbol gandbol zajmavsya legkoyu atletikoyu ta gimnastikoyu Zakinchiv Fakultet sportu ta fizichnoyi kulturi Belgradskogo universitetu sr Buv uchasnikom zbirnoyi Yugoslaviyi z vesluvannya Z 1960 roku pracyuvav kaskaderom v kino V anglijskomu filmi Lancelot ta koroleva 1961 Gojko Mitich dublyuvav yak kaskader golovnogo geroya Vikonuvav neveliku rol sinjora de la Notte v italijskomu filmi Venecianski katakombi 1962 Znimavsya v epizodah u seriyi filmiv pro Vinnetu ekranizaciyah tvoriv Karla Maya Filmi pro indianciv RedaguvatiU 1964 roci kinematografisti NDR na kinostudiyi DEFA rozpochali zjomku ciklu filmiv pro indianciv Pershim filmom seriyi stali Sini Velikoyi Vedmedici Zjomki prohodili na teritoriyi Yugoslaviyi i chehoslovackij rezhiser filmu Jozef Mah vibrav na golovnu rol indianskogo vozhdya Gojko Miticha U 1966 roci aktor pereyihav u Shidnij Berlin de prodovzhuvav znimatis u filmah pro indianciv V 1967 roci na ekrani vijshov film Chingachguk Velikij zmij znyatij za romanom Kupera Zvirobij v yakomu Mitich zigrav golovnu rol Zgodom vijshli filmi Slid sokola Bili vovki Smertelna pomilka Oceola Tekumze Apachi Ulzana Brati po krovi dlya radyanskogo prokatu dublyuvav aktor Pavlo Morozenko Vozhd Bile pero dlya radyanskogo prokatu dublyuvav aktor Volodimir Shnipar U roboti nad Apachami ta Ulzanoyu Gojko Mitich brav uchast takozh yak rezhiser Ryad filmiv bulo znyato v SRSR Tekumze v Krimu Ulzana poblizu Samarkanda a Vozhd Bile pero v Mongoliyi Robota v teatri ta na telebachenni RedaguvatiPislya spadu glyadackogo interesu do indianskoyi tematiki Gojko Mitich znimayetsya na nimeckomu telebachenni teleserial Arhiv smerti telespektakl Sluga dvoh paniv a takozh znimayetsya v kino ale ne na indiansku tematiku Z 1975 roku takozh graye v teatri Z 1992 roku aktor Meklenburzkogo teatru m Shverin zaraz pracyuye v teatri m Bad Zegeberg Na teatralnij sceni zigrav roli Fabiana v p yesi Viktora Gyugo Mariya Tyudor Spartaka Robin Guda Trufaldino Krim togo Gojko Mitich postaviv dekilka dityachih filmiv V 1988 roci u prokat vijshov trinadcyatij film z seriyi vesterniv pro indianciv Mislivci v preriyah Meksiki rezhisera Gansa Knetshca U 1980 ti 90 ti roki deyaki filmi z uchastyu Gojko Miticha buli zakupleni dlya prokatu u SShA Vostannye znyavsya u telefilmi indianskoyi tematiki 2016 u 3 chasinnomu seriali Vinnetu mif zhive Winnetou Der Mythos lebt Z seredini 80 h rokiv i do cogo chasu graye rol Vinnetu na shorichnomu teatralizovanomu festivali Karla Maya v Bad Zegebergu poblizu Gamburga U 80 ti roki buv veduchim sportivnoyi programi na telebachenni NDR V 1996 roci vijshli drukom memuari Gojko Mitich Spogadi vidavnictva Ullstein Do 2000 roku Gojko Mitich zalishavsya gromadyaninom Yugoslaviyi potim prijnyav nimecke gromadyanstvo Gromadyanska poziciya RedaguvatiSvidomo porushiv derzhkordon Ukrayini ignoruvav fakt rosijskoyi agresiyi brav uchast u rosijskih propagandistskih zahodah u okupovanomu Krimu Figurant bazi danih centru Mirotvorec yak osoba sho stanovit zagrozu nacionalnij bezpeci Ukrayini i mizhnarodnomu pravoporyadku 1 Vibrana filmografiya Redaguvati nbsp Gojko Mitich u 2016 r Sered shulik 1964 Vokade vozhd shoshoniv Sini Velikoyi Vedmedici 1966 Chingachguk Velikij zmij 1967 Slid sokola 1968 Bili vovki 1969 Smertelna pomilka 1970 Oceola 1971 Tekumze 1972 Apachi 1973 Ulzana 1974 Brati po krovi 1975 Severino 1978 Arhiv smerti 1980 Vozhd Bile pero 1983 Front bez poshadi 1984 Mislivci v preriyah Meksiki 1988 Nagorodi RedaguvatiMedal Eriha Vajnerta de 1969 r Erih Vajnert Zolota kurka de 2006 r Nagoroda Gebryudera Karika Zolota golka diaspori 2 Vshanuvannya RedaguvatiNa jogo chest nazvano asteroyid 147595 Gojkomitich de 3 Primitki Redaguvati Mitich Gojko Centr Mirotvorec Arhiv originalu za 15 chervnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 nim Goldene Nadel fur den Chefindianer Arhivovano 12 lyutogo 2013 u Archive is 2018 04 Hohe Ehrung fuer Gojko Mitic in Belgrad Arhivovano 12 lyutogo 2013 u Archive is Superillu vom 3 Juni 2010 147595 Gojkomitic 2004 GE20 Arhivovano 20 serpnya 2020 u Wayback Machine JPL Small Body Database Browser auf der Website der NASA abgerufen am 4 November 2015 angl Dzherela Redaguvati nim Gerd Dietrich Mitic Gojko Arhivovano 21 listopada 2018 u Wayback Machine Wer war wer in der DDR 5 Ausgabe Band 2 Ch Links Berlin 2010 ISBN 978 3 86153 561 4 nim Ehrentraud Nowotny Gojko Mitic Henschelverlag 1976 nim Gojko Mitic Erinnerungen Ullstein Verlag Berlin 1996 ISBN 3 548 23832 7 Posilannya RedaguvatiSajt Gojko Miticha Arhivovano 3 listopada 2013 u Wayback Machine nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gojko Mitich amp oldid 40432463