www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вітушко Михайло Опанасович Миха йло Опанасович Віту шко біл Міхал Апанасавіч Вітушка Michał Apanasavič Vituška 5 листопа

Вітушко Михайло Опанасович

Миха́йло Опанасович Віту́шко (біл. Міхал Апанасавіч Вітушка, Michał Apanasavič Vituška; 5 листопада 1907, Несвіж — 27 квітня 2006, Мюнхен) — білоруський політичний діяч, керівник білоруського антирадянського руху. Під час партизанської боротьби в Білорусі мав певну славу «невловимого месника» і навколо його імені та діяльності вирувало багато чуток.

Михайло Вітушко
біл. Міхал Апанасавіч Вітушка
Michał Apanasavič Vituška
Михайло Вітушко
Псевдо «Чорний Кіт»
Народився 5 листопада 1907(1907-11-05)
м. Несвіж
Помер 27 квітня 2006(2006-04-27) (98 років)
м. Мюнхен[джерело?], ФРН
Громадянство Російська імперія
БНР
Білоруська РСР
ФРН
Національність білорус
Діяльність державний діяч, підпільник
Alma mater Карлів університет, Варшавська політехніка і Вільнюська білоруська гімназія
Учасник Друга світова війна
Військове звання генерал
Партія «Білоруська незалежницька партія»
Конфесія православне християнство
Нагороди

Order of the Pahoniad
  • Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія Редагувати

Ранні роки життя Редагувати

Народився в м. Несвіжі, нині Мінської області, Білорусь (в час окупації — Мінська губернія, Російська імперія) в родині Опанаса і Марії Вітушків.

Вчився у білоруській гімназії у Вільно, пізніше у Варшавському політехнічному інституті та Празькому університеті. У 1930-их роках брав активну участь у діяльності Об'єднанні «Білоруських студентських організацій» і «Товариства Білорусів» у Варшаві. У 1939 р. повернувся до Білорусі, працював інженером. Заарештований НКВС за підозрою в причетності до білоруських націоналістичних організацій, але, за протекцією знайомих, що мали зв'язки в НКВС, його пізніше звільнили.

Під час Другої світової війни працював у білоруських націоналістичних організаціях у Мінську. Входив до керівництва нелегальної Білоруської незалежницької партії (БНП). Партія стояла, як на антибільшовицьких, так і на антифашистських засадах. Під час німецької окупації створив службу порядку, брав участь у створенні білоруських збройних з'єднань на сході Білорусі (Могильовська, Смоленська, Брянська області) для боротьби з радянськими партизанами. Був одним з командирів антибільшовицької Білоруської Самооборони у 1941 р. За участь у боях з підрозділами НКВС отримав ранг майора.

На чолі руху спротиву Редагувати

У червні 1944 р. розробляв план антифашистського повстання в Мінську, але в останній момент керівництво партії скасувало його. За рішенням з'їзду Білоруської незалежницької партії його направлено до Білорусі для організації руху опору Радянській владі після приходу Радянської армії, було надано звання генерала. У м. Налібоки Михайло Вітушко проголосив створення Білоруської Визвольної Армії, що мала об'єднати всі антибільшовицькі загони. Рух опору отримав назву «Чорний Кіт» від диверсійної програми, розробленої німцями «Кохана кішечка» (Liebes Kätzchen) — ця назва була поширена на увесь рух спротиву в Білорусі. Організація також мала філії майже у всіх областях та містах Білорусі й навіть в Прибалтиці та нараховувала близько 40 000 осіб. Тільки менш ніж половина з них жили в лісах — решта була на легальному становищі й включалася в боротьбу в разі потреби. Найбільша активність руху припала на 1945 р., коли партизанський рух був відповідальний за акти саботажу, диверсій проти Радянської влади та нападів на тюрми та карні органи в Білорусі. Михайло Вітушко також був редактором підпільного часопису БНП «За Волю», видавав численні листівки, пропагандистські плакати, газети. Активно співпрацювали як з Армією Крайовою, так і з УПА, зокрема в спільних акціях на Поліссі, з УПА «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця, при звільненні Олевська.

Протягом майже десяти років загони Вітушки вели успішну боротьбу проти НКВС та органів Радянської влади на місцях. Користуючись підтримкою місцевого населення, навіть деякі райони тимчасово переходили до рук визвольного руху. Після зачисток і ліквідації деяких загонів акцент було зроблено на пропагандистській роботі й замахах на керівників НКВС. Влада декілька разів проголошувала про вбивство чи захоплення Вітушка, але рух спротиву діяв і далі. З 1947 року загони отримували незначну підтримку з-за кордону — зокрема з Англії, але поміч була недостатньою й почалася тоді, коли багато людей вже відійшли від спротиву. Керівництво НБП у 1956 р. ухвалило рішення припинити боротьбу, вивести частину людей за кордон, а іншу розпустити в Білорусі. Зокрема за допомогою західної агентури вдалося організовано вивести цілі загони за захід. Існують різні свідчення про подальшу долю Вітушки: за свідченням деяких він продовжував боротьбу в Білорусі аж до 1956 — інші стверджують, що його вбито в Білорусі. Згідно з іншими джерелами, він перебрався спочатку до Польщі, потім до Західної Німеччини. Пізніше змінив ім'я й працював в одній з західних спецслужб, під підробленими німецькими та польськими документами відвідував Білорусь. За свідченням Європейського радіо для Білорусі, Вітушко помер у Німеччині 27 квітня 2006 р.

Деякі дослідники ставлять під сумнів деталі біографії Вітушка та вважають, що він загинув у бою з МДБ 7 січня 1945 року.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Хадзінскі, Павел (27 квітня 2023). Міхал Вітушка — герой-антысаветчык ці здраднік?. Новы Час (біл.). 

Джерела Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вітушко Михайло Опанасович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miha jlo Opanasovich Vitu shko bil Mihal Apanasavich Vitushka Michal Apanasavic Vituska 5 listopada 1907 Nesvizh 27 kvitnya 2006 Myunhen biloruskij politichnij diyach kerivnik biloruskogo antiradyanskogo ruhu Pid chas partizanskoyi borotbi v Bilorusi mav pevnu slavu nevlovimogo mesnika i navkolo jogo imeni ta diyalnosti viruvalo bagato chutok Mihajlo Vitushkobil Mihal Apanasavich VitushkaMichal Apanasavic VituskaMihajlo VitushkoPsevdo Chornij Kit Narodivsya 5 listopada 1907 1907 11 05 m NesvizhPomer 27 kvitnya 2006 2006 04 27 98 rokiv m Myunhen dzherelo FRNGromadyanstvo Rosijska imperiya BNR Biloruska RSR FRNNacionalnist bilorusDiyalnist derzhavnij diyach pidpilnikAlma mater Karliv universitet Varshavska politehnika i Vilnyuska biloruska gimnaziyaUchasnik Druga svitova vijnaVijskove zvannya generalPartiya Biloruska nezalezhnicka partiya Konfesiya pravoslavne hristiyanstvoNagorodi Order of the PahoniadVislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki zhittya 1 2 Na choli ruhu sprotivu 2 Div takozh 3 Primitki 4 DzherelaBiografiya RedaguvatiRanni roki zhittya Redaguvati Narodivsya v m Nesvizhi nini Minskoyi oblasti Bilorus v chas okupaciyi Minska guberniya Rosijska imperiya v rodini Opanasa i Mariyi Vitushkiv Vchivsya u biloruskij gimnaziyi u Vilno piznishe u Varshavskomu politehnichnomu instituti ta Prazkomu universiteti U 1930 ih rokah brav aktivnu uchast u diyalnosti Ob yednanni Biloruskih studentskih organizacij i Tovaristva Bilorusiv u Varshavi U 1939 r povernuvsya do Bilorusi pracyuvav inzhenerom Zaareshtovanij NKVS za pidozroyu v prichetnosti do biloruskih nacionalistichnih organizacij ale za protekciyeyu znajomih sho mali zv yazki v NKVS jogo piznishe zvilnili Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pracyuvav u biloruskih nacionalistichnih organizaciyah u Minsku Vhodiv do kerivnictva nelegalnoyi Biloruskoyi nezalezhnickoyi partiyi BNP Partiya stoyala yak na antibilshovickih tak i na antifashistskih zasadah Pid chas nimeckoyi okupaciyi stvoriv sluzhbu poryadku brav uchast u stvorenni biloruskih zbrojnih z yednan na shodi Bilorusi Mogilovska Smolenska Bryanska oblasti dlya borotbi z radyanskimi partizanami Buv odnim z komandiriv antibilshovickoyi Biloruskoyi Samooboroni u 1941 r Za uchast u boyah z pidrozdilami NKVS otrimav rang majora Na choli ruhu sprotivu Redaguvati U chervni 1944 r rozroblyav plan antifashistskogo povstannya v Minsku ale v ostannij moment kerivnictvo partiyi skasuvalo jogo Za rishennyam z yizdu Biloruskoyi nezalezhnickoyi partiyi jogo napravleno do Bilorusi dlya organizaciyi ruhu oporu Radyanskij vladi pislya prihodu Radyanskoyi armiyi bulo nadano zvannya generala U m Naliboki Mihajlo Vitushko progolosiv stvorennya Biloruskoyi Vizvolnoyi Armiyi sho mala ob yednati vsi antibilshovicki zagoni Ruh oporu otrimav nazvu Chornij Kit vid diversijnoyi programi rozroblenoyi nimcyami Kohana kishechka Liebes Katzchen cya nazva bula poshirena na uves ruh sprotivu v Bilorusi Organizaciya takozh mala filiyi majzhe u vsih oblastyah ta mistah Bilorusi j navit v Pribaltici ta narahovuvala blizko 40 000 osib Tilki mensh nizh polovina z nih zhili v lisah reshta bula na legalnomu stanovishi j vklyuchalasya v borotbu v razi potrebi Najbilsha aktivnist ruhu pripala na 1945 r koli partizanskij ruh buv vidpovidalnij za akti sabotazhu diversij proti Radyanskoyi vladi ta napadiv na tyurmi ta karni organi v Bilorusi Mihajlo Vitushko takozh buv redaktorom pidpilnogo chasopisu BNP Za Volyu vidavav chislenni listivki propagandistski plakati gazeti Aktivno spivpracyuvali yak z Armiyeyu Krajovoyu tak i z UPA zokrema v spilnih akciyah na Polissi z UPA Poliska Sich Tarasa Bulbi Borovcya pri zvilnenni Olevska Protyagom majzhe desyati rokiv zagoni Vitushki veli uspishnu borotbu proti NKVS ta organiv Radyanskoyi vladi na miscyah Koristuyuchis pidtrimkoyu miscevogo naselennya navit deyaki rajoni timchasovo perehodili do ruk vizvolnogo ruhu Pislya zachistok i likvidaciyi deyakih zagoniv akcent bulo zrobleno na propagandistskij roboti j zamahah na kerivnikiv NKVS Vlada dekilka raziv progoloshuvala pro vbivstvo chi zahoplennya Vitushka ale ruh sprotivu diyav i dali Z 1947 roku zagoni otrimuvali neznachnu pidtrimku z za kordonu zokrema z Angliyi ale pomich bula nedostatnoyu j pochalasya todi koli bagato lyudej vzhe vidijshli vid sprotivu Kerivnictvo NBP u 1956 r uhvalilo rishennya pripiniti borotbu vivesti chastinu lyudej za kordon a inshu rozpustiti v Bilorusi Zokrema za dopomogoyu zahidnoyi agenturi vdalosya organizovano vivesti cili zagoni za zahid Isnuyut rizni svidchennya pro podalshu dolyu Vitushki za svidchennyam deyakih vin prodovzhuvav borotbu v Bilorusi azh do 1956 inshi stverdzhuyut sho jogo vbito v Bilorusi Zgidno z inshimi dzherelami vin perebravsya spochatku do Polshi potim do Zahidnoyi Nimechchini Piznishe zminiv im ya j pracyuvav v odnij z zahidnih specsluzhb pid pidroblenimi nimeckimi ta polskimi dokumentami vidviduvav Bilorus Za svidchennyam Yevropejskogo radio dlya Bilorusi Vitushko pomer u Nimechchini 27 kvitnya 2006 r Deyaki doslidniki stavlyat pid sumniv detali biografiyi Vitushka ta vvazhayut sho vin zaginuv u boyu z MDB 7 sichnya 1945 roku 1 Div takozh RedaguvatiYakub Harevskij Vincent Godlevskij Vitovt Tumash Frantishek Olehnovich Zagin Pogonya Taktichna grupa Bilorus Pam yatnik bilorusam zagiblim za Ukrayinu Kiyiv Lobov Eduard Anatolijovich Mihajlo Zhiznevskij Cherkashin Oleksandr Mikolajovich Tilizhenko Vitalij ViktorovichPrimitki Redaguvati Hadzinski Pavel 27 kvitnya 2023 Mihal Vitushka geroj antysavetchyk ci zdradnik Novy Chas bil Dzherela RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vitushko Mihajlo OpanasovichAntysaveckiya ruhi y Belarusi 1944 1956 Mensk Arhiy Najnoyshae Gistoryi 1999 ISBN 985 6374 07 3 Arhivovano 18 sichnya 2009 u Wayback Machine bil Biografiya na slounik org Arhivovano 18 lipnya 2011 u Wayback Machine bil Syargej Yorsh Advazhny general bil Po sledam Chernogo Kota ros Kamandzir belaruskih lyasnyh bratoy fota drukuyucca ypershynyu Arhivovano 27 veresnya 2008 u Wayback Machine bil Vitushka Mihal 1907 Nyasvizh Arhivovano 10 chervnya 2011 u Wayback Machine Ukrainskaya Narodna Revalyucyjnaya Armiya UNRA Arhivovano 19 sichnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vitushko Mihajlo Opanasovich amp oldid 40574471