Вікентій Дмоховський (також Вінкентій, біл. Вікенцій Ігнатавіч Дмахоўскі, лит. Vincentas Dmachauskas, пол. Wincenty Dmochowski; 1807, маєток Нагородовичі, Слонімського повіту — 22 лютого 1862, Вільнюс) — художник, майстер історичного жанру.
| Вікентій Дмоховський | |
|---|---|
| біл. Вікенцій Ігнатавіч Дмахоўскі | |
| | |
| Народження | 1807 маєток Нагородовичі Слонімського повіту, тепер Дятловський район, Гродненська область, Білорусь |
| Смерть | 22 лютого 1862 |
| Вільнюс | |
| Країна | Російська імперія |
| Жанр | історичний живопис |
| Навчання | Щучинський піарській колегіумd і Вільнюський університет |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | романтизм |
| Батько | Q106352942? |
| Мати | Q122817700? |
| Діти | Władysław Dmochowskid |
| | |
| Вікентій Дмоховський у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Початкову освіту здобув у Щучинському піарському колегіумі (за деякими даними, також навчався в Новогрудку). У 1826 вступив до Вільнюського університету на літературний факультет, одночасно брав уроки живопису в Яна Рустема.
Приєднався до повстання (1830—1831), після поразки якого змушений був емігрувати до Пруссії. Коли в 1837 році царський уряд оголосив амністію, повернувся до Вільнюса. Відкрив майстерню, яка стала художньою школою, де вчилися багато відомих майстрів, в тому числі Гелена Скірмунт та ін. Часто відвідував родовий маєток Нагородовичі. У 1855—1858 жив в селі Брацянка біля Новогрудка.
Одружився із Саломією Орловською. У шлюбі мав сина Владислава, також художника.
Творчість ред.
Сучасники нараховували понад сотню пейзажів і жанрових картин Вікентія Дмоховского, якого називали «Клодом Лорреном віленських околиць». Творча спадщина художника зберігається в музеях Литви і Польщі.
На замовлення Євстахія Тишкевича[be] в 1853 році написав серію видів руїн литовських замків. Серед них «Руїни замку в Ліді», «Руїни замку в Мідниках», «Руїни замку на Трокському озері», «Руїни замку в Гольшанах».
Автор романтичних пейзажів «Батьківщина» («Двір в Нагородовичах», 1843), «Вулиця у Вільнюсі», «Будинок Міцкевича в Новогрудку», «Садиба в Тугановичах», «На нічліг», «Біля переправи», «Новогрудок», «Озеро Світязь». Серед живописних робіт також «Хрестоносці перед атакою на замок Пуня» (1837), «Єврейське весілля» (близько 1860-х).
Здобув популярність як скульптор і сценограф. У 1850—1854 оформляв спектаклі у Вільнюському міському театрі («Галька» Станіслава Монюшка, «Італійка в Алжирі» Джоаккіно Россіні, «Фаворитка» Гаетано Доніцетті та ін.).
Галерея ред.
Примітки ред.
- Дмахоўскі Вікенцій // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 3: Гімназіі — Кадэнцыя / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1996. С. 258.
- Дмахоўскі Вікенцій // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 3: Гімназіі — Кадэнцыя / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1996. С. 259.
- . pawet.net. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
Джерела ред.
- Лаўрэш Л. Нагародавічы [ 27 травня 2022 у Wayback Machine.] // «Наша Слова» № 49 (1044), 7 сьнежня 2011.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4.
Посилання ред.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікентій Дмоховський