www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вчорайшенський район до 1925 року Бровківський район адміністративно територіальна одиниця УРСР що існувала з 1923 по 19

Вчорайшенський район

Вчорайшенський район (до 1925 року — Бровківський район) — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1957 роки в складі Бердичівської округи, Київської області (1935—1937) та Житомирської області (1937—1957). Районний центр — село Вчорайше.

Вчорайшенський район
адміністративно-територіальна одиниця
Основні дані
Країна: УРСР
Область: Бердичівська округа, Київська область, Житомирська область
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 28 листопада 1957
Населення: 32 290 (1939)
Площа: 445,9 км²
Густота: 75,05 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: с. Вчорайше
Районна влада
Мапа

Історія та адміністративний устрій ред.

Район було утворено 7 березня 1923 року як Бровківський район, з центром у с. Бровки, у складі Бердичівської округи. До складу увійшли Бистріївська, Бровківська Перша, Бровківська Друга, Василівська, Вчорайшенська, Макарівська, Шпичинецька, Ярешківська сільські ради Бровківської волості Сквирського повіту та Лебединецька, Малонизгурецька, Малочернявська, Чорнорудська, Ярославська сільські ради Мало-Чернявської волості Бердичівського повіту.

27 березня 1925 року:

17 червня 1925 до складу району увійшли Мало-П'ятигірська, Каменівська та Халаїмгородоцька сільради ліквідованого Білопільського району, а також Бистрицька і Моїсівська сільради Ружинського району.

2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Вчорайшенський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

Ліквідований 3 лютого 1931, територія приєднана до Ружинського району.

17 лютого 1935 відновлений в складі Київської області. До складу включені: Бровківська Перша, Бровківська Друга, Бистріївська, Вчорайшенська Перша, Вчорайшенська Друга, Верховенська, Велико-Чернявська, Мало-Чернявська, Каменівська, Крилівська, Мусіївська, Макарівська, Мало-П'ятигірська, Мало-Низгурецька, Чорнорудська, Шпичинецька, Ярославська, Ярешкинська та Халаїмгородоцька сільські ради зі складу Ружинського району.

22 вересня 1937 перейшов до складу новоутвореної Житомирської області.

Станом на 1 вересня 1946 року складався із 19 сільських рад, до складу яких входило 24 населених пункти — 20 сіл та 4 хутори. Сільські ради: Бистрівська, Бровківська Перша, Бровківська Друга, Василівська, Велико-Чернявська, Верхівнянська, Вчорайшенська, Городківська, Каменівська, Крилівська, Макарівська, Малонизгорецька, Малоп'ятигірська, Малочернянвська, Мусіївська, Чорнорудська, Шпицинецька, Ярешківська та Ярославківська.

8 червня 1953 року до складу Каменівської сільської ради було включене село Жерделі Андрушівського району.

З 11 серпня 1954 року кількість сільських рад було скорочено до 15 — ліквідовано Бровківську Другу, Мусіївську, Ярославківську та Ярешківську.

28 листопада 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія майже у повному складі увійшла до складу Ружинського району, окрім Городківської, Каменівської та Малоп'ятигірської сільрад (відійшли до Андрушівського району) та Бровківської сільради (відійшла до Попільнянського району).

Населення ред.

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року у Вчорайшенському районі мешкало 33 464 особи (48,74 % або 16 309 чоловіків та 51,26 % або 17 155 жінок). З них 41,95 % або 14 037 були письменними. Рівень письменності серед чоловіків — 56,32 %, жінок — 28,28 %.

Розподіл населення за рідними мовами був наступним:

Рідна мова Кількість Частка, %
українська 31572 94,35
єврейська 1177 3,52
польська 492 1,47
російська 143 0,43
інші 80 0,24

Національний склад населення за даними перепису 1926 року:

Національність Кількість Частка, %
українці 31090 92,91
євреї 1194 3,57
поляки 970 2,9
росіяни 126 0,38
білоруси 24 0,07
німці 21 0,06
інші 39 0,12

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 32 290 осіб, з них українців — 29 415, росіян — 1 208, німців — 60, євреїв — 625, поляків — 803, інших — 179.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Матеріали до опису округ УСРР: Бердичівська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 62 с.
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 «Про реорганізацію районів УСРР»
  5. Постанова Президії ВУЦВК № 20 від 17 лютого 1935 «Про склад нових адміністративних районів Київської області»
  6. Постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області»(рос.)
  7. . http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 36, 532. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 29 жовтня 2020. 
  8. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  9. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. — Том ХІІ: Украинская Социалистическая Советская Республика. Правобережный подрайон. Левобережный подрайон: народность, родной язык, возраст, грамотность / Центральное статистическое управление СССР, Отдел переписи. — М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928. — 472 с.
  10. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 16 березня 2023. 

Джерела ред.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vchorajshenskij rajon do 1925 roku Brovkivskij rajon administrativno teritorialna odinicya URSR sho isnuvala z 1923 po 1957 roki v skladi Berdichivskoyi okrugi Kiyivskoyi oblasti 1935 1937 ta Zhitomirskoyi oblasti 1937 1957 Rajonnij centr selo Vchorajshe Vchorajshenskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaOsnovni daniKrayina URSROblast Berdichivska okruga Kiyivska oblast Zhitomirska oblastUtvorenij 7 bereznya 1923Likvidovanij 28 listopada 1957Naselennya 32 290 1939 Plosha 445 9 1 km Gustota 75 05 osib km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr s VchorajsheRajonna vladaMapa Zmist 1 Istoriya ta administrativnij ustrij 2 Naselennya 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaIstoriya ta administrativnij ustrij red Rajon bulo utvoreno 7 bereznya 1923 roku yak Brovkivskij rajon z centrom u s Brovki u skladi Berdichivskoyi okrugi Do skladu uvijshli Bistriyivska Brovkivska Persha Brovkivska Druga Vasilivska Vchorajshenska Makarivska Shpichinecka Yareshkivska silski radi Brovkivskoyi volosti Skvirskogo povitu ta Lebedinecka Malonizgurecka Malochernyavska Chornorudska Yaroslavska silski radi Malo Chernyavskoyi volosti Berdichivskogo povitu 27 bereznya 1925 roku 2 s Velika Radzivilivka z zaliznichnoyu stanciyeyu Vernigorod Brovkivskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi perejshli do skladu Bilopilskogo rajonu Centr Brovkivskogo rajonu perenesenij z s Brovki do mistechka Vchorajshe Brovkivskij rajon perejmenovanij na Vchorajshenskij 17 chervnya 1925 do skladu rajonu uvijshli Malo P yatigirska Kamenivska ta Halayimgorodocka silradi likvidovanogo Bilopilskogo rajonu a takozh Bistricka i Moyisivska silradi Ruzhinskogo rajonu 3 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Vchorajshenskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru Likvidovanij 3 lyutogo 1931 teritoriya priyednana do Ruzhinskogo rajonu 4 17 lyutogo 1935 vidnovlenij v skladi Kiyivskoyi oblasti 5 Do skladu vklyucheni Brovkivska Persha Brovkivska Druga Bistriyivska Vchorajshenska Persha Vchorajshenska Druga Verhovenska Veliko Chernyavska Malo Chernyavska Kamenivska Krilivska Musiyivska Makarivska Malo P yatigirska Malo Nizgurecka Chornorudska Shpichinecka Yaroslavska Yareshkinska ta Halayimgorodocka silski radi zi skladu Ruzhinskogo rajonu 22 veresnya 1937 perejshov do skladu novoutvorenoyi Zhitomirskoyi oblasti 6 Stanom na 1 veresnya 1946 roku skladavsya iz 19 silskih rad do skladu yakih vhodilo 24 naselenih punkti 20 sil ta 4 hutori Silski radi Bistrivska Brovkivska Persha Brovkivska Druga Vasilivska Veliko Chernyavska Verhivnyanska Vchorajshenska Gorodkivska Kamenivska Krilivska Makarivska Malonizgorecka Malop yatigirska Malochernyanvska Musiyivska Chornorudska Shpicinecka Yareshkivska ta Yaroslavkivska 8 chervnya 1953 roku do skladu Kamenivskoyi silskoyi radi bulo vklyuchene selo Zherdeli Andrushivskogo rajonu Z 11 serpnya 1954 roku kilkist silskih rad bulo skorocheno do 15 likvidovano Brovkivsku Drugu Musiyivsku Yaroslavkivsku ta Yareshkivsku 28 listopada 1957 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR rajon bulo likvidovano jogo teritoriya majzhe u povnomu skladi uvijshla do skladu Ruzhinskogo rajonu okrim Gorodkivskoyi Kamenivskoyi ta Malop yatigirskoyi silrad vidijshli do Andrushivskogo rajonu ta Brovkivskoyi silradi vidijshla do Popilnyanskogo rajonu 7 Naselennya red Zgidno z Vsesoyuznim perepisom naselennya 1926 roku u Vchorajshenskomu rajoni meshkalo 33 464 osobi 8 48 74 abo 16 309 cholovikiv ta 51 26 abo 17 155 zhinok Z nih 41 95 abo 14 037 buli pismennimi 9 Riven pismennosti sered cholovikiv 56 32 zhinok 28 28 Rozpodil naselennya za ridnimi movami buv nastupnim 9 Ridna mova Kilkist Chastka ukrayinska 31572 94 35yevrejska 1177 3 52polska 492 1 47rosijska 143 0 43inshi 80 0 24Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1926 roku 9 Nacionalnist Kilkist Chastka ukrayinci 31090 92 91yevreyi 1194 3 57polyaki 970 2 9rosiyani 126 0 38bilorusi 24 0 07nimci 21 0 06inshi 39 0 12Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 32 290 osib z nih ukrayinciv 29 415 rosiyan 1 208 nimciv 60 yevreyiv 625 polyakiv 803 inshih 179 10 Div takozh red Pravoberezhnij pidrajon Berdichivska okrugaPrimitki red Materiali do opisu okrug USRR Berdichivska okruga Centralne statistichne upravlinnya USRR H 1926 62 s Postanova VUCVK i RNK USRR 109 vid 27 bereznya 1925 Pro zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Kiyivshini j Podillya Postanova VUCVK i RNK USRR 270 vid 17 chervnya 1925 Pro administracijno teritoriyalne perekonstruyuvannya Berdichivskoyi j sumizhnih z neyu okrug Kiyivshini Volini i Podillya Postanova VUCVK i RNK USRR 33 vid 3 lyutogo 1931 Pro reorganizaciyu rajoniv USRR Postanova Prezidiyi VUCVK 20 vid 17 lyutogo 1935 Pro sklad novih administrativnih rajoniv Kiyivskoyi oblasti Postanova CVK SRSR vid 22 veresnya 1937 Pro rozdilennya Harkivskoyi oblasti na Harkivsku i Poltavsku Kiyivskoyi na Kiyivsku i Zhitomirsku Vinnickoyi na Vinnicku i Kam yanec Podilsku ta Odeskoyi na Odesku i Mikolayivsku oblasti ros Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 http www archive zt gov ua s 36 532 Arhiv originalu za 12 lipnya 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom XI XIII Ukrainskaya SSR M Izd e CSU Soyuza SSR a b v Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom HII Ukrainskaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika Pravoberezhnyj podrajon Levoberezhnyj podrajon narodnost rodnoj yazyk vozrast gramotnost Centralnoe statisticheskoe upravlenie SSSR Otdel perepisi M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 472 s Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 16 bereznya 2023 Dzherela red Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 168 Materiali do opisu okrug USRR Berdichivska okruga Centralne statistichne upravlinnya USRR H 1926 62 s http resource history org ua Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 14 chervnya 2016 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom HII Ukrainskaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika Pravoberezhnyj podrajon Levoberezhnyj podrajon narodnost rodnoj yazyk vozrast gramotnost Centralnoe statisticheskoe upravlenie SSSR Otdel perepisi M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 472 s http resource history org ua Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 19 sichnya 2015 Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020 nbsp Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vchorajshenskij rajon amp oldid 38889177