Вернигородо́к — пасажирський залізничний зупинний пункт Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці.
| Вернигородок Козятинська дирекція Південно-Західна залізниця зупинний пункт | |
|---|---|
| | |
| Розташування | |
| Розташування | с. Велике |
| Координати | 49°47′15″ пн. ш. 28°56′59″ сх. д. / 49.78750° пн. ш. 28.94972° сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) | Фастів I — Козятин I |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ | берегові |
| Колій | 2 |
| Історія | |
| Відкрито | 1879 (144 роки) |
| Електрифіковано | 1964 |
| Інша інформація | |
| Власник | Південно-Західна залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 342735 |
| Код Експрес-3 | 2200316 |
| Мапа | |
| Дільниця Козятин I — Фастів I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Розташований біля села Велике Козятинського району Вінницької області, але територіально перебуває в Ружинському районі Житомирської області на лінії Фастів I — Козятин I між станціями Чорнорудка (8 км) та Сестринівка (6 км).
Виник 1879 року як блокпост Вернигородок. Має дві платформи берегового типу. Зупиняються приміські електрички. До Києва і Козятина їх ходить 7 пар. До Вінниці є 3 прямих електрички, із Вінниці — 1 пряма і 4 з пересадкою по Козятину.
Джерела Редагувати
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.]
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
Примітки Редагувати
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.]
| Це незавершена стаття про роздільний або зупинний пункт Укрзалізниці. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |