www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Симона Петлюри Київ У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Симона Петлюри Ву лиця Си мона Пет

Вулиця Симона Петлюри (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Симона Петлюри.

Ву́лиця Си́мона Петлю́ри — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від бульвару Тараса Шевченка до Вокзальної площі.

Вулиця Симона Петлюри
Київ
Перспектива вулиці (вдалині видно Центральний залізничний вокзал)
Місцевість Паньківщина
Район Шевченківський
Назва на честь С. В. Петлюри
Колишні назви
Ігнатіївська, Безаківська, Комінтерну, Банхофштрассе
Загальні відомості
Протяжність 720 м
Координати початку 50°26′43″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.445278° пн. ш. 30.500556° сх. д. / 50.445278; 30.500556Координати: 50°26′43″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.445278° пн. ш. 30.500556° сх. д. / 50.445278; 30.500556
Координати кінця 50°26′29″ пн. ш. 30°29′30″ сх. д. / 50.441500° пн. ш. 30.491861° сх. д. / 50.441500; 30.491861
Поштові індекси 01032, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Вокзальна»,
 «Університет»
Автобуси А 5, 7, 24, 114, 137Н
Тролейбуси Тр 12, 14, 91Н
Маршрутні таксі Мт 181, 198, 231, 539, 558
Зупинки громадського транспорту «Залізничний вокзал "Центральний"», «Вулиця Жилянська», «Вулиця Симона Петлюри»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі ЮРОТАТ
Пам'ятники Пам'ятник Миколі Щорсу
Державні установи Державне бюро розслідувань
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11268
У проєкті OpenStreetMap r1603291
Мапа
 Вулиця Симона Петлюри у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Назарівська, Саксаганського та Жилянська.

Історія Редагувати

Анотаційна дошка з барельєфом Симону Петлюрі. Будинок № 2/4

Вулиця відома з першої половини XIX століття (запланована за генеральним планом розбудови Киева ще у 1830-ті роки, однак фактично розпланована та забудована лише у 1850-х роках), мала назву Ігнатіївська — за прізвищем місцевого домовласника. Від такою назвою позначена на картах міста 1847 та 1861 років.

1839 року у верхньому кінці вулиці на розі з Бульварним шосе (тепер бульвар Тараса Шевченка) закладено ботанічний сад — нині Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна або Старий ботанічний сад. Зараз з боку вулиці знаходиться вхід до службової і наукової частини саду (вул. Симона Петлюри, 1).

У 1860-ті роки вулицю було продовжено за Либідь, де спорудили залізничний вокзал.

Під час будівництва вокзалу, 1869 року за указом російського імператора Олександра ІІ вулиця отримала назву Безаківська на честь померлого генерал-губернатора Олександра Безака — одного з найактивніших учасників проекту побудови київської залізниці.

Від часу спорудження вокзалу, Безаківська, як вулиця, яку першою зустрічали відвідувачі Києва, що подорожували залізницею, відігравала важливе суспільне й адміністративне значення. Тут містилися чотири готелі, клуб, книгарня «Київської старовини», товариство й однойменна будівля ЮРОТАТу, поліцейська дільниця.

Безаківська була також відома своїми пам'ятками. 6 лютого 1872 року на початку вулиці, посеред перехрестя із Бібіковським бульваром, було урочисто встановлено і відкрито пам'ятник графу Олексію Бобринському. А протягом 1908–1914 років на розі Безаківської та Жилянської було споруджено величну Іллінську церкву — єдиний у Києві храм у стилі модерн. Основна забудова вулиці відноситься до кінця XIX — початку XX століть.

Значних змін вулиця зазнала у рядянські часи. У березні 1919 році її було перейменовано на вулицю Комуністичного інтернаціоналу — на честь комуністичного інтернаціоналу. 3 1926 року — вулиця Комінтерну (назву підтверджено 1944 року). Іллінську церкву та пам'ятник Бобринському було знесено, а на місці останнього у 1954 році радянською владою було встановлено пам'ятник Миколі Щорсу.

У під час нацистської окупації у 1942–1943 роках мала назву Банхофштрассе (нім. Bahnhofstraße, укр. Вокзальна).

Сучасна назва — з 2009 року, на честь українського політичного та державного діяча, Головного отамана військ УНР, Голови Директорії УНР Симона Петлюри.

Назви вулиці в різний час Редагувати

  • Ігнатіївська (1834? — 1869);
  • Безаківська (1869 — 1919);
  • Комінтерну (1919 — 1942);
  • Банхофштрассе (1942 — 1943);
  • Комінтерну (1944 — 2009);
  • Симона Петлюри (з 2009)

Будинки на вулиці Симона Петлюри Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  3. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  5. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К. : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213. [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  6. Рішення Київської міської ради від 18 червня 2009 року № 634/1690 «Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2009. — № 100 (3546). — 28 липня. — C. 5. [Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.]
  7. . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 28 березня 2021. 

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Simona Petlyuri Vu licya Si mona Petlyu ri vulicya u Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva miscevist Pankivshina Prolyagaye vid bulvaru Tarasa Shevchenka do Vokzalnoyi ploshi Vulicya Simona PetlyuriKiyivPerspektiva vulici vdalini vidno Centralnij zaliznichnij vokzal Miscevist PankivshinaRajon ShevchenkivskijNazva na chest S V PetlyuriKolishni nazviIgnatiyivska Bezakivska Kominternu BanhofshtrasseZagalni vidomostiProtyazhnist 720 mKoordinati pochatku 50 26 43 pn sh 30 30 02 sh d 50 445278 pn sh 30 500556 sh d 50 445278 30 500556 Koordinati 50 26 43 pn sh 30 30 02 sh d 50 445278 pn sh 30 500556 sh d 50 445278 30 500556Koordinati kincya 50 26 29 pn sh 30 29 30 sh d 50 441500 pn sh 30 491861 sh d 50 441500 30 491861Poshtovi indeksi 01032 01601TransportNajblizhchi stanciyi metro Vokzalna Universitet Avtobusi A 5 7 24 114 137NTrolejbusi Tr 12 14 91NMarshrutni taksi Mt 181 198 231 539 558Zupinki gromadskogo transportu Zaliznichnij vokzal Centralnij Vulicya Zhilyanska Vulicya Simona Petlyuri Ruh dvostoronnijPokrittya asfaltBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli YuROTATPam yatniki Pam yatnik Mikoli ShorsuDerzhavni ustanovi Derzhavne byuro rozsliduvanZovnishni posilannyaKod u reyestri 11268U proyekti OpenStreetMap r1603291Mapa Vulicya Simona Petlyuri u VikishovishiPriluchayutsya vulici Nazarivska Saksaganskogo ta Zhilyanska Zmist 1 Istoriya 2 Nazvi vulici v riznij chas 3 Budinki na vulici Simona Petlyuri 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp Anotacijna doshka z barelyefom Simonu Petlyuri Budinok 2 4Vulicya vidoma z pershoyi polovini XIX stolittya zaplanovana za generalnim planom rozbudovi Kieva she u 1830 ti roki odnak faktichno rozplanovana ta zabudovana lishe u 1850 h rokah mala nazvu Ignatiyivska za prizvishem miscevogo domovlasnika Vid takoyu nazvoyu poznachena na kartah mista 1847 ta 1861 rokiv 1839 roku u verhnomu kinci vulici na rozi z Bulvarnim shose teper bulvar Tarasa Shevchenka zakladeno botanichnij sad nini Botanichnij sad imeni akademika Oleksandra Fomina abo Starij botanichnij sad Zaraz z boku vulici znahoditsya vhid do sluzhbovoyi i naukovoyi chastini sadu vul Simona Petlyuri 1 U 1860 ti roki vulicyu bulo prodovzheno za Libid de sporudili zaliznichnij vokzal Pid chas budivnictva vokzalu 1869 roku za ukazom rosijskogo imperatora Oleksandra II vulicya otrimala nazvu Bezakivska na chest pomerlogo general gubernatora Oleksandra Bezaka odnogo z najaktivnishih uchasnikiv proektu pobudovi kiyivskoyi zaliznici 1 Vid chasu sporudzhennya vokzalu Bezakivska yak vulicya yaku pershoyu zustrichali vidviduvachi Kiyeva sho podorozhuvali zalizniceyu vidigravala vazhlive suspilne j administrativne znachennya Tut mistilisya chotiri goteli klub knigarnya Kiyivskoyi starovini tovaristvo j odnojmenna budivlya YuROTATu policejska dilnicya Bezakivska bula takozh vidoma svoyimi pam yatkami 6 lyutogo 1872 roku na pochatku vulici posered perehrestya iz Bibikovskim bulvarom bulo urochisto vstanovleno i vidkrito pam yatnik grafu Oleksiyu Bobrinskomu A protyagom 1908 1914 rokiv na rozi Bezakivskoyi ta Zhilyanskoyi bulo sporudzheno velichnu Illinsku cerkvu yedinij u Kiyevi hram u stili modern Osnovna zabudova vulici vidnositsya do kincya XIX pochatku XX stolit Znachnih zmin vulicya zaznala u ryadyanski chasi U berezni 1919 roci yiyi bulo perejmenovano na vulicyu Komunistichnogo internacionalu 2 3 na chest komunistichnogo internacionalu 3 1926 roku vulicya Kominternu nazvu pidtverdzheno 1944 roku 4 Illinsku cerkvu ta pam yatnik Bobrinskomu bulo zneseno a na misci ostannogo u 1954 roci radyanskoyu vladoyu bulo vstanovleno pam yatnik Mikoli Shorsu U pid chas nacistskoyi okupaciyi u 1942 1943 rokah mala nazvu Banhofshtrasse nim Bahnhofstrasse ukr Vokzalna 5 Suchasna nazva z 2009 roku 6 na chest ukrayinskogo politichnogo ta derzhavnogo diyacha Golovnogo otamana vijsk UNR Golovi Direktoriyi UNR Simona Petlyuri Nazvi vulici v riznij chas RedaguvatiIgnatiyivska 1834 1869 Bezakivska 1869 1919 Kominternu 1919 1942 Banhofshtrasse 1942 1943 Kominternu 1944 2009 Simona Petlyuri z 2009 Budinki na vulici Simona Petlyuri Redaguvati nbsp Panorama vulici vid bulvaru Tarasa Shevchenka do Vokzalnoyi ploshi nbsp budinok 2 4 viglyad z boku bulvaru Shevchenka nbsp Budinok 8 nbsp Budinok 10 nbsp Budinok 12 nbsp Budinok 29 Pributkovij budinok Utkina pid zagrozoyu znesennya 7 nbsp Budinok 3 25Primitki Redaguvati Chast officialnaya O naimenovanii nѣkotoryh ulic i ploshadej v Kievѣ Kievlyanin 1869 95 14 avgusta S 1 2 ros doref Arhivovano z pershodzherela 15 bereznya 2013 Ot Kievskogo Ispolkoma Prikaz kollegii gorodskogo hozyajstva Visti Izvestiya 1919 29 23 marta S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Pereimenovanie ulic Izvestiya Visti 1920 13 4 yanvarya S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Postanova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Dod 1 Dod 2 Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 4 Spr 38 Ark 65 102 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Sebta T Toponimichni perejmenuvannya v okupovanomu Kiyevi Kiyiv i kiyani Materiali shorichnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Muzej istoriyi mista Kiyeva K Kij 2010 Vip 10 S 195 213 Arhivovano 9 serpnya 2014 u Wayback Machine Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 18 chervnya 2009 roku 634 1690 Pro perejmenuvannya vulici u Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva Hreshatik 2009 100 3546 28 lipnya C 5 Arhivovano z pershodzherela 18 lyutogo 2013 26 poverhivka zamist zelenogo krasenya bilya vokzalu hochut znesti budinok Utkina Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 28 bereznya 2021 Posilannya RedaguvatiSajt istoriyi Kiyeva Vulicya Kominternu Sajt istoriyi Kiyeva Vulicya Bezakivska Gazeta ua Deputati perejmenuvali vulicyu Kominternu u vulicyu Simona PetlyuriDzherela RedaguvatiPetlyuri Simona vulicya Veb enciklopediya Kiyeva Kominternu vul Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 79 Kominternu vulicya Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 100 101 ISBN 5 88500 070 0 Petlyuri Simona vulicya Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 189 190 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Vulicya Kominternu Fotospomin Kiyiv yakogo nemaye Anotovanij albom svitlin 1977 1988 rokiv avtor svitlin V Galajba avtori uporyadniki M Vinogradova ta in K Golovkiyivarhitektura NDITIAM 2000 408 s il ISBN 966 7452 27 1 Arhivovano z pershodzherela 2 lipnya 2015 Kominterna ulica Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 274 ros Kiyiv Istorichna enciklopediya Z najdavnishih chasiv do 1917 roku Petlyuri Simona vulicya MIAS ZMD Mistobudivnij kadastr Kiyeva nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Simona Petlyuri Kiyiv amp oldid 40368455