Ву́лиця Грицька́ Чуба́я — вулиця у Личаківського районі міста Львова. Прямує від вулиці Кониського на південний схід до вулиці Тершаковців. Прилучається вулиця Михайла Павлика.
| Вулиця Грицька Чубая Львів | |
|---|---|
| Початок вулиці | |
| Місцевість | Погулянка |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Грицька Чубая |
| Колишні назви | |
| Домаґаличів, Академіка Павлова | |
| польського періоду (польською) | Domagaliczów |
| радянського періоду (українською) | Академіка Павлова |
| радянського періоду (російською) | Академика Павлова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 188 м. |
| Координати початку | 49°50′09″ пн. ш. 24°02′21″ сх. д. / 49.8360028° пн. ш. 24.0392111° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′05″ пн. ш. 24°02′27″ сх. д. / 49.8347250° пн. ш. 24.0408361° сх. д. |
| Поштові індекси | 79005 |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—12 |
| Архітектурні пам'ятки | № 1—5, 7—9 |
| Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2) |
| Забудова | віденська сецесія, конструктивізм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2044827 |
| Мапа | |
| Вулиця Грицька Чубая у Вікісховищі |
Історія та назва Редагувати
- 1907—1944 роки — Домагалічів, на честь львівської патриціанської родини XVI століття.
- 1944—2022 роки — вулиця Академіка Павлова, на честь видатного російського та радянського фізіолога, академіка Івана Павлова.
- Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2022 року вулицю Академіка Павлова перейменовано на вул. Грицька Чубая, на пошану видатного українського поета, перекладача, художника, мистецтвознавця Григорія Чубая.
Забудова Редагувати
В архітектурному ансамблі вулиці Грицька Чубая переважають віденська сецесія та конструктивізм. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 1 — кам'яниця, збудована за проєктом Тадеуша Обмінського фірмою Івана Левинського у 1905—1906 роках на замовлення братів Юзефа та Александера Ельстерів, у стилі орнаментальної сецесії. Фасад оздоблено ліпним сецесійним декором та майоліковими керамічними плитками. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 220-м.
№ 2 — житловий будинок збудований за проєктом Тадеуша Обмінського фірмою Івана Левинського у 1905—1906 роках на замовлення колишнього власника Яна Лянґе у стилі орнаментальної сецесії. Фасад будинку декоровано керамічним панно із зображенням дерев. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 653-м.
№ 3 — кам'яниця, збудована за проєктом Тадеуша Обмінського фірмою Івана Левинського у 1905—1906 роках на замовлення братів Юзефа та Александера Ельстерів, у стилі орнаментальної сецесії. Фасад декоровано гротесковими маскаронами та ліпним рослинним орнаментом. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 221-м.
№ 4 — кам'яниця, збудована на замовлення архітектора Адольфа Піллера фірмою Івана Левинського у 1905—1906 роках. Будинок виконаний у стилі орнаментальної сецесії. Можливо, Адольф Піллер брав участь у проєктуванні деталей фасаду та інтер'єру. Сходову клітку прикрашає вітражне панно. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 222-м.
№ 5, 7 — житлові будинки, збудовані у 1912 році за проектом архітектора Ігнатія Віняжа. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 223-м та № 228-м відповідно.
№ 8 — житловий будинок, на фасаді котрого встановлено меморіальну таблицю, яка сповіщає, що у цьому будинку мешкали художники Марія та Роман Сельські. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 229-м.
№ 9 — житловий будинок (колишня адреса — вул. Домагалічув, 9) збудований у 1913—1914 роках за проєктом Романа Фелінського чи Аби (Альберта) Корнблюта на замовлення Ришарда Гауснера. Фасад виконано зі стилізованими мотивами Львівського ренесансу, що найбільш виражено в обрамлені вікон. В будинку у 1916—1944 роках мешкав видатний український історик Іван Крип'якевич, про що свідчить меморіальна таблиця встановлена на фасаді будинку. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 230-м.
Примітки Редагувати
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 18 серпня 2022.
- Катерина Родак (18 серпня 2022). Депутати погодили перейменування ще 20 вулиць у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 18 серпня 2022.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 218.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 474.
- ↑ Нога О. Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат. — Львів: Центр Європи, 2009. — С. 36. — ISBN 978-966-7022-81-5
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica «Atlas», 1925. — S. 193.(пол.)
- Катерина Поврозник (22 липня 2004). Традиції родини Крип'якевичів — «Ратуша», 22 липня. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Процитовано 18 серпня 2022.
- Архітектура Львова, 2008, с. 494.
Джерела Редагувати
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 45. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 484, 485. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання Редагувати
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Павлова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 18 серпня 2022.