www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всеукраїнська учительська спілка ВУУС професійно політична українська організація вчителів і діячів народної освіти Ство

Всеукраїнська учительська спілка

Всеукраїнська учительська спілка (ВУУС) — професійно-політична українська організація вчителів і діячів народної освіти.

Створена в Києві навесні 1905 за ініціативи й участі Б. Грінченка, В. Доманицького, С. Єфремова, В. Дурдуківського, М. Крупського, В. Страшкевича, В. Чехівського, С. Черкасенка, Г. Шерстюка та інших.

Перші організації українських вчителів почали створюватися ще на початку 1905 як місцеві відділення Всеросійського учительського союзу.

За спогадами С. Черкасенка, конкретним поштовхом для створення ВУУС стала ініціатива С. Русової, яка на той час проживала у Санкт-Петербурзі. Як член Центрального бюро Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти та голова його національної комісії, Софія Федорівна надіслала групі київських українських громадсько-культурних діячів пропозицію направити на Третій з'їзд спілки делегатів від українського вчительства. Пропозицію взяти участь у з'їзді було зустрінуто схвально, тому виникло питання про легітимність делегатів. Було вирішено під керівництвом Б. Грінченка в умовах відсутності рідномовної школи об'єднати тих освітян Наддніпрянщини, що уболівали за розвиток національної культури українського народу, у Всеукраїнську спілку учителів і діячів народної освіти.

Перші з'їзди ВУУС відбулися у червні та грудні 1905, наступні — у липні 1906 та червні 1907.

Установчі збори Всеукраїнської спілки вчителів і діячів народної освіти обрали головою організації Б. Грінченка, секретарем В. Дурдуківського, скарбником В. Страшкевича, а також своїх представників на Третій делегатський з'їзд Всеросійської спілки. Ними стали С. Черкасенко та вчитель однієї із сільських шкіл на Київщині М. Крупський.

Відділення ВУУС діяли у Чернігівській, Полтавській, Катеринославській, Подільській, Херсонській та інших губерніях. ВУУС брала участь у з'їздах Всеросійського учительського союзу, підтримувала його програму перетворення всіх сфер життя Російської імперії, а отже, і народної освіти на засадах свободи, демократизації та децентралізації, виступала за рівне для всіх громадян право на освіту і знищення всіх діючих у цьому плані обмежень, введення загального безплатного та обов'язкового навчання у початковій школі тощо. Вимога ВУУС, щоб викладання в школі велося рідною мовою, привернула до неї увагу українського вчительства, яке розгорнуло боротьбу за національні школу і освіту. Під час реакції 1907-10 ВУУС та її місцеві організації припинили своє існування.

ВУУС відродила діяльність у квітні 1917 як профспілкова організація вчителів початкової та середньої школи. Уже наприкінці 1918 в 10 українських губерніях діяло 78 організацій, які об'єднували близько 20 тис. членів. Два Всеукраїнські з'їзди вчителів, що відбулися в серпні 1917 та січні 1919, визначили головні принципи організації шкільної і позашкільної освіти в Україні. ВУУС утворила Центральне бюро, що координувало діяльність усіх його підрозділів та організацій, видавала свій друкований орган — «Вільну українську школу». При Центральному бюро діяли також культурно-освітня, фінансово-економічна, правнича і медична комісії, бюро праці. Активну участь в організації та діяльності ВУУС брали С. Русова (голова), А. Бакалінський, О. Дорошкевич, П. Холодний, С. Черкасенко, О. Омшанський, Л. Білецький, А. Болозович, С. Романюк, Т. Сушицький та інші.

Після встановлення в Україні Радянської влади члени Спілки були запевнені в лібералізмі радянської влади до українських учителів, що давало надії на досягнення співпраці між ВУС та радянським урядом. У розмові делегатів ВУС з наркомом освіти В. Затонським були отримані запевнення в активному сприянні проведенню українізації та вирішенні нагальних педагогічних проблем. Комісар висловив думку, що всі мови рівні, і тому він не перешкоджатиме викладанню рідною мовою в українському селі. Однак запевнення комісара про сприяння українській школі та підтримку українців виявилися політичними лозунгами. На ділі більшовики почали жорстокі репресії проти українських учителів. Коли Україна на деякий час опинилася під владою Добровольчої армії Денікіна, в друкованому органі Всеукраїнської учительської спілки «Вільна Українська Школа» вийшла рубрика «Жертви червоного терору». Серед жертв червоного терору значилися прізвища Б. Бабича, директора Ржищівської української гімназії Київської губернії, І. Гавриша, сільського учителя з Київщини, В. Науменка, останнього міністра народної освіти за гетьманування Павла Скоропадського, А. Пінчука, активного громадського діяча, учителя Златопільської хлоп'ячої гімназії Київської губернії, Ю. Щириці, міністра освіти за Директорії. Всіх їх було страчено.

Більшовики у відношенні до українських учительських організацій бачили в них лише інструмент утвердження свого панування та скорішого і ефективнішого здійснення своїх реформ. Радянські уряди використовували ВУС, доки їм це було вигідно. Однак як тільки потреба у Всеукраїнській учительській спілці відпала, її було реформовано в нову Всеукраїнську спілку робітників освіти та соціалістичної культури. Під час останнього утвердження радянської влади в Україні наприкінці 1919 року-на початку 1920 року Народний комісаріат освіти провадив політику створення нового професійного об'єднання вчителів України та ліквідації Всераїнської учительської спілки. Після запеклих суперечок щодо подальшого розвитку організації, було ухвалено постанову про розпуск Всеукраїнської учительської спілки як такої, що не відповідає вимогам класового професійного руху.

Література Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vseukrayinska uchitelska spilka VUUS profesijno politichna ukrayinska organizaciya vchiteliv i diyachiv narodnoyi osviti Stvorena v Kiyevi navesni 1905 za iniciativi j uchasti B Grinchenka V Domanickogo S Yefremova V Durdukivskogo M Krupskogo V Strashkevicha V Chehivskogo S Cherkasenka G Sherstyuka ta inshih Pershi organizaciyi ukrayinskih vchiteliv pochali stvoryuvatisya she na pochatku 1905 yak miscevi viddilennya Vserosijskogo uchitelskogo soyuzu Za spogadami S Cherkasenka konkretnim poshtovhom dlya stvorennya VUUS stala iniciativa S Rusovoyi yaka na toj chas prozhivala u Sankt Peterburzi Yak chlen Centralnogo byuro Vserosijskoyi spilki vchiteliv i diyachiv narodnoyi osviti ta golova jogo nacionalnoyi komisiyi Sofiya Fedorivna nadislala grupi kiyivskih ukrayinskih gromadsko kulturnih diyachiv propoziciyu napraviti na Tretij z yizd spilki delegativ vid ukrayinskogo vchitelstva Propoziciyu vzyati uchast u z yizdi bulo zustrinuto shvalno tomu viniklo pitannya pro legitimnist delegativ Bulo virisheno pid kerivnictvom B Grinchenka v umovah vidsutnosti ridnomovnoyi shkoli ob yednati tih osvityan Naddnipryanshini sho ubolivali za rozvitok nacionalnoyi kulturi ukrayinskogo narodu u Vseukrayinsku spilku uchiteliv i diyachiv narodnoyi osviti Pershi z yizdi VUUS vidbulisya u chervni ta grudni 1905 nastupni u lipni 1906 ta chervni 1907 Ustanovchi zbori Vseukrayinskoyi spilki vchiteliv i diyachiv narodnoyi osviti obrali golovoyu organizaciyi B Grinchenka sekretarem V Durdukivskogo skarbnikom V Strashkevicha a takozh svoyih predstavnikiv na Tretij delegatskij z yizd Vserosijskoyi spilki Nimi stali S Cherkasenko ta vchitel odniyeyi iz silskih shkil na Kiyivshini M Krupskij Viddilennya VUUS diyali u Chernigivskij Poltavskij Katerinoslavskij Podilskij Hersonskij ta inshih guberniyah VUUS brala uchast u z yizdah Vserosijskogo uchitelskogo soyuzu pidtrimuvala jogo programu peretvorennya vsih sfer zhittya Rosijskoyi imperiyi a otzhe i narodnoyi osviti na zasadah svobodi demokratizaciyi ta decentralizaciyi vistupala za rivne dlya vsih gromadyan pravo na osvitu i znishennya vsih diyuchih u comu plani obmezhen vvedennya zagalnogo bezplatnogo ta obov yazkovogo navchannya u pochatkovij shkoli tosho Vimoga VUUS shob vikladannya v shkoli velosya ridnoyu movoyu privernula do neyi uvagu ukrayinskogo vchitelstva yake rozgornulo borotbu za nacionalni shkolu i osvitu Pid chas reakciyi 1907 10 VUUS ta yiyi miscevi organizaciyi pripinili svoye isnuvannya VUUS vidrodila diyalnist u kvitni 1917 yak profspilkova organizaciya vchiteliv pochatkovoyi ta serednoyi shkoli Uzhe naprikinci 1918 v 10 ukrayinskih guberniyah diyalo 78 organizacij yaki ob yednuvali blizko 20 tis chleniv Dva Vseukrayinski z yizdi vchiteliv sho vidbulisya v serpni 1917 ta sichni 1919 viznachili golovni principi organizaciyi shkilnoyi i pozashkilnoyi osviti v Ukrayini VUUS utvorila Centralne byuro sho koordinuvalo diyalnist usih jogo pidrozdiliv ta organizacij vidavala svij drukovanij organ Vilnu ukrayinsku shkolu Pri Centralnomu byuro diyali takozh kulturno osvitnya finansovo ekonomichna pravnicha i medichna komisiyi byuro praci Aktivnu uchast v organizaciyi ta diyalnosti VUUS brali S Rusova golova A Bakalinskij O Doroshkevich P Holodnij S Cherkasenko O Omshanskij L Bileckij A Bolozovich S Romanyuk T Sushickij ta inshi Pislya vstanovlennya v Ukrayini Radyanskoyi vladi chleni Spilki buli zapevneni v liberalizmi radyanskoyi vladi do ukrayinskih uchiteliv sho davalo nadiyi na dosyagnennya spivpraci mizh VUS ta radyanskim uryadom U rozmovi delegativ VUS z narkomom osviti V Zatonskim buli otrimani zapevnennya v aktivnomu spriyanni provedennyu ukrayinizaciyi ta virishenni nagalnih pedagogichnih problem Komisar visloviv dumku sho vsi movi rivni i tomu vin ne pereshkodzhatime vikladannyu ridnoyu movoyu v ukrayinskomu seli Odnak zapevnennya komisara pro spriyannya ukrayinskij shkoli ta pidtrimku ukrayinciv viyavilisya politichnimi lozungami Na dili bilshoviki pochali zhorstoki represiyi proti ukrayinskih uchiteliv Koli Ukrayina na deyakij chas opinilasya pid vladoyu Dobrovolchoyi armiyi Denikina v drukovanomu organi Vseukrayinskoyi uchitelskoyi spilki Vilna Ukrayinska Shkola vijshla rubrika Zhertvi chervonogo teroru Sered zhertv chervonogo teroru znachilisya prizvisha B Babicha direktora Rzhishivskoyi ukrayinskoyi gimnaziyi Kiyivskoyi guberniyi I Gavrisha silskogo uchitelya z Kiyivshini V Naumenka ostannogo ministra narodnoyi osviti za getmanuvannya Pavla Skoropadskogo A Pinchuka aktivnogo gromadskogo diyacha uchitelya Zlatopilskoyi hlop yachoyi gimnaziyi Kiyivskoyi guberniyi Yu Shirici ministra osviti za Direktoriyi Vsih yih bulo stracheno Bilshoviki u vidnoshenni do ukrayinskih uchitelskih organizacij bachili v nih lishe instrument utverdzhennya svogo panuvannya ta skorishogo i efektivnishogo zdijsnennya svoyih reform Radyanski uryadi vikoristovuvali VUS doki yim ce bulo vigidno Odnak yak tilki potreba u Vseukrayinskij uchitelskij spilci vidpala yiyi bulo reformovano v novu Vseukrayinsku spilku robitnikiv osviti ta socialistichnoyi kulturi Pid chas ostannogo utverdzhennya radyanskoyi vladi v Ukrayini naprikinci 1919 roku na pochatku 1920 roku Narodnij komisariat osviti provadiv politiku stvorennya novogo profesijnogo ob yednannya vchiteliv Ukrayini ta likvidaciyi Vserayinskoyi uchitelskoyi spilki Pislya zapeklih superechok shodo podalshogo rozvitku organizaciyi bulo uhvaleno postanovu pro rozpusk Vseukrayinskoyi uchitelskoyi spilki yak takoyi sho ne vidpovidaye vimogam klasovogo profesijnogo ruhu Literatura RedaguvatiKizchenko V I Pervaya rossijskaya revolyuciya i kulturnyj process na Ukraine K 1984 Kukurudzyak M Z istoriyi Vseukrayinskoyi uchitelskoyi spilki periodu Ukrayinskih nacionalno vizvolnih zmagan M Kukurudzyak M Sobchinska Simon Petlyura u konteksti ukrayinskih nacionalno vizvolnih zmagan Zbirnik naukovih prac Fastiv Polifast 1999 s 171 177 Sorochan N A Vseukrayinska uchitelska spilka i problemi upravlinnya osvitoyu v Ukrayini v 1917 1920 rr N A Sorochan Zbirnik Kiyivskogo nac lingv un tu Seriya Istoriya ekonomika filosofiya Vip 10 K Vid centr KNLU 2005 s 48 55 D Litovskij Stanovishe ta diyalnist Vseukrayinskoyi uchitelskoyi spilki za dobiGetmanatu Pavla SkoropadskogoDzherela RedaguvatiV I Kizchenko Vseukrayinska uchitelska spilka Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s il Arhivovano 21 listopada 2019 u Wayback Machine http litopys org ua encycl euii026 htm Arhivovano 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ostashko T Vseukrayinska uchitelska spilka T Ostashko Malij slovnik istoriyi Ukrayini K Libid 1997 s 100 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini D V Litovskij Diyalnist Vseukrayinskoyi uchitelskoyi spilki za perebuvannya pri vladi radyanskih uryadiv u 1917 1921 rokah Zbirnik naukovih prac Hark nac ped un t imeni G S Skovorodi Seriya Istoriya ta geografiya Harkiv 2011 Vip 40 Stor 108 111 Antonec N B Spiridon Cherkasenko i Vseukrayinska spilka uchiteliv i diyachiv narodnoyi osviti Arhivovano 23 grudnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vseukrayinska uchitelska spilka amp oldid 36530304