www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Репта Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити

Володимир (Репта)

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (вересень 2020)

Володимир Репта (22 грудня 1841, село Банилів (Буковина, Австрійська імперія) (тепер — Вижницького району Чернівецької області) — 21 квітня 1926, Чернівці, Румунія) — церковний діяч, митрополит Буковини і Далмації, педагог, ректор Чернівецького університету

Володимир Репта
Народився 22 грудня 1841(1841-12-22)
с. Банилів (Буковина, Австрійська імперія) (тепер – Вижницького району Чернівецької області)
Помер 21 квітня 1926(1926-04-21) (84 роки)
Чернівці, Румунія
Країна  Австро-Угорщина
Діяльність богослов, педагог, викладач університету, політик
Alma mater Віденський університет
Галузь педагогіка
Заклад Чернівецький університет імені Франца Йосифа
Посада член Палати Цислейтаніїd, член Палати панів Імперської Ради[d] і Депутат Буковинського крайового сейму[d]
Вчене звання професор
Відомий завдяки: як церковний діяч, митрополит, педагог, ректор Чернівецького університету
 Володимир у Вікісховищі

Біографія ред.

Володимир Репта (мирське ім'я — Василь) народився 22 грудня 1841 року в с. Банилів (над Черемошем, тепер — Вижницького району Чернівецької області) в багатій сім'ї.
Гімназійну та богословську освіту отримав у м. Чернівці.
Для удосконалення в науках та підготовки до професорської діяльності він був направлений на навчання за кошти Релігійного фонду до Віденського, Боннського, Мюнхенського та Цюріхського університетів.
В 1872 році, після закінчення навчання та повернення на Буковину, стає інспектором Чернівецької духовної семінарії.
В 1873 році В. Репті присвоєно звання професора кафедри Священного писання (Нового Заповіту). З 1875 року він призначений почесним професором богословського факультету Чернівецького університету. За роки роботи в університеті стає деканом богословського факультету, а в 1883–1884 навчальному році — ректором.
З 1876 по 1895 рік — інспектор народних шкіл у Чернівцях, а 16 лютого 1896 року отримує сан архімандрита, стає радником консисторії та генеральним вікарієм Буковинської митрополії.
З 4 жовтня 1902 року, після смерті митрополита А. Чуперковича — митрополит Буковини. Спочатку, за національністю вважав себе українцем, але щодалі, то більше прихилявся у бік румунів, і через це українцям часто доводилося добиватися рівноправності на церковному полі .
З початком урядування нового митрополита видано розпорядження, щоб усі написи в резиденції і консисторії були румунською і українською мовами.
Під тиском крайового управління митрополит був змушений прийняти на початку 1903 року українську депутацію, яка поставила вимоги: в усіх громадах з українським населенням призначати тільки українських священиків, для підготовки кадрів українських священиків виділити десять стипендій, на посаду консисторського архімандрита призначати українця. Однак відповідь митрополита на всі три вимоги була негативна і викликала повне розчарування. Важливим кроком на шляху до вирішення церковного питання стала поїздка української делегації у складі М. Василька, Є. Пігуляка, І. Семаки, Т. Левицького, А. Клима до імператора.
29 березня 1906 року вони подали петицію про кривди, яких зазнають українці-русини у православній церкві на Буковині, та просили імператора призначити українцям окремого єпископа.
В 1906 році В. Репта здійснив поїздку по селах Кіцманського повіту. Він надіявся на урочисту зустріч. Але замість цього в багатьох селах йому вручали петиції і не виявляли очікуваної пошани. В одній з петицій вказувалось: «Православний народ терпить в багатьох руських селах у своїй православній церкві тяжкі кривди. Багато душпастирів або не вміють, або не хочуть знати руської мови, скасовують по руських парафіях руське богослужіння, ведуть Службу Божу на незрозумілій для нас волоській мові».
«Товариство руських православних священиків» намагалося взяти на себе ініціативу в реформуванні церкви. В 1909 році воно склало проект поділу консисторії на дві частини і подало його на розгляд митрополита Володимира (Репти) та міністерства культів і освіти. На чолі кожної секції мав би стояти архімандрит або вікарний єпископ. Над обома консисторіями мав би бути митрополит, який почергово призначався з українців і румунів. На сесії сейму (кінець 1912-початок 1913)р.) А. Ончул вніс пропозицію про реорганізацію церковного питання. Суть її зводилась до того, щоб перш за все унормувати автономні права православної церкви краю. Хоча церковне питання не було розв'язано до кінця, зміни, які відбулися на початку ХХ ст., показували, що при належній організації та цілеспрямованості можна досягти належних результатів, використовуючи демократичні засади австрійської конституції. Фактично, внаслідок 39-літньої боротьби, українці добились паритету в церкві. Все це мало велике значення для формування національної свідомості, згуртування українців у боротьбі за свої законні права.
Під час окупації Буковини російськими військами восени 1914 року митрополит Буковини й Далмації Репта з консисторією та духовенством залишилися на своїх місцях і виконували свої душпастирські обов'язки .
Володимир Репта видав указ духовенству молитися за російського царя й перемогу російських військ. Тому, коли австрійці звільнили Буковину від російських військ, митрополита й консисторію вивезли спочатку в Прагу, а потім у Відень, де після розгляду справи В. Репта відправили за штат

Після закінчення війни і розвалу Австро-Угорської імперії Буковине в 1918 році анексувала Румунія, а митрополит Володимир знову очолив митрополію. Настала доба ще більших утисків українців і насильної їх румунізації. Першим кроком румунської влади в Буковинській Православній Церкві було усунення єпископів — номінантів Тараса Тимінського та І. Воробкевича, і повернення В.Репті всіх прав митрополита Буковини. Тим часом у консисторії знову засіли радники австрійських часів. Таким чином, від самого початку, і за весь час румунської окупації Буковини українці вже не мали ні одного радника в консисторії, а вже те, що так тяжко здобули за останніх 40 років, втратили протягом короткого часу . Перш за все було запроваджено румунську мову в консисторії, в парафіяльних урядах та в школах (1921—1922 рр.). Пізніше, у 1925 року вийшло розпорядження, щоб Богослужіння відбувалися пів-на-пів, по-слов'янськи і по-румунськи, чого, однак, українське духовенство не виконувало .
В 1925 році В. Репта вийшов на пенсію.
Помер В. Репта 21 квітня 1926 року і був похований в архієрейській гробниці на міському кладовищі в Чернівцях.

Публікації ред.

В. Репта — автор багатьох наукових праць (в основному — на релігійну тематику), серед яких:

  • «Психологія в її значенні для діяльності, виховання і побудови релігійного життя» (1838), * «Релігійні звичаї, традиції та манери в їхньому значенні для розвитку культури» (1888),
  • «П'ятнадцятий вісник про стан державних шкіл і народних шкіл крайового міста Чернівці» (1889).

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Repta.shtml
  2. Тут мається на увазі церковнослов'янська мова (румунський різновид староболгарської мови), яка залишалася на територіях, які ввійшли до складу утвореної в кінці 19-го століття держави Румунія (в тому числі Волощина) офіційною мовою церкви та державного діловодства.

Джерела та література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2020 Volodimir Repta 22 grudnya 1841 selo Baniliv Bukovina Avstrijska imperiya teper Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 21 kvitnya 1926 Chernivci Rumuniya cerkovnij diyach mitropolit Bukovini i Dalmaciyi pedagog rektor Cherniveckogo universitetuVolodimir ReptaNarodivsya 22 grudnya 1841 1841 12 22 s Baniliv Bukovina Avstrijska imperiya teper Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Pomer 21 kvitnya 1926 1926 04 21 84 roki Chernivci RumuniyaKrayina Avstro UgorshinaDiyalnist bogoslov pedagog vikladach universitetu politikAlma mater Videnskij universitetGaluz pedagogikaZaklad Cherniveckij universitet imeni Franca JosifaPosada chlen Palati Cislejtaniyid chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d 1 i Deputat Bukovinskogo krajovogo sejmu d 1 Vchene zvannya profesorVidomij zavdyaki yak cerkovnij diyach mitropolit pedagog rektor Cherniveckogo universitetu Volodimir u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Publikaciyi 3 Primitki 4 Dzherela ta literaturaBiografiya red Volodimir Repta mirske im ya Vasil narodivsya 22 grudnya 1841 roku v s Baniliv nad Cheremoshem teper Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti v bagatij sim yi Gimnazijnu ta bogoslovsku osvitu otrimav u m Chernivci Dlya udoskonalennya v naukah ta pidgotovki do profesorskoyi diyalnosti vin buv napravlenij na navchannya za koshti Religijnogo fondu do Videnskogo Bonnskogo Myunhenskogo ta Cyurihskogo universitetiv V 1872 roci pislya zakinchennya navchannya ta povernennya na Bukovinu staye inspektorom Cherniveckoyi duhovnoyi seminariyi V 1873 roci V Repti prisvoyeno zvannya profesora kafedri Svyashennogo pisannya Novogo Zapovitu Z 1875 roku vin priznachenij pochesnim profesorom bogoslovskogo fakultetu Cherniveckogo universitetu Za roki roboti v universiteti staye dekanom bogoslovskogo fakultetu a v 1883 1884 navchalnomu roci rektorom Z 1876 po 1895 rik inspektor narodnih shkil u Chernivcyah a 16 lyutogo 1896 roku otrimuye san arhimandrita staye radnikom konsistoriyi ta generalnim vikariyem Bukovinskoyi mitropoliyi Z 4 zhovtnya 1902 roku pislya smerti mitropolita A Chuperkovicha mitropolit Bukovini Spochatku za nacionalnistyu vvazhav sebe ukrayincem ale shodali to bilshe prihilyavsya u bik rumuniv i cherez ce ukrayincyam chasto dovodilosya dobivatisya rivnopravnosti na cerkovnomu poli Z pochatkom uryaduvannya novogo mitropolita vidano rozporyadzhennya shob usi napisi v rezidenciyi i konsistoriyi buli rumunskoyu i ukrayinskoyu movami Pid tiskom krajovogo upravlinnya mitropolit buv zmushenij prijnyati na pochatku 1903 roku ukrayinsku deputaciyu yaka postavila vimogi v usih gromadah z ukrayinskim naselennyam priznachati tilki ukrayinskih svyashenikiv dlya pidgotovki kadriv ukrayinskih svyashenikiv vidiliti desyat stipendij na posadu konsistorskogo arhimandrita priznachati ukrayincya Odnak vidpovid mitropolita na vsi tri vimogi bula negativna i viklikala povne rozcharuvannya Vazhlivim krokom na shlyahu do virishennya cerkovnogo pitannya stala poyizdka ukrayinskoyi delegaciyi u skladi M Vasilka Ye Pigulyaka I Semaki T Levickogo A Klima do imperatora 29 bereznya 1906 roku voni podali peticiyu pro krivdi yakih zaznayut ukrayinci rusini u pravoslavnij cerkvi na Bukovini ta prosili imperatora priznachiti ukrayincyam okremogo yepiskopa V 1906 roci V Repta zdijsniv poyizdku po selah Kicmanskogo povitu Vin nadiyavsya na urochistu zustrich Ale zamist cogo v bagatoh selah jomu vruchali peticiyi i ne viyavlyali ochikuvanoyi poshani V odnij z peticij vkazuvalos Pravoslavnij narod terpit v bagatoh ruskih selah u svoyij pravoslavnij cerkvi tyazhki krivdi Bagato dushpastiriv abo ne vmiyut abo ne hochut znati ruskoyi movi skasovuyut po ruskih parafiyah ruske bogosluzhinnya vedut Sluzhbu Bozhu na nezrozumilij dlya nas voloskij movi 2 Tovaristvo ruskih pravoslavnih svyashenikiv namagalosya vzyati na sebe iniciativu v reformuvanni cerkvi V 1909 roci vono sklalo proekt podilu konsistoriyi na dvi chastini i podalo jogo na rozglyad mitropolita Volodimira Repti ta ministerstva kultiv i osviti Na choli kozhnoyi sekciyi mav bi stoyati arhimandrit abo vikarnij yepiskop Nad oboma konsistoriyami mav bi buti mitropolit yakij pochergovo priznachavsya z ukrayinciv i rumuniv Na sesiyi sejmu kinec 1912 pochatok 1913 r A Onchul vnis propoziciyu pro reorganizaciyu cerkovnogo pitannya Sut yiyi zvodilas do togo shob persh za vse unormuvati avtonomni prava pravoslavnoyi cerkvi krayu Hocha cerkovne pitannya ne bulo rozv yazano do kincya zmini yaki vidbulisya na pochatku HH st pokazuvali sho pri nalezhnij organizaciyi ta cilespryamovanosti mozhna dosyagti nalezhnih rezultativ vikoristovuyuchi demokratichni zasadi avstrijskoyi konstituciyi Faktichno vnaslidok 39 litnoyi borotbi ukrayinci dobilis paritetu v cerkvi Vse ce malo velike znachennya dlya formuvannya nacionalnoyi svidomosti zgurtuvannya ukrayinciv u borotbi za svoyi zakonni prava Pid chas okupaciyi Bukovini rosijskimi vijskami voseni 1914 roku mitropolit Bukovini j Dalmaciyi Repta z konsistoriyeyu ta duhovenstvom zalishilisya na svoyih miscyah i vikonuvali svoyi dushpastirski obov yazki Volodimir Repta vidav ukaz duhovenstvu molitisya za rosijskogo carya j peremogu rosijskih vijsk Tomu koli avstrijci zvilnili Bukovinu vid rosijskih vijsk mitropolita j konsistoriyu vivezli spochatku v Pragu a potim u Viden de pislya rozglyadu spravi V Repta vidpravili za shtatPislya zakinchennya vijni i rozvalu Avstro Ugorskoyi imperiyi Bukovine v 1918 roci aneksuvala Rumuniya a mitropolit Volodimir znovu ocholiv mitropoliyu Nastala doba she bilshih utiskiv ukrayinciv i nasilnoyi yih rumunizaciyi Pershim krokom rumunskoyi vladi v Bukovinskij Pravoslavnij Cerkvi bulo usunennya yepiskopiv nominantiv Tarasa Timinskogo ta I Vorobkevicha i povernennya V Repti vsih prav mitropolita Bukovini Tim chasom u konsistoriyi znovu zasili radniki avstrijskih chasiv Takim chinom vid samogo pochatku i za ves chas rumunskoyi okupaciyi Bukovini ukrayinci vzhe ne mali ni odnogo radnika v konsistoriyi a vzhe te sho tak tyazhko zdobuli za ostannih 40 rokiv vtratili protyagom korotkogo chasu Persh za vse bulo zaprovadzheno rumunsku movu v konsistoriyi v parafiyalnih uryadah ta v shkolah 1921 1922 rr Piznishe u 1925 roku vijshlo rozporyadzhennya shob Bogosluzhinnya vidbuvalisya piv na piv po slov yanski i po rumunski chogo odnak ukrayinske duhovenstvo ne vikonuvalo V 1925 roci V Repta vijshov na pensiyu Pomer V Repta 21 kvitnya 1926 roku i buv pohovanij v arhiyerejskij grobnici na miskomu kladovishi v Chernivcyah Publikaciyi red V Repta avtor bagatoh naukovih prac v osnovnomu na religijnu tematiku sered yakih Psihologiya v yiyi znachenni dlya diyalnosti vihovannya i pobudovi religijnogo zhittya 1838 Religijni zvichayi tradiciyi ta maneri v yihnomu znachenni dlya rozvitku kulturi 1888 P yatnadcyatij visnik pro stan derzhavnih shkil i narodnih shkil krajovogo mista Chernivci 1889 Primitki red a b https www parlament gv at WWER PARL J1848 Repta shtml Tut mayetsya na uvazi cerkovnoslov yanska mova rumunskij riznovid starobolgarskoyi movi yaka zalishalasya na teritoriyah yaki vvijshli do skladu utvorenoyi v kinci 19 go stolittya derzhavi Rumuniya v tomu chisli Voloshina oficijnoyu movoyu cerkvi ta derzhavnogo dilovodstva Dzherela ta literatura red Zapolovskij V Mitropolit Volodimir fon Repta Chernivci i chernivchani 1999 20 travnya Yusov S L Repta Volodimir de Arhivovano 29 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 175 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Bukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s Istoriko krayeznavchij portret Cherniveckoyi oblasti Oleksandr Dobrzhanskij Volodimir Starik Hochemo do Ukrayini Volodimir Repta Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Volodimir Repta Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volodimir Repta amp oldid 39099074