Васи́ль Олекса́ндрович Войцехо́вич (*5 січня 1913 — †21 квітня 1987) — український письменник, учасник німецько-радянської війни, один з керівників партизанської боротьби в Україні, Білорусі та Польщі, Герой Радянського Союзу (1944), двічі кавалер ордена Леніна, начальник штабу 1-ї Української партизанської дивізії імені двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака, майор.
| Василь Олександрович Войцехович | |
|---|---|
| Народився | 5 січня 1913 Краснокутськ Краснокутського повіту Харківської губернії |
| Помер | 21 квітня 1987 (74 роки) Київ, Українська РСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство | СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | партизан, письменник |
| Відомий завдяки | начальник штабу 1-ї Української партизанської дивізії імені двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака |
| Учасник | радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна |
| Членство | НСПУ |
| Військове звання | Майор |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Катерина Войцехович |
| Нагороди | |
Біографія Редагувати
Народився Василь Войцехович 5 січня 1913 року в повітовому містечку Краснокутськ Харківської губернії в сім'ї агронома. У 1927 році закінчив Краснокутську середню школу, потім — Богодухівський сільськогосподарський технікум. Працював меліоратором в Україні і Середній Азії.
У 1939 році добровільно вступив до лав Червоної Армії. У 1939—1940-х роках брав участь в радянсько-фінській «зимовій» війні. Потім закінчив Сумське артилерійське училище і отримав призначення в 117-й гаубичний артилерійський полк 8-ї стрілецької дивізії Західного окремого військового округу.
Друга світова війна Редагувати
У лютому 1941 року Войцехович був призначений командиром взводу 262-го корпусного гаубичного полку 1-го стрілецького корпусу. На цій посаді і зустрів німецько-радянську війну.
У липні 1941 Войцеховича призначили командиром штабної батареї. А вже в серпні, в жорстокому бою з німцями в районі Могильова, він був поранений, потрапив в полон і в колоні полонених етапований до Польщі. По дорозі йому вдалося втекти і дістатися Путивльського району Сумської області. 12 лютого 1942 року в Хінельських лісах (лісові масиви біля кордонів північної частини Сумщини, один з районів масового партизанського руху Другої світової) Войцехович зустрівся з розвідниками Путивльського партизанського загону командира Сидора Ковпака і став членом загону. Командування призначило його помічником командира роти, а з березня 1942 року — помічником начальника штабу. У 1943 році Войцехович вступив до лав КПРС, а 25 вересня цього ж року його призначили начальником штабу з'єднання партизанських загонів Сумської області, з січня 1944 року — начальником штабу 1-ї Української партизанської дивізії імені двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака.
Сидор Ковпак дав Войцеховичу прізвисько «Кутузов» — за уміння водити партизанське військо і оперативно забезпечувати керівництво боями. Войцехович брав активну участь у розробці бойових операцій, які здійснювали партизани Сидора Ковпака, визначав маршрути, дороги, переправи через річки, залізничні переїзди, населені пункти, які треба пройти; був учасником Карпатського рейду. Як начальник штабу 1-ї Української партизанської дивізії разом з командуванням розробляв плани бойових операцій і рейди дивізії, успішно здійснені на території західних областей України, Білорусі і східних районів Польщі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 серпня 1944 року за бойові подвиги в тилу ворога і особливі заслуги у справі розвитку партизанського руху в Україні майору Войцеховичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4325).
Повоєнні роки Редагувати
Після війни Войцехович — в запасі. Працював головою виконкому Лебединської районної ради депутатів, директором Яремчанського курортного управління. Але поранення, отримані в боях, змусили його залишити роботу. Лікарська комісія визнала Войцеховича інвалідом війни 1-ї групи, і до вересня 1947 року він був на пенсії.
Підлікувавшись, з 1947 року Войцехович працював в системі лісового господарства. Був директором Великоберезнянського лісгоспу Закарпатської області, начальником Уральського територіального управління держлісосмуг, членом колегії Міністерства лісового господарства, у 1960-х — директором Мордовського державного заповідника (нині Республіка Мордовія Російської Федерації). У 1950 році закінчив Вищі лісові курси з підготовки керівних кадрів Міністерства лісового господарства.
У 1966 році Войцехович перейшов на літературну роботу, написав кілька книг спогадів про війну, був членом Союзу письменників Української РСР. Мешкав у Києві, де й помер 21 квітня 1987 року. Похований на Байковому кладовищі. У 1989 році за ініціативи письменника-краєзнавця І. О. Юхна перепохований у Краснокутську.
Нагороди і вшанування пам'яті Редагувати
Нагороди Редагувати
- два ордени Леніна;
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (1985);
- орден Червоної Зірки;
- медалі;
- польський орден «Virtuti Militari».
Книги Войцеховича Редагувати
- Войцехович В. А. Наследники Павки Корчагина: Фрагменты повести. — К.: Молодь, 1990. — 173 с.
- Войцехович В. А. Партизаны идут на запад: [Воспоминания Героя Советского Союза о Великой Отечественной войне]. — К.: Политиздат Украины, 1982. — 256 с.
- Войцехович В. А. Сто дней подвига: Партизанские тетради. 2-е изд., испр. и доп. — К.: Дніпро, 1982. — 366 с.
Вшанування Редагувати
- Погруддя у Спадщанському лісі під Путивлем на Алеї Героїв.
- Пам'ятний знак на Меморіалі Слави на батьківщині Василя Войцеховича, у селищі Краснокутськ
Примітки Редагувати
- Коробов Л. Штурман Партизанских рейдов [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]// Люди легенд. — Вып. 1. Сайт «Молодая гвардия»: www.molodguard.ru (рос.)
Джерела та література Редагувати
- Бойко Л. С. Войцехович Василь Олександрович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 346—347.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1: Абаев — Любичев. — 911 с. — 100 000 прим. — ISBN відсутній; рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
- Ковпак С. А. Від Путивля до Карпат: Книга про героїчні діла Сумського партизанського з'єднання. — Львів : Каменяр, 1980. — 182 с.
- Подвигом прославленные: Герои Советского Союза — партизаны и подпольщики Украины в годы Великой Отечественной войны / Немятый В. Н. и др. — К. : Политиздат Украины, 1985. — 382 с. (рос.)
- Старожилов Н. В. Партизанские соединения в Великой Отечественной войне. — К. : Вища школа, 1983. — 239 с. (рос.)
- Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941-1945: В 3 т. — К. : Политиздат Украины, 1975. — Т. 2. — 448 с. (рос.)