Краснокутський повіт

Краснокутський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Харківського намісництва Російської імперії. Адміністративним центром було м. Краснокутськ. Площа повіту — 151 270 десятин 1907 сажен.

Краснокутський
Губернія	Харківське намісництво
Центр	Краснокутськ
Створений	1780
Скасований	1797
Площа	151 270 десятин 1907 сажен
Населення	38 715 осіб (1785) осіб

Географія

Повіт межував на півночі з Охтирським, на північному сході та сході з Богодухівським, а на південному сході з Валківським повітами Харківського намісництва. Також він межував на південному заході з Новосанжарським, а на заході з Зіньківським повітами Катеринославського намісництва.

Історія

Повіт було утворено з частин Краснокутського, Богодуівського та Котелевського комісарств Охтирської провінції. Також у його відомство було передане російське населення, яке проживало у цих деяких поселеннях цих комісарств, і відносилось до Бєлгородського повіту Бєлгородської провінції Бєлгородської губернії.

1797 року повіт був ліквідований, і його територія увійшла до складу Охитирського та Богодухівського повітів Слобідсько-Української губернії. Пізніше повіт не був відновлений, а його центр — м. Краснокутськ було перетворено на заштатне місто Богодухівського повіту Слобідсько-Української, а з 1835 року — Харківської губернії.

Населення

Станом на 1785 рік у повіті налічувалося 34 населених пункти, в тому числі 14 слобід, 9 села, 5 деревень та 6 хуторів.

У повіті проживало 38 715 осіб (19 425 чол. та 19 290 жін.).

Примітки

1. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. — К., 1991. — С. 107.
2. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. — К., 1991. — С. 106.
3. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. — С. 150—151.

Джерела

Описи Харківського намісництва. — К., 1991.