www.wikidata.uk-ua.nina.az

Себаст єн ле Претр де Вобан фр Sébastien Le Prestre de Vauban marquis de Vauban 15 травня 1633 Сен Леже де Фушер нині Се

Себаст'єн ле Претр де Вобан

Себаст'єн ле Претр де Вобан (фр. Sébastien Le Prestre de Vauban (marquis de Vauban); 15 травня 1633, Сен-Леже-де-Фушер (нині Сен-Леже-Вобан), Королівство Франція — 30 березня 1707, Париж, Королівство Франція) — французький військовий інженер. Його вважали одним із найвизначніших військових інженерів своєї епохи; відзначався як мистецтвом будувати фортеці, так і підкорювати їх, розробив спосіб поетапного штурму фортець, метод стрільби рикошетом, модернізував багнет); маршал Франції (з 1703).

Себаст'єн ле Претр де Вобан
фр. Sébastien Le Prestre, marquis de Vauban
фр. Sébastien Le Prestre de Vauban
Народився 15 травня 1633(1633-05-15)
Сен-Леже-де-Фушер (нині Сен-Леже-Вобан), Королівство Франція
Помер 30 березня 1707(1707-03-30) (73 роки)
Париж, Королівство Франція
·пневмонія
Поховання
Cathédrale Saint-Louis-des-Invalidesd : 

Громадянство  Франція
Національність француз
Діяльність архітектор, військовий інженер, письменник
Відомий завдяки маршал Франції, військовий інженер
Знання мов французька
Учасник Фронда, Деволюційна війна, Франко-голландська війна 1672—1678, War of the Reunionsd, Війна Аугсбурзької ліги і Війна за іспанську спадщину
Членство Французька академія наук
Magnum opus Arras citadeld, Citadelle de Bitched, Fort Liberiad і Fortress Mont Royald
Посада президент і президент
Військове звання маршал Франції
Автограф
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Претр.

За його планами та під його керівництвом збудовано 33 та перебудовано понад 300 старих фортець; 12 із побудованих Вобаном фортець визнані пам'ятками Світової спадщини ЮНЕСКО.

Має також значний доробок в таких галузях, як статистика, податкова політика, перепис населення, сільське господарство, місто- та каналобудування.

Почесний член Французької академії наук (з 1699).

Ранні роки Редагувати

Народився 15 травня 1633 в містечку Сен-Леже-де-Фушер неподалік від міста Авалона. Його батько був дворянином тільки в четвертому поколінні, а мати походила з родини розбагатілих селян та торговців.

Про дитинство відомо небагато. Між 1643 та 1650 роками він відвідував коледж у Семюр-ен-Осуа, який утримували ченці-кармеліти. Тут Себаст'єн навчився читати, писати, рахувати та малювати. Остання навичка знадобилася йому у майбутньому для виконання інженерних креслень.

У 1648 р. у Франції спалахнув рух Фронди (протиурядові виступи, викликані економічною політикою, яку проводила Анна Австрійська та її перший міністр, кардинал Джуліо Мазаріні). Одним з керівників руху став принц Генріх III Бурбон-Конде. У війську принца, що з 1631 був правителем Бургундії, воювало багато родичів та сусідів Себаст'єна. У 1650 р., у віці 17 років, він сам був представлений Конде, своєму дядькові по материнській лінії та прийнятий до армії принца. Тут був приставлений до військового інженера, який почав навчати його тонкощам своєї професії, в тому числі проектуванню фортифікаційних споруд, методам їхнього захисту й атаки на них. У числі навичок, отриманих Себаст'єном, було уміння знаходити найвразливіші місця у стінах атакованих фортець для підкладання мін, щоб отримати пролом для проходу вояків всередину.

Військовий інженер Редагувати

Фортифіковане Вобаном місто Неф-Бризак

Усе своє життя провів у облогах ворожих фортець та на будівництві французьких — він збудував 33 нові фортеці та вдосконалив близько 300 старих, брав участь у 53 облогах та в 104 бійках та великих боях. Свою військову кар'єру Вобан почав під керівництвом принца Конде, що був у в союзі з Іспанією і бився проти Франції. Потрапивши в полон у 1653 р., він перейшов до французької армії.

У 1670-х почав займатися будівництвом фортець, а в 1667 р. змусив до капітуляції декілька бельгійських фортець.

Був бойовим інженером та інженером-практиком, чудовим артилеристом й тактиком, командував армією та брав участь у політиці, йому приписують створення перших армійських підрозділів військових інженерів.

Новатор у мистецтві облоги Редагувати

У справі військово-інженерного мистецтва Вобан здійснив переворот у методах ведення атаки, ставши новатором у мистецтві облоги. Що стосується фортифікаційних форм, то тут Вобан, не зважаючи на те, що він запропонував 4 системи, показав не стільки оригінальність нових ідей, скільки практичний та вірний погляд на речі та вміння пристосовуватися до обставин та місцевості. Його вказівками та принципами, що лягли за основу облогових дій, користувались до Порт-Артура (1904) включно.

Вобан також упорядкував прийоми користування підземними мінами. За його наполяганням та під його керівництвом у 1686 р. в Турне були проведені досліди із вибухами мін, які лягли в основу теорії мінного мистецтва, пізніша розробка якої належить французькому інженерові Белідору (1698—1761) та французьким науковцям Гюмпертцю та Лебрену (1805).

Керівник інженерних робіт Редагувати

У 1677 призначений керівником усіх інженерних робіт Франції. За п'ять років він розробив систему укріплень кордонів та оточив королівство кільцем потужних фортець. Ця система отримала назву «залізний пояс» Вобана й до кінця XVIII століття зробила Францію невразливою для зовнішніх ворогів. Культивуючи виключно бастіонну систему й чітко усвідомлюючи її недоліки, Вобан, строго кажучи, не залишив будь-якої певної системи, але його послідовники, вивчаючи побудовані та вдосконалені ним фортеці, намагалися вивести загальні принципи розбудови та розміщення фортів. Таким чином їм вдалося вивести три способи укріплення або три системи Вобана. Перша з них відома як проста, а дві інші — як перша і друга посилені системи або ландауська та ней-бризакська системи, за назвами побудованих Вобаном фортець Ландау та Ней-Бризак (зараз має назву Неф-Бризак).

Засновник теорії поетапної атаки Редагувати

Укріплення, побудовані Вобаном у Безансоні

Вважався у Франції «батьком поетапної атаки», так само, як Ерар де Бар-ле-Дюк — «батьком фортифікації» взагалі. Головна ідея методу поетапної атаки Вобана була в тому, щоб просуватися вперед повільно, але вірно, з найменшими втратами, що яскраво ілюструвалось афоризмом: «Спалимо більше пороху, проллємо менше крові» (фр. Brûlons plus de poudre, versons moins de sang). Вобан спочатку знищував вогонь артилерії фортеці, а потім просував наперед піхоту, поступ якої був прикритий за допомогою довгих окопів або траншей, які він назвав «паралелями». Цей метод використовували аж до XX століття, вперше цей метод було застосовано у 1673 році під час облоги фортеці Маастріхт.

У 1679 створив перше саперне військо. Крилатий вислів «підкрастися тихою сапою» має найбезпосередніше відношення до маршала: так звана «тиха сапа» — це підземна траншея (фр. sape — мотика, підкоп), прорита до ворожих укріплень з метою їх підриву. Від сапи пішла й назва роду військ — саперні. Досліди маршала Вобана із мінними вибухами лягли у основу теорії мінного мистецтва, яку остаточно розробили французькі інженери та науковці вже у XVIII—XIX століттях.

Головний інженерний талант Вобана виявився у його вражаючому мистецтві використовувати особливості обставин та місцевості, внаслідок чого деякі недоліки його фортифікаційної системи, вказані теоретично, на місцевості зникали. Навряд чи знайдуться у Вобана суперники у мистецтві прилаштування фортифікаційних форм до обставин та місцевості, у цьому сенсі час цього відомого інженера, тобто другу половину 17 століття, можна назвати епохою Вобана. У 1699 р. Французька академія наук зробила його своїм членом, а вершиною воєнної кар'єри Себаст'єна Вобана стало призначення його у 1703 р. Людовіком XIV маршалом Франції.

Письменник Редагувати

Надгробний пам'ятник Вобану в Домі Інвалідів у Парижі

Здійснивши та перевіривши свої ідеї на практиці, Вобан наприкінці життя виклав їх у своїх творах. Так, на початку 1704 року він написав «Трактат про облогу та штурм фортець», а в наступні два роки — «Нотатки» (більш 150 статей) з проєктами різноманітних споруд та корисних реформ. У червні 1706 закінчив «Трактат про оборону фортець».

Багато творів Вобана видали за тривалий час після його смерті:

  • «Твори про військові споруди» («Oeuvres militaires») (1793);
  • «Трактат про облогу та штурм фортець» (фр. «Traité de l'attaque des places») (1829);
  • «Трактат про оборону фортець» (фр. «Traité de la défense») (1829);
  • «Невидані мемуари» (фр. «Mémoires inédits») (1841);
  • 12-томні «Нотатки пана Вобана» (фр. «Oisivetés de Vauban») (1843—1846);
  • «Військові мемуари» (фр. «Mémoires militaires») (1847).

Праці Вобана були одними з перших книг з військово-інженерної справи, виданих у Росії російською: де Камбре «Істинний спосіб укріплення міст, виданий від славного інженера Вобана…», СПб., 1724; «Книга про атаку та оборону фортець», Переклад І. Ремізова, СПб., 1744.

Наприкінці життя накликав на себе невдоволення короля своєю книгою, що називалась «La dîme royale». Вона являла собою критику французької фінансової системи, яку маршал звинувачував у бідності народу, пропонуючи замінити всі податки, що тоді існували, одним — королівською десятиною та збирати податок з аристократії. Цей трактат, в якому він красномовно змалював тяжкий економічний стан Франції і вперше намітив необхідні реформи, став дуже відомим в історії публіцистики та політичної економії, а самого Вобана вважають попередником фізіократів. Як наслідок, Вобан був відсторонений від справ, а незабаром після цього помер, смерть була спричинена тривалою хворобою легенів.

Незважаючи на те, що трактат Вобана був заборонений, його декілька разів таємно перевидавали, він був перекладений на англійську мову та більшу частину 18 століття викликав гарячі політико-економічні дискусії.

Економічні погляди Вобана вивчав російський економіст Н. К. Бржеський, автор книги «Податная реформа. Французские теории 18 столетия» (СПб., 1888).

Пам'ять Редагувати

Пам'ятник Вобану в Авалоні

У 1867 наказом Наполеона III на честь Вобана його рідне містечко, що раніше мало назву Сен-Леже-де-Фушре (фр. Saint-Léger-de-Foucherets), було перейменоване на Сен-Леже-Вобан (фр. Saint-Léger-Vauban).

Вобану присвячено декілька музеїв:

  • Музей Вобана (дім Вобана) на батьківщині маршала, в містечку Сен-Леже-Вобан;
  • Музей Вобана в Неф-Бризаку.

Зведено декілька пам'ятників Вобану:

На честь Вобана названо астероїд 16447 Вобан.

Про Вобана у 2006 році у Франції був знятий документально-постановочний біографічний фільм «Вобан — мандрівник з волі короля» (фр. «Vauban. Le vagabond du roi»).

Світова спадщина Редагувати

2008 року 14 побудованих Вобаном фортифікаційних об'єктів та споруд, росташованих вздовж західних, північних та східних кордонів Франції, були визнані пам'ятками Світової спадщини ЮНЕСКО, але пізніше 2 фортеці були вилучені із остаточного списку.

Список об'єктів, що увійшли до Світової спадщини ЮНЕСКО:

  • Arras, Pas-de-Calais: фортеця
  • Besançon, Doubs: фортеця, міські стіни та форт Griffon
  • Blaye-Cussac-Fort-Médoc, Gironde: фортеця, міські стіни, форт Paté та форт Médoc
  • Briançon, Hautes-Alpes: міські стіни, редут des Salettes, форт des Trois-Têtes, форт du Randouillet, пункт зв'язку та міст Asfeld
  • Camaret-sur-Mer, Finistère: Золота башта
  • Longwy, Meurthe-et-Moselle: Нове місто
  • Mont-Dauphin, Hautes-Alpes: фортеця
  • Mont-Louis, Pyrénées-Orientales: фортеця та міські стіни
  • Neuf-Brisach, Haut-Rhin: Нове місто, Breisach (Німеччина): шлюз на Рейні
  • Saint-Martin-de-Ré, Charente-Maritime: міські стіни and фортеця
  • Saint-Vaast-la-Hougue/Tatihou, Manche: сторожові вежі
  • Villefranche-de-Conflent, Pyrénées-Orientales: міські стіни, форти Libéria та Cova Bastera

Два об'єкти, що були вилучені з остаточного списку:

  • Bazoches, Nièvre: замок
  • Belle-Île-en-Mer, Morbihan: фортеця та стіни, що оточують палац.

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Французька академія наук — 1666.
    d:Track:Q377066d:Track:Q188771
  3. СЕБАСТЬЯН ВОБАН (SÉBASTIEN LE PRESTRE DE VAUBAN), 1633—1707
  4. Энциклопедия Брокгауза и Ефрона. Вобан
  5. ↑ . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 4 лютого 2013. 
  6. Вобан Себастьен Ле Претр де
  7. Фортификационные идеи во Франции в XVII веке. Деятельность Вобана, его предложения и значение в истории военно-инженерного искусства
  8. Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия. Вобан Себастьян
  9. «Вобан Себастьен Ле Претр де» в Большой Советской Энциклопедии
  10. ↑ . Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 5 лютого 2013. 
  11. Себастьян де Вобан | Книга о атаке и обороне крепостей
  12. Биография: Маршал Вобан
  13. Вобан — странник по воле короля / Vauban. Le vagabond du roi / Франция / 2006 / документальный, исторический, реконструкция событий / SATRip[недоступне посилання з липня 2019]
  14. Крепости под охраной
  15. фр. Les fortifications de Vauban. PATRIMOINE MONDIAL DE L'UNESCO. Le Reseau des sites majeurs Vauban.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sebast yen le Pretr de Voban fr Sebastien Le Prestre de Vauban marquis de Vauban 15 travnya 1633 Sen Lezhe de Fusher nini Sen Lezhe Voban Korolivstvo Franciya 30 bereznya 1707 Parizh Korolivstvo Franciya francuzkij vijskovij inzhener Jogo vvazhali odnim iz najviznachnishih vijskovih inzheneriv svoyeyi epohi vidznachavsya yak mistectvom buduvati forteci tak i pidkoryuvati yih rozrobiv sposib poetapnogo shturmu fortec metod strilbi rikoshetom modernizuvav bagnet marshal Franciyi z 1703 Sebast yen le Pretr de Vobanfr Sebastien Le Prestre marquis de Vaubanfr Sebastien Le Prestre de VaubanNarodivsya 15 travnya 1633 1633 05 15 Sen Lezhe de Fusher nini Sen Lezhe Voban Korolivstvo FranciyaPomer 30 bereznya 1707 1707 03 30 73 roki Parizh Korolivstvo Franciya pnevmoniyaPohovannya Cathedrale Saint Louis des Invalidesd Gromadyanstvo FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist arhitektor vijskovij inzhener pismennikVidomij zavdyaki marshal Franciyi vijskovij inzhenerZnannya mov francuzka 1 Uchasnik Fronda Devolyucijna vijna Franko gollandska vijna 1672 1678 War of the Reunionsd Vijna Augsburzkoyi ligi i Vijna za ispansku spadshinuChlenstvo Francuzka akademiya naukMagnum opus Arras citadeld Citadelle de Bitched Fort Liberiad i Fortress Mont RoyaldPosada prezident 2 i prezident 2 Vijskove zvannya marshal FranciyiAvtografNagorodi marshal FranciyiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pretr Za jogo planami ta pid jogo kerivnictvom zbudovano 33 ta perebudovano ponad 300 starih fortec 12 iz pobudovanih Vobanom fortec viznani pam yatkami Svitovoyi spadshini YuNESKO Maye takozh znachnij dorobok v takih galuzyah yak statistika podatkova politika perepis naselennya silske gospodarstvo misto ta kanalobuduvannya Pochesnij chlen Francuzkoyi akademiyi nauk z 1699 Zmist 1 Ranni roki 2 Vijskovij inzhener 2 1 Novator u mistectvi oblogi 2 2 Kerivnik inzhenernih robit 2 3 Zasnovnik teoriyi poetapnoyi ataki 3 Pismennik 4 Pam yat 4 1 Svitova spadshina 5 Primitki 6 Div takozh 7 PosilannyaRanni roki RedaguvatiNarodivsya 15 travnya 1633 v mistechku Sen Lezhe de Fusher nepodalik vid mista Avalona Jogo batko buv dvoryaninom tilki v chetvertomu pokolinni a mati pohodila z rodini rozbagatilih selyan ta torgovciv Pro ditinstvo vidomo nebagato Mizh 1643 ta 1650 rokami vin vidviduvav koledzh u Semyur en Osua yakij utrimuvali chenci karmeliti Tut Sebast yen navchivsya chitati pisati rahuvati ta malyuvati Ostannya navichka znadobilasya jomu u majbutnomu dlya vikonannya inzhenernih kreslen U 1648 r u Franciyi spalahnuv ruh Frondi protiuryadovi vistupi viklikani ekonomichnoyu politikoyu yaku provodila Anna Avstrijska ta yiyi pershij ministr kardinal Dzhulio Mazarini Odnim z kerivnikiv ruhu stav princ Genrih III Burbon Konde U vijsku princa sho z 1631 buv pravitelem Burgundiyi voyuvalo bagato rodichiv ta susidiv Sebast yena U 1650 r u vici 17 rokiv vin sam buv predstavlenij Konde svoyemu dyadkovi po materinskij liniyi ta prijnyatij do armiyi princa Tut buv pristavlenij do vijskovogo inzhenera yakij pochav navchati jogo tonkosham svoyeyi profesiyi v tomu chisli proektuvannyu fortifikacijnih sporud metodam yihnogo zahistu j ataki na nih U chisli navichok otrimanih Sebast yenom bulo uminnya znahoditi najvrazlivishi miscya u stinah atakovanih fortec dlya pidkladannya min shob otrimati prolom dlya prohodu voyakiv vseredinu 3 Vijskovij inzhener Redaguvati nbsp Fortifikovane Vobanom misto Nef BrizakUse svoye zhittya proviv u oblogah vorozhih fortec ta na budivnictvi francuzkih vin zbuduvav 33 novi forteci ta vdoskonaliv blizko 300 starih brav uchast u 53 oblogah ta v 104 bijkah ta velikih boyah Svoyu vijskovu kar yeru Voban pochav pid kerivnictvom princa Konde sho buv u v soyuzi z Ispaniyeyu i bivsya proti Franciyi Potrapivshi v polon u 1653 r vin perejshov do francuzkoyi armiyi 4 U 1670 h pochav zajmatisya budivnictvom fortec a v 1667 r zmusiv do kapitulyaciyi dekilka belgijskih fortec Buv bojovim inzhenerom ta inzhenerom praktikom chudovim artileristom j taktikom komanduvav armiyeyu ta brav uchast u politici jomu pripisuyut stvorennya pershih armijskih pidrozdiliv vijskovih inzheneriv Novator u mistectvi oblogi Redaguvati U spravi vijskovo inzhenernogo mistectva Voban zdijsniv perevorot u metodah vedennya ataki stavshi novatorom u mistectvi oblogi Sho stosuyetsya fortifikacijnih form to tut Voban ne zvazhayuchi na te sho vin zaproponuvav 4 sistemi pokazav ne stilki originalnist novih idej skilki praktichnij ta virnij poglyad na rechi ta vminnya pristosovuvatisya do obstavin ta miscevosti Jogo vkazivkami ta principami sho lyagli za osnovu oblogovih dij koristuvalis do Port Artura 1904 vklyuchno 5 Voban takozh uporyadkuvav prijomi koristuvannya pidzemnimi minami Za jogo napolyagannyam ta pid jogo kerivnictvom u 1686 r v Turne buli provedeni doslidi iz vibuhami min yaki lyagli v osnovu teoriyi minnogo mistectva piznisha rozrobka yakoyi nalezhit francuzkomu inzhenerovi Belidoru 1698 1761 ta francuzkim naukovcyam Gyumpertcyu ta Lebrenu 1805 Kerivnik inzhenernih robit Redaguvati U 1677 priznachenij kerivnikom usih inzhenernih robit Franciyi 6 Za p yat rokiv vin rozrobiv sistemu ukriplen kordoniv ta otochiv korolivstvo kilcem potuzhnih fortec Cya sistema otrimala nazvu zaliznij poyas Vobana j do kincya XVIII stolittya zrobila Franciyu nevrazlivoyu dlya zovnishnih vorogiv Kultivuyuchi viklyuchno bastionnu sistemu j chitko usvidomlyuyuchi yiyi nedoliki Voban strogo kazhuchi ne zalishiv bud yakoyi pevnoyi sistemi ale jogo poslidovniki vivchayuchi pobudovani ta vdoskonaleni nim forteci namagalisya vivesti zagalni principi rozbudovi ta rozmishennya fortiv Takim chinom yim vdalosya vivesti tri sposobi ukriplennya abo tri sistemi Vobana 7 Persha z nih vidoma yak prosta a dvi inshi yak persha i druga posileni sistemi abo landauska ta nej brizakska sistemi za nazvami pobudovanih Vobanom fortec Landau ta Nej Brizak zaraz maye nazvu Nef Brizak Zasnovnik teoriyi poetapnoyi ataki Redaguvati nbsp Ukriplennya pobudovani Vobanom u BezansoniVvazhavsya u Franciyi batkom poetapnoyi ataki tak samo yak Erar de Bar le Dyuk batkom fortifikaciyi vzagali Golovna ideya metodu poetapnoyi ataki Vobana bula v tomu shob prosuvatisya vpered povilno ale virno z najmenshimi vtratami sho yaskravo ilyustruvalos aforizmom Spalimo bilshe porohu prollyemo menshe krovi fr Brulons plus de poudre versons moins de sang 5 Voban spochatku znishuvav vogon artileriyi forteci a potim prosuvav napered pihotu postup yakoyi buv prikritij za dopomogoyu dovgih okopiv abo transhej yaki vin nazvav paralelyami 8 Cej metod vikoristovuvali azh do XX stolittya vpershe cej metod bulo zastosovano u 1673 roci pid chas oblogi forteci Maastriht 9 U 1679 stvoriv pershe saperne vijsko Krilatij visliv pidkrastisya tihoyu sapoyu maye najbezposerednishe vidnoshennya do marshala tak zvana tiha sapa ce pidzemna transheya fr sape motika pidkop prorita do vorozhih ukriplen z metoyu yih pidrivu Vid sapi pishla j nazva rodu vijsk saperni Doslidi marshala Vobana iz minnimi vibuhami lyagli u osnovu teoriyi minnogo mistectva yaku ostatochno rozrobili francuzki inzheneri ta naukovci vzhe u XVIII XIX stolittyah 10 Golovnij inzhenernij talant Vobana viyavivsya u jogo vrazhayuchomu mistectvi vikoristovuvati osoblivosti obstavin ta miscevosti vnaslidok chogo deyaki nedoliki jogo fortifikacijnoyi sistemi vkazani teoretichno na miscevosti znikali Navryad chi znajdutsya u Vobana superniki u mistectvi prilashtuvannya fortifikacijnih form do obstavin ta miscevosti u comu sensi chas cogo vidomogo inzhenera tobto drugu polovinu 17 stolittya mozhna nazvati epohoyu Vobana U 1699 r Francuzka akademiya nauk zrobila jogo svoyim chlenom a vershinoyu voyennoyi kar yeri Sebast yena Vobana stalo priznachennya jogo u 1703 r Lyudovikom XIV marshalom Franciyi Pismennik Redaguvati nbsp Nadgrobnij pam yatnik Vobanu v Domi Invalidiv u ParizhiZdijsnivshi ta perevirivshi svoyi ideyi na praktici Voban naprikinci zhittya viklav yih u svoyih tvorah Tak na pochatku 1704 roku vin napisav Traktat pro oblogu ta shturm fortec a v nastupni dva roki Notatki bilsh 150 statej z proyektami riznomanitnih sporud ta korisnih reform U chervni 1706 zakinchiv Traktat pro oboronu fortec Bagato tvoriv Vobana vidali za trivalij chas pislya jogo smerti Tvori pro vijskovi sporudi Oeuvres militaires 1793 Traktat pro oblogu ta shturm fortec fr Traite de l attaque des places 1829 Traktat pro oboronu fortec fr Traite de la defense 1829 Nevidani memuari fr Memoires inedits 1841 12 tomni Notatki pana Vobana fr Oisivetes de Vauban 1843 1846 Vijskovi memuari fr Memoires militaires 1847 Praci Vobana buli odnimi z pershih knig z vijskovo inzhenernoyi spravi vidanih u Rosiyi rosijskoyu de Kambre Istinnij sposib ukriplennya mist vidanij vid slavnogo inzhenera Vobana SPb 1724 Kniga pro ataku ta oboronu fortec Pereklad I Remizova SPb 1744 11 Naprikinci zhittya naklikav na sebe nevdovolennya korolya svoyeyu knigoyu sho nazivalas La dime royale Vona yavlyala soboyu kritiku francuzkoyi finansovoyi sistemi yaku marshal zvinuvachuvav u bidnosti narodu proponuyuchi zaminiti vsi podatki sho todi isnuvali odnim korolivskoyu desyatinoyu ta zbirati podatok z aristokratiyi Cej traktat v yakomu vin krasnomovno zmalyuvav tyazhkij ekonomichnij stan Franciyi i vpershe namitiv neobhidni reformi stav duzhe vidomim v istoriyi publicistiki ta politichnoyi ekonomiyi a samogo Vobana vvazhayut poperednikom fiziokrativ 12 Yak naslidok Voban buv vidstoronenij vid sprav a nezabarom pislya cogo pomer smert bula sprichinena trivaloyu hvoroboyu legeniv Nezvazhayuchi na te sho traktat Vobana buv zaboronenij jogo dekilka raziv tayemno perevidavali vin buv perekladenij na anglijsku movu ta bilshu chastinu 18 stolittya viklikav garyachi politiko ekonomichni diskusiyi Ekonomichni poglyadi Vobana vivchav rosijskij ekonomist N K Brzheskij avtor knigi Podatnaya reforma Francuzskie teorii 18 stoletiya SPb 1888 Pam yat Redaguvati nbsp Pam yatnik Vobanu v AvaloniU 1867 nakazom Napoleona III na chest Vobana jogo ridne mistechko sho ranishe malo nazvu Sen Lezhe de Fushre fr Saint Leger de Foucherets bulo perejmenovane na Sen Lezhe Voban fr Saint Leger Vauban Vobanu prisvyacheno dekilka muzeyiv Muzej Vobana dim Vobana na batkivshini marshala v mistechku Sen Lezhe Voban 10 Muzej Vobana v Nef Brizaku Zvedeno dekilka pam yatnikiv Vobanu U misti Avaloni na ploshi sho nosit im ya Vobana avtor Frederik Bartoldi 1873 r Poruch iz muzeyem Vobana u Sen Lezhe Voban avtor Anatol Gijo 1905 r Statuya Vobana u skveri poruch iz Domom Invalidiv u Parizhi U misti Bezansoni avtor P yer Dyuk 2007 r Na chest Vobana nazvano asteroyid 16447 Voban Pro Vobana u 2006 roci u Franciyi buv znyatij dokumentalno postanovochnij biografichnij film Voban mandrivnik z voli korolya fr Vauban Le vagabond du roi 13 Svitova spadshina Redaguvati Dokladnishe Ukriplennya Vobana2008 roku 14 pobudovanih Vobanom fortifikacijnih ob yektiv ta sporud rostashovanih vzdovzh zahidnih pivnichnih ta shidnih kordoniv Franciyi buli viznani pam yatkami Svitovoyi spadshini YuNESKO ale piznishe 2 forteci buli vilucheni iz ostatochnogo spisku 14 Spisok ob yektiv sho uvijshli do Svitovoyi spadshini YuNESKO Arras Pas de Calais fortecya Besancon Doubs fortecya miski stini ta fort Griffon Blaye Cussac Fort Medoc Gironde fortecya miski stini fort Pate ta fort Medoc Briancon Hautes Alpes miski stini redut des Salettes fort des Trois Tetes fort du Randouillet punkt zv yazku ta mist Asfeld Camaret sur Mer Finistere Zolota bashta Longwy Meurthe et Moselle Nove misto Mont Dauphin Hautes Alpes fortecya Mont Louis Pyrenees Orientales fortecya ta miski stini Neuf Brisach Haut Rhin Nove misto Breisach Nimechchina shlyuz na Rejni Saint Martin de Re Charente Maritime miski stini and fortecya Saint Vaast la Hougue Tatihou Manche storozhovi vezhi Villefranche de Conflent Pyrenees Orientales miski stini forti Liberia ta Cova BasteraDva ob yekti sho buli vilucheni z ostatochnogo spisku Bazoches Nievre zamok Belle Ile en Mer Morbihan fortecya ta stini sho otochuyut palac 15 Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Francuzka akademiya nauk 1666 d Track Q377066d Track Q188771 SEBASTYaN VOBAN SEBASTIEN LE PRESTRE DE VAUBAN 1633 1707 Enciklopediya Brokgauza i Efrona Voban a b Zamki pushki i markiz De Voban Arhiv originalu za 29 chervnya 2015 Procitovano 4 lyutogo 2013 Voban Sebasten Le Pretr de Fortifikacionnye idei vo Francii v XVII veke Deyatelnost Vobana ego predlozheniya i znachenie v istorii voenno inzhenernogo iskusstva Megaenciklopediya Kirilla i Mefodiya Voban Sebastyan Voban Sebasten Le Pretr de v Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii a b Muzej Vobana Musee Vauban Arhiv originalu za 30 bereznya 2013 Procitovano 5 lyutogo 2013 Sebastyan de Voban Kniga o atake i oborone krepostej Biografiya Marshal Voban Voban strannik po vole korolya Vauban Le vagabond du roi Franciya 2006 dokumentalnyj istoricheskij rekonstrukciya sobytij SATRip nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kreposti pod ohranoj fr Les fortifications de Vauban PATRIMOINE MONDIAL DE L UNESCO Le Reseau des sites majeurs Vauban Div takozh RedaguvatiUkriplennya Vobana 12 pam yatok zanesenih do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Posilannya RedaguvatiVoban Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Mezhdunarodnaya voenno istoricheskaya associaciya Voban ros 100 velikih polkovodcev SEBASTYaN LE PRESTR DE VOBAN ros Dvorcy i zamki Francii KREPOST BAZOSh NEVR CHATEAU DE BAZOCHES NIEVRE ros Bezansonskaya krepost Citadelle de Besancon ros Bolshaya Sovetskaya enciklopediya Voban nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros fr Fotografiyi z povitrya 100 fortec u Franciyi Elementarnye istorii Petrovaradin krepost sistemy Vobana na Dunae Novi Sad Serbiya ros Vsemirnoe nasledie Ukreplenie Voban v Arrase ros Voennaya enciklopediya 1911 1914 Voban nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Franciya v relefe chast vtoraya ros Groznyj marshal i mushka ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sebast 27yen le Pretr de Voban amp oldid 40077823