Верхньодві́нський райо́н (біл. Верхнядзвінскі раён) — адміністративна одиниця Вітебської області Білорусі. Адміністративний центр району — місто Верхньодвінськ.
| Верхньодвінський район | ||
|---|---|---|
| Верхнядзвінскі раён | ||
| ||
| Район на мапі області | ||
| Основні дані | ||
| Країна: | Білорусь | |
| Область: | Вітебська область | |
| Населення: | 24 675 осіб (2009) | |
| Площа: | 2 140,76 км² | |
| Густота населення: | 11,53 осіб/км² | |
| Населені пункти та ради | ||
| Районний центр: | Верхньодвінськ | |
| Районна влада | ||
| Вебсторінка: | Офіційний сайт | |
| Мапа | ||
Географія Редагувати
Територія району становить 2 140 км². Основні річки — Західна Двіна та її притоки Сар'янка, Ужиця, Росиця, Дриса, Свольна. Налічується 25 великих озер, найбільші із них: Освея (47,95 км²), Лісно (15,71 км²), Біле (5,52 км²), Ізубриця (1,21 км²), Страдне (0,94 км²), Стрілковське (0,93 км²), Кропи (0,1 км²) ,Лесичанське (0,06 км²). Найбільші болотні масиви — Освейське, Крупець, Тятно, Кревники. На заході від села Городиловичі знаходиться найвища точка району — 191,8 м над рівнем моря.
Історія Редагувати
Історичні джерела свідчать, що заселення Верхньодвінщини почалося в епоху мезоліту . Ці території спочатку були заселені балтськими, а на Освейщині і фіно-угорськими племенами, асимільованими вже в нашому тисячолітті слов'янами — кривичами. Про це говорять назви багатьох населених пунктів, річок, озер та урочищ.
У середні століття ці землі входили до складу Полоцького Князівства та Великого князівства Литовського, і часто ставали ареною численних воєн.
Під час франко-російської війни 1812 року при таборі, створеному поблизу міста Дриса, який займав територію близько 14 км², знаходився штаб першої російської армії генерала Барклая-де-Толлі.
Район був утворений у 1924 році і називався Дрисенським, до 1930 року входив до складу Полоцької округи. В 1938 році увійшов до складу створеної Вітебської області. 25 грудня 1962 року у зв'язку з перейменуванням міста Дриса у Верхньодвінськ отримав сучасну назву.
У роки німецько-радянської війни регіон зазнав значних людських втрат. Внаслідок партизанських дій та каральних антипартизанських операцій у відповідь, в період з 16 лютого до початку квітня 1943 року, у Верхньодвінськом районі загинула третя частина довоєнного населення, а в Освейському районі — більше половини. В СРСР події отримали назву «Освейська трагедія».
Адміністративний поділ Редагувати
Верхньодвінський район ділиться на 10 сільських рад:
Персоналії Редагувати
Відомі особистості, які народилися чи пов'язані із районом:
- Богданович Анатолій Васильович (1888, Луначарське—1969, Херсон) — мовознавець, славіст, педагог
- Барсток Марія Микитівна (1916, Нарковичі—1994) — білоруський радянський літературознавець, критик. Кандидат філологічних наук
- Кобзун Іван Михайлович (1902, Борсуки—1942) — Герой Радянського Союзу
- Понізник Сергій Степанович (1942, Бобишки) — білоруський радянський поет, журналіст, перекладач
- Хадкевич Тарас Костянтинович (1912, Шайтерове—1975) — білоруський радянський письменник
- Черський Іван Дементійович (1845, Свольно—1892) — відомий дослідник Сибіру, географ, геолог, палеонтолог
Примітки Редагувати
- Результаты переписи 2009 года (рос.)
- «Государственный земельный кадастр Республики Беларусь» [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] (по состоянию на 1 января 2011 г.) (рос.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхньодвінський район |
- Верхньодвінський районний виконавчий комітет (рос.)
- Верхньодвінський район на сайті Radzima.org (біл.)
| Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |