Цесіс

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Венден (значення).

Це́сіс (латис. Cēsis) — місто в Латвії.

Цесіс
Венденський замок
Герб Прапор
Цесіс
Країна	Латвія
Регіон	Ліфляндія
Край	Талсинський край
Перша згадка	1237
Засновано	1206
Площа
• Загалом	19,3 км²
Населення (2016)
• Загалом	17 170 ос.
• Густота	889,6 осіб/км²
Часовий пояс	EET (UTC+2)
• Літній час	EEST (UTC+3)
Сайт	www.cesis.lv
Цесіс на Вікісховищі

Назва

• Цесіс (латис. Cēsis;  вимова)
• Венден (нім. Wenden, лів. Venden)
• Вонну (ест. Võnnu)
• Кесь (пол. Kieś).

Історія

21 червня 1501 року в місті було підписано Венденський договір між Великим князівством Литовським та Лівонським орденом з метою спільних дій проти Великого князівства Московського.

Адміністративний устрій:

• 1237: Тевтонський орден, Лівонський орден, місто Венден.
• 1561: Велике князівство Литовське, Лівонське герцогство, Венденський повіт, місто Венден.
• 1569: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденський округ, місто Венден.
• 1598: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденське воєводство, місто Венден.
• 1620: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Інфлянтське воєводство, місто Венден.
• 1629: Шведське королівство, домініон Лівонія, місто Венден.
• 1721: Російська імперія, Ризька губернія, Ліфляндська провінція, місто Венден.
• 1726: Російська імперія, Ризька губернія, Венденська провінція, місто Венден.
• 1783: Російська імперія, Ризьке намісництво, Венденський повіт, місто Венден.
• 1796: Російська імперія, Ліфляндська губернія, Венденський повіт, місто Венден.
• 1917: Російська республіка, Ліфляндська губернія, Венденський повіт, місто Венден.
• 1920: Латвійська республіка, Цесіський повіт, місто Цесіс.
• 1940: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт, місто Цесіс.
• 1941: Німецька імперія, райхскомісаріат Остланд, генеральна округа Латвія, Вольмарський округ, Венденський повіт, місто Венден.
• 1944: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт, місто Цесіс.
• 1949: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський район, місто Цесіс
• 1991: Латвійська республіка, Цесіський район, місто Цесіс.
• 1991: Латвійська республіка, республіканське місто Цесіс.

Населення

• 1935: 8748 (латиші — 8020 (91,68 %), німці — 221 (2,53 %), євреї — 180 (2,06 %), росіяни — 152 (1,74 %), поляки — 52 (0.59 %), білоруси — 42 (0,48 %), естонці — 38 (0,43 %), литовці — 10 (0,11 %), інші — 33 (0,38 %))
• 1959: 13700
• 1989: 21123 особи.
• 2005: 18, 6 тис. жителів.

Населення (1935): 8748 осіб    Латиші: &&&&&&&&&&&08020.&&&&008020 (91.68%)    Німці: &&&&&&&&&&&&0221.&&&&00221 (2.53%)    Євреї: &&&&&&&&&&&&0180.&&&&00180 (2.06%)    Росіяни: &&&&&&&&&&&&0152.&&&&00152 (1.74%)    Поляки: &&&&&&&&&&&&&052.&&&&0052 (0.59%)    Білоруси: &&&&&&&&&&&&&042.&&&&0042 (0.48%)

Населення (1989): 21123 особи    Латиші: &&&&&&&&&&016223.&&&&0016 223 (76.80%)    Росіяни: &&&&&&&&&&&03734.&&&&003734 (17.68%)    Білоруси: &&&&&&&&&&&&0366.&&&&00366 (1.73%)    Українці: &&&&&&&&&&&&0291.&&&&00291 (1.38%)    Поляки: &&&&&&&&&&&&0220.&&&&00220 (1.04%)    Литовці: &&&&&&&&&&&&&077.&&&&0077 (0.36%)

Залізниця

У 1889 роцв, під час будівництва Псково-Ризької залізниці на дільниці Рига — Валга відкрита залізнична станція під первинною назвою — Венден. У 1919 році станція перейменована на сучасну назву — Цесіс.

1889 року побудова перша будівля вокзалу. У 1944 році, під час Другої світової війни, будівля вокзалу була вщент зруйнована.

У 1946 році зведена нова будівля вокзалу в стилі «сталінського бароко».

У 2014—2015 роках станція капітально відреконструйована.

Уродженці

• Мартіньш Ципуліс — латиський хокеїст
• Древін Олександр Давидович — латиський художник
• Альфред Калниньш — радянський латвійський композитор.
• Август Матіас Хаген — німецький художник
• Леонідс Рібіцкіс — латиський науковець.
• Луція Лочмеле — латиський кінорежисер.
• Імант Судмаліс — латиський радянський активіст та підпільник-партизан.
• Смішко Роман Володимирович — український футболіст.
• Меллер Емануїл Федотович — вчений, доктор технічних наук.
• Ватаци Ніна Борисівна (1908—1997) — білоруський бібліограф.

Див. також

• Лютеранська церква святого Іоанна

Примітки

1. Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016. 
2. Александр Ягеллон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
3. . Архів оригіналу за 02010-12-2727 грудня 2010. Процитовано 02010-07-011 липня 2010.  (латис.)
4. Toms Altbergs, Karīna Augustāne, Ieva Pētersone. Dzelzceļi Latvijā. Rīga : Jumava, 2009, 80. lpp. ISBN 978-9984-38-698-0 (латис.)

Джерела

• Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
• Baltisches historisches Ortslexikon, Teil 2: Lettland (Südlivland und Kurland). . Feldmann, Hans; Mühlen, Heinz von zur (Hg.) Köln: Böhlau, 1990, ISBN 3-412-06889-6, S. 690—693.
• Jegór von Sivers: Wenden, seine Vergangenheit und Gegenwart. Ein Beitrag zur Geschichte Livlands. Nicolai Kymmel, Riga 1857. Nachdruck: v. Hirschheydt, Hannover-Döhren 1975, ISBN 3-7777-0852-6.
• Erich Seuberlich: Notizen über Wendens Bürger bis zum Jahre 1773. Nach dem Kirchenbuch der Stadt Wenden in Livland und Pastor Heinrich Baumanns Manuskripten. Vogt, Papiermühle 1907.
• Baltische Länder — Reisehandbuch, Michael Müller Verlag, Erlangen 2008, ISBN 978-3-89953-380-4, S. 368 ff.
• Wenden // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 207. (пол.).— S. 207—208.

Посилання

• Офіційний сайт міста Цесіс
• Цесіс на сайті tokatema (рос.)