Великі Бережці Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторін

Поселення відоме з 1545 року і за свою історію встигло побувати власністю шляхтичів Бережецьких, князів Збаразьких, вельможних родин Лосятинських, Гойських, графів Тарновських. У XVIII ст. воно отримало магдебурзьке право. Утім, не встигнувши розвинутись у справжнє місто, Великі Бережці почали занепадати. У 1774 році у поселенні було 1250 жителів.

Найвідомішим місцем у цьому старовинному волинському селі є, безперечно, Божа Гора — один з останців (залишків вершин) Кременецьких гір, на якому, за переказами, з'явилася Богородиця. Відтак, Бережці щороку відвідують тисячі паломників. Релігійне життя у селі розгорталося також біля зведеної 1856 року, коштом прихожан, дерев'яної на кам'яному фундаменті церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці. За часів Російської імперії до цього храму також ходили жителі сіл Града і Гаї.

Значних руйнувань село зазнало під час Першої світової війни — тоді й згоріли палац і церква і її функції виконувала каплиця на Божій горі. У 1918 році збудували нову, досі діючу церкву. Її, як і втрачений храм, назвали на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.

Досі нерозвіданою залишається історія юдейського населення у Великих Бережцях, адже ще польський путівник Волинню у 1929 році характеризує його як «żydowskie miasteczko». У селі була єврейська громада чисельністю 400 осіб, діяли єврейська початкова школа, синагога, було кладовище-кіркут.

Всього за 2 км на захід від села розташоване місце, де у XVI–XVII ст. стояв замок фундаторки Почаївського монастиря Анни Гойської — Урля (інший варіант — Вірля). Саме звідти у 1597 році і перенесли у Почаїв всесвітньо відому чудотворну ікону Богородиці.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.

Символіка Редагувати

Затверджена 15 вересня 2000 р. рішенням XVIII сесії сільської ради III скликання.

Автори — Андрій Ґречило та У. Ґречило.

Герб Редагувати

У синьому полі золота «столова» гора, над нею срібна стріла з роздвоєним кінцем та двома поперечками, обабіч — по срібній лілеї, вгорі — золота 8-променева зірка. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний червоною міською короною з трьома вежками.

Золота гора уособлює Божу гору, що лежить біля села. Золота зірка та лілеї є символами Богородиці й пов'язані з місцевими легендами. Також зірка, лілеї і стріла є елементами з гербів колишніх власників Бережців, які сприяли розвитку містечка.

Прапор Редагувати

Квадратне полотнище складається з двох вертикальних смуг, від древка — біла (завширшки в 1/4 сторони прапора), із вільного краю — синя, на якій жовта 8-променева зірка, під нею біла стріла з роздвоєним кінцем та двома поперечками, обабіч — по білій лілеї.

Біла смуга на прапорі означає річку Ікву.

Населення Редагувати

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	98,42
російська	1,48

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

Грановський Олександр Анастасійович — український американський науковець, зоолог-ентомолог (США), публіцист і поет. Дійсний член НТШ та УВАН, голова Організації державного відродження України.
Ганжусь Сергій (1983—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.

Проживали Редагувати

Адамцевич Євген — видатний бандурист, автор «Запорозького маршу».

Спорт Редагувати

В селі Великі Бережці є футбольна команда «Велбер» («Velber», назва скорочено від назви села) яка бере участь у чемпіонаті з футболу Кременецького району, а також кубку й інших турнірах, які проводяться в районі. Команда молода і виступає недавно, бронзовий призер Кубку «Золотий колос з міні футболу 2016 р.».

Дерев'яна церква

Примітки Редагувати

. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 червня 2022.
Він мав здійснити ще стільки мрій...У Кременці попрощаються із загиблим Героєм - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 серпня 2022.
Група команди ВКонтактах.

[1] . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[3] . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.

[4] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 червня 2022.

[5] Він мав здійснити ще стільки мрій...У Кременці попрощаються із загиблим Героєм - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 26 серпня 2022.

[6] Група команди ВКонтактах.