Миха́йло Олексі́йович Білоску́рський (рос. Михаил Алексеевич Белоскурский; * 21 листопада 1902, Коломия, Івано-Франківська область — † 15 липня 1972, Київ) — радянський військовий діяч українського походження.
| Білоскурський Михайло Олексійович | |
|---|---|
| Народження | 21 листопада 1902 Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Смерть | 15 липня 1972 (69 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | СРСР |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Партія | КПРС |
| Звання | Генерал-майор |
| Командування | 24-та стрілецька дивізія, Q4032013?, 205th Rifle Division (Soviet Union)d і 372nd Rifle Divisiond |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії, німецько-радянська війна, Північний фронт, Карельський фронт, Північно-Західний фронт, Другий Білоруський фронт і Сандомирський плацдарм |
| Нагороди |
Генерал-майор радянської армії (1944).
Біографія ред.
Із проголошенням ЗУНР вступив до Української Галицької армії. Брав участь у поході на Київ, воював проти денікінських і радянських армій.
Від лютого 1920 року — у ЧУГА. Від квітня 1920 року в її складі воював проти білополяків. Після закінчення війни не повернувся до Галичини, а залишився в УСРР.
1924 — в Харкові закінчив школу червоних старшин, командував взводом у дивізії червоних козаків.
1926 — став членом ВКП(б).
1933 — закінчив курси при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.
Був репресований, але ув'язнення та каторги уникнув.
Під час Другої світової війни командував батальйоном на Карельському фронті, воював на Сандомирському плацдармі.
Після війни працював старшим військовим радником у посольствах СРСР у НДР та ПНР.
У Коломиї іменем Білоскурського названо вулицю.
Література ред.
- Арсенич П. І. Білоскурський Михайло Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 830.