www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бухарестський мирний договір 1913 Бухарестський мирний договір рум Tratatul de la Bucureşti серб Bukureštanski mir Букур

Бухарестський мирний договір (1913)


Бухарестський мирний договір (рум. Tratatul de la Bucureşti; серб. Bukureštanski mir/ Букурештански мир; болг. Договорът от Букурещ; грец. Συνθήκη του Βουκουρεστίου) було укладено 10 серпня 1913 представниками Болгарії, Румунії, Сербії, Чорногорії і Греції. Договір було укладено після Другої Балканської війни і вніс зміни в попередній Лондонський договір, який завершив Першу Балканську війну.

Передмова Редагувати

Болгарія, незадоволена підсумками Першої Балканської війни, і особливо грецьким та сербським надбанням в Македонії, атакувала своїх колишніх союзників у червні 1913. Напади були відбиті, грецька і сербська армії вторглися на болгарську територію. Водночас османська армія розпочала наступ в Східній Фракії і повернула Адріанополь, румунська армія вдарила з півночі і зупинила наступ у декілька км від болгарської столиці, Софії. Ізольована і оточена потужнішими арміями супротивників, Болгарія була змушена погодитися на перемир'я і мирні переговори в столиці Румунії, Бухаресті.

Бухарестський мирний договір пізніше було підтверджено двосторонніми договорами Болгарії: з Османською імперією — Константинопольська мирна угода (1913) та Грецією — Афінський договір

Умови договору Редагувати

Кордони балканських держав після Бухарестського мирного договору (нижня карта)
  1. З моменту ратифікації договору між колишніми противниками настає перемир'я
  2. Встановлюється новий румуно-болгарський кордон в Добруджі: що починається на заході біля Туртукайської гори на Дунаї, потім проходить прямою лінією до Чорного моря на південь від Кранево. Для формування нового кордону створювалася спеціальна комісія, а всі нові територіальні розбіжності протиборчі країни мали вирішувати в третейському суді. Також Болгарія зобов'язувалася протягом двох років зрити всі укріплення поблизу нового кордону
  3. Новий сербсько-болгарський кордон з півночі пролягала старим, ще довоєнним кордоном. Біля Македонії він прямує по колишньому болгарсько-турецькому кордону, точніше по вододілу між Вардаром і Струмою. Верхня частина Струми при цьому залишалася у Сербії. Далі на півдні новий сербсько-болгарський кордон примикав до нового греко-болгарського. У разі територіальних суперечок, як і в попередньому випадку, сторони повинні були звернутися до третейського суду. Для проведення нового кордону також скликалася спеціальна комісія
  4. Між Сербією і Болгарією повинен бути укладений додатковий договір щодо кордонів в Македонії
  5. Новий греко-болгарський кордон мав починатися у нового сербсько-болгарського, а закінчуватися у гирла річки Мести на березі Егейського моря. Для формування нового кордону скликалася спеціальна комісія, як і в двох попередніх статтях договору сторони при територіальній суперечці повинні звертатися до третейського суду
  6. Штаби командування сторін мають бути негайно повідомлені про підписання миру, а в Болгарії на наступний же день — 11 серпня — повинна початися демобілізація
  7. Евакуація болгарських сил і підприємств з територій, переданих її противникам, повинна початися в день підписання договору і повинна завершитися не пізніше 26 серпня
  8. Під час анексії втрачених Болгарією територій Сербія, Греція і Румунія мають повне право користуватися залізничним транспортом Болгарії без оплати витрат і проводити реквізицію за умови негайного відшкодування збитків. Усі хворі і поранені, які є підданими болгарського царя і знаходяться на окупованих союзниками територіях, повинні перебувати під наглядом і забезпечуватися арміями країн-окупантів
  9. Має відбутися обмін полоненими. Після обміну уряди колишніх країн-суперниць повинні надати один одному відомості про витрати на утримання полонених
  10. Договір має бути ратифіковано протягом 15 днів в Бухаресті

Примітки Редагувати

  1. Anderson and Hershey, p. 439
  2. Anderson, Frank Maloy and Amos Shartle Hershey. {{{Заголовок}}}.

Ресурси Інтернету Редагувати

Література Редагувати

  • Б. М. Гончар. Бухарестський мир 1913 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Karl Adam: Großbritanniens Balkandilemma. Die britische Balkanpolitik von der bosnischen Krise bis zu den Balkankriegen 1908—1913, Verlag Dr. Kovac, Hamburg 2009, ISBN 978-3-8300-4741-4.
  • Katrin Boeckh: Von den Balkankriegen zum Ersten Weltkrieg. Kleinstaatenpolitik und ethnische Selbstbestimmung am Balkan. Oldenbourg Verlag, München 1996, ISBN 3-486-56173-1.
  • Richard C. Hall: Balkan Wars 1912—1913. Prelude to the First World War. Verlag Routledge, London 2000, ISBN 0-415-22946-4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buharestskij mirnij dogovir rum Tratatul de la Bucuresti serb Bukurestanski mir Bukureshtanski mir bolg Dogovort ot Bukuresh grec Syn8hkh toy Boykoyrestioy bulo ukladeno 10 serpnya 1913 predstavnikami Bolgariyi Rumuniyi Serbiyi Chornogoriyi i Greciyi 1 Dogovir bulo ukladeno pislya Drugoyi Balkanskoyi vijni i vnis zmini v poperednij Londonskij dogovir yakij zavershiv Pershu Balkansku vijnu Buharestskij mirnij dogovirTip mirna ugodaMisce BuharestPidpisanti Bolgariya Osmanska imperiya Serbiya Greciya Chornogoriya Italiya Nimechchina Rosiya i Avstro Ugorshina Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Peredmova 2 Umovi dogovoru 3 Primitki 4 Resursi Internetu 5 LiteraturaPeredmova RedaguvatiBolgariya nezadovolena pidsumkami Pershoyi Balkanskoyi vijni i osoblivo greckim ta serbskim nadbannyam v Makedoniyi atakuvala svoyih kolishnih soyuznikiv u chervni 1913 Napadi buli vidbiti grecka i serbska armiyi vtorglisya na bolgarsku teritoriyu Vodnochas osmanska armiya rozpochala nastup v Shidnij Frakiyi i povernula Adrianopol rumunska armiya vdarila z pivnochi i zupinila nastup u dekilka km vid bolgarskoyi stolici Sofiyi Izolovana i otochena potuzhnishimi armiyami suprotivnikiv Bolgariya bula zmushena pogoditisya na peremir ya i mirni peregovori v stolici Rumuniyi Buharesti Buharestskij mirnij dogovir piznishe bulo pidtverdzheno dvostoronnimi dogovorami Bolgariyi z Osmanskoyu imperiyeyu Konstantinopolska mirna ugoda 1913 ta Greciyeyu Afinskij dogovirUmovi dogovoru Redaguvati nbsp Kordoni balkanskih derzhav pislya Buharestskogo mirnogo dogovoru nizhnya karta Z momentu ratifikaciyi dogovoru mizh kolishnimi protivnikami nastaye peremir ya Vstanovlyuyetsya novij rumuno bolgarskij kordon v Dobrudzhi sho pochinayetsya na zahodi bilya Turtukajskoyi gori na Dunayi potim prohodit pryamoyu liniyeyu do Chornogo morya na pivden vid Kranevo Dlya formuvannya novogo kordonu stvoryuvalasya specialna komisiya a vsi novi teritorialni rozbizhnosti protiborchi krayini mali virishuvati v tretejskomu sudi Takozh Bolgariya zobov yazuvalasya protyagom dvoh rokiv zriti vsi ukriplennya poblizu novogo kordonu Novij serbsko bolgarskij kordon z pivnochi prolyagala starim she dovoyennim kordonom Bilya Makedoniyi vin pryamuye po kolishnomu bolgarsko tureckomu kordonu tochnishe po vododilu mizh Vardarom i Strumoyu Verhnya chastina Strumi pri comu zalishalasya u Serbiyi Dali na pivdni novij serbsko bolgarskij kordon primikav do novogo greko bolgarskogo U razi teritorialnih superechok yak i v poperednomu vipadku storoni povinni buli zvernutisya do tretejskogo sudu Dlya provedennya novogo kordonu takozh sklikalasya specialna komisiya Mizh Serbiyeyu i Bolgariyeyu povinen buti ukladenij dodatkovij dogovir shodo kordoniv v Makedoniyi Novij greko bolgarskij kordon mav pochinatisya u novogo serbsko bolgarskogo a zakinchuvatisya u girla richki Mesti na berezi Egejskogo morya Dlya formuvannya novogo kordonu sklikalasya specialna komisiya yak i v dvoh poperednih stattyah dogovoru storoni pri teritorialnij superechci povinni zvertatisya do tretejskogo sudu Shtabi komanduvannya storin mayut buti negajno povidomleni pro pidpisannya miru a v Bolgariyi na nastupnij zhe den 11 serpnya povinna pochatisya demobilizaciya Evakuaciya bolgarskih sil i pidpriyemstv z teritorij peredanih yiyi protivnikam povinna pochatisya v den pidpisannya dogovoru i povinna zavershitisya ne piznishe 26 serpnya Pid chas aneksiyi vtrachenih Bolgariyeyu teritorij Serbiya Greciya i Rumuniya mayut povne pravo koristuvatisya zaliznichnim transportom Bolgariyi bez oplati vitrat i provoditi rekviziciyu za umovi negajnogo vidshkoduvannya zbitkiv Usi hvori i poraneni yaki ye piddanimi bolgarskogo carya i znahodyatsya na okupovanih soyuznikami teritoriyah povinni perebuvati pid naglyadom i zabezpechuvatisya armiyami krayin okupantiv Maye vidbutisya obmin polonenimi Pislya obminu uryadi kolishnih krayin supernic povinni nadati odin odnomu vidomosti pro vitrati na utrimannya polonenih Dogovir maye buti ratifikovano protyagom 15 dniv v Buharesti 2 Primitki Redaguvati Anderson and Hershey p 439 Anderson Frank Maloy and Amos Shartle Hershey Zagolovok Resursi Internetu RedaguvatiThe Treaty of Bucharest August 10 1913 Arhivovano 2 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Literatura RedaguvatiB M Gonchar Buharestskij mir 1913 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Karl Adam Grossbritanniens Balkandilemma Die britische Balkanpolitik von der bosnischen Krise bis zu den Balkankriegen 1908 1913 Verlag Dr Kovac Hamburg 2009 ISBN 978 3 8300 4741 4 Katrin Boeckh Von den Balkankriegen zum Ersten Weltkrieg Kleinstaatenpolitik und ethnische Selbstbestimmung am Balkan Oldenbourg Verlag Munchen 1996 ISBN 3 486 56173 1 Richard C Hall Balkan Wars 1912 1913 Prelude to the First World War Verlag Routledge London 2000 ISBN 0 415 22946 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buharestskij mirnij dogovir 1913 amp oldid 37364097